16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 524/10334/24
провадження № 61-10972св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 02 грудня 2024 року у складі судді Алексашиної Н. С., ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
15 січня 2025 року у складі судді Алексашиної Н. С., рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року
у складі судді Алексашиної Н. С., ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Карпушина Г. Л., Одринської Т. В., постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня
2025 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Карпушина Г. Л.,
Одринської Т. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Кременчукгаз» (далі - ПрАТ «Кременчукгаз») про захист прав споживача.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником недобудованого житлового будинку на АДРЕСА_1 та абонентом ПрАТ «Кременчукгаз» згідно з укладеним 20 жовтня 2014 року договором про надання послуг з газопостачання.
У вказаному будинку, де ніхто не проживає, встановлено газовий лічильник
G-6 № 252140. Об'єм спожитого газу станом на 03 червня 2024 року становив 900 куб. м.
Станом на час останньої повірки лічильника, яка була проведена 29 вересня 2015 року, показник становив 00030 куб. м.
Наприкінці червня 2024 року ОСОБА_1 виявив, що лічильник перестав працювати з показником 1 837 куб. м та повідомив ПрАТ «Кременчукгаз». Витрати газу в червні склали 937 куб. м, що свідчило по некоректну роботу лічильника.
Викликані працівники відповідача склали акт про порушення та протокол про направлення лічильника на експертизу.
Після проведеної експертизи для встановлення можливих ознак втручання
в роботу лічильника відповідач направив його для проведення експертизи до експертної установи.
Проігнорувавши висновки експерта про відсутність пошкодження пломби та заводських металевих пломб, працівники ПрАТ «Кременчукгаз» склали акт про порушення та акт-розрахунок необлікованого об'єму та обсягу природного газу, на підставі чого йому нараховано штрафні санкції.
Порушення умов договору про надання послуг з газопостачання, неправомірні дії щодо припинення постачання газу, безпідставні звинувачення в порушенні цілісності пломб та протиправне нарахування штрафних санкцій спричинили позивачу як добросовісному споживачу негативні емоції та зайві нервування, що свідчить про завдання такими діями моральної шкоди, яку він оцінив
у 900 000,00 грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ «Кременчукгаз» моральну шкоду в сумі 900 000,00 грн, зобов'язати ПрАТ «Кременчукгаз» негайно відновити постачання природного газу до будинку
АДРЕСА_1 ; скасувати акт про порушення
№ 503/07/24 в частині порушення цілісності пломб-наліпок, заводських металевих пломб лічильника та захисного скла облікового механізму лічильника; скасувати акт-рахунок необлікованого об'єму природного газу; скасувати висновки експерта від 19 серпня 2024 року, викладені в абзацах 2
і 3 пункту 2, та в пунктах 3 і 4.
Судові рішення суду першої інстанції з процесуальних питань та їх оскарження
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено
у справі підготовче судове засідання.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі. Поновлено ПрАТ «Кременчукгаз» пропущений процесуальний строк на подання відзиву. Призначено справу до судового розгляду по суті.
15 січня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Алексашиної Н. С.
Заява мотивована тим, що не забезпечено участі ОСОБА_1
у підготовчому судовому засіданні 02 грудня 2024 року, призначеному на
09 годину, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Крім того, позивач не згоден з тим, що у вказаній ухвалі суд одночасно вирішив питання поновлення відповідачу процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. Вважав, що підстав для поновлення такого строку не було.
Також позивач зазначав, що копія вказаної ухвали не була йому направлена.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про відвід підтримав. Зазначив, що не надавав суду згоди на направлення йому вказаної ухвали та інших судових документів до електронного кабінету, не очікував, що вони там з'являться.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Алексашиній Н. С.
Ухвала мотивована тим, що заявлений відвід є необґрунтованим, оскільки наведені позивачем обставини не підпадають під жодну підставу, передбачену статями 36, 37, 38 ЦПК України. Незгода позивача з мотивами суду щодо поновлення процесуального строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не є підставою для відводу судді. ОСОБА_1 достеменно знав та не заперечував проти проведення судового розгляду. Доводи позивача про те, що суд не мав права направляти йому документи
у справі до електронного кабінету, оскільки він не надавав на це згоди, не узгоджуються з нормами ЦПК України. Позивачу у встановленому законом порядку направлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, до його електронного кабінету.
З Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року повернено заявнику.
Ухвала мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про закриття підготовчого провадження у справі та задоволення клопотання про поновлення строку на подання відзиву, ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід судді не входять до переліку ухвал, визначених статтею 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду
в апеляційному порядку, такі ухвали не можуть бути предметом апеляційного оскарження окремо від рішення суду.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Кременчукгаз» в частині позовних вимог щодо оскарження акта про порушення № 503/07/24 та висновку експерта від 19 серпня 2024 року закрито.
Ухвала мотивована тим, що заявлені позовні вимоги у частині оскарження акта про порушення № 503/07/24 та висновків експерта від 19 серпня
2024 року не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки:
- акт про порушення, складений працівниками оператора ГРМ, є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки,
а оскарження самого лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом) під час вирішення іншого спору, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта;
- висновок ескпертизи сам по собі не створює для споживача жодних обов'язків. Висновок експертизи відіграє роль доказу під час прийняття рішення комісією за результатами розгляду акта про порушення.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що заявлена позовна вимога про скасування акта-розрахунку є похідною та залежить від результатів оскарження рішення комісії від 09 вересня 2024 року з розгляду акта про порушення, яке
є предметом оскарження в іншій справі № 524/1081/25. В разі задоволення позовних вимог про скасування такого рішення комісії відповідно відпадуть підстави для застосування складеного на його підставі акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. Зважаючи на те, що наразі рішення комісії про затвердження акта про порушення не скасоване, а розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості складено відповідно
до норм за несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, суд не знайшов підстав для задоволення позовної вимоги щодо скасування акта-розрахунку необлікованого об'єму природного газу.
Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 900 000,00 грн та зобов'язання ПрАТ «Кременчукгаз» негайно відновити газопостачання суд вказав, що ці вимоги ґрунтуються на оспорюванні акта про порушення щодо втручання у роботу ЗВТ, який сам по собі не тягне юридичних наслідків для споживача та не може бути предметом оскарження.
Не погодившись з ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року про закриття підготовчого судового засідання, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року про відмову в задоволенні заявленого відводу та рішенням Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року, ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги,
у якій просив скасувати ухвалу Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року про закриття підготовчого судового засідання, ухвалу Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року про відмову
в задоволені заявленого відводу та рішення Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ПрАТ «Кременчукгаз» у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року апеляційне провадження в частині оскарження ухвали Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
15 січня 2025 року закрито, апеляційну скаргу в цій частині повернено заявнику.
Ухвала мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про закриття підготовчого провадження у справі та задоволення клопотання про поновлення строку на подання відзиву, ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід судді не входять до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду
в апеляційному порядку, тому такі ухвали не може бути предметом апеляційного оскарження.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
28 березня 2025 року - без змін, апеляційний суд вказав, що вимоги про скасування акта про порушення та акта-розрахунку не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки акт лише фіксує наявність порушення, передбаченого Кодексом газорозподільних систем, що було виявлено під час проведення перевірки. Тому, оскарження факту складання такого акта, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків
і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. В цьому випадку предметом оскарження може бути рішення комісії з розгляду актів про порушення ПрАТ «Кременчукгаз», яке оскаржено ОСОБА_1 шляхом подання до суду окремого позову. Позивач не надав переконливих доказів спричинення йому моральної шкоди, не довів протиправності (неправомірної поведінки) в діях працівників газопостачальної організації, не спростував висновків експертного дослідження від 19 серпня 2024 року, згідно якого в лічильнику газу «G6»
№ 253140, 07.99» встановлено втручання в роботу облікового механізму та знаходження всередині нього сторонніх предметів. Позивач не надав доказів, які доводили б факт порушення діями відповідача права споживача на отримання газу, що потрібно для забезпечення його життєдіяльності, враховуючи, що в цьому будинку він не проживає, відключення мало місце
в літній період, а також не доведеною наявність обґрунтованої потреби
в користуванні на побутовому рівні газовими приладами, такими як газова плита тощо.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
19 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
02 грудня 2024 року, ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що повірку газового лічильника було проведено несвоєчасно. В порушення абзацу третього пункту 3 розділу
Х Кодексу ГРС відповідач, який двічі пропустив термін повірки лічильника газу, визначив об'єм необлікованого (донарахованого) природного газу за граничними об'ємами споживання на підставі пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС. Вказує, що 01 липня 2024 року працівники відповідача у нього не виявили жодної ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу. 05 липня 2024 року працівники відповідача провели додаткове обстеження лічильника газу з порушенням порядку, встановленого абзацом першим пункту 11 глави 5 розділу Х Кодексу ГРС, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи рішення комісії з розгляду актів про порушення ПрАТ «Кременчукгаз» про додаткове обстеження лічильника газу. Заявник вказує, що обставина щодо несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу підтверджена актом від 05 липня 2024 року № 503/24-07-Л, який є неналежним доказом, оскільки він отриманий з порушенням призначення та проведення додаткового обстеження лічильника газу та
з порушенням форми його складання. Розрахунки донарахованого об'єму природного газу проведено з порушенням абзацу третього пункту 8 розділу ХІ Кодексу ГРС. Звертає увагу на те, що лічильник було встановлено у 2015 році, який не пройшов повірки та мав тріщину на склі облікового механізму. Лічильник газу було направлено на повторну експертизу з порушенням порядку.
Щодо процесуальних порушень заявник звертає увагу на те, що суд першої інстанції: порушив права позивача брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення; з порушенням задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву; взяв до уваги висновок Полтавського НДЕКЦ від 19 серпня 2024 року, складений за результатами експертизи, проведеної із застосуванням руйнівних методів, під час якої знищено об'єкти дослідження; у висновку немає відомостей про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність; вніс неправдиві відомості в ухвалу від 02 грудня 2024 року; безпідставно відмовив
у заявленому відводі судді.
Апеляційний суд з порушенням норм процесуального права закрив апеляційне провадження в частині оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову у відводі судді та про закриття підготовчого засідання, які були оскаржені відповідно до ЦПК України.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
18 лютого 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволеннюз таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є споживачем послуг розподілу природного газу на
АДРЕСА_1 , які надає ПрАТ «Кременчукгаз» згідно
з договором від 20 жовтня 2014 року.
Згідно з актом про порушення від 05 липня 2024 року № 503/24-07-Л група контролю ВОГ та РзБПГ ПАТ «Кременчукгаз» у складі інженера та двох слюсарів встановила порушення підпункту 5 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС: наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ
(механічні сліди дії стороннього предмета чи предметів, порушення цілісності скла відлікового механізму, порушення цілісності метричних пломб заводу виробника, якими опломбовано місце з'єднання кришки та корпусу лічильника газу, виявлено сліди, характерні для тих, що могли утворитися
в результаті механічної дії стороннього предмета чи предметів на охоронну стрічку в місцях з'єднання скла відлікового механізму та корпуса лічильника газу).
В акті зазначено про виявлення механічного пошкодження (наявність ознак навмисного втручання) лічильника, зокрема «зверху вдавлено корпус лічильника, тріщина на склі відлікового механізму. Охоронна стрічка
№ 001837 має ознаки відклеювання та перенаклеювання. Заводська пломба на склі відлікового механізму з правої сторони має ознаки пошкодження.
В місцях кріплення заводських пломб знаходиться невідома речовина.». Вказаний акт підписано споживачем ОСОБА_1 з поміткою, що зауваження в першому екземплярі.
05 липня 2024 року працівники ПрАТ «Кременчукгаз» провели розпломбування лічильника позивача «Октава Г-6», про що складено відповідний акт. Акт підписано споживачем ОСОБА_1 .
Цього ж дня позивачу припинено газопостачання, про що складено акт
№ 530/24, який підписано споживачем.
Згідно протоколу від 05 липня 2024 року лічильник газу «Октава Г-6» та пломби № 12344409, № 0018378, № 0018379 направлено на експертизу.
У вказаному протоколі також зазначено, що дата останньої повірки лічильника газу - 15 серпня 2015 року.
09 липня 2024 року комісія ПрАТ «Кременчукгаз» у складі радника голови правління з метрології, старшого інженера-метролога, інженера-метролога та інженера групи контролю ВОГ провела експертизу лічильника газу, належного ОСОБА_1 , про що складено акт № 1074-07/24.
Згідно висновку комісії під час проведення експертизи виявлено, що заводська пломба має ознаки порушення. Липкі стрічки ПрАТ «Кременчукгаз» № 0018378 і № 0018379 мають ознаки відклеювання, пломба № 0018379 має ознаки переклеювання на інше місце. Корпус ЗВТ на верхній частині має вм'ятину. Лічильник «Октава G-6» № 253140 з показником 01837 опломбовано
в пакет, встановлено пломбу № 11395998. Лічильник відправлено на криміналістичну експертизу.
Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр 19 серпня 2024 року склав висновок експертного дослідження
№ ЕД-19/117-24/11944-ТР, згідно якого в результаті проведеного дослідження лічильника газу «G6» № 253140, 07.99» та пломби «ПАТ КРГ КГ 12344409» встановлено, що при дослідженні зовнішньої поверхні частин корпуса лічильника газу «G6» № 253140, 07.99» та корпуса облікового механізму встановлено, що на поверхні корпуса та захисного покриття облікового механізму маються сліди, механізм утворення яких характерний для слідів експлуатаційного характеру, та сліди механічних пошкоджень, утворені
в результаті дії сторонніх предметів.
При дослідженні пломб та пломбувальних елементів на поверхні лічильника газу «G6» № 253140, 07.99» встановлено:
- сигнальна пломба-наклейка «УВАГА! ОПЛОМБОВАНО ПАТ КРЕМЕНЧУКГАЗ»
№ 0018378, яка знаходилась з лівої верхньої сторони облікового механізму, частково відділялась від поверхні лічильника газу;
- сигнальна пломба-наклейка «УВАГА! ОПЛОМБОВАНО ПАТ КРЕМЕНЧУКГАЗ»
№ 0018379, яка знаходилась з лівої нижньої сторони облікового механізму, відділялась від поверхні лічильника газу і на момент дослідження не виконує своїх сигнальних, захисних функцій;
- цілісність металевих пломб, які фіксують захисну кришку вікна облікового механізму лічильника газу з правої та лівої сторони, не порушена, слідів стороннього втручання, зняття та перепломбування не виявлено.
В результаті дослідження внутрішніх деталей облікового механізму лічильника газу «G6» №253140, 07.99» встановлено:
- у внутрішній частині короба облікового механізму, під суматорним механізмом виявлено чужорідний предмет, який являє собою металеву стрічку ?-образної форми, шириною 1,6 мм, товщиною 0,4 мм, довжина без урахування вигинів - 58 мм;
- вісь, на якій зібрані передаточні шестерні суматорів, виведена
з посадочного місця, що надає можливість зовнішнього впливу на роботу облікового механізму;
- на поверхнях частин облікового механізму, а саме на шестернях суматорів, виявлені сліди, які свідчать про втручання в роботу облікового механізму сторонніх предметів.
Цілісність конструкції пломби «ПАТ КРГ КГ 12344409» порушена. Зовнішня поверхня пломби має пошкодження зі слідами механічної дії сторонніх предметів, внутрішня конструкція пломби має сліди хімічної або термічної дії, механічні пошкодження. На момент дослідження внесені в конструкцію пломби зміни надають можливість заміни пломбувального елемента.
12 серпня 2014 року оператор ГРМ склав акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості на підставі розглянутого акта про порушення № 503-07/24Л. Згідно акта-розрахунку
ОСОБА_1 належить сплатити 79 580,86 грн.
З Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
19 червня 2025 року у справі № 524/1081/25 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Кременчукгаз» про скасування рішення та стягнення моральної шкоди, скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення
ПрАТ «Кременчукгаз» в частині задоволення акта про порушення від 05 липня 2024 року № 503/24-07-Л від 05 липня 2024 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що для покладення обов'язку на споживача відшкодувати необлікований об'єм та обсяг природного газу необхідно встановити як факт пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, так і факт викривлення даних обліку природного газу витрат (споживання). Сам факт наявності пошкодження лічильника газу за відсутності інших обов'язкових елементів, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковуються частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дій, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу. Відповідач не обґрунтував існування факту викривлення даних обліку природного газу, не навів доказів існування зазначених обставин.
Мотиви, якими керується Верховний Суд
Щодо ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвали Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року
Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.
У пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Аналіз вказаної норми процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 оскаржував в апеляційному порядку ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвалу Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року.
Проте ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року апеляційне провадження в частині оскарження ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року закрито, апеляційну скаргу в цій частині повернено заявнику.
Отже, ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвала Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року по суті не були переглянуті в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвала Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 рокупо суті
в апеляційному порядку не переглядались, то вказані оскаржувані судові рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року
у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, то касаційне провадження у справі належить закрити.
Вказана правова позиція підлягає застосуванню до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.
З огляду на те що ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2025 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 02 грудня 2024 року та ухвалу Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року, які не підлягають касаційному оскарженню, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 рокунеобхідно закрити.
За таких обставин Верховний Суд не надає оцінки аргументам касаційної скарги ОСОБА_1 в частині, що стосується порушення норм процесуального права під час прийняття ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
15 січня 2025 року.
Щодо рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року, ухвали Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від
21 липня 2025 року
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд із прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70).
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У статті 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, у частині першій статті 353 ЦПК України визначений вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) викладено висновок про те, що «у частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку така ухвала як ухвала про відмову
у задоволені клопотання про закриття провадження у справі відсутня, тоді як можливість оскарження ухвали про відмову у скасуванні забезпечення позову передбачена. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не могла бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду щодо суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали
в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду щодо суті спору. Право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення. Аргументи учасників процесу стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі мають розглядатися судом, якому такі аргументи заявлені, зокрема і на стадії апеляційного оскарження рішення, ухваленого щодо суті спору».
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду неодноразово звертала увагу на те, що тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися з урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку окремо або разом з рішенням суду (див: постанови Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року
у справі № 2-41/2006 (провадження № 61-12703сво21) та від 01 листопада
2021 року у справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21)).
Отже, оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції, які не входять до переліку ухвал, визначених статтею 353 ЦПК України, зокрема ухвал суду про закриття підготовчого провадження у справі та задоволення клопотання про поновлення строку на подачу відзиву, про відмову
в задоволенні заяви про відвід судді, є можливим лише за умови одночасного оскарження такої ухвали з рішенням суду, яким вирішено спір по суті, або шляхом включення заперечень на вказану ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду.
Результат аналізу апеляційної скарги ОСОБА_1 свідчить про те, що, оскаржуючи рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2025 року, до апеляційної скарги були включені аргументи (заперечення) щодо незгоди з ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року.
Апеляційний суд на вказане уваги не звернув та помилково ухвалою від
21 липня 2025 року закрив апеляційне провадження в частині апеляційної скарги на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2024 року та на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року як такої, що подана на ухвали, які не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ураховуючи те, що підставою для скасування ухвали Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року є порушення апеляційним судом норм процесуального права, що призвело до обмеження заявника доступу до правосуддя, аргументи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права під час розгляду справи по суті суд касаційної інстанції не перевіряє.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частин третьої і четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року і постанова Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 рокуухвалені
з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року і постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 389, 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 02 грудня 2024 року та ухвалу Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 15 січня 2025 року закрити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов