20 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 687/627/25
провадження № 51-1323 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судові рішення стосовно нього в справі № 687/627/25,
установила:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся з питань перегляду справи щодо нього в касаційному порядку.
За положеннями ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках та порядку. Отже, передбачені ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вимоги до касаційної скарги є обов'язковими.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається судом касаційної інстанції (далі - Суд)з урахуванням викладеної особою позиції та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Саме тому законодавець установив до форми та змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є залишення її без руху, а надалі - повернення.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано пунктів 3-5 ч. 2, частин 3, 5 цієї статті.
Згідно з приписами закону в касаційній скарзі має бути зазначено: судове рішення, що оскаржується; обґрунтування заявлених скаржником вимог, із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимога, котра повинна узгоджуватися зі ст. 436 КПК. До касаційної скарги додаються копії оспорюваних рішень, засвідчені належним чином.
За правилами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Тому, скаржник, заперечуючи законність судових рішень, має конкретно вказати у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування чи зміни оспорюваних рішень. При цьому слід мати на увазі, що в силу ст. 433 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції є судом права, не проводить слідства, не перевіряє доказів із погляду достовірності, не ревізує повноти розгляду, фактичних обставин кримінального провадження, а під час вирішенні справи виходить із фактів, установлених судами попередніх інстанцій.
Окресленого не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
Зокрема, ОСОБА_4 подав коротку не змістовну скаргу, в якій не міститься жодного обґрунтування незаконності оспорюваних судових рішень. Замість викладення конкретних доводів, які би свідчили про істотне порушення норм права під час здійснення кримінального провадження, автор скарги обмежився виключно загальними твердженнями про невчинення пошкодження майна, незгоду з позицією судів попередніх інстанцій, їх упередженість, фальшування справи, а також зазначенням вимог про зміну кваліфікації діяння, пом'якшення покарання й скасування вказаних рішень у частині цивільного позову.
Крім того, у поданій скарзі ОСОБА_4 чітко не вказав судових рішень, які оскаржуються, а відобразив лише номер справи.
Відсутність у скарзі обґрунтування заявлених вимог стає на заваді відкриттю касаційного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі в касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Між тим, подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Усупереч ч. 5 згаданої статті до касаційної скарги не додано копій оспорюваних вироку й ухвали, оформлених належним чином як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Отже, приписів ст. 427 вказаного Кодексу не виконано.
Тому колегія суддів уважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала скаргу.
У разі необхідності отримання правової допомоги для складання касаційної скарги засуджений може звернутися до центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги в порядку, передбаченому Законом України від 2 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правничу допомогу».
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судові рішення стосовно нього в справі № 687/627/25 залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3