ЄУН 193/306/26
Провадження № 3/193/114/26
іменем України
20 квітня 2026 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., при секретарі Ратушній В.В., Оселедець О.І., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Польчик Лесі Володимирівни, розглянувши матеріали справи, надіслані з ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України,-
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №872852 від 26.02.2026, 23.02.2026 року о 14:30 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, а саме вчинив сварку та ображав нецензурною лайкою. Тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. (а.с.1)
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що дружину не ображав. Також пояснив, що два роки, протягом 2024-2025 рр дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом із ним, дружина проживала в Республіці Польща. 25.01.2026 року ОСОБА_2 повернулася в Україну та забрала дитину до себе, він не перешкоджав. В подальшому дружина почала перешкоджати спілкуванню його та дитини, у зв'язку з чим він звернувся до Софіївської селищної ради з приводу спілкування з дитино. 23.02.2026 року до обіду він також був на прийомі в органах опіки та піклування з цього приводу. На прийомі йому роз'яснили, що він має право на спілкування із дитиною і дружина не буде перешкоджати у цьому, але пізніше зателефонували і повідомили про те, що його син ОСОБА_2 перебуває у Республіці Польща. Після цього він приїхав до місця мешкання ОСОБА_2 та хотів з'ясувати де на цей час знаходиться його дитина. Також пояснив, що дружина настроює проти нього дитину. Він ніколи не перешкоджав її спілкуванню з дитиною у любий час, йому ж дозволяється тільки коли ОСОБА_2 (дружина) вирішує це. Також пояснив, що нецензурною лайкою її не ображав, фізичною розправою не погрожував. Також вважає, що дитина страждає саме із-за розлучення із ним, оскільки саме він вмовляв дитину на спілкування із матір'ю, яка повернулася з Польщі 25.01.2026 року.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, представник пояснила, що участь приймати не буде.
Представник потерпілої ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 постійно здійснює тиск на потерпілу. На розгляді Софіївського районного суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України. Також, пояснила, що у зв'язку з нанесенням тілесних ушкоджень у присутності сина, він не хоче спілкуватися із батьком та надала висновок від 31.01.2026 року №4 згідно якого оглянутий ОСОБА_2 , 2020 року народження знаходиться в стані психоемоційного збудження, зі слів мами погано спить, відчуває страхи, часто плаче та проявляє агресію. Представник підтримала заяву, направлену ОСОБА_2 суду від 17.03.2026 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 23.02.2026 року в органах опіки та піклування не поспілкувалася із ОСОБА_1 . Далі, згідно письмових пояснень, які підтримані адвокатом, пояснила, що після виходу з подвір'я, ОСОБА_1 відразу почав їй погрожувати, а саме фізичною розправою, дослівно. Що вдарить і йому ніхто нічого не зробить, доки вона не ввімкнула відеокамеру, далі почав стверджувати , що вона наркоманка. Вважала, що ОСОБА_1 вже було відомо де знаходиться дитина і йому не було необхідності це з'ясосувати, тобто вважає, що він навмисно приїхав здійснити психологічний тиск на неї. Образив її , записавши її в своєму телефоні як « ОСОБА_3 ». Також представник пояснила, що дитина не хоче спілкуватися із батьком.
Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_1 . 23.02.2026 року ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою, погрожував спричиненням тілесних ушкоджень. (а.с.4)
Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_1 приїхав на своєму автомобілі до будинку АДРЕСА_2 та був свідком спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Під час спілкування, ОСОБА_1 не ображав ОСОБА_2 нецензурною лайкою, не погрожував спричиненням тілесних ушкоджень.
Допитана у якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 23.02.2026 року, вони разом із сестрою зібралися до магазину, викликали таксі. Приблизно о 14:30 год. коли вийшли з двору на них чекав ОСОБА_1 сестра одразу приблизно через 30 сек. ввімкнула телефон, оскільки вона його боїться. Пояснила, що ОСОБА_1 до ввімкнення телефону казав тільки ті слова, які зафіксовані на відео, яке вела ОСОБА_2 також пояснила, що на цей час двоє старших дітей ОСОБА_2 , проживають разом з нею, а молодший ОСОБА_2 , 2020 року народження проживає в Республіці Польща. Наразі ОСОБА_2 проживає разом із сином ОСОБА_2 в Республіці Польща. Планує забрати двох неповнолітніх дітей також у Польшу. Також пояснила, що фізичною розправою ОСОБА_1 23.02.2026 року не погрожував, все записано на відео, до початку ввімкнення запису він казав тільки ті слова, які є запису, інших-ні. Також пояснила, ОСОБА_2 боїться ОСОБА_1 , хвилюється, бо він неодноразово вчиняв скандали раніше.
Начальник служби у справах дітей Софіївської селищної ради Розбицька С.В. в судовому засіданні пояснила, що 02.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся усно із приводу спілкування із дитиною ОСОБА_2 , пояснив, що дружина перешкоджає у спілкуванні. З даного приводу було проведено роз'яснення, також було здійснено виїзд за місцем мешкання дитини та матері, яких вдома не було. Після цього ОСОБА_2 сама прибула до служби, де було проведено відповідну бесіду, а також ОСОБА_2 пояснила, що не перешкоджатиме у спілкуванні батька з дитиною. Рішень не приймалося.
В судовому засіданні відтворено диск, який містить відеозапис з мобільного телефону, наданого ОСОБА_2 , зробленого 23.02.2026 року.
В судовому засіданні відтворено диск, який містить відеозапис з мобільного телефону, наданого ОСОБА_1 , зробленого 23.02.2026 року.
Вважаю, що провадження по справі відносно вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Правилами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частина 1 ст.173-2КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь .
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Станом на 23.02.2026 року сторони знаходились у стані розлучення.
Жодним доказом у справі як-то показами свідків, відеозаписом не підтверджено факт образ ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 , нецензурною лайкою. ОСОБА_6 фізичною розправою.
Натомість потерпіла ОСОБА_2 перша називає ОСОБА_1 «неадекватним, наркоманом» і саме у відповідь ним повторено ці слова. Також, дані вислови не відносяться до категорії нецензурної лайки.
Висновок від 31.01.2026 року №4 згідно якого оглянутий ОСОБА_2 , 2020 року народження, знаходиться в стані психоемоційного збудження, зі слів мами погано спить, відчуває страхи, часто плаче та проявляє агресію створений до події 26.02.2026 року, яка є предметом даного розгляду, от же не є належним доказом по даній справі.
Отже, вищевикладеним встановлено, що вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 по факту скоєння адміністративного правопорушення у вигляді домашнього насильства свідчить про існуючий конфлікт загального характеру, що стосується проживання дитини ОСОБА_2 , 2020 року народження, враховуючи обоюдний скандал 23.02.2026 року згідно відеозапису із взаємними образами, відсутність погроз фізичної розправи, відсутність образ нецензурною лайкою, можливість уникнення потерпілою скандалу, тривалий конфлікт між подружжям, дії з боку ОСОБА_1 , який намагався вирішити питання шляхом звернення до відповідних органів, що у свою чергу виключає факт домашнього насильства відносно повнолітньої особи - дружини ОСОБА_2 та отримання нею наслідків такого у вигляді будь-яких страждань, залякування, інших діянь, спрямованих на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, які викликали у неї побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили її емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, або завдали шкоди її психічному здоров'ю. Доказів таких наслідків саме за наслідками події 23.02.2026 року, предметом якого є розгляд даногї адміністративної справи, суду не надано.
Таким чином, в матеріалах наданих суду відсутні достатні докази вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зазначені потерпілою: погрози фізичною розправою та ображання нецензурною лайкою.
На підставі викладеного, вважаю необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 283-284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.О.Кравченко