справа № 492/382/26
провадження № 1-кп/492/130/26
Іменем України
21 квітня 2026 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальному провадженні № 12026167270000013, внесеного 09 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, № 12026162270000139 внесеного 26 лютого 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України, -
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 у період часу з 13 грудня 2025 року по 23 лютого 2026 року, діючи систематично з прямим умислом, з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли з побутових причин, у порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», з використанням своєї переваги у фізичної силі, вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_5 , з якою проживає в одному помешканні, неправомірні дії, які полягали у словесних образах, нецензурних висловлюваннях, які принижували її гідність та створювали для останньої ситуацію психологічного насильства, що призвело до психологічних страждань.
Так, 13 грудня 2025 року, приблизно о 08 годин 20 хвилин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_2 , де разом з ним також проживає його дружина ОСОБА_5 , діючи з вищезазначеними умислом та мотивом, вчинив з нею сварку, під час якої нецензурно висловлювався на адресу останньої, принижуючи її гідність, створивши таким чином для своєї дружини ситуацію психологічного насильства, що призвело до психологічних страждань.
Також, 07 січня 2026 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_2 , де разом з ним також проживає його дружина ОСОБА_5 , діючи з вищезазначеними умислом та мотивом, вчинив з нею сварку, під час якої нецензурно висловлювався на адресу останньої, принижуючи її гідність, створивши таким чином для своєї дружини ситуацію психологічного насильства, що призвело до психологічних страждань.
Окрім того, 31 січня 2026 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання у будинку АДРЕСА_2 , де разом з ним також проживає його дружина ОСОБА_5 , діючи з вищезазначеними умислом та мотивом, вчинив з нею сварку, під час якої нецензурно висловлювався на адресу останньої, принижуючи її гідність, створивши таким чином для своєї дружини ситуацію психологічного насильства, що призвело до психологічних страждань.
Далі, 23 лютого 2026 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_2 , де разом з ним також проживає його дружина ОСОБА_5 , діючи з вищезазначеними умислом та мотивом, вчинив з нею сварку, під час якої нецензурно висловлювався на адресу останньої, принижуючи її гідність, створивши таким чином для своєї дружини ситуацію психологічного насильства, що призвело до психологічних страждань.
Внаслідок вищезазначених систематичних неправомірних дій ОСОБА_4 , охоплених єдиним умислом та мотивом, для ОСОБА_5 створено психотравмувальну ситуацію, яка призвела до змін в її емоційному стані та індивідуально-психологічних проявах, що перешкоджають активному соціальному функціонуванню ОСОБА_5 як особистості, внаслідок чого у неї погіршилася якість життя та завдані психологічні страждання.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Також, постановою Арцизького районного суду Одеської області від 09.02.2026 у справі номер 492/188/26 за номером провадження 3/492/65/26, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1732 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а також на підставі ст. 391 КУпАП та ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_4 направлено для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Вказане рішення суду 20.02.2026 набрало законної сили. Після чого рішення суду супровідним листом Арцизького районного суду Одеської області за номером № 1480/26-вих від 20.02.2026 направлена для виконання до Комунальної некомерційної установи «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради.
Зазначена установа реалізує свої повноваження на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 22.08.2018 за № 658 якої затверджено Порядок взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі (далі Порядок). На виконання вимог Порядку, п. 1 рішення Арцизької міської ради від 19.07.2024 № 2482-УІІІ затверджено програму для кривдників на території Арцизької міської територіальної громади на 2024-2028 роки, п. 2 вказаного рішення Комунальному некомерційному підприємству «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради рекомендовано визначити відповідальну особу за реалізацію Програми, визначеної п. 1 рішення, наказом генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради Одеської області від 22.05.2024 № 63а у вказаному медичному закладі визначено відповідальну особу за реалізацію Програми для кривдників в Арцизькій територіальній громаді.
25.02.2026 приблизно о 10:00 годині, у приміщенні Комунальної некомерційної установи «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради за адресою: Одеська область, Болградський район, місто Арциз, вулиця Добровольського, 5, ОСОБА_4 ознайомлено уповноваженою особою вказаного медичного закладу з обов'язками покладеними на нього постановою Арцизького районного суду Одеської області від 09.02.2026, а саме щодо проходження програми для кривдників строком на три місяці у відповідності до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Також, цього ж дня ОСОБА_4 роз'яснено про необхідність з'явитись 27.02.2026, 02.03.2026, 06.03.2026, і далі за узгодженим календарним планом, до комунального некомерційного підприємства «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради за вищевказаною адресою для проходження програми для кривдників, а також повідомлено про кримінальну відповідальність, встановлену ст. 3901 КК України, про що ОСОБА_4 особисто поставив підпис.
За зазначених обставин ОСОБА_4 27.02.2026, 02.03.2026 достовірно знаючи про необхідність проходження вказаної Програми та маючи реальну можливість для її проходження не виконав покладений на нього рішенням суду обов'язок та не прибув до комунальної некомерційної установи «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради.
Крім того, ОСОБА_4 04.03.2026 самостійно прибув до комунальної некомерційної установи «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради та в приміщенні кабінету відповідальної особи за реалізацію Програми для кривдників в Арцизькій територіальній громаді, власноручно склав заяву про те, що він відмовляється від проходження програми для кривдників та у подальшому ОСОБА_4 , діючи з умислом, спрямованим на ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, з мотивів неповаги до судового рішення, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, не з'явився до комунального некомерційного підприємства «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради для проходження вищевказаної програми для кривдників.
При цьому ОСОБА_4 достовірно знав про необхідність проходження програми для кривдників, мав реальну можливість її пройти та усвідомлював наслідки ухилення від її проходження. Поважних причин для невиконання обов'язків, покладених постановою суду ОСОБА_4 не мав.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України, тобто умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини вчинення кримінальних правопорушень, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальних актах.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суворо не карати обвинуваченого, оскільки вони проживають окрема та розлучаються.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальних актах, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв'язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням письмових доказів, наданими прокурором, та відомостей які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено та з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному, касаційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 дав суду показання про те, що він дійсно систематично вчиняв сварки зі своєю дружиною, оскільки він під час сварок перебував в стані алкогольного сп'яніння, жалкує про вчинене. Також повідомив, що відмовився проходити програму для кривдників, оскільки вважає, що самостійно може впоратись з агресією.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:
-Висновком експерта № 140 за результатами судово-психологічної експертизи;
-постановою Арцизького районного суду Одеської області від 09.02.2026 р.;
-заявою обвинуваченого від 04.03.2026 р. про відмову проходити програму для кривдників;
-направленням на проходження колекційної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство;
-попередженням ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність;
-журналом обліку відвідування та проходження колекційної програми;
-календарним планом проходження корекційної програми.
Також потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні розповіла, що дійсно сварки були через те, що обвинувачений зловживав алкогольними напоями, в такому стані він неодноразово вчиняв домашнє насильство, на даний час вони перебувають на стадії розлучення та проживають окремо. Також потерпіла повідомила, що обвинувачений не вибачався перед нею за свої вчинки.
Сукупність наведених і вивчених судом доказів, підтверджує вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, і, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд визнає належними, допустимими, достовірними, вони узгоджуються між собою і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Давши оцінку доказам, які були досліджені в ході судового розгляду, суд вважає доведеною винність обвинуваченого і вищеописані дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує: за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи; за ст. 390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень і їх наслідки. Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні кримінальні правопорушення, в повнолітньому віці; є лювиною з інвалідністю 3 групи; тодружений; характеризується за місцем проживання задовільно; на психіатричному диспансерному обліку, наркологічному обліку КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради не перебуває; не є депутатом; раніше не судимий.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Щодо заяви обвинуваченого з приводу його каяття у вчинені кримінальних правопорушень, слід зазначити наступне.
Згідно висновків Великої Палати Верховного суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
В даному випадку не може бути врахована така обставина як щире каяття обвинуваченого, оскільки таке наявне тоді, коли каяття є дієвим і включає в себе активні дії. Як встановлено в ході розгляду справи, обвинувачений протягом судового розгляду лише формально заявляв про своє каяття, однак не вживав жодних реальних і дієвих заходів для того щоб вибачитись перед потерпілою, як зазначила в судовому засіданні потерпіла, обвинувачений жодного разу перед нею не вибачився. Також не висловив щирого жалю щодо не проходження програми для кривдників.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , під час судового засідання не встановлено.
Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини справи, давши їм оцінку, а також беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, враховуючи умови та характер вчинених кримінальних правопорушень, особу правопорушника: який є особою з інвалідністю 3 групи, соціальне положення, ступінь його провини та ставлення до вчиненого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення даних кримінальних правопорушень, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням до нього дії ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, і таке покарання буде достатнім та повністю досягне мети його застосування, визначивши йому остаточний строк покарання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень з застосуванням принципу повного поглинення менш суворого покарання більш суворим. Підстав для застосування до обвинуваченого дії ст. 69 КК України суд не вбачає.
На думку суду, призначення такого покарання зі звільненням від його відбування буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого.
Також, відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», характеру кримінального правопорушення, обставин та причин вчинення кримінального правопорушення виправленню обвинуваченого сприятиме додатково покладені обов'язки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.
Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків (стаття 1Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству").
Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника ;сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння:, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальних заходів, суд враховує, що захист від домашнього насильства є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить важливий характер. Домашнє насильства починається з «незначних дрібниць». Потерпілим від нього здебільшого стають жінки та діти. Тому, з урахуванням викладеного та обставин вчинених кримінальних правопорушень, системний характер таких дій з боку обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 обмежувального заходу у вигляді проходження програми для кривдників на максимально визначений ч. 3 ст. 91-1 КК України строк.
Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Долю. Речових жоквзів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України та призначити йому покарання:
-за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік і 6 (шість) місяців;
-за ст. 390-1 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців .
На підставі ст. 75, п.п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, із покладенням наступних обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників у порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України на строк 3 (три) місяці.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 21 квітня 2026 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ: один відео файл з назвою WWW1234_000000202660317080951_0004 скопійовані на компакт-диск - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області ОСОБА_1