Справа № 459/1546/26
Провадження № 2-з/459/1/2026
20 квітня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Жураковського А.І.
з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому цивільну справу за заявою адвоката Бруха Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі,
Представник заявника - адвокат Брух А.О. подав заяву про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, у якій просить накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Крім того, накласти арешт на кошти, що перебувають на розрахункових рахунках ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах суми 317 435,39 грн.
На обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначає, що сторони не змогли узгодити питання добровільного відшкодування шкоди внаслідок ДТП, тому позивач змушений буде звертатись з позовом про відшкодування шкоди у судовому порядку. З метою забезпечення позову, а саме унеможливлення здійснення подальших дій щодо свого майна ОСОБА_2 та вчинення дій щодо зняття коштів із банківських рахунків, що може істотно вплинути на виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.
Тобто підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретних обставин.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.
Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв'язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачене законом і є обґрунтованим.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, адвокат Брух А.О. зазначає, що ОСОБА_1 , в інтересах якого подано дану заяву, має намір звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП у сумі 317 435,39 грн.
На даний час існує реальна загроза того, що ОСОБА_2 , з метою неповернення ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, здійснить будь-які дії, в тому числі щодо відчуження належного майна.
Отже, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно може мати місце спір, а мотиви вжиття заходів забезпечення позову, зазначені у матеріалах справи, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду, оскільки може бути заподіяна реальна шкода правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 , у зв'язку з чим для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 належить на праві власності квартира за адресою:
АДРЕСА_1 .
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо вартості зазначеного нерухомого майна, а забезпечення позову повинно застосовуватися в межах ціни позову.
За таких обставин, накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , може призвести до надмірного обмеження майнових прав ОСОБА_2 та не відповідатиме принципу співмірності заходів забезпечення позову.
Водночас, суд враховує необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, з огляду на те, що застосування заходів забезпечення позову не повинно створювати для ОСОБА_2 надмірних обмежень або фактично вирішувати спір по суті до ухвалення рішення у справі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що накладення арешту на квартиру, що належить ОСОБА_2 не є співмірним із позовними вимогами, які будуть заявлені у майбутньому, а необхідним і достатнім заходом забезпечення позову для гарантування можливого виконання рішення суду у разі задоволення позову є накладення арешту лише на кошти, що перебувають на розрахункових рахунках ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах суми 317 435,39 грн.
Відтак в частині накладення арешту на квартиру суд відмовляє в повному обсязі.
Саме такий вид забезпечення позову буде співмірним із позовними вимогами, що будуть заявлені у майбутньому, забезпечить ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 149-153, 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на кошти, що перебувають на розрахункових рахунках ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах суми 317 435,39 грн.
В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 обов'язок пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Повний текст ухвали складено 20.04.2026
Суддя: А. І. Жураковський