Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 квітня 2026 року Справа№200/7028/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії щодо розрахунку розміру пенсії з урахування заробітної плати за період з 01.12.2020 по 31.03.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.11.2022 по 31.03.2024 нульовим значенням з дня призначення пенсії 10.04.2024;
- зобов'язати включити до розрахунку середньої заробітної плати, з якої розраховується розмір пенсії заробітну плату з дня призначення пенсії 10.04.2024 в розмірі: у 2020 році: грудень 26505,82, у 2021 році: січень - 25823,76, лютий - 23976,16, березень - 26705,82, квітень 13868,63, травень - 21017,96, червень - 20858,88, липень - 21220,43, серпень 20397,98, вересень - 28754,50, жовтень - 22913,10, листопад - 26711,93, грудень 30011,92, у 2022 році: січень -32068,15, лютий - 20025,49, березень - 8929,83, червень 6500,00, листопад - 16491,42, грудень - 19914,30, у 2023 році: січень - 12936,76, лютий - 38677,43, березень - 60285,09, квітень 77350,13, травень - 54949,69, червень - 35229,35, липень - 63003,17, серпень - 60153,44, вересень - 68353,08, жовтень - 74786,57, листопад - 73693,06, грудень 43339,73, у 2024 році: січень - 41379,97, лютий - 22076,29, березень - 149 051,03;
- зобов'язати здійснити донарахування пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.12.2020 по 31.03.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.11.2022 по 31.03.2024, та сплатити різницю між сплаченою та донарахованою пенсією з дня призначення пенсії 10.04.2024.
02 жовтня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну та відкрито провадження в адміністративній справі.
16 жовтня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Розпорядженням керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року № 529 “Щодо повторного автоматичного розподілу справи», відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 зі змінами та доповненнями, керуючись частиною 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В на лікарняному.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 200/7028/25 передано на розгляд судді Кониченку О.М.
18 грудня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду адміністративну справу № 200/7028/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи розпочато спочатку.
17 квітня 2026 року ухвалою суду витребувано у відповідача довідку форми ОК-5 відносно позивача.
21 квітня 2026 року від відповідача надійшли витребувані ухвалою суду документи.
З 30 грудня 2025 року по 07 січня 2026 року суддя знаходився у відпустці, 04,05 лютого 2026 року суддя знаходився у відпустці.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024, яке набрало законної сили 08 липня 2025 року по справі № 200/3410/24, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2024 про призначення пенсії по інвалідності із зарахуванням до страхового та пільгового стажу роботи на провідній посаді з повним робочим днем під землею періоди роботи з 01 грудня 2020 року по 21 березня 2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні вимог про зобов'язання відповідача здійснити донарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.12.2020 по 31.03.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.11.2022 по 31.03.2024, та сплатити різницю між сплаченою та донарахованою пенсією з дня призначення пенсії 10.04.2024 відмовлено через те, що права позивача в частині неврахування заробітної плати та виплати йому різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за спірний період до моменту здійснення перерахунку на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії не проведено із врахуванням періодів роботи позивача з 01 грудня 2020 по 21 березня 2024 року, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, тому позовні вимоги у зазначеній частині є передчасними та не підлягають задоволенню.
Після виконання судового рішення у справі № 200/3410/24 (фактичне виконання 15.08.2025 року) відповідач таки порушив права позивача в частині урахуванням заробітної плати за період з 01.12.2020 по 31.03.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.11.2022 по 31.03.2024, та сплатити різницю між сплаченою та донарахованою пенсією з дня призначення пенсії 10.04.2024, врахувавши заробітну плату позивача за вказаний період нульовим значенням до розрахунку середнього заробітку, що призвело до зменшення середнього заробітку позивача з якого розраховується розмір його пенсії та стало підставою для чергового звернення до суду.
Сторона позивача зазначає, що за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , у період з 01.12.2020 по 31.03.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.11.2022 по 31.03.2024 отримував реальну заробітну плату: у 2020 році - грудень 26505.82, у 2021 році - січень - 25823.76, лютий - 23976.16, березень - 26705.82, квітень 13868.63, травень - 21017.96, червень - 20858.88, липень - 21220.43, серпень 20397.98, вересень - 28754.50, жовтень - 22913.10, листопад - 26711.93, грудень 30011.92, у 2022 році - січень - 32068.15, лютий - 20025.49, березень - 8929.83, червень 6500.00, листопад - 16491.42, грудень - 19914.30, у 2023 році - січень - 12936.76, лютий - 38677.43, березень - 60285.09, квітень 77350.13, травень - 54949.69, червень - 35229.35, липень - 63003.17, серпень 60153.44, вересень - 68353.08, жовтень - 74786.57, листопад - 73693.06, грудень 43339.73, у 2024 році- січень - 41379.97, лютий - 22076.29, березень - 149 051.03.
Сторона позивача зазначає, що на заробітну плату позивача, роботодавець у спірні періоди зобов'язаний нараховувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і перераховувати в ДПС, а не виконання свого обов'язку роботодавцем щодо сплати страхових внесків не може порушувати прав позивача на гідний розмір пенсії.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 20987385, адреса зареєстрованого місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, організаційно-правова форма - орган державної влади.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що за періоди роботи позивача з 01.12.2020 по 21.03.2024 страхові внески підприємством не сплачувалися.
Оскільки у Позивача за відповідні періоди відсутня заробітна плата, яка підлягає врахуванню при обчисленні пенсії відповідно до положень ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, заробітна плата за такі періоди була визначена як 0 грн.
До страхового стажу Позивача спірні періоди були зараховані виключно на підставі судового рішення, яке не містило зобов'язань щодо врахування в тому числі і заробітної плати за такі періоди, а отже Головне управління при визначенні розміру заробітної плати дотримувалося вимог чинного законодавства.
Дослідивши докази наявні в матеріалах адміністративної справи, суд встановив наступне.
Згідно розрахунку заробітку для обчислення пенсії від 12.09.2025 року, за грудень 2020 року враховано заробітну плату позивача у розмірі 26505,82 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.03.2024 року для обчислення пенсії позивача враховано середню заробітну плату на початок року, замість заробітної плати позивача згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5).
Відтак, наданими позивачем доказами спростовується неврахування заробітної плати позивача за грудень 2020 року.
Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5), у 2021 році позивачу нараховано заробітну плату: січень - 25823,76, лютий - 23976,16, березень - 26705,82, квітень 22120,73, травень - 21017,96, червень - 20858,88, липень - 21220,43, серпень 20397,98, вересень - 28754,50, жовтень - 22913,10, листопад - 26711,93, грудень 30011,92, у 2022 році: січень - 32068,15, лютий - 20025,49, березень - 8929,83, червень 6500,00, листопад - 16491,42, грудень - 19914,30, у 2023 році: січень - 12936,76, лютий - 38677,43, березень - 60285,09, квітень 69098,03, травень - 54949,69, червень - 35229,35, липень - 63003,17, серпень - 60153,44, вересень - 68353,08, жовтень - 74786,57, листопад - 73693,06, грудень 43339,73, у 2024 році: січень - 41379,97, лютий - 23942,29, березень - 106500.
Слід зазначити, що зазначений позивачем заробіток за квітень 2021 року, квітень 2023 року, лютий та березень 2024 року не відповідає даним Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5).
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обставини щодо незарахування до страхового стажу спірного періоду роботи та невключення заробітної плати за цей період до Розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача, підстави їх незарахування, підтверджено відповідачем та відповідними доказами, а тому ці обставини не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. […]
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:
Зв = З + Зд, де:
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону №1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; […].
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.
Несвоєчасне виконання роботодавцем обов'язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду її роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.
Враховуючи викладене, відповідачем протиправно не включено до розрахунку середньої заробітної плати, з якої розраховується розмір пенсії позивача його заробітну плату за період з 01.01.2021 по 31.03.2024 з дня призначення пенсії 10.04.2024 в розмірі: у 2021 році позивачу нараховано заробітну плату: січень - 25823,76, лютий - 23976,16, березень - 26705,82, квітень 22120,73, травень - 21017,96, червень - 20858,88, липень - 21220,43, серпень 20397,98, вересень - 28754,50, жовтень - 22913,10, листопад - 26711,93, грудень 30011,92, у 2022 році: січень - 32068,15, лютий - 20025,49, березень - 8929,83, червень 6500,00, листопад - 16491,42, грудень - 19914,30, у 2023 році: січень - 12936,76, лютий - 38677,43, березень - 60285,09, квітень 69098,03, травень - 54949,69, червень - 35229,35, липень - 63003,17, серпень - 60153,44, вересень - 68353,08, жовтень - 74786,57, листопад - 73693,06, грудень 43339,73, у 2024 році: січень - 41379,97, лютий - 23942,29, березень - 106500.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи аналіз правомірності оскаржуваних дій відповідача в контексті приписів ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про їх протиправність.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 08 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову з урахуванням встановлених судом невідповідностей у сумах заробітку заявлених позивачем фактичним даним щодо заробітку згідно форми ОК-5 .
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, згідно квитанції № KM97-BKTT-1M3E від 12.09.2025 року.
Відповідно до ч.ч. 3, 8 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір в повному обсязі на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( ЄДРПОУ 20987385), адреса зареєстрованого місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.11.2022 по 31.03.2024 нульовим значенням з дня призначення пенсії 10.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області включити до розрахунку середньої заробітної плати, з якої розраховується розмір пенсії ОСОБА_1 , заробітну плату з дня призначення пенсії 10.04.2024 в розмірі: у 2021 році позивачу нараховано заробітну плату: січень - 25823,76, лютий - 23976,16, березень - 26705,82, квітень 22120,73, травень - 21017,96, червень - 20858,88, липень - 21220,43, серпень 20397,98, вересень - 28754,50, жовтень - 22913,10, листопад - 26711,93, грудень 30011,92, у 2022 році: січень - 32068,15, лютий - 20025,49, березень - 8929,83, червень 6500,00, листопад - 16491,42, грудень - 19914,30, у 2023 році: січень - 12936,76, лютий - 38677,43, березень - 60285,09, квітень 69098,03, травень - 54949,69, червень - 35229,35, липень - 63003,17, серпень - 60153,44, вересень - 68353,08, жовтень - 74786,57, листопад - 73693,06, грудень 43339,73, у 2024 році: січень - 41379,97, лютий - 23942,29, березень - 106500.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити донарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.2021 по 31.03.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.11.2022 по 31.03.2024, та сплатити різницю між сплаченою та донарахованою пенсією з дня призначення пенсії 10.04.2024.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (Дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 21 квітня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Кониченко