15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 361/12236/24
провадження № 61-16231св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2025 року у складі судді Гізатуліної Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі -КП «Броваритепловодоенергія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути з останньої заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з грудня 2021 року до листопада 2024 року у сумі 14 605,80 грн.
Короткий зміст зустрічних вимог
У березні 2025 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до КП «Броваритепловодоенергія», у якій просила суд:
визнати незаконними нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії для квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за період з 01 грудня 2021 року до 01 листопада 2024 року у сумі 14 605,80 грн.
припинити дії позивача щодо незаконного нарахування заборгованості за постачання теплової енергії для квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , у період після 01 листопада 2024 року до вирішення спору судом по суті.
зобов'язати позивача замовити проведення експертної оцінки поточного котлового обладнання автономної системи теплопостачання будинку АДРЕСА_2 , організацією що має необхідну та чинну ліцензію на проведення таких робіт для обладнання «Viessmann».
зобов'язати позивача забезпечити проведення якісного повноцінного ремонту котлового обладнання індивідуального теплового пункту будинку АДРЕСА_2 , та відновити функціонування системи автономного теплопостачання вказаного будинку.
зобов'язати позивача відповідно до чинного законодавства подати до НКРЕ заяву щодо встановлення окремого тарифу на послуги з постачання теплової енергії для будинку АДРЕСА_2 , обладнаного згідно з проектом системою автономного теплопостачання.
зобов'язати позивача виконати перерахунок плати за послугу з постачання теплової енергії для квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за спірний період з 01 листопада 2021 року до 01 листопада 2024 року та період з 01 листопада 2024 року до вирішення спору судом по суті, згідно з тарифами встановленими відповідно до чинного законодавства.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Броваритепловодоенергія» про визнання незаконним нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії за квартиру, припинення дії щодо незаконного нарахування.
Ухвала суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, мотивована тим, що вимоги за зустрічною позовною заявою та вимоги за первісним позовом мають різний предмет доказування, а тому їх одночасний розгляд є недоцільним та може призвести до невиправданого затягування та ускладнення розгляду справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.
У своїй касаційній скарзі представник заявника посилається на те, що підстави як первісного, так і зустрічного позову випливають з одного й того самого договору, за яким між сторонами склались правовідносини, а саме з договору про надання житлово-комунальних послуг. Причиною позовів стали взаємні звинувачення у невиконанні кожною зі сторін взятих на себе зобов'язань, що й зумовило виникнення відповідних позовних вимог.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 23 грудня 2025 року касаційна скарга Полянчук Т. І. передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 (з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України), витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 361/12236/24 та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 361/12236/24.
Ухвалою від 08 квітня 2026 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Оскаржені судові рішення переглядаються в частині вирішення позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19).
Ураховуючи викладене, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Звертаючись до суду із позовом, КП «Броваритепловодонергія» вказувало, що відповідачка є споживачем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та технічого обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, централізованого опалення та ліквідації аварій у внутрішньобудинкових мережах.
У зв'язку з порушенням обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг у відповідачки утворилася заборгованість у розмірі 14 605,80 грн, яку КП «Броваритепловодонергія» просило стягнути.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом, відповідачка вказувала, що нарахування плати за послугу теплопостачання за період з 01 грудня 2021 року до 01 листопада 2024 року для споживачів будинку АДРЕСА_2 , зокрема і для ОСОБА_1 , проведені незаконно та підлягають перерахунку.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, не звернув уваги на зміст зустрічних позовних вимог, зокрема, визнати незаконними нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії для квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за період з 01 грудня 2021 року до 01 листопада 2024 року у сумі 14 605,80 грн, які є взаємопов'язані з первісним позовом. Задоволення одного позову виключає задоволення іншого. Таке вирішення спору є ефективним.
Отже, суд першої інстанції у порушення вищезазначених вимог закону дійшов передчасного висновку щодо відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , водночас апеляційний суд допущені міськрайонним судом порушення норм ЦПК України не усунув.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги і скасування ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ураховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, тому Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийД. Д. Луспеник
Судді:І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк