Справа № 204/11420/25
Провадження № 2/204/923/26 р.
27 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
за участі прокурора Рожко Д.І.
за участю представника позивача Михайлюк Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у міста Дніпрі цивільну справу за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Панченко Станіслава Юрійовича який діє в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,-
У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1210100000:07:415:0001, площею 0,0466 га за період з 02.12.2023 по 06.02.2025 у розмірі 127 098,28 грн. та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на території Чечелівського району міста Дніпра сформовано земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:415:0001, площею 0,0466 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка відноситься до комунальної форми власності та належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за вищевказаною адресою 05.10.2017 зареєстроване право власності на будівлі та споруди, а саме: літ.А-1-нежитлова будівля, загальною площею 246,3 кв.м.; А1-1- прибудова; А2-1-прибудова; а3-1-прибудова (тамбур); під А1-Г- підвал; піл А2-1-підвал; літ.В-1-склад, загальною площею 46,3 кв.м.; літ.Г-1- нежитлова будівля, загальною площею 75,4 кв.м.; г2-тераса, №1-огорожа, №2- ворота за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 6290, від 05.10.2017, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О. Крім того, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:07:415:0001 надавалась ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в оренду строком на 15 років відповідно до договору оренди № 2800 від 31.07.2008, Строком дії до 01.12.2023. Разом з тим, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2019 у справі № 204/9334/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради визнано припиненим договір оренди землі від 31.07.2008 № 2800, укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки площею 0,0466 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:07:415:0001. Також встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради від 20.11.2024 №87/58 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ОСОБА_1 , по фактичному розміщенню нежитлових будівель» передано земельну ділянку площею 0,0466 га кадастровий номер 1210100000:07:415:0001 в оренду строком на 15 років ОСОБА_1 . На підставі зазначеного рішення міської ради 07.02.2025 між Дніпровською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди №273, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є. Тобто, з моменту набуття права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, земельна ділянка по фактичному розміщенню нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , використовувалась ОСОБА_1 до 07.02.2025 без договору оренди земельної ділянки. Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:07:415:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0466 га. Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 19.02.2025 № 0068, складеного Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, доступ до земельної ділянки обмежений, частково огороджений парканом. На території земельної ділянки розміщено капітальну будівлю з навісами, сходи з підйомником для інвалідів. На будівлі встановлені вивіски: «Морепродукти» та «Нова Пошта», в приміщеннях здійснювалась господарська діяльність. Покриття земельної ділянки - тротуарна плитка, асфальт. Під'їзд до земельної ділянки забезпечується зі сторони просп. Лесі Українки та вул. Філософської через земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:07:415:0028. Згідно з графічними матеріалами (М 1:500) містобудівного кадастру під земельною ділянкою прокладено сталеву трубу водопроводу діаметром 100 мм, на якій знаходиться будівля. Площа земельної ділянки орієнтовно становить 0,0466 га. Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - Комісія) розглянуто матеріали стосовно суми коштів, збережених у себе землекористувачем ОСОБА_1 за рахунок власника земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:07:415:0001) по АДРЕСА_1 внаслідок користування землею без достатньої правової підстави. На засіданні Комісії 21.08.2025 затверджено розрахунок коштів, збережених у себе землекористувачем запитуваної земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (протокол Комісії від 21.08.2025 № 10). Відповідно до протоколу Комісії № 10 від 21.08.2025 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, збитки, завдані Дніпровській міській раді за період користування землею з 02.12.2023 по 06.02.2025 складають 140476,27 грн. З урахуванням листа Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 16.09.2025 №3/13-258 щодо часткової сплати 03.09.2025 ОСОБА_1 коштів у розмірі 13 377,99 грн., остаточний розрахунок коштів складає 127098,28 грн. (140476,27 грн. - 13377,99 грн.). Відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.05.2025 №25819/5/04-36-24-10-14 встановлено, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на обліку в ГУ ДПС як платник орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:07:415:0001 площею 0,0466 га). За період з 01.01.2020 по дату надання відповіді згідно даних інтегрованої картки платника (далі - ІКП) по коду класифікації доходів бюджету (18010900) «орендна плата з фізичних осіб» у ОСОБА_2 сплата відсутня. Також, згідно даних інформаційно - комунікаційної системи ДПС України, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС як платник орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:07:415:0001 площею 0,0466 га), відповідно до договору оренди від 07.02.2025. За період з 07.02.2025 по дату надання відповіді згідно даних інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС ОСОБА_1 нараховано податкове зобов'язання з орендної плати згідно податкового повідомлення - рішення, а саме: - за 2025 рік - ППР від 04.03.2025 № 107563-2410-0463 на суму 118594,08 грн. Згідно даних інтегрованої картки платника по коду класифікації доходів бюджету (18010900) орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_1 у 2025 році сплачено податкові зобов'язання з орендної плати у сумі 60000,0 грн. Станом на дату надання відповіді згідно даних інформаційно- комунікаційної системи органів ДПС заборгованість по орендній платі по вказаному платнику відсутня. Отже, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виник обов'язок оформити речове право на земельну ділянку, проте відповідач відповідних дій протягом тривалого часу не вчиняв, а, отже, без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі. Таким чином, ОСОБА_1 , набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:07:415:0001, площею 0,0466 га, за адресою: АДРЕСА_1 , використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплативши орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляючи територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушуючи права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що на території Чечелівського району міста Дніпра сформовано земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:415:0001, площею 0,0466 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка відноситься до комунальної форми власності та належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за вищевказаною адресою 05.10.2017 зареєстроване право власності на будівлі та споруди, а саме: літ.А-1-нежитлова будівля, загальною площею 246,3 кв.м.; А1-1- прибудова; А2-1-прибудова; а3-1-прибудова (тамбур); під А1-Г- підвал; піл А2-1-підвал; літ.В-1-склад, загальною площею 46,3 кв.м.; літ.Г-1- нежитлова будівля, загальною площею 75,4 кв.м.; г2-тераса, №1-огорожа, №2- ворота за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 6290, від 05.10.2017, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О.
Земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:07:415:0001 надавалась ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в оренду строком на 15 років відповідно до договору оренди № 2800 від 31.07.2008, Строком дії до 01.12.2023. Разом з тим, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2019 у справі № 204/9334/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради визнано припиненим договір оренди землі від 31.07.2008 № 2800, укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки площею 0,0466 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:07:415:0001.
Також встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради від 20.11.2024 №87/58 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ОСОБА_1 , по фактичному розміщенню нежитлових будівель» передано земельну ділянку площею 0,0466 га кадастровий номер 1210100000:07:415:0001 в оренду строком на 15 років ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного рішення міської ради 07.02.2025 між Дніпровською міською радою та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) укладено договір оренди №273, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є.
Тобто, з моменту набуття права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, земельна ділянка по фактичному розміщенню нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , використовувалась ОСОБА_1 до 07.02.2025 без договору оренди земельної ділянки.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Конституційним Судом України у Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 року надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).
За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Отже, підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок відсутні, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки, зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).
Частиною першою статті 79 ЗК України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами.
Як унормовано статтею 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування Земельної ділянки передбачає визначення і площі, меж та внесення інформації про неї до Державного зомельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Такий правовий висновок також викладений в постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20 та від 04 березня 2021 року у справі № 922/3463/19.
Судом встановлено, що з часу виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виник обов'язок оформити речове право на земельну ділянку, проте відповідач відповідних дій протягом тривалого часу не вчиняв, а, отже, без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі. Таким чином, ОСОБА_1 , набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:07:415:0001, площею 0,0466 га, за адресою: АДРЕСА_1 , використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, та зберігає кошти, не сплативши орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна.
Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 06 грудня 2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» встановлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю.
Таким чином, відповідач, у період з 02.12.2023 року по 06.02.2025 року, здійснював фактичне користування земельною ділянкою, без достатньої правової підстави, а тому є такими, що за рахунок власника цієї ділянки, зберігали у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, й зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, у вказаній редакції).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Оскільки, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовної заяви та вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1210100000:07:415:0001, площею 0,0466 га за період з 02.12.2023 по 06.02.2025 у розмірі 127 098,28 грн.
В порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури слідує стягнути судовий збір в сумі 3633,60 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам (в порядку ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на момент звернення до суду з даним позовом).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 133 ч. 1, 3, 141 ч. 1, 158 ч. 7, 8, 182-184, 246, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст 1212-1214 ЦК України, ст. 206 ЗК України, суд,-
Позовну заяву Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Панченко Станіслава Юрійовича який діє в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1210100000:07:415:0001, площею 0,0466 га за період з 02.12.2023 по 06.02.2025 у розмірі 127 098,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 0290993821, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Робоча, 24а;
Дніпровська міська рада, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса вказана в позові: АДРЕСА_2 ;
Суддя В.В. Самсонова