20 квітня 2026 рокуСправа №160/1960/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 160/1960/25, за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
15.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 160/1960/25, за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає про скасування Третім апеляційним адміністративним судом рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, на виконання якого видано виконавчий лист №160/1960/25.
Заяву зареєстровано та за результатами автоматизованого розподілу справ (заяв) між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву передано судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року заяву позивача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.04.2026 року на 13 год. 45 хв.
У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За викладених обставин, враховуючи приписи ст. 374 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про виправлення помилки у виконавчому листі без участі сторін, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вирішуючи заяву по суті суд зазначає наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №160/1960/25 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №160/1960/25 судом було видано виконавчий лист про стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 433 973,12 гривень шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Вказаний виконавчий лист податковим органом було направлено до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання, у зв'язку з чим 17.07.2025 було відкрито виконавче провадження №78647238 та, як наслідок, накладено арешт на рахунки позивачки.
Водночас, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №160/1960/25 - скасовано та ухвалено нову постанову. В задоволенні позову Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу - відмовлено.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №160/1960/25 таким, що не підлягає виконанню суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Отже, у виконавчому листі зазначається, окрім іншого, резолютивна частина рішення, що підлягає виконанню.
Частинами 1, 2 ст. 14 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідні норми кореспондовані і в Кодексі адміністративного судочинства України.
Так, статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 374 КАС України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст.374 Кодексу адміністративного судочинства суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 року (справа №752/2391/17 (2а-14/09)), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року, дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Наявними у справі матеріалами встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №160/1960/25 судом було видано виконавчий лист про стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 433 973,12 гривень шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Вказаний виконавчий лист податковим органом було направлено до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання, у зв'язку з чим 17.07.2025 було відкрито виконавче провадження №78647238 та, як наслідок, накладено арешт на рахунки позивачки.
Водночас, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №160/1960/25 - скасовано та ухвалено нову постанову. В задоволенні позову Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу - відмовлено.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність визнання виконавчого листа №160/1960/25 таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню в адміністративній справі № 160/1960/25, за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Визнати виконавчий лист №160/1960/25, виданий щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі №160/1960/25 таким, що не підлягає виконанню.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук