17.04.2026 Справа №607/8198/26 Провадження №3/607/2840/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , розлученого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, солдата, стрільця-санітара вісімнадцятого відділення охорони п'ятого взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10.04.2026 о 18 год. 30 хв. солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, виконував обов'язки військової служби в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 у стані наркотичного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому. Просив врахувати його скрутний матеріальний стан та неможливість сплатити штраф одним платежем, у разі його призначення судом. У зв'язку з наведеним, просив розстрочити сплату штрафу на 10 місяців.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Частиною 1 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини 2 статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України, було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації на території, зокрема, Тернопільської області.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб, у зв'язку з чим в Україні діє особливий період.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 266-1 КУпАП).
Згідно з пунктом 3 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 32 (далі по тексту - Порядок), огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції .
У відповідності до пункту 5 Порядку огляд проводиться уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Згідно з п. 7 Порядку підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/військовозобов'язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації та військового стану у військовій частині НОМЕР_1 .
Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, така доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколі №18 від 11.04.2026 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, складеному у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ; результаті токсикологічного дослідження від 10.04.2026 №234 КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, згідно з яким в сечі ОСОБА_1 , 1996 року народження, 10.04.2026 о 20 год. 20 хв. виявлено наркотичні речовини - «солі» L-PVP; виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10.04.2026 №30, виданої КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, згідно з якою солдату - санітару військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин. Гостра інтоксикація»; витязі із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2025 №325, згідно з яким солдат ОСОБА_1 - стрілець-санітар відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 з 21.11.2025 вважається таким, що справи та посаду стрільця-санітара вісімнадцятого відділення охорони п'ятого взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому такі приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях військовослужбовця ОСОБА_1 наявний склад військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а тому його слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
При цьому зібрані у справі докази не дають підстав для визнання вчиненого військовослужбовцем ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, малозначним та звільнення його від адміністративної відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі також не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, не закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суддя у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП, визнає щире розкаяння винного. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.
Отже, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, дані про особу останнього, який має на утриманні двох малолітніх дітей та проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , ступінь його вини, майновий стан, наявність однієї пом'якшуючої відповідальність обставини, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
При цьому для застосування іншого виду адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме у виді арешту з утриманням на гауптвахті, яке є більш суворим у порівнянні з адміністративним стягненням у виді штрафу, у вказаному випадку достатніх підстав не убачається.
На думку судді, застосування такого заходу буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання вказаної постанови в частині сплати штрафу, враховую наступне.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
При цьому, положеннями КУпАП не визначено можливості та порядку розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а можливе лише відстрочення сплати штрафу. Так, відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Водночас, порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а також усі питання пов'язані з таким виконанням, регулюються у порядку, встановленому законом, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку або розстрочку виконання, є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи скрутний майновий стан ОСОБА_1 , наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, а відтак відсутність у нього об'єктивної можливості сплатити штраф у розмірі 17000 гривень, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, одним платежем протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення постанови, доходжу висновку про необхідність розстрочення ОСОБА_1 сплати вказаного штрафу на 10 місяців рівними частинами по 1700 гривень щомісячно, починаючи з квітня 2026 року і до повної сплати присудженої суми штрафу.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено обставини, що ускладнюють виконання постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а тому заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання вказаної постанови в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Крім того, з урахуванням положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків - звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33-35, 245, 266-1, 280, 283-285, 294, 301, 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання вказаної постанови в частині сплати штрафу - задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, накладеного вказаною постановою, на 10 (десять) місяців рівними частинами по 1700 (одній тисячі сімсот) гривень щомісячно, до 25 числа кожного місяця, починаючи з квітня 2026 року і до повної сплати присудженої суми штрафу.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати чергового платежу, постанова про накладення адміністративного стягнення буде направлена до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для примусового виконання та стягнення несплаченої суми штрафу в подвійному розмірі.
Зупинити перебіг строку давності звернення вказаної постанови в частині сплати штрафу до виконання до закінчення строку розстрочки, визначеного судом.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
СуддяІ. М. Царук