20 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4229/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді повернення заяви про виплату одноразової грошової допомоги протиправними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та частковою втратою працездатності та направити заяву про виплату одноразової грошової допомоги з додатками до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю батька - військовослужбовця. Позивач вказує, що подала відповідну заяву разом із необхідними документами, однак відповідачем було протиправно повернуто заяву без належного розгляду. Також позивач зазначає, що неодноразово зверталась до відповідача, у тому числі через представника та шляхом направлення адвокатського запиту, однак отримала відмову у прийнятті заяви та відсутність належного реагування. У зв'язку з цим позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його вчинити певні дії, а саме надати висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та направити відповідні документи до уповноваженого органу.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що діяв у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством. Відповідач вказує, що заява позивача не відповідала встановленим вимогам, зокрема містила неналежним чином засвідчені копії документів, а також не містила відомостей, які підтверджують право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Крім того, відповідач зазначає, що позивач на момент смерті батька була повнолітньою особою та не перебувала на його утриманні, а відтак не належить до кола осіб, які мають право на отримання такої допомоги. Також відповідач звертає увагу, що порядок подання документів передбачає особисте звернення з оригіналами документів, що забезпечує перевірку їх достовірності, чого позивачем дотримано не було. Відповідач наголошує на відсутності протиправної бездіяльності у своїх діях та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи. Позивач наполягає на тому, що всі необхідні документи були подані, а їх повернення є незаконним. Також зазначає, що відповідач фактично ухилився від виконання своїх обов'язків щодо прийняття заяви та її належного розгляду, а наведені у відзиві аргументи спрямовані на уникнення відповідальності за протиправні дії. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є дочкою військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (а.с.21).
31 січня 2025 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату ОГД (а.с.18).
31.03.2025 представником позивача було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання інформації щодо порядку та підстав виплати одноразової грошової допомоги (а.с.9).
За результатами розгляду поданих документів відповідачем листом від було відмовлено у прийнятті заяви (а.с.13).
Відповідач обґрунтував відмову тим, що подані документи не відповідають вимогам законодавства, зокрема копії документів не були належним чином засвідчені, а також відсутні підстави для визнання позивача особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
Пункт 1 частини 2 статті 16 зазначеного Закону визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
За приписами статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунтком 2 Постанови № 168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин» визначено, установити, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
На виконання вказаної Постанови наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі Порядок № 45).
Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
Згідно пункту 1.7. Порядку № 45 одноразова грошова допомога (далі ОГД) призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
В розділі III Порядку № 45 визначені повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД:
3.1. Районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний (Київський міський) ТЦКСП.
3.2. Обласний ТЦКСП:
1) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин;
2) проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи
3.3. Фінансово-економічне управління контролює дотримання обласними (Київським міським) ТЦКСП встановлених строків виплати ОГД.
Розділ IV Порядку визначає алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД:
4.1. Члени сім'ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
4.2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному ТЦКСП за підпорядкуванням.
4.3. Обласний ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
Результати опрацювання документів обласним ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
4.4. Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.
Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.
В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
В свою чергу Комісія Міноборони здійснює свої повноваження на підставі Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум затвердженого Наказом Міністерства оборони України 26.10.2016 № 564.
Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Отже наведеними нормативно-правовими актами визначена процедура проходження документів для отримання ОГД, визначені органи, які здійснюють певні функції на кожній стадії проходження цих документів.
Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що процедура оформлення та отримання ОГД розпочинається з надання відповідних заяв особами, які мають право на таку допомогу, до Районного (міського) ТЦКСП.
В межах даної справи відповідна заява була складена надана позивачем до відповідача. Проте відповідачем вказана заява до Департаменту соціального забезпечення передана не була, так як відповідач наголошує, що заява позивача не відповідала встановленим вимогам, зокрема містила неналежним чином засвідчені копії документів, а також не містила відомостей, які підтверджують право позивача на отримання одноразової грошової допомоги
Враховуючи наведене, суд вважає, що вирішення питання стосовно можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу відноситься до компетенції Міністерства оборони України. Відповідач повинен лише подати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (висновок про наявність або відсутність у позивача підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги).
Відповідачем не було складено та подано висновок стосовно можливості призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, а, отже, будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони України не приймалося.
Враховуючи, що рішення про виплату одноразової грошової допомоги приймається Міністерством оборони України, то відмовляючи позивачу складанні висновку щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги та направленні його на розгляд до Міністерства оборони України, допустив порушення процедури розгляду звернення позивача та діяв поза межами наданих йому повноважень.
Суд зазначає, що передбачений п.13 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» висновок відповідача не є безумовним щодо виплати одноразової грошової допомоги та складається як при наявності, так і при відсутності у особи (позивача) права на отримання такої допомоги.
Суд зауважує, що в зазначених відносинах дискреційними залишаються повноваження відповідача в частині викладення свого висновку про наявність/відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги з огляду на надані позивачем документи. Проте, зазначений позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачає втручання в ці повноваження.
Як вбачається з матеріалів справи та доводів позивача, останній разом із заявою подав копії документів, необхідних для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, при цьому такі документи були направлені до відповідача у встановленому порядку, зокрема поштовим зв'язком та через представника (адвоката), що підтверджується доданими до позову доказами направлення.
Відповідач у відзиві зазначає, що копії документів не були належним чином засвідчені, посилаючись на вимоги законодавства про нотаріат та необхідність подання або оригіналів документів, або копій, засвідчених у встановленому порядку.
Оцінюючи наведені доводи, суд виходить з наступного.
Законодавством, яке регулює порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сімей військовослужбовців, дійсно передбачено подання документів, що підтверджують право на таку виплату, а також повноваження уповноважених органів перевіряти достовірність поданих відомостей.
Водночас, у Порядку № 45 відсутні застереження щодо нотаріального засвідчення документів.
Вказане не може автоматично свідчити про неможливість розгляду заяви по суті, якщо такі документи дозволяють ідентифікувати особу заявника та зміст заявлених вимог, а у відповідача наявні повноваження витребувати додаткові документи або оригінали для перевірки.
Суд звертає увагу, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний діяти не лише формально, але й з дотриманням принципів розумності, добросовісності та сприяння реалізації прав особи. Формальний підхід у вигляді повернення заяви без надання можливості усунути недоліки, зокрема шляхом подання належним чином засвідчених копій або пред'явлення оригіналів, не відповідає завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи.
Таким чином, суд доходить висновку, що недоліки у вигляді неналежного засвідчення копій документів, навіть за їх наявності, не є достатньою та самостійною підставою для повернення заяви без її розгляду, а повинні були тягнути за собою вжиття відповідачем заходів щодо їх усунення.
З огляду на викладене, доводи відповідача в цій частині не можуть бути визнані обґрунтованими, а дії щодо повернення заяви з підстав неналежного засвідчення копій документів підлягають оцінці як такі, що не відповідають вимогам законодавства щодо належного здійснення владних управлінських функцій.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий у розмірі 968,98 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді повернення заяви про виплату одноразової грошової допомоги протиправними.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та частковою втратою працездатності та направити заяву про виплату одноразової грошової допомоги з додатками до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,98 грн грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА