Справа № 354/539/26
Провадження № 2-о/354/24/26
20 квітня 2026 року м.Яремче
Яремчанський мськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.,
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яремче цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Яремчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,-
Заявник ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Яремчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, який проживав на тимчасово окупованій території України за адресою: АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування даної заяви зазначила, що факт смерті батька засвідчується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 07.11.2025 року Маріупольським міським відділом ЗАГС Управління ЗАГС так званої Донецької Народної Республіки, свідоцтвом про поховання № НОМЕР_2 , виданим Спеціалізованою муніципальною бюджетною установою «Міська ритуальна служба» адміністрації міського округу Маріуполь ДНР та фото поховання. Отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій не функціонує відділ ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті, відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Посилаючись на викладене та те, що встановлення факту смерті батька необхідне їй для державної реєстрації смерті на території України та отримання свідоцтва про смерть державного зразка, що у свою чергу, потрібно для реалізації її законних прав, зокрема, для спадкування майна та недоотриманих пенсійних виплат після смерті батька просила заяву задовольнити.
Ухвалою суду від 17.04.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.
У судове засіданні завниця не з'явилася, подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розгляд даної справи здійснювати у її відсутності.
Представник заінтересованої особи Яремчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Жданов Жовтневого району Донецької УРСР, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 12.12.1972 року Жовтневим райбюро ЗАГС м. Жданов Донецької області вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Маріуполь Донецької області. Згідно відповідної відмітки в паспорті її місце проживання з 15.01.2008 було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 , а з 13.04.2010 за адресою АДРЕСА_2 .
Із копії довідки №2618-5000794688 від 06.04.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а її фактичне місце проживання/перебування зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 .
Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , який виданий 22.12.2000 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є уродженцем м. Маріуполь Донецької області. На сторінці 10 паспорта наявний штамп про реєстрацію шлюбу 05.03.1974 із ОСОБА_4 , 1942 року народження.
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 згідно наявної у паспорті на сторінці 11 відмітки вказано з 09.10.1978 АДРЕСА_1 .
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 07.11.2025 року Маріупольським міським відділом ЗАГС Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполь, про що складено актовий запис №170259930001803609006.
Наведене також підтверджується свідоцтвом про поховання №000694, виданим Спеціалізованою муніципальною бюджетною установою «Міська ритуальна служба» адміністрації міського округу Маріуполь ДНР та долученими до справи фотозображеннями поховання ОСОБА_2 із зазначенням дати народження особи ІНФОРМАЦІЯ_1 та дати смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дані обставини підтверджують той факт, що ОСОБА_2 є батьком заявниці ОСОБА_1 , а відтак остання є особою, яка має право на звернення до суду з цією заявою.
Відповідно до положень ч.2 ст.49 ЦК України актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразовіо продовжувався і діє дотепер.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України (абз.1 ч. 2 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Так, з 24.02.2022, тобто з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну на території Запорізької області відбувалися активні бойові дії, а відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 м. Маріуполь Донецької області з 22.04.2022 по 20.05.2022 відносилось до територій, де велися активні бойові дії, а з 21.05.2022 включене у перелік тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Відповідно до ч.2,3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Наведені положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дають підстави для висновку, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факт смерті особи на тимчасово окупованій території.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.
Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1)документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) внесено певні зміни, зокрема, главу 1 розділу ІІ доповнено новим пунктом 14, яким визначено, що у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
Як роз'яснено у п.п.13,18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, судом встановлено, що заявницею надано достатньо доказів, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території у м. Маріуполь Донецької області, тобто на території на якій на даний час жодний орган державної влади України не працює, доказів, які б спростовували факт смерті суду не надано, а заявниця позбавлена можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті особи, встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для державної реєстрації смерті її батька та реалізації своїх спадкових прав, та іншого порядку, ніж судового, для встановлення даного факту немає.
За таких обставин суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 265, 273, 293, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Яремчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасово окупованій території України у м. Маріуполь Донецької області.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Копію рішення суду невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для його виконання.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Заінтересована особа: Яремчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: 78501, вул. Курортна, 4/4 м. Яремче Надвірнянський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33534732.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК