Справа № 344/7351/26
Провадження № 1-кс/344/3055/26
17квітня 2026 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного 17 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12024090000000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, -
Слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підполковник поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що 16 січня 2024 року приблизно о 18 годині 55 хвилин водій ОСОБА_5 , керував автомобілем марки Mercedes-BenzE220 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Р-62 «Криворівня - Чернівці» у напрямку м. Чернівці. У вказаний час ОСОБА_5 рухався на автомобілі прямою ділянкою дороги, яка пролягає вулицею Шевченка у с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області та має по одній смузі для руху в кожному напрямку, що розмежовані між собою лінією дорожньої розмітки 1.5 Правил дорожнього руху України та освітлюється вуличними ліхтарями, що встановлені через одну опору зліва від проїзної частини відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 .
У цей час, поблизу автобусної зупинки по вул. Шевченка, на правому краю смуги руху автомобіля марки Mercedes-Benz E220 реєстраційний номер НОМЕР_1 , стояла пішохід ОСОБА_8 , а в зустрічному напрямку наближались один за одним два легкові автомобілі.
При роз'їзді із зустрічними транспортними засобами та безпосередньому наближенні до пішохода, водій ОСОБА_5 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити перешкоду для руху у вигляді пішохода ОСОБА_8 , своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на неї.
При цьому ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3., б), д), п. 12.1. та п. 12.3.
У результаті порушення водієм ОСОБА_5 зазначених пунктів Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді набряку-набухання речовини головного мозку внаслідок відкритої черепно-мозкової травми із забійно-лоскутною раною лобно-тім'яної ділянки, крововиливами в м'які тканини голови, переломами кісток склепіння, основи та лицевого черепа, розривами твердої мозкової оболонки, крововиливами під оболонки та речовину головного мозку, розміжченням речовини головного мозку, від яких настала її смерть.
16.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 17.01.2024 та додатками до нього; протоколом допиту потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; висновком судово-медичної експертизи трупа потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_5 від 22.01.2026; висновком інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічне дослідження», висновком інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму ДТП», іншими висновками інженерно-транспортних експертиз та доказами в кримінальному провадженні у їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, а саме, що ОСОБА_5 може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинений ним злочин є тяжким. ОСОБА_5 неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, офіційно не працює, а отже немає стійких соціальних зв'язків ;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, чи покинути територію України.
За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів з покладенням обов'язків.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 16 квітня 2026 року, клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 для розгляду.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, пояснив, що підозра є обґрунтованою, під час досудового розслідування отримано докази того, що підозрюваний може вчинити дії, які містять ризики, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, просив клопотання задовольнити у повному обсязі та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що вину визнає повністю, щиро розкаюється, матеріальну та моральну шкоду відшкодував потерпілим, тому просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що стороною обвинувачення не наведено та не доведено наявності жодних ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. Вважає, що клопотання слідчого є повністю необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Стосовно ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, то вказаний ризик є виключно припущенням слідчого і не підтверджується жодним доказом. Слідчий не долучив до матеріалів клопотання доказів, з яких вбачалося б, що підозрюваний раніше ухилявся від явки до суду чи правоохоронних органів. Також підозрюваний прибував на кожен виклик до слідчого, свою вину визнає. Вказані обставини підтверджують, що підозрюваний не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи перешкоджати йому, а навпаки намагається допомогти слідству у всіх обставинах. Також у клопотанні слідчий посилається на ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак жодним чином даний ризик не обґрунтовує і не дає достатніх підстав вважати, що такий ризик дійсно існує. Також підозрюваним була відшкодована матеріальна та моральна шкода усім близьким особам загиблого. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання..
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно зі змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, обґрунтовується зібраними під час кримінального провадження доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 17.01.2024 та додатками до нього; протоколом допиту потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; висновком судово-медичної експертизи трупа потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту з свідком ОСОБА_5 від 22.01.2026; висновком інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічне дослідження», висновком інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму ДТП», іншими висновками інженерно-транспортних експертиз та доказами в кримінальному провадженні у їх сукупності.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вказане правопорушення.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а стороною обвинувачення наведено у судовому засіданні наявність ризиків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у випадку незастосування до підозрюваного запобіжного заходу, а саме:
- пункт перший - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки вчинений підозрюваним злочин є тяжким. ОСОБА_5 неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, офіційно не працює, а отже немає стійких соціальних зв'язків;
- пункт четвертий - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, чи покинути територію України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у пунктах 1, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, і такі ризики існують та не зменшилися.
Щодо можливості застосування інших запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, то слідчий суддя зазначає наступне.
Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Інший вид запобіжного заходу у вигляді застави застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, а також суду не надано жодних доказів про те, що є особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, а в даному випадку вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти таким ризикам.
Слідчий суддя враховує характеристику особи підозрюваного, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, неофіційне працевлаштування, визнання вини підозрюваним та його бажання виправитися, підозрюваним відшкодована шкода, у заявку з чим потерпілі не мають претензій майнового чи морального характеру, зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наведену стороною обвинувачення наявність ризиків, виходячи з чого, вважає, що застосування до підозрюваного домашнього арешту у повній мірі забезпечити дієвість даного кримінального провадження, виходячи з чого вважає, що застосування до підозрюваного домашнього арешту у нічний період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 червня 2026 року включно, але виключно в межах строку досудового розслідування, здатне у повній мірі забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, перебування під домашнім арештом у нічний період доби забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, даний запобіжний захід є співмірним і доцільним у даному кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 червня 2026 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце постійного проживання за адресою:будинок АДРЕСА_1 , у нічний період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов'язки, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, адреси реєстрації та місця роботи;
3) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та на в'їзд в Україну.
Обов'язки, покладені на підозрюваного, діють протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали до 15 червня 2026 року включно.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 21 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1