Справа № 602/222/26
Провадження № 3/602/119/2026
"21" квітня 2026 р. м. Ланівці
Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, -
24 лютого 2026 року о 21 годині 25 хвилин ОСОБА_1 в м. Ланівці по вул. Грушевського, 21, Кременецького району, Тернопільської області, керував автомобілем марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARPJ-0912 та в КНП «Лановецька міська лікарня» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення було призначене на 18.03.2026.
17 березня 2026 року на адресу суду від захисника, адвоката Вальчук М.М., надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю її в іншому судовому засіданні, та наданням можливості ознайомитися з матеріалами справи, та в подальшому узгодити правову позицію з клієнтом, яка суддею була задоволена, розгляд справи відкладено на 01.04.2026.
Судове засідання, призначене на 01.04.2026 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні. Призначене судове засідання на 21.04.2026.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не прибули, однак від адвоката Вальчук М.М. до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В поданому клопотанні захисник просить закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Захисник вважає, що обставини, викладені у протоколі не відповідають фактичним обставинам справи. Вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 не визнає, оскільки вважає, що працівниками поліції грубо порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, так як на місці зупинки йому пропонували пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер, від якого він відмовився, і одразу перейшли до оформлення протоколу, а пройти огляд у медичному закладі не пропонували та він від такого не відмовлявся. Захисник також зазначає, що рапорт поліцейського, який наявний у матеріалах справи не може бути доказом у справі, оскільки поліцейський є зацікавленою особою. Просить провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши зібрані по справі докази, проаналізувавши аргументи захисника, викладені у клопотанні, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину, підтверджується дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600092 від 24.02.2026 (а.с.1); рапортом старшого інспектора чергового ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області № 1198 від 24.02.2026 (а.с.2); рапортом ст. ДОП СППП ВП № 1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенанта поліції Шмагальського Ю. від 24.02.2026 (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким ОСОБА_1 направлено в КНП «Лановецька міська лікарня» (а.с.7); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 20 січня 2027 року (а.с.5); довідкою начальника ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції Чоловського М. (а.с.9); відеозаписами з відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського та нагрудних камер поліцейських, що містяться на диску (а.с.10).
Перераховані вище докази зібрані у передбаченому законом порядку, не викликають сумніву щодо їх належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Так, зі змісту відеозаписів відеореєстратора зі службового автомобіля, а також з нагрудної камери поліцейського (під відеозаписом з нагрудної камери поліцейського тут і надалі розуміється відеозапис бодікамери 857375 у файлі з назвою «export-exoi5»), досліджених суддею, убачається, що у зазначених у протоколі даті, час та місці ОСОБА_1 , керував автомобілем марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції. Водій ОСОБА_1 , зупинивши транспортний засіб, вийшов з автомобіля та одразу почав тікати, у зв'язку з чим поліцейський, наздогнавши водія, застосував до нього спецзасоби - сльозогінний газ та кайданки.
У подальшому, повернувшись до автомобіля разом з водієм ОСОБА_1 , поліцейський кілька разів запропонував йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатораДрагер (час на відео - 21 год 34 хв, 21 год 36 хв, 21 год 37 хв), на що водій відмовився. Також поліцейський запитав водія, чи хоче той поїхати на огляд в лікарню, на що ОСОБА_1 чітко відповів відмовою (час на відео - 21 год 51 хв). Пропозиція щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я була висловлена поліцейським під час складання направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Після чого був складений протокол у справі (час на відео - 22 год 15 хв).
При цьому суддя зауважує, що хоча час, зазначений у направленні не в повній мірі відповідає часу на відео, де зафіксоване складання цього документа (розбіжність становить близько 15 хв), однак така неузгодженість не спростовує законності дій поліцейських і не свідчить про недійсність процедури огляду та складання протоколу у цій справі, оскільки, як убачається зі змісту досліджених відеозаписів, направлення було складене поліцейським після зупинки транспортного засобу, у присутності водія, після його відмови пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, та до складання протоколу.
Таким чином, доводи захисника, викладені у клопотанні, спростовуються змістом згаданих вище відеозаписів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України (далі ПДР України).
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, є встановленою «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, суд вважає, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, поваги до правил співжиття й запобіганню вчиненню нових правопорушень, до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 23, 130 ч. 1, 276, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (34 000 грн) та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: В. НАУМЧУК