20.04.2026 Справа №607/8358/26 Провадження №2-о/607/293/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.
учасників справи:
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 16 жовтня 2011 року між заявницею та заінтересованою особою ОСОБА_3 було укладено шлюб. Між парою погіршилися стосунки, спільне життя стало неможливим через часті сварки та вчинення домашнього насилля, заявниця була вимушена звернутися до Тернопільського міськрайонного суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Тернопільським міськрайонним судом від 03.02.2025 року шлюб було розірвано. На протязі тривалого часу заявниця потерпала від фізичного та психологічного насильства. Проте не зверталася до поліції через страх та осуд.
А також через постійні маніпуляції та залякування кривдника, факти домашнього насильства замовчувалися. Випадки домашнього насильства почали ставати дедалі часті та спричиняли негативний наслідок на моє фізичне та психологічне здоров'я, а також на психологічний стан дітей. 04 січня 2025 року через черговий випадок вчинення насильства стосовно заявниці, а також через страх за своє життя та здоров'я, та своїх дітей вона викликала поліцію.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21.01.2025 року визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і призначено йому стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень в дохід держави.
Після вчинення насильства заявниця звернулася до суду з заявою про винесення обмежувального припису через страх за себе та дітей, а також з метою забезпечення безпеки та припинення повторного вчинення домашнього насильства щодо неї та колишнім чоловіком та 02.01.2025 року Тернопільським міськрайонним судом було винесено рішення про видачу обмежувального припису у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , поклавши на нього на строк 3 (три) місяці та поставлено обов'язки.
Обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_3 було видано на 3 (три) місяці протягом дії якого він неодноразово порушував його обмеження. Кривдник продовжував вчиняти психологічне насильство, принижував заявницю, погрожував їй фізичною розправою.
У подальшому заінтересована особа продовжувала наділі психологічно принижувати, вчиняти психологічний тиск на заявницю. Продовжував їй телефонувати, писати у різні месенджери та завдавати психологічної шкоди її здоров'ю. Маніпулювати дітьми, а також погрожувати спалити будинок. Тому заявниця повторно звернулася до суду із заявою щодо продовження обмежувального припису через вірогідність продовження та повторного вчинення насильства щодо неї та дітей та 15.05.2025 року Тернопільським міськрайонним судом було винесено рішення про продовження дії обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 6 (шість) місяців, який встановлений рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.01.2025 у справі №607/28148/24 та яким встановлено обов'язки.
22 березня 2026 року заявниця в черговий зазнала домашнього насильства з сторони кривдника, яке проявлялося лайкою, вчиненням психологічного тиску на колишню дружину, а також погрозами фізичною розправою.
Відповідно до наведеного, працівниками поліції було складено відповідні адмін матеріали та з метою забезпечення безпеки постраждалій та протидію вчиненню повторного домашнього насильства щодо неї, було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА №655805 від 22.03.2026 року та застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: - зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; - заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи; - заборона будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесений строком на 10 діб з 14 год. 30 хв. 22.03.2026 року та діє до 14 год. 30 хв. 01.04.2026 року. Зараз вона змушена звернутися до суду з заявою про видачу обмежувального припису, оскільки вжиті раніше поліцією та судом заходи не принесли очікуваного результату. Видача обмежувального припису - наразі єдиний дієвий спосіб захистити та запобігти повторного вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 вчиняє насильство щодо заявниці протягом тривалого часу. Свідками, а отже і потерпілими від домашнього насильства є також діти - син ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 . Адже своїми діями кривдник вчиняє психологічний тиск на неповнолітніх дітей, маніпулює ними, а також спеціально ображає та принижує їхню матір, знаючи що дітям це завдає психологічних страждань. Кривдник продовжує на заявницю психологічно давити, ображати, погрожувати. Заявниця хвилюється за своє здоров'я та свою безпеку, а також за психологічне здоров'я своїх дітей. У домі вона проживає з дітьми. У заявниці немає нікого хто б міг за них захиститися чи допомогти в запобіганні насильства щодо них. Агресія кривдника щоразу посилюється. Зважаючи на це, ОСОБА_1 , впевнена, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_3 щодо заявниці, та дітей, а також настання тяжких наслідків для її здоров'я і здоров'я дітей є дуже високою, і тому звертається до суду з заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні заходи вжиті поліцією та судом до кривдника виявились неефективними та не захистили від насильств.
У зв'язку з цим, заявник просить заяву задовольнити та видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав та покладення на нього обов'язків: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалими дітьми сином ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання (перебування) постраждалих осіб ОСОБА_1 та їхніх дітей - сина ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців. заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести телефонні переговори, листування через будь які месенджери (вайбер, телеграм ін. додатки), електронну адресу чи соціальні мережі з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 та їхніх дітей сина ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 , якщо вона разом з дітьми за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними строком на 6 місяців.
У судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали повністю та просили її задовольнити.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Правом на заперечення не скористався та не подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд вважає, що заінтересована особа повідомлена належним чином, і відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 16 жовтня 2011 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 1830 та видано свідоцтво про шлюб.
Заявниця стверджує, що разом із дітьми мешкає у будинку свого їх батьків, за адресою: АДРЕСА_1 . Це житло належить на праві власності ОСОБА_7 , що вбачається зі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, яке видано на підставі рішення виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів № 358 від 30 травня 1986 року, зареєстроване Тернопільським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 170 від 03 червня 1986 року.
Так, постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/24805/24 від 29 листопада 2024 року, № 607/25726/24 від 10 грудня 2024 року, ОСОБА_3 визнавався винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки чинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме словесно ображав, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої; зателефонував до своєї дружини ОСОБА_1 та в ході телефонної розмови чинив на неї психологічний тиск, чим порушив вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 333860 від 18 листопада 2024 року (копія цього припису приєднана до матеріалів заяви).
Також щодо ОСОБА_3 на розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024216040000893 від 27 вересня 2024 року про вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КУпАП.
02 січня 2025 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на строк 3 (три) місяці, яким встановлено наступний захід тимчасового обмеження прав кривдника: заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наближатися на відстань ближче 300 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
15.05.2025 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області продовжити дію обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , на строк 6 (шість) місяців, який встановлений рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.01.2025 у справі №607/28148/24 та яким встановлено наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника: заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наближатися на відстань ближче 300 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА №655805 від 22.03.2026 року та застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи; заборона будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесений строком на 10 діб з 14 год. 30 хв. 22.03.2026 року та діє до 14 год. 30 хв. 01.04.2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до пунктів 3, 14 частини 1статті 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За п. 9 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
У судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_3 , який заявниці приходиться чоловіком, неодноразово вчиняв щодо дружини домашнє насильство психологічного характеру, порушував вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника, що вбачається із вищенаведених постанов та рішень Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Дії ОСОБА_3 полягали у образах ОСОБА_1 , приниженні, чиненні психологічного тиску під час телефонних розмов.
Всі ці дії в сукупності, а також невиконання ОСОБА_3 термінового заборонного та обмежувального припису, вказують на те, що заінтересована особа продовжує вчиняти домашнє насильство щодо ОСОБА_1 , що викликало у постраждалої особи побоювання за свою безпеку та стало причиною її звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
ОСОБА_1 , як жертва домашнього насильства, з урахуванням та оцінкою наявних ризиків потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки ігнорування ОСОБА_3 застосованих судом заходів впливу до нього, порушення вимог термінових заборонних приписів, дають підстави вважати вірогідним продовження чи повторне вчинення кривдником щодо неї психологічного насильства.
Зазначене підтверджується фактичними обставинами справи, які встановлено судом в ході заслуховування пояснень заявниці та під час дослідження письмових доказів.
Тривалість протиправної поведінки ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак, суд вважає, що ОСОБА_3 є кривдником в розумінні пункту 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», який вчиняє домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2020 у справі №754/11171/19 вказав, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом № 2229-VIII, є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
Крім того, як свідчить практика Верховного Суду, при вирішенні питання щодо застосування такого заходу як позбавлення права на користування житлом, суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи,враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
Оцінюючи пропорційність втручання у право користування нерухомим майном ОСОБА_3 , суд бере до уваги той факт, що насильство з його сторони мало систематичний характер, яке тривало протягом тривалого періоду, могло спричинити настання тяжких або особливо тяжких наслідків, а тому такий захід є пропорційним легітимній меті втручання у право користування нерухомим майном.
Окрім цього, суд бере до уваги, ті факти, що ОСОБА_3 проживає окремо і має фінансову можливість проживати в іншому місці.
Разом з тим, суд вважає, що на цьому етапі є доцільним встановлювати заборону строком на шість місяців. Для виправлення кривдника та усвідомлення ним своїх дій, на думку суду достатнім часом для видачі обмежувального припису є шість місяць з дня винесення рішення суду.
З огляду на встановлені судом обставини щодо наявності психологічного насильства, що вчинив ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 а також наявність об'єктивних ризиків загрози психологічного тиску ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , у якої виникли побоювання за свою безпеку, емоційною невпевненістю, нездатністю захистити себе, суд вважає, що заявник, як жертва такого насильства, потребує захисту в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а тому, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення частково заявлених вимог ОСОБА_1 , шляхом видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_3 , визначивши заходи тимчасового покладення на нього обов'язків: заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання (перебування) постраждалих осіб ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести телефонні переговори, листування через будь які месенджери (вайбер, телеграм ін. додатки), електронну адресу чи соціальні мережі з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Оцінюючи встановленні судом обставини, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 здійснює спілкування з дітьми, і заявник не подав доказів про вчинення будь-якого насильства відносно них, а тому немає доцільності у вказаній забороні, а тому в цій частині слід відмовити у задоволенні заяви.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 350-6 ЦПК України, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про обмеження припису відносяться на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що слід видати обмежувальний припис на строк шість місяців. Судові витрати компенсувати за рахунок держави. Рішення суду допустити до негайного виконання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 350-1 350-8, 352-355, 430 ЦПК України, ст. ст. 1, 24, 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд,
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису.
Видати обмежувальний припис на строк шість місяців, встановити заходи тимчасового обмеження прав та покласти на ОСОБА_3 обов'язки, а саме:
заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання (перебування) постраждалих осіб ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести телефонні переговори, листування через будь які месенджери (вайбер, телеграм ін. додатки), електронну адресу чи соціальні мережі з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Відмовити у задоволенні інших вимог заяви.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису в частині судового збору, віднести на рахунок держави.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Попередити ОСОБА_3 , що за умисне невиконання обмежувальних приписів передбачена кримінальна відповідальність за ст. 390-1 КК України.
Копію рішення суду направити до Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області для взяття ОСОБА_3 на профілактичний облік та до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
заявнику ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_3 .
Рішення суду складено та підписано 20 квітня 2026 року.
Головуючий суддя О. М. Вийванко