Справа № 466/8262/24
Провадження № 2-с/466/46/26
про повернення заяви без розгляду
21 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування судового наказу у справі №466/8262/24 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, пені, інфляційні нарахування та 3% річних,
20 квітня 2026 року на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування судового наказу у справі №466/8262/24 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, пені, інфляційні нарахування та 3% річних.
Заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Частиною 3 статті 3 ЦПК Цивільного процесуального України (далі по тексту - ЦПК України) передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання має відповідати вимогам, які передбачені ст. 170 ЦПК України.
Частиною 4 статті 170 ЦПК України передбачено, що заява підписується боржником або його представником.
Однак, боржниками не підписано заяву про скасування судового наказу.
Частиною 2 ст. 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Судом встановлено, що 12 серпня 2024 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 466/8262/24 видано судовий наказ, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 5 240,27 грн., пеню у розмірі 610,96 грн., інфляційні нарахування у розмірі 100,35 грн. та 3 % річних у розмірі 24,50 грн. за період з 01.11.2023 по 30.06.2024; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 305,58 грн., інфляційні нарахування у розмірі 4,93 грн., пеню у розмірі 12,53 грн. та 3 % річних у розмірі 1,09 грн. за період з 01.11.2023 по 30.06.2024, а також 302,80 грн. судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що 29 серпня 2024 року боржник ОСОБА_1 отримала копію судового наказу від 12.08.2024 разом із копією заяви про його видачу та доданими документами.
16 вересня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про скасування зазначеного судового наказу у справі №466/8262/24. Однак, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.09.2024 цю заяву було повернуто заявникам без розгляду через неналежне оформлення. Копію вказаної ухвали боржник ОСОБА_1 отримала 15 жовтня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
20 квітня 2026 року заявники повторно звернулися до суду із заявою про скасування судового наказу. Проте на момент подання цієї заяви встановлений законом строк для звернення до суду вже сплив.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Наразі подана заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такого клопотання не містить. У матеріалах відсутні відомості про поважні причини, які перешкоджали заявникам звернутися до суду в межах визначеного законом терміну.
Суд, в силу вимог процесуального закону, позбавлений можливості вирішувати зазначене питання за власною ініціативою.
З огляду на викладене, заявникам необхідно надати суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, в якому зазначити поважні причини його пропуску та надати відповідні докази (за наявності).
Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Частиною п'ятою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
За правилом абзацу 2 частини 8 статті 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.uа, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 в справі № 9901/335/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21, від 12.02.2025 у справі №944/6062/23
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надіслали заяву про скасування судового наказу не через підсистему «Електронний суд», а звичайною електронною поштою.
У зв'язку з цим, подані матеріали не містять підтвердження підписання документа кваліфікованим електронним підписом (КЕП) із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа. Також відсутні дані про проходження автоматичної перевірки електронного підпису, яка є обов'язковою процедурою при використанні підсистеми «Електронний суд».
З огляду на вимоги процесуального законодавства, заявники мали можливість подати заяву в один із такий способів: 1) у письмовій формі, особисто через канцелярію суду; 2) засобами поштового зв'язку (цінним листом або рекомендованим відправленням); 3) в електронній формі виключно через сервіс «Електронний суд» (за адресою: https://cabinet.court.gov.ua), що передбачає обов'язкову реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).
Частиною 6 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
З огляду на зазначене, у відповідності до положень ч. 6 ст. 170 ЦПК України заява є неналежно оформленою та такою, що підлягає поверненню заявникам без розгляду.
За таких обставин та з огляду на вимоги ч.6 ст. 170 ЦПК України суддя вважає, що вищезазначену заяву необхідно повернути заявникам без розгляду та роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 170, 259-261 ЦПК України, суддя,
заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування судового наказу у справі №466/8262/24 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, пені, інфляційні нарахування та 3% річних- повернути заявникам без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Львова.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Д. Б. Глинська