про відмову в забезпеченні позову
21 квітня 2026 року 320/16545/26
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач, через представника адвоката Гуркіна Євгена Валентиновича, засобами підсистеми «Електронний суд» звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до його подання.
Просить суд: заборонити органам ТЦК та СП, органам Нацполіції до розгляду справи по суті та прийняття відповідного судового рішення затримувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , з метою доставки до органів ТЦК та СП з метою складання адміністративного протоколу.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає про свій намір звернутися до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із такими вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 ;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Кагарлик) повідомити Обухівське районне управління поліції в Київській області. про відсутність підстав для здійснення доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу.
Зі змісту заяви вбачається, що у реєстрі «Оберіг» та застосунку «Резерв+» відносно заявника відображені відомості про порушення ним правил військового обліку (не з'явився за повісткою), про розшук ТЦК. Ці відомості використовуються відповідачем як підстава для кваліфікації дій заявника як адміністративного правопорушення, що є наслідком примусового доставлення через органи Національної поліції до ТЦК. Заявник наголошує на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 210 КУпАП. У зв'язку із тим, що процедура мобілізації має незворотний характер, навіть у разі подальшого визнання дій протиправними ефективний захист буде ускладнений або неможливий. На думку заявника, необхідність застосування таких заходів забезпечення обумовлені ризиком втягнення його у мобілізаційний процес, який створить для нього загрозу грубого порушення його прав та незворотних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваним діям/бездіяльності, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Крім того, до заяви не надано жодних доказів, що по відношенню до заявника з боку відповідача або інших осіб почали вчинятися дії, пов'язані із призовом на військову службу під час мобілізації тощо.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.