21 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 636/1068/26
провадження № 51-1462 впс 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши подання Харківського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 636/1068/26) за клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за кримінальне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 407 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі частини п'ятої статті 401 КК з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку частини третьої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Харківського апеляційного суду про направлення згаданого кримінального провадження (справа № 636/1068/26) із Чугуївського міського суду Харківської області до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Подання мотивовано тим, що до Харківського апеляційного суду надійшло подання Чугуївського міського суду Харківської області про направлення зазначеного кримінального провадження до іншого суду, оскільки воно надійшло до цього суду з порушенням правил територіальної підсудності. У поданні зазначено, що за змістом клопотання прокурора ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину в Дніпропетровській області та в подальшому прибув до іншої військової частини, дані розташування якої матеріали провадження не містять. Вказано, що місце закінчення інкримінованого кримінального правопорушення невідомо, а досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено в м. Кам'янське Дніпропетровської області, тобто не в межах територіальної юрисдикції Чугуївського міського суду Харківської області.
Учасникам провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Звернення про відкладення розгляду подання не надходило.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в поданні, та долучені до нього матеріали, Суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Правилами частини третьою статті 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно з частиною першою статті 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 615 КПК під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Як неодноразово вказував Верховний Суд, положення норм КПК, якими врегульовано правила визначення територіальної підсудності кримінального провадження, застосовуються у взаємозв'язку з приписами статті 6 КК, за якими, кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
Отже, місцем вчинення кримінального правопорушення є місце, де воно було почато, продовжено, закінчено або припинено.
Як убачається з фактичних обставин, які прокурор виклав у клопотанні про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі частини п'ятої статті 401 КК, останній 07 травня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 з пунктом тимчасової дислокації на території АДРЕСА_1 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 26 серпня 2025 року. А саме солдат ОСОБА_5 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та в подальшому був направлений до військової частини НОМЕР_3 . На підставі наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) № 1934-РС від 08 листопада 2025 року солдата ОСОБА_5 було призначено на посаду механіка 5 відділення безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_3 та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 413 від 24 листопада 2025 року зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення (пункт тимчасової дислокації підрозділу - с-ще Старий Салтів Чугуївського району Харківської області), внаслідок чого злочин було припинено.
Відповідно до частини третьої статті 26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Водночас, як убачається зі змісту подання, будь-яких вимог щодо передачі кримінального провадження до конкретно визначеного суду головою Харківського апеляційного суду не заявлено.
Суд акцентує увагу на тому, що Верховний Суд не наділений повноваженнями визначати підсудність кримінального провадження, а лише вирішує питання про його направлення з одного суду до іншого (не будь-якого суду, а конкретного суду, про направлення до якого йдеться у поданні чи клопотанні), і виключно за наявності підстав, передбачених статті 34 КПК.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення подання Харківського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 636/1068/26) за клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за кримінальне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 407 КК, на підставі частини п'ятої статті 401 КК до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Керуючись статтями 32, 34 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Подання Харківського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 636/1068/26) за клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за кримінальне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 407 КК, на підставі частини п'ятої статті 401 КК із Чугуївського міського суду Харківської області до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3