про повернення позовної заяви
"20" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1293/26
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.
розглянувши матеріали
позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Медея-М" (61036, м. Харків, вул. Морозова, 13)
доОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
простягнення 276198,45 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медея-М" (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з документом "позовна заява" до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), який сформовано в системі "Електронний суд" 14.04.2026 (вх.№1293/26), в якому позивачем зазначено, що у додатку подає позовну заяву ТОВ "Медея-М" про стягнення заборгованості за договором №5-12/23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 (з додатками).
До документу "позовна заява" позивач додав відскановану копію позовної заяви про стягнення заборгованості за договором № 5-12_23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 року (з додатками) у форматі pdf (додаток 1).
Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі. З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного та послідовного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Частиною 8 статті 6 ГПК України унормовано, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами 5, 6 статті 42 ГПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відповідно до п. 15, 44 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Абзацом першим та третім статті 6, абзацом першим статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно з п. 1, 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розроблено відповідно до вимог ГПК України та інших нормативно-правових актів.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Підпунктами 5.4, 5.4-1, 5.6, 5.8 п. 5 Положення передбачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Визначено, що Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Разом з тим, користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.
Відповідно до п. 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд, до якого подаються документи та докази, не інтегровано до ЄСІТС.
Згідно з п. 24 Положення визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.
Відповідно до п. 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Згідно з п. 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Відповідно до п. 12.1.1 Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Інструкція) подача заяв відбувається покроково, кількість кроків може відрізнятися в залежності від типу судочинства та обраного шаблону.
Згідно з п. 12.1.2. Інструкції загальний принцип подачі позову (первинної заяви) до суду складається з наступних кроків:
- вхід до власного електронного кабінету за допомогою електронного ключа;
- перехід до розділу "заяви" та натискання кнопки "створити";
- вибір потрібного способу подачі заяви: "особисто" або "як представник (захисник)";
- натискання кнопки "наступний крок";
- у разі необхідності, повернення до попереднього кроку здійснюється шляхом натискання кнопки "повернутись";
Відповідно до п. 12.8 Інструкції на кроці "Текст заяви" для створення тексту заяви можна скористатись вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст (п.12.8.1). В тексті заяви не потрібно зазначати назву заяви та додатків до неї, найменування суду та учасників. Вказані атрибути автоматично формуються засобами ЕС та будуть відображені на завершальній стадії створення заяви (п.12.8.2).
На кроці "Додатки" слід завантажити всі документі, відео-, аудіо- та інші файли, які підтверджують позовні вимоги. Для кожного виду заяви у даному розділі ЕС міститься перелік типових рекомендованих додатків. Щоб завантажити додаток, потрібно натиснути відповідну кнопку та обрати файл для прикріплення. Файл також можна просто перетягнути до відповідного вікна. (п.12.10.1., п.12.10.2. Інструкції).
Згідно відомостей, що містяться у програмі ДСС, позивач має зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд" та 14.04.2026 при зверненні до суду в підсистемі "Електронний суд" сформовано шаблон під назвою "Позовна заява" за підписом представника позивача Ковальової Анастасії Олегівни, який за своїм змістовним наповненням фактично є супровідним листом, а не позовною заявою, оскільки містить зазначення про те, що у додатку подає позовну заяву ТОВ "Медея-М" про стягнення заборгованості за договором №5-12/23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 (з додатками). При цьому з огляду на наведені вище положення, позовна заява не сформована з використанням вбудованого текстового редактора системи "Електронний суд".
Разом з тим, з переліку додатків до документу, що сформований в системі "Електронний суд" 14.04.2026, а саме у пункті 1 зазначено "позовна заява про стягнення заборгованості за договором № 5-12_23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 року (з додатками). pdf" та додано відскановану копію зазначеного документа в форматі pdf. файлу.
Вказаний документ містить прохальну частину, відповідно до якої викладено наступні вимоги:
"1. Стягнути з Бєлікової Тетяни Миколаївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея-М" (код ЄДРПОУ: 39067345) заборгованість за договором № 5-12/23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 у загальному розмірі 276198,45 грн, яка складається із заборгованості з орендної плати у розмірі 40000,00 грн, пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за прострочення сплати орендної плати у розмірі 7281,38 грн, заборгованості за спожиті комунальні послуги у розмірі 148042,71 грн, пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за прострочення сплати платежів за спожиті комунальні послуги у розмірі 32920,38 грн, інфляційне збільшення за заборгованістю з орендної плати у розмірі 1857,65 грн, інфляційне збільшення за заборгованістю за спожиті комунальні послуги у розмірі 7501,77 грн, 3% річних за заборгованістю з орендної плати у розмірі 712,60 грн, 3% річних за заборгованістю за спожиті комунальні послуги у розмірі 3215,29 грн, неустойку за неповернення об'єкта оренди у розмірі 34666,67 грн.
2. Стягнути з Бєлікової Тетяни Миколаївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея-М" (код ЄДРПОУ: 39067345) понесені судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу та витрати з оплати судового збору."
Таким чином, подання процесуальних документів, зокрема, позовної заяви в системі "Електронний суд" як додаток у форматі pdf. суперечить приписам частин 5, 6 статті 42 ГПК України, зокрема, без застосування вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідної форми документа, передбаченої Інструкцією, що суперечить пункту 26 Положення, оскільки така заява була подана у порядку пункту 27 Положення про ЄСІТС як додаток до супровідного листа представника позивача у вигляді файлу у форматі pdf., що містить зображення тексту паперового документу, іменованого, як додаток "позовна заява про стягнення заборгованості за договором № 5-12_23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 року (з додатками).pdf.".
Водночас суд зазначає, що документ, який сформовано в системі "Електронний суд" під назвою "Позовна заява" підписано та датовано 14.04.2026. Поряд з цим, з переліку додатків до документу, що сформований в системі "Електронний суд" 14.04.2026, а саме у пункті 1 як "позовна заява про стягнення заборгованості за договором № 5-12_23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 року (з додатками).pdf." подано відскановану копію позовної заяви в форматі pdf., яку датовано 14.04.2026.
В контексті наведеного суд враховує, що вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі до суду через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 ГПК України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС (висновок Верховного Суду в ухвалі від 20.11.2023 у справі №911/362/22).
Отже, електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення ЕЦП на додатки до цього документа лише засвідчує їх відповідність оригіналу.
У постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності дотримання вказаних положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Суд зазначає, що наведена форма звернення не узгоджується з пунктом 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Подання позовної заяви як додаток у форматі pdf. файлу свідчить про використання непередбаченого процесуальним законодавством способу звернення до суду, оскільки у даному разі позовна заява оформлена без застосування вбудованого текстового редактора та не скріплена підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до основного документа, який сформовано в системі "Електронний суд" 14.04.2026 як позовна заява та за своїм змістом фактично є супровідним листом лише засвідчує їхню справжність оригіналу.
Наведене вище не є формалізмом, оскільки вимоги процесуального закону та наведеного Положення, є загальними для користувачів ЄСІТС, а тому позовну заяву слід вважати не підписаною та такою, що не може бути прийнята до розгляду судом.
Правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 13.09.2023 у справі №204/2321/22, від 23.07.2024 у справі №440/17245/23, від 25.03.2025 у справі №380/25348/23, які враховуються судом відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Відомості про сформування позивачем саме "позовна заява про стягнення заборгованості за договором № 5-12_23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023" в підсистемі "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Отже, надана позивачем відсканована копія позовної заяви про стягнення заборгованості за договором № 5-12_23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 у форматі pdf. уважається не підписаною, а відтак вона не може бути прийнята до розгляду судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №440/17245/23.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
З огляду на наведені норми права, практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, а також необхідність врахуванням судом висновків Верховного Суду в порядку частини 4 статті 236 ГПК України, суд зазначає, що прийняття до розгляду позовної заяви без урахування вказаних вимог та висновків Верховного Суду може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у інших учасників процесу щодо об'єктивності та неупередженості суду, що є неприпустимим.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак, позивачем подано позовну заяву без додержання вимог, викладених у ст. 162 ГПК України, що є підставою для її повернення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позивачу копію позовної заяви від 14.04.2026 у відсканованому вигляді у форматі pdf без розгляду.
Крім викладеного вище, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
В поданому до суду документі "позовна заява", який сформовано в системі "Електронний суд" 14.04.2026 (вх.№1293/26), та з доданої відсканованої копії позовної заяви про стягнення заборгованості за договором № 5-12_23 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2023 року (з додатками) у форматі pdf убачається, що відповідачем вказана ОСОБА_1 , а її адресу вказано: АДРЕСА_1 .
Однак, як убачається з відповіді №2627735 від 20.04.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, фактичною адресою проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
Додані до "позовної заяви" опис вкладення від 14.04.2026 та квитанція №2010438 від 14.04.2026 про надіслання копії позову і доданих до нього документів ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , не можуть вважатися належними та допустимими доказами відправки відповідачеві копії позову і доданих до нього документів, оскільки вони надіслані на неналежну адресу відповідача.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків з урахуванням вище наведеного, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод позивачу у доступі до правосуддя.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Медея-М" позовну заяву від 14.04.2026 та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 20.04.2026.
Суддя Ольшанченко В.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).