20 квітня 2026 року м. Київ № 320/44321/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий / податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:
- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2023 №0074056-240110-2654 на суму 5128,50 грн, від 22.05.2023 №0074059-240110-2654 на суму 90,23 грн, від 22.05.2023 №0074057-240110-2654 на суму 5 635,20 грн, від 29.06.2021 №0989192-2408-2654 на суму 4 169,82 грн, від 29.06.2021 №0989193-2408-2654 на суму 44,44 грн, від 29.06.2021 №0989194-2408-2654 на суму 10,23 грн, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником частки квартири (113,80 кв.м.), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем визначено податкові зобов'язання за 2020, 2021 та 2022 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вказаним об'єктом, проте не враховано, що рішеннями Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 25.06.2019 №1494, від 19.06.2020 №1897 та від 27.06.2021 №384 в межах наданих повноважень, визначено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо житлових будинків, які перебувають у власності фізичних осіб, площа яких не перевищує 200 кв. м. Оскільки площа належної позивачу частки квартири не перевищує 200 кв.м., вважає, що підстави для визначення податкових зобов'язань відсутні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнав, зазначивши, що оскільки позивач є власником частки в житловій нерухомості, яка перебуває у спільній частковій / сумісній власності кілької осіб, пільга, визначена рішеннями Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 25.06.2019 №1494, від 19.06.2020 №1897 та від 27.06.2021 №384, не застосовується.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивач є власником об'єкта житлової нерухомості, а саме: квартира в житловому будинку, загальна площа 225,2 кв.м., житлова площа 113.8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .
Головним управлінням ДПС у м. Києві за вищевказаним об'єктом нерухомості сформовано податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено належну до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:
- від 22.05.2023 №0074056-240110-2654 на суму 5128,50 грн;
- від 22.05.2023 №0074059-240110-2654 на суму 90,23 грн;
- від 22.05.2023 №0074057-240110-2654 на суму 5 635,20 грн;
- від 29.06.2021 №0989192-2408-2654 на суму 4 169,82 грн;
- від 29.06.2021 №0989193-2408-2654 на суму 44,44 грн;
- від 29.06.2021 №0989194-2408-2654 на суму 10,23 грн.
Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 та підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:
об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного податкового законодавства, можна дійти висновку, що повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, військовим та військово-цивільним адміністраціям.
Як встановлено судом, рішеннями Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 25.06.2019 №1494, від 19.06.2020 №1897 та від 27.06.2021 №384 про встановлення місцевих податків і зборів на 2020, на 2021 та на 2022 роки встановлено на території Петрівської сільської територіальної громади податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), а саме: пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України, із сплати податку встановлюються у розмірах, згідно з Додатком 5 до рішень Новопетрівської сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2020 рік, на 2021 рік та на 2022 рік відповідно».
У своїй позовній заяві позивач посилається на рішення Новопетрівської сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2021 та 2022 роки», відповідно до яких фізичні особи - громадяни України, з зареєстрованим місцем проживання в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, які мають у власності лише один об'єкт житлової нерухомості площею до 200 кв. метрів (для квартир в спарених або зблокованих будинках, що мають свій власний вхід з вулиці) та прилеглими господарськими (присадибними) будівлями (допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навісні, котельні прибудов до них загальна площа яких становить до 100 кв. метрів включно, у випадку їх розташування на одній земельній ділянці з об'єктом житлової нерухомості та використовується як місце постійного проживання (місце) реєстрації зазначеними фізичними особами. Вказана пільга поширюється на житлові будинки (квартири в них), які відносяться до наступних класів/підкласів Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17 серпня 2000 р. №507: будинки одноквартирні (код 1110); Квартира в будинку двоквартирному масової забудови (код 1121.1) Встановлена пільга 100%.
Проте, суд звертає увагу, що у вказаних рішеннях міститься уточнення, а саме визначено, що до групи платників, яким встановлено пільгу податкового зобов'язання 100%, належать, зокрема, фізичні особи - громадяни України, з зареєстрованим місцем проживання в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, які мають у власності лише один об'єкт житлової нерухомості площею до 120 кв. метрів (для квартир) та використовується як місце постійного проживання (місце реєстрації) зазначеними фізичними особами. Вказана пільга поширюється на квартири в житлових будинках які відносяться до наступних підкласів Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17 серпня 2000 р. №507: - Квартири в будинках багатоквартирних масової забудови (код 1122.1); - Квартири в будинках багатоквартирних підвищеної комфортності, індивідуальні (код 1122.2); - Квартири в будинках житлових готельного типу (код 1122.3).
Вказана пільга не поширюються на фізичних осіб, які мають у власності частку в об?єкті житлової нерухомості або об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій/сумісній власності кількох осіб.
Відповідно до наявної інформації позивач є власником 1/2 частки квартири загальною площею 225,2 кв.м., а відтак вона є власником частки в житловій нерухомості, яка перебуває у спільній частковій/сумісній власності кількох осіб, а отже пільга, визначена вказаними рішеннями Новопетрівської сільської ради не застосовується.
У той же час, суд звертає увагу, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
На підставі викладеного, суд констатує, що нульова ставка податку діє лише у разі, якщо загальна площа не перевищує встановлених розмірів, а у разі коли площа є більшою, то нульова ставка податку не застосовується.
Зазначений висновок кореспондується із правовою позицією Третього апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 03.10.2024 по справі №280/3075/24 та від 07.08.2025 по справі №280/634/25.
Враховуючи вищенаведене у сукупності суд дійшов висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.