про залишення скарги без руху
20 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 944/2231/25
провадження № 51-2838 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу/повідомлення про злочин ОСОБА_4 на судові рішення стосовно нього,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга/повідомлення про злочин ОСОБА_4 від 06 квітня 2026 року, яка по своїй суті є черговою касаційною скаргою.
Зі змісту мотивувальної частини скарги та долучених до неї додатків вбачається, що ОСОБА_4 посилається на вчинення неправомірних дій стосовно нього, а також наводить відповідні обґрунтування незгоди з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 жовтня 2024 року (справа № 991/11493/24) та вироком суду.
При цьому просить :
- згідно з вимогами статей 55, 56, ч. 3 ст. 60, п. 16-1 ч. 1 ст. 3, статей 154-158, 155-1, ч. 10 ст. 216, ст. 339, статей 459-467, 480-483 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та ст. 53-53-9, 65-1, 66-67 Закону України «Про запобігання корупції» в ході розслідування по кримінальних справах № 42024100000000123 і інших, зазначених в документі під № 5 в додатках, відсторонити від службових обов'язків і негайно взяти під варту на час розслідування нововиявлених фігурантів розслідуваного і виявленого автором бандформування корумпованих службових осіб, до числа яких входить Генеральний прокурор, працівники організації Верховний Суд ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , керівник організації Верховний Суд із ОСОБА_5 , дії яких підпадають під статті 109, 111, 27, 28, 255, 256, 120, 127, 130, 135, 146, 146-1, 147, 170, 171, 190, 343, 345-1, 347-1, 348-1, 349-1, 353, 355-3358, 364, 364-1, 365, 365-3, 366, 367, 368, 369, 369-2, 371-374, 376, 376-1, 380, 382-384, 386, 387, 396, 400-1, 402-403, 426, 426-1, 442-1, 446 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- згідно з вимогами статей 33-1, 34, 55-56, ч. 3 ст. 60, ч. 10 ст. 216, статей 219, 333, 339, 245-1, 359, 532-535 КПК та ст. 53-53-9, 65-1, 66, 67 Закону на основі ухвали (справа № 991/11493/24) від 10 жовтня 2024 року винести ухвалу про зобов'язання розпочати повне розслідування по вищезазначених фактах діяльності корупційних схем і підпільних казино, вказаних у кримінальній справі № 42024100000000123 і інших, припинивши їх функціонування для спрямування декількох мільярдів гривень у бюджет держави, і затримання всіх виявлених автором фігурантів розслідування;
- сприяти негайному звільненню колег автора, які також являються викривачами, які фігурують в ухвалі (справа № 461/1690/25) від 05 березня 2025 року, до яких відносяться ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , яких викрали ці ж особи, що і автора, щоб завадити розслідуванню;
- згідно з вимогами ст. 68 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 130-1 КПК призначити нарахування ОСОБА_6 і ОСОБА_8 по десять мільйонів американських доларів (по курсу НБУ за 2026) за їх викрадення в ході розслідування по кримінальній справі № 12025141370000218 і кримінальній справі № 42024100000000123, яке відбулося при сприянні Генерального прокурора, а також вищезазначених працівників Верховного Суду;
- в разі загибелі або зникнення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в ході даного розслідування по вині вищезазначених службових осіб, рідним ОСОБА_11 і ОСОБА_12 має бути нараховано по сто мільйонів американських доларів. І автору має бути нараховано по два мільйони доларів за кожен день перебування в ЛУВП-19 від 18 березня 2025 року під час зазначеного розслідування по кримінальним справам № 42024100000000123, № 12024100010001291, № 12024141410000419, № 42024000000000972, № 220240000000009673, № 12025141370000218, № 120231413600001160, № 22024100111238, № 12025141360000290;
- згідно з вимогами статей 53-53-9, 65-1, 66, 67 Закону України «Про запобігання корупції» , Закону України «Про журналістську діяльність» № 540/97-ВР через загрози життю автора, його колегам і рідним, автор наполягає негайно сприяти визволенню автора, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з полону від фігурантів розслідування по кримінальній справі № 42024100000000123, взявши негайно даних фігурантів під варту;
- всі слідчооперативні, розшукові і інші процесуальні дії, згідно зі статтями 55, 56, ч. 3 ст. 60, ч. 10 ст. 216, ст. 339, статтями 480-483 КПК та статей 53-53-9, 65-1, 66, 67 Закону проводити з безпосередньою участю автора;
- за порушення вимог статей 9, 33-1, 34, 25, 36, 55, 56, ч. 3 ст. 60, ч. 9 ст. 214, ч. ч. 5, 10 ст. 216, ч. ч. 1, 4, 7 ст. 217, статей 218, 219, 290, 333, 334, 339, 337-341, 459-467, 480-483, 155-1, 154-158, 532-535, 21 КПК та статей 53-53-9, 65-1 Закону в ході досудового слідства по кримінальній справі № 42024100000000123 і інших, всі правочини і інші документи, що прийняті проти інтересів автора, його колег і інтересів держави, та які прийняті і винесені юридичними особами без дозволу автора, викравши у автора персональні дані, якими він користується, згідно з вимогами ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» визнати недійсними, долучивши до матеріалів розслідування як свідомий доказ корупційної кримінальної діяльності осіб, які їх створили.
Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам статті 427 КПК, Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Згідно зі статтею 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Проте висунуті ОСОБА_4 вимоги в прохальній частині касаційної скарги не узгоджуються із положеннями вищезазначеної статті, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, та такі процесуальні дії не належать до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК.
Наводячи відповідні обґрунтування незгоди з рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 жовтня 2024 року (справа № 991/11493/24), ОСОБА_4 не зазначає у чому саме полягають зазначені ним порушення та взагалі не конкретизує вимог щодо цього рішення, чим допустив суперечності та неузгодженість своєї позиції.
Також не наводить обґрунтувань, як зазначені ним доводи та вимоги у касаційній скарзі узгоджуються з положеннями ст. 424 КПК з огляду на те, що предметом перегляду суду касаційної інстанції можуть бути ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
При цьому ОСОБА_4 , наводячи доводи щодо судового рішення у виді вироку, взагалі не зазначає у якому кримінальному провадженні він був ухвалений, яким судом, та чи був вказаний ним вирок предметом перегляду суду апеляційної інстанції. Також ОСОБА_4 не долучає зазначений вирок і до матеріалів поданої ним скарги.
Вказане позбавляє суд касаційної інстанції можливості визначитися з предметом оскарження за касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, серед іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК.
Відповідно до положень статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_4 вказує про порушення його прав, вчинення неправомірних дій щодо нього, його колег, проте, всупереч вищезазначеним положенням, не вказує у касаційній скарзі на конкретні порушення закону, які, на його думку, допущено судом (судами) при його (при їх) постановленні, що могло б бути підставами для скасування або зміни судових рішень, та не зазначає, яким чином вказані порушення перешкодили чи могли перешкодити суду (судам) ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Суд звертає увагу ОСОБА_4 на те, що положеннями ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовано повноваження Верховного Суду.
Повноваження Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду врегульовані ст. 1, а також Главою 32 КПК.
При цьому чинними нормами КПК не передбачено розгляду судом касаційної інстанції повідомлень про злочин. Такі повідомлення можуть бути направлені лише до відповідних правоохоронних органів, в межах їх компетенції.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
З огляду на зазначене, колегія суддів уважає за необхідне встановити ОСОБА_4 строк для усунення недоліків у п'ятнадцять днів з моменту отримання ним ухвали про залишення поданої касаційної скарги без руху.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК.
При повторному зверненні до суду ОСОБА_4 має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_13 ОСОБА_2 ОСОБА_3