Справа № 183/11584/25
№ 2/183/3856/26
21 квітня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань - Григорьєвої В.С.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності,-
Стислий виклад позиції позивача.
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 30 серпня 2000 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу було засвідчено договір дарування серії АВН № 529052, відповідно до якого двокімнатна квартира загальною площею 75,3 кв.м., жилою площею 41,8 кв.м., розташована на 4-му поверсі 10-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , була передана в дар в рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Після посвідчення договору дарування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зробили відповідні реєстраційні дії на квартиру в Сєвєродонецькому бюро технічної інвентаризації, присвоєне реєстраційний номер нерухомого майна, номер запису 893 від 06.09.2000 р.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20 травня 2022 року.
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року у справі № 183/12671/24 за позивачкою визнано право власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі даного рішення ОСОБА_1 отримала Витяг з державного реєстру речових прав № 442569265 від 08.09.2025 року на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Будучи потенційним отримувачем компенсації для відновлення своєї квартири, пошкодженої внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, Позивач звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради, Вінницької області, щодо реєстрації частки квартири, яка належить їй, оскільки інша частки квартири, внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі заочного рішення від 14 квітня 2025 року, в якому визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування законом права власності частки спірної квартири після смерті ОСОБА_2 .
Рішенням державного реєстратора від 26 вересня 2025 року № 81054573 позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з огляду на те, що державному реєстратору не вдалось «актуалізувати» відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано до 01.01.2013 року.
На запит державного реєстратора щодо надання інформації, що містить відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року на квартиру АДРЕСА_2 , надійшла відповідь про відсутність інформації щодо реєстрації права власності, у зв'язку з тим, що архівні документи БТІ на підконтрольну Україні території вивезені не були та гідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України, № 376 від 28.02.2025 року, Сєвєродонецька міська територіальна громада включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Враховуючи відсутність іншого способу захисту для відновлення невизнаного права власності на квартиру, позивач звертається до суду з цим позовом.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків (а.с. 32-33).
Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 54).
Ухвалою суду від 27 січня 2026 року призначено розгляд справи по суті.
Позиція сторін в судовому засіданні.
Позивач у призначене судове засідання не з'явилася, разом з позовом звернулася до суду із заявою про розгляд справи без участі позивача, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Представник Сіверськодонецької міської військової адміністрації відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність відповідача, при вирішенні позовних вимог поклався на розсуд суду.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
На підставі ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 30 серпня 2000 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу було засвідчено договір дарування серії АВН № 529052, відповідно до якого двокімнатна квартира загальною площею 75,3 кв.м., жилою площею 41,8 кв.м., розташована на 4-му поверсі 10-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , була передана в дар в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 12, 15-16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20 травня 2022 року (а.с. 14).
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року у справі № 183/12671/24 за позивачкою визнано право власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі даного рішення ОСОБА_1 отримала Витяг з державного реєстру речових прав № 442569265 від 08.09.2025 року на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Позивачка звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради, Вінницької області, щодо реєстрації частки квартири, яка належить їй, оскільки інша частки квартири, внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі заочного рішення від 14 квітня 2025 року, в якому визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування законом права власності частки спірної квартири після смерті ОСОБА_2 .
Рішенням державного реєстратора від 26 вересня 2025 року № 81054573 позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з огляду на те, що державному реєстратору не вдалось «актуалізувати» відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано до 01.01.2013 року (а.с. 28).
На запит державного реєстратора щодо надання інформації, що містить відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року на квартиру АДРЕСА_2 , надійшла відповідь про відсутність інформації щодо реєстрації права власності, у зв'язку з тим, що архівні документи БТІ на підконтрольну Україні території вивезені не були та гідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України, № 376 від 28.02.2025 року, Сєвєродонецька міська територіальна громада включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (а.с. 28).
Суд переконався, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, даний факт підтверджений Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 509-5001042292 від 13.04.2022 року, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частинами 3, 4 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року № 5 «про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації, відповідно до Закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.
Право власності позивачів на квартиру набуте до 01 січня 2004 року, тому до таких правовідносин суд вважає за необхідне застосувати норми Цивільного кодексу УРСР,1963 року, Закону України від 07.02.1991 року «Про власність».
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про власність» громадяни набувають право власності у разі укладання угод, які не заборонені Законом.
За змістом ст.ст.128,153 Цивільного Кодексу УРСР, 1963 року, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібний у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однією зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
В свою чергу, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї із таких умов:
1) Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації.
Між тим, державна реєстрація таких прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, одним з яких є документ, яких підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно (оригінал та копія), в якості якого є укладений у встановленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Згідно з ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи обставини справи, а також те, що позивач на теперішній час позбавлена можливості отримати документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76-81,89,263,265,280 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: бульвар Незалежності України, буд. 32, м. Сіверськодонецьк Луганська область, Україна, 93400.
Суддя О.В.Сорока.