20 квітня 2026 року Справа № 640/34402/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДКС у м. Києві, про визнання протиправними дій , зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДКС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові сформувати та подати до територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 14186,90 грн, сплаченого згідно квитанції від 20.10.2021 №16-19983/С;
- зобов'язати відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 14186,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що він як особа, яка придбала житло вперше, в силу положень абзацу 1 пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відтак дії відповідача, що виявились у відмові сформувати та направити до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у наведеному вище розмірі, є протиправними.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та наголошує на тому, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 14186,90 грн сплачено позивачем самостійно з метою нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу та не пред'явлено усіх документів, передбачених пунктом 15-2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03.11.1998 № 1740 у редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866, з метою підтвердження придбання ним житла вперше.
За наведених обставин відповідач вважає, що посадова особа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відмовляючи позивачу у сформуванні на направленні до територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 14186,90 грн, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до письмових пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, територіальний орган Державної казначейської служби України, дотримуючись процедури, визначеної Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, здійснює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яким у даному випадку є Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього обов'язків з адміністрування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
19.01.2022 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача скористалась правом на подання пояснень по справі.
26.01.2022 до суду надійшов відзив відповідача.
28.01.2022 позивач скористався правом на подання відповіді на відзив.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
24.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023 справа розподілена судді Войтовичу І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 адміністративну справу прийнято до провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановивши правові позиції сторін та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
20.10.2021 між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною вартістю 1418688,00 грн, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мішеніним І.С. та зареєстровано 20.10.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2123.
На підтвердження вказаних вище обставин позивачем надано суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 02.11.2021 № 282439722, з якої вбачається, що наведена вище квартира належить ОСОБА_1 на праві власності з 20.10.2021.
Судом встановлено, що позивачем при придбанні цієї квартири було сплачено збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14186,90 грн (1% вартості квартири), що підтверджується квитанцією від 20.10.2021 №16-19983/С.
У подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 02.11.2021 про повернення йому як особі, що придбаває житло вперше, сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у наведеному вище розмірі у спосіб сформування та надіслання до Головного управління ДКС у м. Києві відповідного подання.
До вказаної заяви позивачем приєднано наступні документи:
- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.10.2021 № 280256646;
- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 02.11.2021 № 282439722;
- копію квитанції від 20.10.2021 №16-19983/С.
Листом від 11.11.2021 № 2600-0603-8/179666 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у поверненні помилково сплачених коштів, мотивуючи це недостатністю доказів придбання нерухомого майна вперше, тому числі у зв'язку з неподанням позивачем усіх документів, передбачених пунктом 15-2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03.11.1998 № 1740 у редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866.
Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом порушеного права зданим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац 2 пункту 9 частини першої статті 1 Закону України № 400/97-ВР).
Пунктом 8 статті 2 цього Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Так, пунктом 15-1 Порядку № 1740 передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Перелік осіб та умови, з настанням яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, визначені пунктом 15-2 Порядку № 1740.
26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866, якою пункт 15-2 Порядку № 1740 доповнено підпунктами "в" і "г" такого змісту:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (абзац 4 пункту 15-3 Порядку № 1740 в редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866).
Таким чином, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в обов'язковому порядку сплачується фізичними особами - покупцями нерухомого майна за винятком тих осіб, які придбають житло вперше, або осіб, які придбавають житло, перебуваючи у черзі на його отримання.
При цьому з 26.09.2020 обов'язковими умовами, за наявності яких нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна вперше здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є подання нотаріусу наступної інформації та документів:
1) заяви фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
3) даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Водночас, якщо особа не скористалась правом на подання наведених вище документів на стадії нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, вона не позбавлена права звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України, подавши визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 № 280/9714/20.
Таким чином, можливість формування територіальним органом Пенсійного фонду України подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна вперше ставиться в залежність від подання особою усіх передбачених підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 документів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок №1740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866) жодним чином не звужує права позивача; пільга у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна вперше і надалі залишається чинною, натомість Уряд лише визначив порядок підтвердження цієї інформації, який, у свою чергу, був відсутній до 26.09.2020.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення (дій, бездіяльності) не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень.
Як вже зазначалось судом вище, позивач стверджує, що нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , за яку ним сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 14186,90 грн, придбано ним вперше.
З метою реалізації свого права на повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із відповідною заявою, до якої приєднав ряд документів, серед яких відсутні докази, що підтверджують невикористання ним житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
З огляду на викладене відповідач, посилаючись на неподання позивачем усіх документів, передбачених пунктом 15-2 Порядку № 1740 у редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866, відмовив позивачу у поверненні помилково сплачених коштів.
При цьому факт неподання передбаченого наведеною вище нормою повного пакету документів представником позивача не заперечується.
Крім того, жодних документальних свідоцтв, які свідчать про невикористання позивачем житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, матеріали справи також не містять.
Таким чином, відмовляючи позивачу у формуванні та поданні до Головного управління ДКС у м. Києві подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Разом з тим суд наголошує, що підставою для відмови у задоволенні даного адміністративного позову є відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту подання відповідачу даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Водночас, за умови подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві усіх передбачених підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 документів, позивач не позбавлений права на повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У зв'язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.