20 квітня 2026 р.Справа № 160/16060/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Меламед Вадим Борисович, до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Меламед Вадим Борисович, до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача стосовно не виплати пенсії позивача на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «АКЦЕНТ-БАНК»;
- зобов'язати відповідача здійснювати виплату поточної пенсії позивача, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 07.10.2009, на визначений ним банківський рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась йому до виїзду за кордон. 12.09.2001 позивач виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю. Починаючи з 01.09.2001 і станом на день звернення до суду позивач призначеної по закону пенсії не отримує. 25.05.2021 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/6510/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2020 про поновлення пенсії. 01.02.2024 постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі №160/4024/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.07.2021 № 160/6510/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року, на вказаний ним банківський рахунок, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 11.03.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про добровільне виконання рішення суду, надавши банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «АКЦЕНТ БАНК», та додавши апостильовану заяву позивача від 19.06.2024. Однак відповідач листом відмовив у виплаті пенсії на банківський рахунок позивача, мотивуючи тим, що для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивач має особисто подати заяву про виплату пенсії. Позивач з цією відповіддю не погоджується, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/16060/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору від 19.06.2025 у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався і не повідомив поважності причин його неподання, тому з огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача. Витребувані судом документи були надані відповідачем через систему «Електронний суд».
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №160/4024/23 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 по справі №160/4024/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №160/4024/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.07.2021 №160/6510/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року, на вказаний ним банківський рахунок, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
На звернення представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 09.04.2025 №16771-9271/М-01/8-0400/25 повідомило, що виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена на підставі ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Також у листі вказано, що згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 № 1596 (зі змінами), заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Надати заяву про зміну способу виплати пенсії також можливо в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Позивач уважає протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення виплати йому пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, тому й звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.236 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.236 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Як зазначено вище, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 по справі №160/4024/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №160/4024/23 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.07.2021 №160/6510/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року, на вказаний ним банківський рахунок, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У цій справі №160/16060/25 позовні вимоги стосуються зобов'язання відповідача здійснювати виплату поточної пенсії позивача, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 07.10.2009, на визначений ним банківський рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Враховуючи викладене, а також предмет заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що фактично спірні правовідносини між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виникли у зв'язку із неналежним виконанням рішення адміністративних судів у справі №160/4024/23.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.
За приписами статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання до виконання судового рішення.
З огляду на викладене суд уважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 вказав що, наявність в КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача, шляхом подачі позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем позов у справі №160/16060/25 фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме постанови у справі №160/4024/23.
З огляду на викладене, суд зазначає, що невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження в адміністративній справі №160/16060/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Меламед Вадим Борисович, до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили 20.04.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу складено 20.04.2026.
Суддя Н.В. Кучугурна