Справа № 187/690/26
1-кс/0187/80/26
"16" квітня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю скаржника - ОСОБА_3 ,
представника ВП ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Петриківка матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП у Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за заявою про вчинене кримінальне правопорушення,-
14.04.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП у Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
У поданій заяві скаржниця зазначила, що 02.04.2026 вона особисто звернулася до органу досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Однак станом на день звернення до суду відомості за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, про результати її розгляду заявницю не повідомлено. На переконання скаржниці, невнесення відповідних відомостей до ЄРДР свідчить про протиправну бездіяльність службових осіб відділення поліції, оскільки викладені у заяві обставини містять ознаки кримінального правопорушення.
У судовому засіданні скаржниця підтримала вимоги скарги та пояснила, що із заявою про вчинення кримінального правопорушення вона звернулася усно, про що було складено відповідний протокол. У заяві вона виклала обставини протиправної діяльності голови садівничого товариства та додала копії квитанцій інших членів товариства, які перераховували кошти на його особисту банківську картку. За словами скаржниці, голова товариства привласнює кошти членів товариства, оскільки не звітує про їх використання. Будучи членом правління садівничого товариства, вона намагалася провести перевірку фінансової діяльності, проте голова товариства чинить перешкоди: не надає необхідні документи або надає їх для огляду на нетривалий час, відмовляє у доступі до відомостей за банківською карткою, що використовується для збору та здійснення платежів товариства. Попри її вимоги щодо необхідності відкриття офіційного розрахункового рахунку юридичної особи, голова товариства ігнорує ці звернення та блокує проведення виборів нового голови, посилаючись на воєнний стан. Водночас скаржниця уточнила, що особисто вона кошти на картку голови не перераховує, а сплачує їх готівкою, і розбіжностей щодо обліку її власних платежів наразі немає. Скаржниця вважає, що дії голови садівничого товариства мають ознаки привласнення майна та коштів товариства шляхом зловживання службовим становищем.
Представник органу досудового розслідування проти задоволення скарги заперечував, мотивуючи тим, що обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, що містять достатні відомості про ознаки кримінального правопорушення. В обґрунтування своєї позиції представник зазначив, що під час розгляду заяви було опитано голову товариства, який пояснив, що члени товариства за попередньою домовленістю та задля зручності перераховують кошти на його особисту банківську картку, після чого ці суми спрямовуються на оплату потреб товариства. Облік таких надходжень ведеться у спеціальному журналі. Зокрема, подана скаржницею квитанція була перевірена та зіставлена із записами у журналі, в якому містяться ідентичні дані щодо дати, суми та особи платника. Представник органу досудового розслідування вказав, що наразі за вказаним повідомленням триває попередня перевірка, яка включає вивчення документів та опитування осіб, що потребує додаткового часу. На переконання представника поліції, така перевірка може здійснюватися в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», терміном до 30 днів, а відомості до ЄРДР будуть внесені лише у разі виявлення об'єктивних даних, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи суд виходить з такого.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК встановлено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 та від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
При цьому, нормами закону про кримінальну відповідальність передбачено, які саме діяння є правопорушеннями, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
Разом з цим, кримінальним процесуальним законодавством передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як убачається з матеріалів скарги та оглянутих у судовому засіданні матеріалів перевірки, 02.04.2026 заявниця звернулася до органу досудового розслідування із заявою, оформленою протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення. Зі змісту вказаного протоколу слідує, що заявниця просить вжити заходів до голови правління садівничого товариства «Ремонтник», який вчинив протиправні дії, а саме привласнення, розтрати майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Представник органу досудового розслідування підтвердив, що станом на час розгляду скарги відомості за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Дослідивши зміст заяви про вчинене кримінальне правопорушення та проаналізувавши норми Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені у ній відомості самі по собі не можуть вважатися достатніми об'єктивними даними для внесення до ЄРДР, оскільки містять лише правову кваліфікацію, а не опис фактичних обставин події.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості, що містять короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Отже, процесуальний закон встановлює обов'язкову вимогу щодо наявності у заяві конкретних відомостей про подію правопорушення.
Викладене у заяві формулювання щодо «привласнення та розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем» є за своїм змістом юридичним висновком, а не описом фактів.
Верховний Суд у своїх рішеннях (зокрема, у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18) наголошував, що підставою для початку досудового розслідування є не будь-які заяви, а лише ті, в яких містяться достатні дані, що можуть свідчити про злочин. Якщо заява містить лише загальні посилання на статті Кримінального кодексу України без опису конкретного діяння (часу, місця, способу), орган досудового розслідування має підстави розцінювати це як відсутність об'єктивних даних про подію злочину.
Склади злочинів, передбачені ст. 191 та ст. 364 КК України, потребують встановлення специфічних обставин. Так, для ст. 191 КК України необхідно вказати, що майно перебувало у віданні особи або вона мала право розпоряджатися ним в силу своїх повноважень. Для ст. 364 КК України діяння має бути зумовлене службовим становищем і входити до кола посадових обов'язків особи.
Суд наголошує, що у заяві про вчинення кримінального правопорушення має бути наведений хоча б мінімальний виклад фактів, проте заявницею при зверненні до поліції вказаних вимог дотримано не було.
Вимога «вжити заходів до особи, яка вчиняє привласнення та зловживання» без опису події (елементів об'єктивної сторони) є недостатньою для початку досудового розслідування. Зазначені відомості є суб'єктивним припущенням заявниці щодо правової кваліфікації дій, а не повідомленням про факти, які б містили опис конкретних дій, приблизний час, місце події та розмір заподіяної шкоди.
Згідно зі ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу про скасування рішення, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію або про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність законних підстав для зобов'язання уповноважених осіб внести відомості за заявою від 02.04.2026 до ЄРДР, у зв'язку з чим у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП у Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за заявою про вчинене кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено (підписано) 21.04.2026 о 10:45 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1