Єдиний унікальний номер 725/1656/26
Номер провадження 2/725/414/26
16.04.2026 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:
головуючого судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
У лютому 2026 року позивач через свого представника звернувся до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі під час якого у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, шлюб між ними було розірвано, спільна донька залишилась проживати разом з матір'ю та рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 03.02.2025 року стягнуто з нього на користь відповідачки аліменти на утримання їх доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Вказував на те, що свої зобов'язання щодо матеріального забезпечення доньки він виконував належним чином, проте на даний час у нього змінився майновий стан та сімейний стан, адже він почав співмешкати з жінкою без реєстрації шлюбу в орендованій квартирі та отримує заробіток в сумі 7090,54 грн. з урахуванням сплачених податків, у зв'язку з чим немає змоги сплачувати щомісячно аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі, адже щомісячні відрахування в сумі 6000 грн. становлять для нього надмірний тягар. Зазначав, що у разі покращення фінансового стану він буде брати участь у додаткових витратах на дитину та сплачувати аліменти у більшому розмірі.
На підставі викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просив зменшити розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 та стягнути з нього на користь позивачки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, в його інтересах діяла представник, яка направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, натомість від неї до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позову. Зазначала, що між нею та відповідачем досягнуто усної домовленості про його участі у вихованні та утриманні дитини.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, при цьому суд також приймає до уваги визнання позову відповідачкою, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч. 4 ст. 206 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 03.02.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а/с 12-13).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у зв'язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.
Згідно ч. 3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. статті 182СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Змінюючи розмір стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст.182СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, в обґрунтування своїх вимог про зменшення розміру аліментів позивач посилався на розмір своїх доходів та витрат, зокрема згідно довідки про доходи відповідача останній працює на посаді старшого лаборанта Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та за січень 2026 року його заробітна плата становить 8647 грн. без урахуванням податку в сумі 1556,46 грн., при цьому 05.01.2026 року ним укладено договір оренди квартири відповідно до якого розмір орендної плати визначений в сумі 3000 грн. щомісячно без врахування комунальних платежів (а/с 9, 10).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
За наслідками розгляду справи встановлено, що майновий стан відповідача, як платника аліментів дійсно змінився та, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд вважає наявними підстави для зменшення розміру аліментів.
Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків, а з системного аналізу ст. 180 СК України, ст. 51 Конституції України, ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», вбачається що як позивач так і відповідач зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
З урахуванням встановлених обставин справи, розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», однаковий обов'язок обох батьків щодо утримання своїх неповнолітніх дітей, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, зменшити розмір аліментів з 6000 грн. до 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 182, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на підставі рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 03.02.2025 року ЄУН №725/251/25.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. (одна тис. п'ятсот грн.), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання данимсудовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.