Справа 206/338/26
Провадження 2/206/970/26
20 квітня 2026 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого судді Гаркуші В.В.,
за участю секретаря судових засідань Дуб В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява від представника позивача Ткаченко Ю.О. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить суд:
Стягнути зі ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за договором кредиту №71866692 від 12.06.2025 року в розмірі 8 250,00 грн., з яких:
- 2 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 750,00 грн. - сума заборгованості за процентами;
- 0,00 грн. - сума заборгованості за комісією;
- 5 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;
- 0 грн. - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за договором кредиту №8386833 від 12.06.2025 року в розмірі 4 844,40 грн., з яких:
- 1 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 1 037,40 грн. - сума заборгованості за процентами;
- 207,00 грн. - сума заборгованості за комісією;
- 2 400,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;
- 0 грн. - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
Позов обґрунтований тим, що 12.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39861924) (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи - НОМЕР_1 ) (надалі - Позичальник/Відповідач) укладено Договір про надання коштів у кредит №71866692 (надалі - Договір кредиту), умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 2 500,00 грн. строком на 30 днів ( з 12.06.2025 по 11.07.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 0% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.
Договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, ідентифікація відповідача здійснювалась за допомогою системи BankID НБУ. На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу грошові кошти на банківський картковий рахунок, однак відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 8 250,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - основний борг, 750,00 грн. - проценти, 0,00 грн. - комісія, 5 000,00 грн. - пеня/неустойка.
Також 12.06.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39861924) (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи - НОМЕР_1 ) (надалі - Позичальник/Відповідач) укладено Договір про надання коштів у кредит №8386833 (надалі - Договір кредиту), умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 1 200,00 грн. строком на 360 днів ( з 12.06.2025 по 06.06.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 207,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 60 грн. за кожен день понадстрокового користування.
Договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, ідентифікація відповідача здійснювалась за допомогою системи BankID НБУ. Кредитні кошти були перераховані відповідачу, однак остання свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 4 844,40 грн., з яких: 1 200,00 грн. - основний борг, 1 037,40 грн. - проценти, 207,00 грн. - комісія, 2 400,00 грн. - пеня/неустойка.
16.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №16/10/25, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаними договорами.
У зв'язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами, а також судові витрати. (а.с. 1-5).
Відповідач у судове засідання не з'явилась, її представник у судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначивши, що не заперечує факт укладення кредитних договорів та отримання відповідачем грошових коштів, однак вважає заявлені до стягнення суми завищеними та такими, що не відповідають принципам розумності, справедливості та пропорційності.
Зокрема, представник відповідача вказувала на безпідставність нарахування комісії, оскільки позивачем не доведено надання додаткових чи супутніх послуг, а також на неправомірність стягнення неустойки з огляду на дію воєнного стану.
Крім того, просила зменшити розмір нарахованих процентів як таких, що є явно завищеними, а також витрат на професійну правничу допомогу як таких, що не відповідають критеріям розумності та необхідності (а.с. 32-36).
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 8).
Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також витребувано докази за клопотанням представника позивача (а.с. 10-11).
10.03.2026 від відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 12).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
12.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71866692.
Відповідно до вказаного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 2 500,00 грн. строком на 30 днів, із процентною ставкою 1,00 % на день на залишок заборгованості за тілом кредиту, при цьому у разі порушення строків повернення кредиту передбачено нарахування пені у розмірі 4,00 % на день.
Договір кредиту №71866692 підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 72472 від 12.06.2025 року, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджується матеріалами справи (підсистема «Електронний суд»).
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71866692 від 12.06.2025 року виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 2 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_3 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджується довідкою №КД-000004253 від 06.11.2025 року, відповідно до якої 12.06.2025 року здійснено платіжну операцію за номером 1beb4fd6-e207-43ad-83ea-4797ddf6fe23 на суму 2 500,00 грн., яка є первинним бухгалтерським документом, складеним в електронній формі (підсистема «Електронний суд»).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 16.10.2025 року за договором №71866692 заборгованість відповідача становить 8 250,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 750,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 5 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою (підсистема «Електронний суд»).
Договір кредиту №8386833 підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 561802 від 12.06.2025 року, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджується матеріалами справи (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до умов вказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 1 200,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів, комісії та неустойки у разі порушення строків виконання зобов'язань.
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8386833 від 12.06.2025 року виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 1 200,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок Відповідача, що підтверджується листом ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» №16/10/25-603 від 16.10.2025 року, відповідно до якого за вказаним договором здійснено платіжну операцію за номером 032460125947 (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №8386833 заборгованість відповідача становить 4 844,40 грн., з яких: 1 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 037,40 грн. - сума заборгованості за процентами; 207,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 2 400,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою (підсистема «Електронний суд»).
16.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу №16/10/25, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаними договорами.
Факт переходу права вимоги підтверджується реєстром прав вимоги від 16.10.2025 року, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача заборгованості за вказаними договорами у загальному розмірі 13 094,40 грн. (підсистема «Електронний суд»).
ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до змісту ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
В той же час, відповідно до змісту ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Верховний Суд України в своїй постанові у справі № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року дійшов висновку про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договори кредиту, при цьому представник відповідача не заперечувала факт їх укладення та отримання відповідачем грошових коштів. Водночас відповідач свої зобов'язання щодо їх повернення належним чином не виконала, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення між сторонами договорів кредиту №71866692 та №8386833 від 12.06.2025 року, факт надання відповідачу грошових коштів за кожним із зазначених договорів, а також факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо їх повернення.
Щодо вимог про стягнення процентів суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що умовами договорів кредиту передбачено нарахування процентів у розмірі 1 % та 0,95 % на день відповідно, що погоджено сторонами при укладенні договорів.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що загальний розмір нарахованих процентів за договором №71866692 становить 750,00 грн. при сумі основного боргу 2 500,00 грн., а за договором №8386833 - 1 037,40 грн. при сумі основного боргу 1 200,00 грн.
Таким чином, нараховані проценти не перевищують суму основного боргу та є співмірними з нею.
З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги, що відповідач не заперечує факт укладення договорів та отримання грошових коштів, суд не вбачає підстав для зменшення розміру процентів.
Щодо вимог про стягнення комісії суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору про встановлення обов'язку споживача сплачувати непропорційно велику суму компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21, у разі якщо кредитодавцем не доведено надання конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено комісію, умови договору в цій частині є нікчемними.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення комісію за кредитним договором №8386833 у розмірі 207,00 грн., однак матеріали справи не містять доказів надання відповідачу будь-яких додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено відповідну плату.
За таких обставин суд приходить до висновку, що умова договору щодо сплати комісії є несправедливою та такою, що не підлягає застосуванню, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Пунктами 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, неустойка (штраф, пеня), передбачена договором, за прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахована після 24.02.2022, не підлягає стягненню на період дії військового стану. Тому в цій частині задоволення позову слід відмовити.
Щодо переходу права вимоги суд зазначає, що відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.
Оскільки матеріалами справи підтверджено укладення договору факторингу та перехід до позивача права вимоги до відповідача, позивач є належним суб'єктом звернення до суду з даним позовом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Отже, з урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №71866692 від 12.06.2025 року у розмірі 3 250,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 750,00 грн. - заборгованість за процентами, а також за кредитним договором №8386833 від 12.06.2025 року у розмірі 2 237,40 грн., з яких: 1 200,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1 037,40 грн. - заборгованість за процентами.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 5 487,40 грн із заявлених 13 094,40 грн, що становить 41,9 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 015,00 грн.
Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, укладеним між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, витягом з акту №8ФП від 29.10.2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги, а також платіжною інструкцією про оплату таких послуг, наявними в матеріалах справи (підсистема «Електронний суд»).
Згідно зазначених документів, адвокатом надано правничі послуги, зокрема: вивчення та аналіз наявних у клієнта документів, формування правової позиції та збір доказів у справі - вартістю 500,00 грн, а також підготовка та подання позовної заяви - вартістю 4 000,00 грн, що разом становить 4 500,00 грн.
Разом із тим, оцінюючи заявлений розмір витрат на правничу допомогу, суд виходить з принципів розумності, співмірності та необхідності таких витрат. Суд враховує, що дана справа є малозначною, не відзначається складністю, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг наданих адвокатом послуг є типовим для даної категорії справ, а також відсутні дані про значні часові витрати адвоката.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн є завищеним та підлягає зменшенню до 3 000,00 грн як такого, що відповідає критеріям розумності та співмірності.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 1 250,00 грн
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місце знаходження 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) заборгованість за кредитним договором №71866692 від 12.06.2025 року у розмірі 3 250 (три тисячі двісті п'ятдесят) грн 00 коп., з яких:
2 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;
750,00 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місце знаходження 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) заборгованість за кредитним договором №8386833 від 12.06.2025 року у розмірі 2 237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн 40 коп., з яких:
1 200,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;
1 037,40 грн - заборгованість за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 1 015 (одна тисяча п'ятнадцять) грн 00 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Гаркуша