Справа № 724/339/26
Провадження № 2/724/378/26
(ЗАОЧНЕ)
17 квітня 2026 року м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Ахмедова Р.А.
за участю секретаря судового засідання Корневської Є.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Хотині Чернівецької області, в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
09.02.2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 17 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №8776129, який було підписано позичальником електронним підписом. Підписанням цього договору відповідач підтверджує, що він ознайомився з усіма умовами правил надання коштів у позику, які розміщені на сайті creditplus.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Позикодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на умовах та в порядку передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві у встановлений договором строк кредит (п.4.2., п.4.4.).
13.11.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 13112025, відповідно до умов якого одна сторона передає іншій, за плату, права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п.1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п.1.2 договору факторингу,сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників №1 від 13.11.2025 року до договору факторингу № 13112025 від 13.11.2025 позивач набув право вимоги до відповідача на суму 108000,00 гривень, з яких 40000 гривень, сума заборгованості за основною сумою боргу; 48000 грн сума заборгованості за відсотками; 20000 грн. сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №8776129 на загальну суму 108 000,00 грн, яку просить стягнути на свою користь.
Щодо укладення кредитного договору № 2107369
02 лютого 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №2107369, який було підписано позичальником електронним підписом. Підписанням цього договору відповідач підтверджує, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього договору разом з додатками та ознайомився з усіма його умовами.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на умовах та в порядку передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві у встановлений договором строк кредит (п.3.1.1, п.3.3.2).
27.08.2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27082025, відповідно до умов якого одна сторона передає іншій, за плату, права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п.1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п.1.2 договору факторингу,сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників від 27.08.2025 року до договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025 року позивач набув право вимоги до відповідача на суму 23820,00 гривень, з яких 7000 гривень, сума заборгованості за основною сумою боргу; 8820,00 гривень сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 гривень сума заборгованості за неустойкою.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №2107369 на загальну суму 23820,00 грн, яку просить стягнути на свою користь.
Щодо укладення договору позики № 7549727
18 квітня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №7549727, який було підписано позичальником електронним підписом, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням цього договору відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачені ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.5.1 п.5 договору позики).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
26.08.2025 року року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26082025, відповідно до умов якого одна сторона передає іншій, за плату, права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п.1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п.1.2 договору факторингу,сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 24.09.2025 року до договору факторингу № 26082025 від 26.08.2025 року позивач набув право вимоги до відповідача на суму 9855,00 гривень, з яких 3000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 8,70 грн сума заборгованості за відсотками; 846,30 гривень - сума заборгованості за комісією; 6000 грн сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики №7549727 на загальну суму 9855,00 грн, яку просить стягнути на свою користь.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16.02.2026 року провадження у справі відкрито та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Хотинського районного суду від 25.02.2026 року призначено судове засідання з викликом сторін.
Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, не заперечували проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, шляхом направлення кореспонденції на адресу місця реєстрації, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду із відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, причини неявки суду невідомі.
У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції ВП ВС, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, КЦС ВС від 21 грудня 2022 у справі № 757/15603/19, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З зазначених підстав суд розглядає справу у відсутність відповідача за наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення відповідно до вимог ч.4 ст.223 і ст.280 ЦПК України.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами, у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановлені судом.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, враховуючи обгрунтування позовних вимог, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що відповідно до договору № 8776129 від 17.02.2025 року ТОВ «Авентус Україна» надало кредит ОСОБА_1 в розмірі 40000,00 гривень, строк кредиту 360 дні. Тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка - 1% в день, знижена процентна ставка - 0,65% (а.с.8 зворот - 9).
Додатком №1 до договору №8776129 від 17.02.2025 року зазначено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, та встановлений графік платежів на строк дії кредитного договору. Додаток підписано за допомогою електронного підпису (а.с.17 зворот - 18).
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого ТОВ «Авентус Україна» за період з 17.02.2024 року по 12.11.2025 року становить 108000,00 гривень, яка складається із тіла кредиту - 40 000,00 гривень; нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 48 000,00; нарахована пеня - 20 000,00 (а.с.29-31).
Відповідно до договору факторингу № 13112025 від 13.11.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримала від ТОВ «Авентус Україна» право вимоги до боржників (а.с.24-26).
Згідно акту прийому - передачі реєстру боржників №1 від 13.11.2025 року за договором факторингу № 13112025 від 13.11.2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримала від ТОВ «Авентус Україна» реєстр боржників №1 від 13.11.2025 року (а.с.26).
Відповідно до реєстру боржників №1 від 13.11.2025 року до договору факторингу № 13112025 від 13.11.2025 позивач набув право вимоги до відповідача на суму 108000,00 гривень, з яких 40000 гривень, сума заборгованості за основною сумою боргу; 48000 грн сума заборгованості за відсотками; 20000 грн. сума заборгованості за пенею. (а.с.28).
Відповідно до кредитного договору № 2107369 від 02.02.2025 року ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» надало грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 7000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, клієнт зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково. Кредит надається строком на 345 днів до 13.01.2026 року. Денна процентна ставка складає 0,93%, орієнтовна реальна річна ставка становить 2227,51%, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 29435 гривень (п. 1.5. договору). Договір підписано електронним цифровим підписом (а.с.37-42).
Додатком №1 до договору №2107369 від 02.02.2025 року наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Додаток підписано за допомогою електронного підпису (а.с.43).
Додатком №2 до договору №2107369 від 02.02.2025 року зазначена заява на отримання кредиту від ОСОБА_1 Ю, де остання просить позивача видати кредит для задоволення особистих потреб на суму 7000 грн. строком на 345 днів (а.с.44).
Згідно графіку платежів за договором №2107369 від 02.02.2025 року за період з 02.02.2025 року по 13.01.2026 року загальна вартість кредиту становить 29435,00 гривень (а.с.47).
Відповідно до договору факторингу № 27082025 від 27 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримала від ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» право вимоги до боржників.
Згідно акту прийому - передачі реєстру боржників від 27 серпня 2025 року за договором факторингу № 27082025 від 27 серпня 2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримала від ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» реєстр боржників від 27.08.2025 року (а.с.55).
Відповідно до реєстру боржників від 27.08.2025 року до договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025 року позивач набув право вимоги до відповідача на суму 23820,00 гривень, з яких 7000 гривень, сума заборгованості за основною сумою боргу; 8820,00 гривень сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 гривень сума заборгованості за неустойкою.
Відповідно до договору позики № 7549727 від 18.04.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» надало грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 3000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, клієнт зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення стрку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики. Кредит надається строком на 30 днів (п. 2.2. договору). Процентна ствка становить 0.01% в день до дати повернення позики (п. 2.3. договору). Договір підписано електронним цифровим підписом (а.с. 63-65).
Додатком №1 до договору позики №7549727 від 18.04.2025 року наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту, яка підписана за допомогою електронного підпису (а.с.66).
Довідкою Таскомбанк від 18.04.2025 року підтверджено перерахування коштів на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 номер транзакції в системі f3ffd20b-295f-419d-ab37-f963ff09480f, призначення платежу зарахування 3000,00 гривень на карту, дата 18.04.2025 року (а.с.67).
Відповідно до договору факторингу № 26082025 від 26 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримала від ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги до боржників, що також підтверджується актом прийому предачі реєстру боржників від 24.09.2025 року (а.с.68-69,71).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу № 26082025 від 26.08.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором №7549727 становить 9855,00 гривень (а.с.73).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Правовою підставою заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні правовідношення.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір №8776129 від 17.02.2025 року, кредитний договір №2107369 від 02.02.2025 року, договір позики №7549727 від 18.04.2025 року укладені в електронній формі, підписані електронним підписом позичальника ОСОБА_1 відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Підписанням цих договорів ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомилася на сайті кредиторів з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, яка розміщена на їхніх сайтах.
Відповідно до частин 1,3,4,7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогом власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналогом власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитними договорами, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданими кредитами чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Також судом встановлено, що за наявним у матеріалах справи, за кредитними договорами право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами факторингу.
Позивачем доведено перехід права вимоги за вищевказаним договором.
Таким чином, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за вказаними договорами перед новим кредитором у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним договором. Однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором отримані в кредит кошти не повернув.
Проаналізувавши матеріали справи та обґрунтування заявлених вимог щодо розміру заборгованості по кредитним договорам, суд виходить з наступного.
Укладені відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір №8776129 від 17.02.2025 року, кредитний договір №2107369 від 02.02.2025 року, договір позики №7549727 від 18.04.2025 року були підписані вже після вступу в дію Закону України № 3498-XI, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Суд бере до уваги зміст п.п. 6 п. 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.
Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Щодо кредитного договору №8776129 від 17.02.2025 року, то суд зазначає наступне.
Провівши розрахунок заборгованості по вказаному кредитному договору, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме правомірно нарахована основна сума боргу в розмірі 40000,00 гривень та відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 48000,00 гривень, тому такі вимоги є обґрунтованими такими, що підлягають до задоволення.
Разом з тим, щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 20000,00 грн., то суд зазначає, що відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 03.02.2026 р. строком на 90 діб.
Позивачем нарахована неустойка в розмірі 20000,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 20000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Отже, згальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №8776129 від 17.02.2025 року становить 88000,00 гривень, яка складається із 40000,00 основна сума боргу та 48000,00 заборгованість по відсоткам.
Щодо кредитного договору №2107369 від 02.02.2025 року, то суд зазначає наступне.
Провівши розрахунок заборгованості по вказаному кредитному договору, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме правомірно нарахована основна сума боргу в розмірі 7000,00 гривень, тому такі вимоги є обґрунтованими такими, що підлягають до задоволення.
Разом з тим, щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 8000,00 грн., то суд зазначає, що відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 03.02.2026 р. строком на 90 діб.
Позивачем нарахована неустойка в розмірі 8000,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 8000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в сумі 8820,00 грн, суд бере до уваги наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі ВС від 06 листопада 2023 року справа № 204/224/21, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
В кредитному договорі зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлюється, зокрема, за цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення, графік платежів, негайне оновлення інформації про настання змін, цілодобове забезпечення можливості черех особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуванням про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов'язаних з обслуговуванням кредиту.
Враховуючи, що до обслуговування кредитної заборгованості не можна включати дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а умова договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не диференціює дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», з іншими діями, суд визнає нікчемною умову кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Отже, згальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2107369 від 02.02.2025 року становить 7000,00 гривень, яка складається із 7000,00 основна сума боргу. В решті позовних вимог про стягнення заборгованості 8820,00 гривень по комісії за обслуговування кредиту та 8000,00 гривень за неустойкою слід відмовити.
Щодо договору позики №7549727 від 18.04.2025 року, то суд зазначає натупне.
Провівши розрахунок заборгованості по вказаному кредитному договору, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме правомірно нарахована основна сума боргу в розмірі 3000,00 гривень, відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 8,70 гривень та комісія по заборгованості в розмірі 846,30 гривень, тому такі вимоги є обґрунтованими такими, що підлягають до задоволення.
Разом з тим, щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 6000,00 грн., то суд зазначає, що відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 03.02.2026 р. строком на 90 діб.
Позивачем нарахована неустойка в розмірі 6000,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 6000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Отже, згальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №7549727 від 18.04.2025 року становить 3855,00 гривень, яка складається із основної суми боргу в розмірі 3000,00 гривень, відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 8,70 гривень та комісії по заборгованості в розмірі 846,30 гривень.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносинам, які виникли з укладених кредитних договорів, дослідивши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладених кредитних договорів та їх неналежного виконання відповідачем, а тому суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають до частково задоволення.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 98855,00 гривень. В решті частині позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3328 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (69,77%).
При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.
Позов заявлено всього на суму 141675,00 грн., а задоволено 98855,00 грн., тобто на 69,77 % (98855,00 грн х 100 % /141675,00 = 69,77 %).
А саме, позовні вимоги задоволені на 69,77%, - 3328,00 грн. х 69,77% = 2321,94 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Київська обл., код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:
- за кредитним договором № 8776129 від 17.02.2025 року у розмірі 88000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з наступного: 40000,00 гривень - основна сума заборгованості; 48000,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.
- за кредитним договором № 2107369 від 02.02.2025 року у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з наступного: 7000 гривень - основна сума заборгованості.
- за договором позики № 7549727 від 18.04.2025 року у розмірі 3855 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, яка складається з наступного: 3000,00 гривень - основна сума заборгованості; 8,70 гривень - сума заборгованості за відсотками; 846,30 гривень - сума заборгованості за комісією, а всього на загальну суму 98855 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Київська обл., код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 2321 (дві тисячі двісті тридцять чотири) гривні 94 копійок.
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, Київська обл., код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 17 квітня 2026 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ