15 квітня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/4185/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815)
до приватного підприємства «ЛЄГО» (59126, Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Яблуниця, вул. О. Довбуша, 8, код ЄДРПОУ 34207835)
про стягнення заборгованості в сумі 5736882,00 грн
Представники сторін:
від позивача - Левчук І.М. - представник;
від відповідача - Новотний А.М. - представник.
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до приватного підприємства «ЛЄГО» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 в сумі 5736882,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне підприємство «ЛЄГО» виступало відправником вантажів залізничним транспортом згідно з накладними №544312 від 15.03.2023 та №550798 від 17.03.2023 у вагонах власності філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» до станції призначення в Румунії через прикордонний перехід Вадул-Сірет. По прибуттю на станцію Вадул-Сірет вказані вагони були затримані Чернівецькою митницею для митного догляду 17.03.2023 та 23.03.2023 відповідно. За результатами огляду відповідальними особами митниці були внесені відмітки про заборону пропуску вагонів із вантажем та оформлені відповідні Картки відмови в прийнятті митної декларації і пропуску товарів. Про факт затримки вагонів відповідач був повідомлений у встановленому порядку, однак не вжив належних заходів щодо усунення причин та наслідків затримки.
Далі позивач зазначає, що за час затримки вагонів на станції Вадул-Сирет Львівською залізницею нараховано платежі за зберігання та користування вагонами за період з 01.10.2024 по 30.09.2025. Вказані платежі були включені в накопичувальні картки від 30.09.2025, для підписання яких вантажовласник не з'явився. Загальна сума нарахованих платежів за надані залізницею послуги за цей період становить 5736882,00 грн.
Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезень від 05.08.2022 №34207835/2022-0002, вантажовласник зобов'язаний відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника.
Однак, у зв'язку з відсутністю у відповідача на особовому рахунку коштів для оплати здійснених нарахувань, сформовані суми платежів було неможливо провести через електронну розрахункову систему. У зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на суму 5736882,00 грн.
29.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5428), в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що обставини та факти, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності через суттєві розбіжності в хронології подій.
Зокрема, позивач стверджує, що вагони були прийняті до перевезення 15 та 17 березня 2023 року, але при цьому затримані митницею для догляду ще у березні 2022 року (07.03.2022 та 23.03.2022), що є неможливим.
Крім того, позивач посилається на проведення огляду вантажу 14 грудня 2023 року, проте відповідач зауважує, що такого огляду не проводилося, а наявні акти митного огляду та висновки щодо лісопродукції датовані 20 та 29 березня 2023 року.
Далі заявник зазначає, що між сторонами укладено Договір від 05.08.2022 року, за умовами якого (розділ 8) первинні документи, у тому числі акти загальної форми ГУ-23 та накопичувальні картки ФДУ-92, повинні складатися виключно з використанням електронного документообігу. Проте позивач додав до справи документи, оформлені в паперовій формі всупереч умовам договору, які підприємство «ЛЄГО» не узгоджувало і про складання яких не було належним чином повідомлене.
Відповідач також вказує, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 року, яке набрало законної сили 01.07.2025 року, було визнано протиправною та скасовано картку відмови в митному оформленні товарів. З огляду на це, з 01.07.2025 року позивач був зобов'язаний припинити затримку вагонів і доставити вантаж на станцію призначення (Дорнешти, Румунія), однак не виконав своїх зобов'язань. Натомість АТ «Укрзалізниця» безпідставно продовжило нараховувати плату за користування вагонами у період з липня по вересень 2025 року, включивши ці нарахування до накопичувальних карток.
Зважаючи на наведені факти та хибність здійсненого позивачем розрахунку, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Укрзалізниця» щодо стягнення 5736882,00 грн у повному обсязі.
30.12.2025 на адресу суду від представника позивача отримано відповідь на відзив (вх.№5470).
У поданій відповіді на відзив позивач зазначає, що допущені в позовній заяві окремі друкарські помилки щодо дат не спотворюють фактичних обставин справи, оскільки усі події підтверджено належними документально оформленими доказами (накладними, актами загальної форми, актами огляду лісопродукції).
Позивач вказує, що вагони були затримані Чернівецькою митницею, відповідальні особи якої внесли відмітки в перевізні документи щодо заборони пропуску вагонів із вантажем.
Щодо доводів відповідача про порушення з боку залізниці, позивач зауважує, що акти загальної форми складені у повній відповідності до правил і засвідчують факт початку та продовження затримки вагонів. Накопичувальні картки неможливо було провести через електронну систему через відсутність у відповідача коштів на особовому рахунку. При цьому позивач наголошує, що правила розрахунків не передбачають виключно електронного порядку оформлення накопичувальних карток і допускають їх паперовий вигляд. Відповідачу направлявся лист про необхідність прибуття на станцію для узгодження та підписання накопичувальної карти, проте його відсутність була засвідчена актами.
Далі позивач зазначає, що не був стороною у справі №600/2302/23 за якою було скасовано картку відмови митниці, та йому не відомо про ухвалені рішення. Записи щодо заборони пропуску вагонів у перевізному документі не анульовано, а відомості від митниці чи звернення від вантажовласника з цього приводу не надходили.
З огляду на це, позивач вказує, що перешкоди у перевезенні відбулися не з вини залізниці, затримка вагонів продовжується з незалежних від неї причин, а тому нарахування платежів є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
05.01.2026 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№20) які обґрунтовані тим, що відповідач не погоджується з аргументами позивача, викладеними у відповіді на відзив, зокрема щодо допущених у позовній заяві друкарських помилок стосовно дат митного догляду та огляду вантажу. Заявник наголошує, що ці дати були введені неодноразово з чітким використанням розділових знаків і не мають відповідного документального підтвердження.
Далі відповідач зазначає, що при складанні документів позивач свідомо ігнорує умови Договору приєднання від 05.08.2022. Відповідно до пунктів цього договору, електронний документообіг передбачає оформлення Актів загальної форми (ГУ-23) та накопичувальних карток (ФДУ-92) виключно з накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Відповідач стверджує, що документи позивача суперечать умовам саме цього договору, який був чинним на момент затримки, тоді як договір у новій редакції від вересня 2025 року ПП «ЛЄГО» не підписувало.
Відповідач також спростовує твердження позивача про те, що затримка вагонів відбулася з вини вантажовідправника. Доказом відсутності вини підприємства є рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №600/2302/23-а, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025. Цими рішеннями було визнано протиправною та скасовано картку відмови в перетині кордону №UA408060/2023/000006 від 24.03.2023. Про скасування цієї картки станцію Вадул-Сірет було належним чином повідомлено листом від 02.07.2025 із доданням копій судових рішень. Однак, незважаючи на обізнаність про судове рішення, АТ «Укрзалізниця» не виконало своїх зобов'язань щодо доставлення вантажу за накладною № 544312 від 15.03.2023 і продовжує неправомірно нараховувати платежі за послуги в односторонньому порядку.
06.01.2026 представник позивача подав до суду письмові пояснення (вх.№41) в яких зазначає, що відповідач не долучив доказів направлення чи вручення листа від 02.07.2025 щодо доставки вантажу за призначенням. Зі свого боку, позивач стверджує, що вказаний лист на адресу залізниці не надходив. Далі позивач вказує, що з моменту початку затримки вагонів залізниця, не маючи такого обов'язку, систематично зверталася з листами до митних органів та відповідача задля врегулювання ситуації та припинення затримки. Зокрема, залізниця зверталася листом від 24.04.2023 до ПП «ЛЄГО» та листом від 10.07.2023 до митниці. На ці звернення ПП «ЛЄГО» повідомило про неправомірність затримки, а митниця листом від 01.08.2023 зазначила, що відповідач мав можливість врегулювати припинення затримки, однак не вживав таких дій, натомість звернувшись до суду для оскарження карток відмови.
Позивач наголошує, що і в подальшому неодноразово направляв сторонам аналогічні листи, які не допомогли знайти шляхи врегулювання. Додатковим підтвердженням того, що лист відповідача від 02.07.2025 не надходив, є доданий до позовної заяви лист залізниці на адресу ПП «ЛЄГО» від 24.07.2025 №Д-2-3747, у якому позивач вчергове звертався щодо звільнення вагонів та просив поінформувати про стан судового оскарження карток відмови.
2. Рух справи.
08.12.2025 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№4185.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.01.2026 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 29.01.2026.
29.01.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача отримано додаткові пояснення (вх.№387).
29.01.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2026.
12.02.2026 представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі (вх.№674).
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 04.03.2026.
04.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача отримано додаткові пояснення у справі (вх.№1001).
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 23.03.2026.
У судовому засіданні 23.03.2026 оголошено перерву до 15.04.2026.
На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову вказуючи на його необґрунтованість.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
05.08.2022 між Акціонерним товариством “Українська залізниця» (позивач, перевізник) та Приватним підприємством “ЛЄГО» (відповідач, відправник) укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №34207835/2022-0002 зі станції Коломия Регіональної Філії “Львівська залізниця» до станції Дорнешти Румунія шляхом подання заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом №34207835/2022-0002 від 05.08.2022 року ПП “ЛЄГО», в якій останній підтверджує, що ознайомлений з оприлюдненим договором на інтернет порталі АТ “Укрзалізниця» та погоджується з його умовами.
Дана заявка підписана електронним цифровим підписом відповідальної особи відповідача 05.08.2022 року, у відповідь на яку відповідачу скеровано повідомлення про укладення даного договору, що також засвідчене електронним підписом представника позивача.
Згідно з п.1.1 договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п.1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5. договору).
Згідно з п.1.6. договору даний договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.соm/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (п.1.7 договору).
Відповідно до п.1.8 договору умови договору, що потребують визначення окремих параметрів їх надання (окрему станцію надання послуг, ін.) набувають сили і застосовуються у відносинах сторін шляхом надання перевізником пропозиції укласти такі додаткові умови до договору (оферти), прийняття пропозиції (акцепту) замовником та підтвердження її прийняття перевізником з підтвердженням таких умов надання послуг. Приймаючи пропозицію отримання послуг на умовах, що потребують визначення окремих параметрів їх надання, замовник засвідчує, що ознайомився та згоден з такими умовами.
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п.12.1 договору (п.1.10 договору).
За умовами підпунктів 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.10, 2.1.14 пункту 2.1. договору замовник зобов'язаний: - сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника; -відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць У країни, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника; - здійснювати оформлення платіжних доручень і в реквізиті “Призначення платежу» вказувати наступне: “Оплата провізних та інших платежів згідно з Договором від /дата укладання Договору/, № особового рахунку (код платника, наданий Замовнику), основна сума та сума ПДВ; - приймати подані за заявкою замовника власні вагони перевізника. Відмова замовника від прийняття власних вагонів перевізника допускається лише у випадках, якщо виключається можливість використання замовником таких вагонів для перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, на підставі відповідних документів (форм ГУ-23, ВУ-23). Якщо подання замовнику на його замовлення порожніх власних вагонів перевізника затримується з його вини, з нього стягується встановлена в п.3.4 договору плата за користування власними вагонами перевізника за весь час затримки вагонів на станції призначення. Якщо замовник заявить про відмову від цих вагонів, плата за час затримки нараховується до моменту одержання відмови. У випадку відмови замовника від замовлених власних вагонів перевізника, що подані замовнику, замовник зобов'язаний письмово повідомити станцію навантаження та філію “Центр транспортної логістики» АТ “Укрзалізниця» про таку відмову та сплатити плату за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження. Така плата стягується за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 на підставі акту загальної форми ГУ-23 та перевізного документа, за яким прибули вагони на станцію призначення за тарифною схемою 14 Збірника тарифів. Плата за пробіг вагонів не нараховується у випадку, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної та комерційної непридатності, що підтверджується відповідним документом (акт форми ГУ-23, ВУ-23); - самостійно та регулярно ознайомлюватись з змінами до договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що замовник зобов'язаний сплачувати визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі плата за користування власними вагонами перевізника).
Підпунктом 3.4.1 п.3.4 договору визначено, що плата за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно до п. 3.4.2 договору, яким передбачено, що плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідного типу за формулою: Пвик = (Спл/24)*tгод*kм, де: - Пвик плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; - Спл ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору; - 24 кількість годин у добі; - tгод кількість годин користування власним вагоном перевізника для відповідного типу вагонів; - kм коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда або контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору.
Згідно підпункту 3.4.3 договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п.3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п.3.4. договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Як зазначено в п.3.7 договору замовник зобов'язаний компенсувати перевізнику сплачений останнім єдиний збір, який справляється згідно з законодавством України у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України.
За умовами п.4.1 договору розрахунки за договором здійснюються через філію “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ “Укрзалізниця».
Згідно п.4.2 договору плата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд.15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання.
Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього договору.
Щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу.
На підставі переліків перевізних документів формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня).
Виписка з особового рахунку направляється перевізником на електронну адресу замовника, вказану в додатку 2-1 договору, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним (п.4.5 договору).
Згідно з п.4.6 договору зведена відомість формується перевізником на підставі інформаційних повідомлень передбачених умовами договору, та направляється для підписання замовником не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.
В зведеній відомості відображається плата за використання власних вагонів Пере-візника за межами України, плата за використання власних транспортерів Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) по території України та за межами України, а також плата за послуги із супроводження великовантажних транспортерів спеціальним вагоном з бригадою, штрафи, неустойка, пеня, інші платежі, передбачені умовами договору.
Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього підстав.
Замовник упродовж 5 робочих днів з дня отримання зведеної відомості зобов'язаний надіслати перевізнику підписану зведену відомість.
У разі підписання зведеної відомості із зауваженнями, перевізником здійснюється перевірка наданих послуг та їх вартості за наявності окремого письмового обґрунтованого звернення замовника.
За результатами перевірки, за наявності підстав, перевізником проводиться коригування, яке відображається в наступних зведених відомостях.
У разі підписання зведеної відомості із зауваженнями без надання окремого письмового обґрунтованого звернення замовника, перевірка наданих послуг та їх вартості перевізником не здійснюється, а зведена відомість вважається погодженою та підписаною без заперечень.
У разі, якщо замовником не підписано зведену відомість, у тому числі з відповідним коригуванням, упродовж 15 днів з дня її отримання та не надано письмове обґрунтоване звернення щодо зауважень до зведеної відомості, зведена відомість вважається погодженою та підписаною обома сторонами без зауважень на дату складання зведеної відомості. Датою одержання зведеної відомості, у випадку направлення її в паперовій формі, вважається відмітка поштової служби на повідомлені про вручення рекомендованого листа або дата календарного штемпеля поштової служби у випадку повернення відправлення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, незнаходження абонента за адресою (за зазначеною адресою не проживає), з відмовою адресата від одержання.
Відповідно до п.4.8 договору у разі незгоди з нарахованими платежами та сумою списаних з особового рахунку коштів, замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на вказану в розд.7 договору адресу Філії “Центр транспортної логістики» АТ “Укрзалізниця».
У разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором (п. 4.9 договору).
Згідно п.4.10 договору за необхідності, на вимогу замовника або перевізника, проводиться звіряння розрахунків між ними, результати якої оформляються актом звіряння взаємних розрахунків. Із замовником - нерезидентом акт звіряння взаємних розрахунків проводиться в національній валюті України та в іноземній валюті. Звіряння розрахунків проводиться не рідше одного разу на рік. Підписання сторонами акту звіряння розрахунків не позбавляє Перевізника права на донарахування та стягнення коштів за не врахованими раніше грошовими вимогами за наявності для цього достатніх підстав.
Відповідно до п.4.11 договору додатково до складених первинних документів, інформація про які включена до щодобових переліків перевізних документів, на звернення замовника перевізником може складатися в електронній формі акт наданих послуг. За умови відповідності критерію “ритмічний характер» встановленого п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, такі акти є підставою для складання зведених податкових накладних (розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної).
Відповідно до розділу 8 договору організація електронного документообігу визначено, що згідно з п.8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються виключно власні інформаційні системи перевізника.
У п.8.2 договору визначено, що електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення документів з накладанням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов'язковість паперового оформлення. Перелік таких документів визначений у підпунктах 1-26 пункту 8.2 договору.
Відповідно до п.8.3 договору для цілей договору датою та часом одержання однією стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою стороною з використанням власних інформаційних систем перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах перевізника.
Пунктом 12.2 договору даний договір припиняється: у зв'язку з розірванням договору за взаємною згодою сторін, або у зв'язку з односторонньою відмовою від договору, у випадках та в порядку прямо передбачених договором, або з підстав визначених законодавством.
Згідно п. 9.4. договору зміни (доповнення) до Договору Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП. Зміни до Договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення. Зміни до Договору поширюються на всіх осіб, що приєдналися до Договору. В окремих випадках, за заявою Замовника допускається вступ в дію змін до Договору раніше, ніж визначено вище. Якщо Замовник не згоден з внесеними Перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до Договору в порядку передбаченому п. 9.3. Договору або з власної ініціативи припинити дію Договору у відносинах з ним. Замовлення та / або отримання послуг та / або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду Замовника з Договором та змінами до нього.
29.08.2025 на веб-сайті http://uz-cargo.com/ перевізник оприлюднив нову редакцію Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, яка введена в дію 01.09.2025. Приватним підприємством «ЛЄГО» не надано доказів звернення до позивача з пропозиціями внесення змін до зазначеного договору або виявлення ініціативи припинити дію Договору.
Всі вище перелічені пункти договору в новій редакції договору не зазнали змін.
На підставі укладеного між сторонами договору, ПП «ЛЄГО» згідно накладних №544312 від 15.03.2023 року та №550798 від 17.03.2023 року відправило вантаж зі станції Коломия Львівська залізниця до Дорнешти Румунія, через прикордонний пункт Вадул-Сірет у вагонах 59168682, 59170043, 59167080, 59169805, 59168856.
По прибуттю на прикордонний перехід станції Вадул-Сірет Львівської залізниці вагони №№ 59168682, 59167080, 59170043 (накладна №544312) та вагони №№ 59169805, 59168856 (накладна №550798) були затримані Чернівецькою митницею для митного догляду 17.03.2023 року о 07:20 та 23.03.2023 о 04:30 відповідно. Відповідальними особами Чернівецької митниці були внесені відмітки в перевізні документи № 544312 та № 550798 щодо заборони пропуску вказаних вище вагонів із вантажем на підставі ч. 5 ст. 338 МКУ.
Станцією Вадул-Сірет складено акти загальної форми № 2595 від 17.03.2023 та № 2769 від 23.03.2023 на засвідчення фактів затримки вагонів №№ 59168682, 59167080, 59170043 з 07:20 17.03.2023 та 04:30 23.03.2023 №№ 59169805, 59168856.
14.12.2023 за результатами огляду вантажу, що перевозився у вагонах №№59168682, 59167080, 59170043, 59169805, 59168856 головним спеціалістом Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства складено Акти/ висновки огляду лісопродукції від 20.03.2023 та 29.03.2023.
Чернівецькою митницею на підставі ч.5 ст.338 МКУ та п.14 Постанови КМУ від 23.05.2012 № 467 складені Акти про проведення огляду товарів/ транспортних засобів №UA 408060/2023/000030 (вагони №№59168682, 59167080, 59170043, електронна митна декларація №UA2060801/2023/1335 від 15.03.2023) та №UA 408060/2023/000031 (вагони №№ 59169805, 59168856, електронна митна декларація №UA206080/2023/1471 від 21.03.2023).
Про факт затримки вагонів відповідач був повідомлений у встановленому порядку, шляхом направлення телеграми через станцію відправлення - Коломия, а також неодноразовими зверненнями до нього з листами.
24.03.2023 Чернівецькою митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408060/2023/000006 щодо відмови у пропуску через митний кордон України вагонів №№ 59168682, 59167080, 59170043 за накладною № 544312 від 15.03.2023.
30.03.2023 Чернівецькою митницею оформлено Картку відмови №UA408060/2023/000007 щодо відмови у пропуску через митний кордон України вагонів №№ 59169805, 59168856 за накладною № 550798 від 17.03.2023.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/148/24 від 07.05.2024 задоволено позов та стягнено з приватного підприємства «ЛЄГО» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» платежі внаслідок затримки вагонів за період з моменту затримки до 01.10.2023.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/2267/24 від 09.01.2025 задоволено позов та стягнено з приватного підприємства «ЛЄГО» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» заборгованість в сумі 1650616,20 грн за період з 01.10.2023 по 29.01.2024 за актами № 4798 від 10.12.2022 та № 1 від 10.04.2024 за вагони №№ 59164178, 59169987 - 550205,40 грн. (660246,48 грн з ПДВ), з яких: - за користування вагонами (код 217) - 298600,00 грн (358320,00 з ПДВ), - за зберігання (код 216) - 251605,40 грн (301926,48 грн з ПДВ): за актами № 4799 від 12.12.2022 та № 2 від 10.04.2024 за вагони №№ 59169953, 59167049, 519166736 - 825308,10 грн (990369,72 грн з ПДВ), з яких: -за користування вагонами (код 217) - 447900,00 грн (537480,00 з ПДВ), - за зберігання (код 216) - 377408,10 грн (452889,72 грн з ПДВ), всього на суму 1650616, 20 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/3136/24 від 07.05.2025 задоволено позов та стягнено з приватного підприємства «ЛЄГО» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» заборгованість в сумі 5050348,80 грн за період з 01.10.2023 по 30.09.2024 за затримку вагонів №№59168682, 59167080, 59170043, №59169805, 59168856, що підтверджувалось актами загальної форми №2595 від 17.03.2023, №3084 від 30.09.2024, №2769 від 23.03.2023 та №3083 від 30.09.2024.
Зазначені рішення судів набрали законної сили.
Однак, враховуючи що затримка вагонів на станції Вадул-Сирет продовжується, Львівською залізницею нараховано за період з 01.10.2024 по 30.09.2025 наступні платежі:
- за актами №2769 від 23.03.2023, №1265 від 30.09.2025 за вагони №№ 59169805, 59168856 - 1912294,00 грн (2294752,80 грн з ПДВ), з яких: за користування вагонами (код 217) - 1162000,00 грн (1394400,00 грн з ПДВ); за зберігання (код 216) - 750294,00 грн (900352,80грн. з ПДВ);
- за актами №2595 від 17.03.2023 та №1268 від 30.09.2025 за вагони №№ 59168682, 59167080, 59170043 - 2868441,00 грн (3442129,20 грн з ПДВ), з яких: за користування вагонами (код 217) - 1743000,00 грн (20191600,00 грн з ПДВ); за зберігання (код 216) - 1125441,00 грн (1350529,20 грн з ПДВ).
Платежі включено в накопичувальні картки ф.ФДУ-92 №30099001 від 30.09.2025 та ф.ФДУ-92 №30099002 від 30.09.2025 для підписання яких вантажовласник не з'явився.
Загальна сума нарахованих платежів за надані залізницею послуги за вказаний період становить 5736882,00 грн.
У зв'язку із відмовою відповідача добровільно сплатити зазначену заборгованість, позивач скористався своїм правом на звернення до суду.
4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.4, 5 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, факти, встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших. Правило про преюдиціальність спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Як вже зазначалось, рішеннями Господарського суду Чернівецької області у справі №926/148/24 від 07.05.2024, №926/2267/24 від 09.01.2025, №926/3136/24 від 07.05.2025 задоволено позови та стягнено з приватного підприємства «ЛЄГО» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» платежі в тому числі внаслідок затримки вагонів
Так, останнім рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі №926/3136/24 від 07.05.2025 стягнено з відповідача заборгованість за затримку вагонів №№59168682, 59167080, 59170043, №59169805, 59168856 в сумі 5050348,80 грн за період з 01.10.2023 по 30.09.2024.
Тобто, в даному випадку преюдиціальним є встановлений рішеннями судів факт затримки вагонів №№ 59168682, 59167080, 59170043 о 07 год 20 хв 17.03.2023 року та вагонів №№ 59169805, 59168856 о 04 год 30 хв 23.03.2023 року у зв'язку з початком проведення митних формальностей, що підтверджується актами загальної форми №2595 від 17.03.2023 року та №2769 від 23.03.2023 року; актами/висновками огляду лісопродукції від 20.03.2023 року та 29.03.2023 року; актом про проведення огляду товарів № UA408060/2023/000030, №408060/2023/000031; той факт, що простій вагонів на станції Вадул-Сірет відбувся у зв'язку із затримкою вагонів митним органом для огляду товару та порушенням митних правил відповідачем та правомірність нарахування плати за користування вагонами за попередні періоди (до 01.10.2024 року).
Крім того, суд констатує, що на даний час вказані вагони знаходяться на простої на станції Вадул-Сірет, що підтверджується й представниками сторін в ході розгляду справи, докази протилежно у матеріалах справи відсутні.
Перевезення вантажів у міжнародному сполученні здійснюється, зокрема, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), яка є чинною для України відповідно до Закону України “Про правонаступництво в Україні» та Віденської конвенції про правонаступництво держав.
Відповідно до пр.1, 2 ст.32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) визначено, що перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку передбаченому статтею 31 “Оплата провізних платежів та неустойок».
Згідно з пр.1 ст.31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, оплата провізних платежів є обов'язком: відправника - перевізникам, які беруть участь у перевезенні вантажу, за виключенням перевізника, який видає вантаж, за здійснене ним перевезення.
Відповідно до пр.5 ст.31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) унормовано, що провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому здійснюється оплата.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі Статут).
Відповідно до п.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Відповідно до п.2-4 Правил користування вагонами і контейнерами (ст.ст.119-126 Статуту залізниць України), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113 (далі - Правила) за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено плату за зберігання вантажу, що прибув на станцію, строк якого перевищує добу. Безкоштовний строк зберігання вантажу обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Пункт 9 Правил зберігання вантажів встановлює, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Таким чином, приписами законодавства унормовано обов'язок вантажовідправника, вантажоодержувача сплачувати залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці,
Матеріалами справи доведено, що за затримку вагонів №№59168682, 59167080, 59170043 нараховано 3442129,20 грн, та підтверджується актами загальної форми №2595 від 17.03.2023 та №1268 від 30.09.2025, також за затримку вагонів №59169805, 59168856 залізницею нараховано 2294752,80 грн, що підтверджується актами загальної форми №2769 від 23.03.2023, №1265 від 30.09.2025.
Загальна сума нарахованих платежів за надані залізницею послуги за період з 01.10.2024 по 30.09.2025 становить 5736882,00 грн.
Відповідно до матеріалів справи спірні вагони №№ 59168682, 59170043, 59167080, 59169805, 59168856 знаходяться на станції Вадул-Сірет.
Відповідно, за час знаходження спірних вагонів в розпорядженні відповідача, позивачем нарахована плата за користування цими вагонами у загальному розмірі 5736882,00 грн., що підтверджується накопичувальними картками ф.ФДУ-92 №30099001 від 30.09.2025 та ф.ФДУ-92 №30099002 від 30.09.2025.
Перевіривши розрахунки позивача, суд визнає їх арифметично правильними та такими, що відповідають умовам укладеного між сторонами договору.
Відповідач не надав свого контррозрахунку вартості наведених послуг та не спростував порядок їх нарахування.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за користування, зберігання і простій вагонів №№59168682, 59167080, 59170043, 59169805, 59168856 в сумі 5736882,00 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується тверджень відповідача щодо порушення в оформленні документів, слід відмітити, що складання документів із порушенням строків або форми не має наслідком безумовне звільнення замовника від внесення плати за користування вагонами, якщо сам факт послуги та затримки доведений належними доказами. Паперова форма актів не спростовує фізичного факту простою вагонів. Більше того, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку відповідача, електронне списання було неможливим.
Щодо тверджень відповідача, що оскільки рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 року, яке набрало законної сили 01.07.2025 року, було визнано протиправною та скасовано картку відмови в митному оформленні товарів, вина відповідача у простої вагонів відсутня, суд зазначає, що відповідно до п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами, плата за користування стягується з вантажовласника в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Скасування акта державного органу (митниці) в адміністративному порядку свідчить про неправомірність дій самого державного органу, але жодним чином не доводить вину Перевізника (АТ «Укрзалізниця»). Залізниця не має повноважень самовільно перетинати кордон без відповідного митного оформлення. Записи про заборону пропуску в накладних митницею анульовані не були. Залізниця має право на отримання платежів за час затримки вагонів, якщо така затримка сталася з причин, що не залежать від перевізника. Неправомірні дії третіх осіб (митних органів) є ризиком вантажовласника, який він має право компенсувати шляхом подання позову про відшкодування шкоди до держави, а не шляхом ухилення від оплати фактично наданих послуг перевізника.
Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодного доказу у підтвердження факту повідомлення позивача про скасування картки відмови митного органу у судовому порядку.
Натомість, згідно наявних відповіді Чернівецької митниці адресованої як позивачу за №7.2-2/17-01/13/1023 від 11.02.2026 так і відповідачу за №7.2-2/17-01/13/1022 від 11.02.2026, митниця повідомила, що за результатами вжитих перевірочних заходів, відповідно до інформації, що міститься в ЄАІС Держмитслужби, митна декларація від 15.03.2023 №23UA206080001335U3 Івано-Франківською митницею (митницею відправлення) 10.02.2026 визнана недійсною. Таким чином, як зазначено в листі, для здійснення відправлення за призначенням товарів, необхідно надати митному органу документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, для здійснення митного контролю та пропуску товарів через митний кордон України.
Даний факт також свідчить про те, що залізниця має право на отримання платежів за час затримки вагонів, оскільки така затримка сталася з причин, що не залежать від перевізника.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. АТ «Укрзалізниця» надало свої вагони (майно) для перевезення, і ці вагони фактично використовувались (знаходились під вантажем відповідача) протягом усього спірного періоду. Позбавлення позивача права на отримання плати за використання його майна через спори відповідача з митницею становило б непропорційне втручання у право власності позивача (легітимні очікування).
Також суд звертає увагу, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява №18390/91. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).
5. Висновки за наслідками розгляду справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства «ЛЄГО» (59126, Чернівецька обл., Вижницький р-н., с. Яблуниця, вул. О.Довбуша, 8, код ЄДРПОУ 34207835) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081195) заборгованість в сумі 5736882,00 грн та судовий збір в сумі 68842,58 грн.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано 21.04.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.