Справа № 216/7107/25
Провадження № 2/177/455/26
Іменем України
21 квітня 2026 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Бабєєва К. О.,
представника позивача Сокира В.В.
представника відповідача Чапала Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
07.01.2026, в порядку визначення підсудності, до Криворізького районного суду Дніпропетровської області надійшов вказаний позов, в якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 року у загальному розмірі 25196,08 грн, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.02.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 554681896 відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 5200 грн на банківську картку. Договір укладено відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», підписано позичальником з використанням одноразового ідентифікатора MNV44J9Z.
Відповідач ініціювавши укладення договору, підписавши його, отримавши кредитні кошти, не виконувала умови щодо повернення коштів та сплати процентів, у зв'язку з чим сформувалася заборгованість за договором у розмірі 25196,08 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5200 грн та заборгованість за відсотками за користування кредитом 19996,08 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого було продовжено до 31.12.2024 додатковими угодами та згідно якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 року.
31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, згідно якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 року.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/04/25-Ю, згідно якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 року.
На підставі викладеного позивач, як новий кредитор, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 року в розмірі 25196,08 грн.
Відповідач позов не визнала, реалізувавши право на отримання правничої допомоги, заперечила позовні вимоги. Відзив сторона позивача не подала, але надала суду ряд письмових пояснень, в яких серед іншого вказала про підсудність справи Криворізькому районному суду (а.с. 178 т.1), а також просила витребувати у первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» оригінал електронного доказу - кредитного договору від 17.02.2023 року № 554681896 укладеного між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 (а.с. 22-27 т.2). Представник відповідача вказував, що для даного виду договору, укладеного небанківською фінансовою установою, необхідним є наявність такого реквізиту документа як кваліфікований підпис уповноваженого працівника кредитодавця та/або кваліфікована електронна печатка з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладена уповноваженим працівником кредитодавця. Вважав, що позивач надав суду текст кредитного договору в форматі пдф, не пересвідчившись у відповідності копії договору, його оригіналу (а.с. 23 зворот т.2). За усною заявою відповідача, зміст якої довів до відома представник у заяві від 14.01.2026, ОСОБА_1 факт укладення нею договору заперечує (а.с. 23 зворот т.2), підтвердженням цьому вважав зазначення в договорі адреси, що не є зареєстрованим місцем проживання відповідача, а тому сторона відповідача висловлювала «обґрунтовані сумніви як стосовно факту укладення кредитного договору, так і щодо достовірності змісту та дотримання первісним кредитором письмової форми кредитного договору, навіть якби він і укладався відповідачем» (а.с. 24 т. 2). В заяві від 12.03.2026 року представник відповідача вказав про заперечення відповідачем як факту укладення договору, так і факту цілісності та незмінюваності документа, з посилання на позицію ВС у постанові № 758/14925/23 від 04.02.2026 (а.с. 71-73 т.2).
Представник позивача надав суду додаткові пояснення, з урахуванням доводів відповідача, в яких додатково аргументував факт укладення договору, його підписання в порядку визначеному законом, на позовних вимогах наполягав (а.с. 74-79, 86-88 т.2).
Сторона відповідача наполягала на своїх доводах щодо не підтвердження підписання договору, відсутність в наданих документах електронної печатки з позначкою часу, та додатково заявила про необхідність зменшення витрат позивача на правничу допомогу до 100 грн (а.с. 80-85 т.2).
Клопотання сторони відповідача в частині витребування оригіналу електронного доказу - кредитного договору, судом задоволено, а у визнані поважною причини пропуску строку на подання відзиву та встановлення нового строку на його подання відмовлено, що зафіксовано в ухвалі суду від 20.02.2026 (а.с. 48-50). Оскільки первісний кредитор надав суду витребуваний доказ в форматі пдв, а сторона відповідача вказувала про необхідність надання документа в форматі, що містив би позначку часу, що спростовувало б чи підтверджувало б цілісність документа, суд ухвалою суду від 26.03.2026 витребував у первісного кредитора документ у форматі файлу з даними кваліфікованої печатки, що містить кваліфікаційну мітку часу, а також за додатковим клопотанням представника відповідача - дані про виконання п. 4.10.8 договору - надсилання ОСОБА_2 тексту кредитного договору, (а.с. 100-101 т.2). Суд детально аргументував в ухвалі причини та підстави її постановлення, а тому доводи сторони відповідача про порушення принципів змагальності, безпідставності постановлення ухвали суду від 26.03.2026 є надуманими. Суд вживав заходів визначених законом, в межах наданих повноважень, на встановлення істини по справі, ухвалення рішенням, що ґрунтується не на припущеннях, а на об'єктивно встановлених обставинах, підтверджених належними та допустимим доказами.
Витребуваний доказ, договір з місткою часу та інші витребувані докази, надано суду первісним кредитором (а.с. 103-113 т.2 та документ - договір у форматі zip в ЕС, а.с. 114, 121-123 т.2).
Представник позивача під час судового розгляду позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача заперечення проти позову підтримав та просив у позові відмовити, зменшити витрати позивача на правничу допомогу до 100 грн.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
При розгляді даної справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед інших є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610, 625 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638-640ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
При цьому, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію», цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів. Відповідно до ст. 3 Закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
При цьому, згідно ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, в даній справі судом встановлено, що о 15:50 год 17.02.2023 відповідач ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з заявкою на отримання грошових коштів у кредит, в якій повідомила свої персональні дані, зокрема РНОКПП, паспортні дані, номер телефону та електронну пошту, адресу проживання, вказала бажану суму кредиту 5200 грн, строк кредиту 16, а також платіжний засіб на який просила перерахувати кредитні кошти 5457-08хх-хххх-5475 (а.с. 216).
З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слідує що о 15:52:46 17.02.2023 позичальнику ОСОБА_1 надіслано одноразовий ідентифікатор MNV44J9Z, на вказаний нею номер телефону, а вже о 15:52:58 год позичальник ввела ідентифікатор та відправила товариству. О 15:53 год 17.02.2023 року відбулося перерахування коштів позичальнику (а.с. 227 т.1). Вказане узгоджується з п. 7 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 217-226 т.1).
Таким чином, 17.02.2023 року укладено договір кредитної лінії № 554681896, сторонами якого є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . За умовами договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7300 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео». Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5200 грн одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 05.03.2023 (п. 2.1-2.3 договору).
Згідно п. 3.1 договору, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшити суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Як слідує з довідки щодо дій позичальника, вчинення дій з метою продовження дисконтного періоду не було (а.с. 227-228 т.1).
Згідно п. 4.1. договору, позичальник ознайомившись з Правилами, заповнивши заявку, вказавши в ній всі дані, визначені як обов'язкові, висловила бажання про бажану суму кредиту, та підтвердила правильність внесених в заявці даних. Відповідно до п. 4.5 договору, за результатами заповнення заявки, здійснено одночасну перевірку дійсності та аутентифікації платіжної картки позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем. ІТС кредитодавця здійснила ідентифікації Платіжної картки Позичальника та формувала Особистий кабінет (п. 4.6 договору).
Порядок укладення даного договору, детально зафіксовано в розділі 4, зокрема в п. 4.10.7 вказано, що після створення сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором, текст оферти, реквізити електронного підпису одноразовим ідентифікатором, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною зі сторін дій спрямованих на підписання цього договору, та реквізити сертифікату кваліфікаційної печатки Кредитодавця, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації. Після формування фінального файлу з цим Договором, ІТС створює з цим файлом кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця. Файл договору та файл з даними кваліфікованої електронної печатки, що містить кваліфіковану мітку часу, одразу відправлено на електронну пошту Позичальника та стали доступні для скачування в особистому кабінет Позичальника. Після цього, кредитодавець ініціює надання кредиту, способом вказаним Позичальником в цьому Договорі (п. 410.7-4.11 договору).
В розділі 5.1 визначено, що надання кредиту здійснюється, зокрема, шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника відкритий йому, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити Платіжної картки 5457-08хх-хххх-5475.
Згідно п. 7.2 договору, основна сума кредиту має бути повернута не пізніше п'яти календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку п. 11.1 Договору, або дострокового припинення дії договору, в порядку п. 9.1.12, або п. 9.1.1.7, або п. 9.2.1.5 Договору.
Так, згідно п. 11.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та дії протягом 5 років, а в частині розрахунків - до повного та належного їх виконання. Зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту, до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.
Згідно п. 8.1. Договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати проценти, в фіксованому розмірі 2,10 % в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожен день користування ним, в межах Дисконтного періоду, а після дисконтного періоду 2,98 % в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожен день користування ним. П. 8.5.2 містить умови застосування зниженої процентної ставки 1,87 %.
Договір передбачає, що кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання інших зобов'язань за договором (п. 9.1.1.1). Натомість позичальник має право достроково повернути кредит, протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору, розірвати чи припинити йому, без пояснення причин та зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів на поточний рахунок Кредитодавця.
Договір підписано сторонами, в тому числі позичальником - підписом у формі одноразового ідентифікатора MNV44J9Z , шляхом введення його 15:52:54 17.02.2023, а зі сторони ТОВ «Манівео» договір скріплено кваліфікованою електронною печаткою (а.с. 232-248 т.1). Детально дослідивши вказаний договір, суд дійшов до висновку, що його умови є однозначними та цілком зрозумілими, містять істотні умови кредитного договору та підписи сторін, отже договір є укладеним, а його умови обов'язкові для виконання сторонами.
Факт видачі кредиту позичальнику ОСОБА_1 в сумі 5200 грн, підтверджено платіжним дорученням від 17.02.2023 року, згідно змісту якого переказ коштів здійснено згідно договору № 554681896 від 17.02.2023, для зарахування на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-5475, є безготівковим зарахуванням Moneyveo (а.с. 249 т.1). Крім цього, факт перерахуванням коштів на виконання умов кредитного договору підтверджено поясненнями та довідкою первісного кредитора (а.с. 90-91 т.2).
За клопотанням сторони позивача, забезпечуючи принцип змагальності та сприяючи сторонам у реалізації права на подання доказів, суд витребував з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про те, чи належить ОСОБА_1 карта № НОМЕР_2 , на яку здійснено перерахування коштів за кредитним договором, чи була зарахована сума кредиту. Так, згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_2 , на яку 17.02.2023 здійснено зарахування коштів в сумі 5200 грн, в підтвердження чому надано виписку по рахунку, з якої слідує, що в день надходження коштів на картку, про що вона була повідомлена на фінансовий номер телефону НОМЕР_3 (який на той час був та нині є її телефоном (а.с. 22 т.2, 35 т.2)), ОСОБА_1 здійснила розпорядження отриманими коштами, а саме перерахування на іншу картку, придбання товарів, зняття готівки (а.с. 35-37 т.2). Суд намагався встановити позицію сторони відповідача щодо походження отриманих коштів, беручи до уваги заперечення факту укладення договору та отримання коштів, але представник відповідача вказав про відсутність підстав для ототожнення його з клієнтом ОСОБА_1 та послався на таємницю спілкування адвоката з клієнтом. Відповідно, заперечуючи факт отримання кредитних коштів, відповідач не надала цьому жодних доказів, та не спростувала доказів, наданих суду на підтвердження факту отримання нею кредитних коштів. Не заявлялося відповідачем і про те, що відносно її картки вчинялися несанкціоновані дії сторонніми особами.
Доводи сторони відповідача щодо зазначення в договорі адреси відповідача, що не є її зареєстрованим місцем проживання, як підстави для піддання договору сумнівам, суд розцінює критично, адже адресу вказано саме відповідачем у заявці на отримання кредиту. Порядок верифікації позичальника детально визначений у договорі (п. 1.1.28-1.1.30) та не пов'язаний з адресою місця проживання позичальника.
Сторона відповідача заперечуючи факт укладення договору, посилалася серед іншого на те, що він не містить електронної печатки фінансової установи з позначкою часу. Однак, вказане повністю спростовано сукупністю доказів наданих суду, в тому числі оригіналу електронного договору в форматі zip, наданого в порядку витребування доказів первісним кредитором (а.с. 59-69, 103 т.2 та ЕС).
Наданий суду доказ (електронний оригінал договору), є ідентичним тому, що наданий первісним кредитором в форматі ПДФ (а.с. 59-69 т.2), а також тому, що був наданий позивачем до позову (а.с. 232-248 т.1).
Доводи сторони відповідача про те, що наданий текст договору може не відповідати тому, що міг бути надісланий відповідачу, суд розцінює критично, оскільки жодного альтернативного тесту договору відповідачем не надано, зокрема з її особистого кабінету, з урахуванням того, що первісний кредитор підтвердив факт надсилання такого договору споживачу та надав суду доказ наявності такого кабінету в ІТС та надсилання до нього тексту договору (а.с. 122-123 т.2). Суд роз'яснював представнику відповідача право надати текст договору надісланий до кабінету споживача, але сторона відповідача такого права не реалізувала, відповідно висловлюючи лише припущення про те, що наданий суду текст договору може не відповідати тому, що наданий споживачу. Суд акцентує увагу на тому, що саме споживач, маючи відповідний особистий кабінет, через який ініціювала укладення договору кредиту, могла надати текст договору надісланий їй, з метою підтвердження своїх доводів та спростування позиції позивача, але цього в змагальному процесі не зроблено. Фактично, позиція відповідача будувалася виключно на припущеннях, без надання суду будь-яких доказів.
Наданий первісним кредитором електронний оригінал тексту кредитного договору містить електронну печатку первісного кредитора та дані про позначку часу - 15:52:55 17.02.2023 (дата та час укладення договору), накладення якої є завершальним етапом укладення договору (п. 4.10.8 договору), що свідчить про те, що текст наданого суду договору є незмінюваним з моменту його підписання, що було перевірено судом безпосередньо в судовому засіданні, з використанням онлайн сервісу перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 131 т. 2). Вказаний текст договору, повністю відповідає вимогам, про які вказав НБУ на запит ОСОБА_3 , а саме містить дані про підписання сторонами та накладення електронного підпису кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу (а.с. 30-31 т.2).
Беручи до уваги викладене, дослідивши докази в їх сукупності, в змагальному цивільному процесі, суд прийшов до висновку що договір кредиту укладено в письмовій формі, він містить всі необхідні істотні умови та підписи сторін, а отже є укладеним та підлягає виконанню сторонами.
Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 в межах дисконтного періоду нараховувалися відсотки за зниженою процентною ставкою, що склало 97,24 грн за період з 17.02.2023 по 05.03.2023, а 06.03.2023 по 11.04.2023 було нараховано відсотки за ставкою 2,98 %, що узгоджується з умовами договору (п. 8.4 договору), адже відповідач не здійснила жодного платежу на виконання умов договору, відповідно дисконтний період не продовжила. Станом на 11.04.2023 заборгованість відповідача перед первісним кредитором складала 12489,36 грн, з яких 5200 грн тіло кредиту та 7289,36 грн заборгованість за відсотками (а.с. 1-2 т.2).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії продовжувався додатковими угодами, та за умовами якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 на суму 12489,36 грн, що підтверджено реєстром прав вимоги від 11.04.2023 № 224 (а.с. 3-7 т.2 та в ЕС).
31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, згідно якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 на суму 25196,08 грн, що підтверджено реєстром прав вимоги від 31.07.2024 № 2 (а.с. 8-12 т.2 та в ЕС). Так, як слідує з розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Таліон плюс», останнє здійснило донарахування відсотків за користування кредитом, після набуття прав вимог, в межах строку кредитування, а саме за період з 12.04.2023 по 02.07.2023 року, на загальну суму 19996,08 грн (а.с. 250-252 т.1). Відповідно загальна сума відступленого боргу ОСОБА_1 склала 25196,08 грн, з яких тіло кредиту 5200 грн та відсотки 19996,08 грн. Жодного платежу за кредитом ОСОБА_1 не здійснила (а.с. 252-252 т.1).
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 на суму 25196,08 грн, що підтверджено реєстром боржників до договору від 04.06.2025 (а.с. 92-94 т.2 та в ЕС).
Згідно виписки по особовому рахунку позичальника, станом на момент подання позову до суду, ОСОБА_1 заборгованість не сплатила (а.с. 95 т.2).
Відповідач заперечуючи позовні вимоги, розмір заборгованості не заперечила, контррозрахунку не навела, не надала доказів щодо погашення в розмірі що не був би врахований первісним кредитором, не надала доказів сплати боргу комусь з наступних кредиторів.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Оскільки відповідач своєчасно та належним чином свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконала, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн (а.с. 166 т.1), що з урахуванням задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 43, 49, 81, 100, 141, ч.6 ст. 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська буд. 4 літ А офіс 10 м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 554681896 від 17.02.2023 на загальну суму 25196 (двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто шість) гривень 08 копійок, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя М.В. Березюк