21 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/22107/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 04.09.2025 року у справі № 103550011403 про відмову у задоволенні заяви позивача;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача № 12495 про призначення/перерахунок пенсії по суті та прийняти рішення за результатами розгляду заяви.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в 2013 році йому було призначено пенсію за вислугу років як працівнику авіації. Надалі, в 2025 році, позивач звернувся до компетентного органу для призначення йому пенсії за віком. На дату звернення до органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за віком, так і до моменту звернення позивач пенсію за вислугою років не отримував, оскільки продовжував працювати. 24.07.2025 року позивачу призначено пенсію за віком. Згодом, 27.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ у Донецькій області) із заявою 12495 про призначення/перерахунок пенсії. В заяві, яку 27.08.2025 року було подано до ГУ ПФУ в Донецькій області позивач просив про «застосування нового показника середньої заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії у 2025 році». Рішенням від 04.09.2025 року у справі № 103550011403 (далі - рішення від 04.09.2025 року) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області) «відмовлено у задоволенні заяви позивача щодо переходу на пенсію за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, у рішенні від 04.09.2025 року вказано: «В матеріалах пенсійної справи заявника відсутня інформація про звільнення з посади, що дає право на пенсію за вислугу років, та не надано повний пакет документів». Позивач вважає рішення від 04.09.2025 року таким, що порушує його права, оскільки 27.08.2025 року не звертався до органу Пенсійного фонду України з метою призначення йому пенсії за вислугу років. Натомість Позивач у заяві просив визначити позивачу пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню при призначенні пенсії за віком у 2025 році.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за безпідставністю. Зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Київській області та до 24.07.2025 отримував пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 24.07.2025 позивача переведено на пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону. При переведенні застосовано показник заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн., із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124), 1,11 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251), 1,11 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127), 1,14 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118), 1,197 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168), що становить 8913,83 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,115). Стверджує, що переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не є новим її призначенням, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Тому , на думку Пенсійного органу застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки у зв'язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону, чинним законодавством не передбачено. Зазначає, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача, згідно заяви № 12495 від 27.08.2025, відсутні.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення.
Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно із частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Київській області та у період з 02.03.2013 по 24.07.2025 отримував пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 24.07.2025 позивача переведено на пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.08.2025 позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою №12495, в якій просить застосувати новий показник середньої заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії у 2025 році.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.09.2025 року № 103550011403 відмовлено ОСОБА_1 щодо переходу на пенсію за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позивач, вважаючи протиправними оскаржуване рішення та дії Пенсійного органу щодо не застосування показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією (2025 рік), звернувся до суду з даним позовом, за захистом соціального права на належне пенсійне забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-ІV).
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд звертає увагу, що позивачу з 02.03.2013 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до іншого Закону, зокрема Закону №1058-ІV, позивач звернувся вперше 24.07.2025 після досягнення пенсійного віку, встановленого нормами цього закону.
Згідно статті 51 Закону №1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Отже, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 509/3080/16-а, від 17.04.2018 у справі № 348/2271/16-а, від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, від 03.10.2018 у справі № 428/450/17.
Також аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 29.03.2023 по справі № 240/4170/19 адміністративне провадження № К/9901/2463/20.
При цьому статтею 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічний правовий висновок містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передували призначенню пенсії за віком. Позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відтак, спірне рішення відповідача є протиправним, а позовні вимоги обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на вищевикладене, суд зробив висновок, що належним способом захисту порушеного права повивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №12495 про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (юридична адреса: вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, поштова адреса: вул. Варшавська, 3-Б, смт Макарів, Київська область, 08001. Код ЄДРПОУ: 22933548) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.09.2025 №103550011403 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №12495 від 27.08.2025 про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
21.04.26