Ухвала від 21.04.2026 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.04.2026м. СумиСправа № 920/1061/23(920/179/25)

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., розглянув матеріали справи № 920/1061/23(920/179/25)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство

“Харківенергоремонт» (41100, Сумська область, м. Шостка,

вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

до відповідачів: 1) ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

2) ОСОБА_2 (

АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

3) ОСОБА_3 (

АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 )

про стягнення 6185 грн 35 коп.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.10.2023 відкрито провадження у справі №920/1061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт».

Товариство з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 6185,35 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.08.2024 та 2422,40 грн судового збору.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.04.2025 (суддя Яковенко В.В.) позов задоволено повністю. Постановлено:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» (вул. Каденюка Леоніда, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) 6185 грн 35 коп. (шість тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 35 копійок) заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 31.08.2024.

- стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» (вул. Каденюка Леоніда, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) 807 грн 47 коп. (вісімсот сім гривень 47 копійок) судового збору.

- стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» (вул. Каденюка Леоніда, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) 807 грн 47 коп. (вісімсот сім гривень 47 копійок) судового збору.

- стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» (вул. Каденюка Леоніда, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) 807 грн 47 коп. (вісімсот сім гривень 47 копійок) судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 рішення Господарського суду Сумської області від 14.04.2025 у справі №920/1061/23(920/179/25) в частині розподілу судових витрат (пункт 3) скасовано. В скасованій частині ухвалено нове рішення, яким судовий збір за подачу позову в сумі 807,47 грн залишено за ТОВ “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт». В решті рішення Господарського суду Сумської області від 14.04.2025 у справі №920/1061/23(920/179/25) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2025 рішення Господарського суду Сумської області від 14.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 та у справі №920/1061/23(920/179/25) скасовано. Постановлено Справу № 920/1061/23(920/179/25) направити на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

26.12.2025 матеріали справи №920/1061/23(920/179/25) надійшли на адресу Господарського суду Сумської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 справу №920/1061/23(920/179/25) розподілено судді Ковтуну В.М.

Ухвалою від 05.01.2026 суд (суддя Ковтун В.М.) прийняв матеріали справи № 920/1061/23(920/179/25) до розгляду. Постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Встановив учасникам справи п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання ухвали суду, для подання пояснень в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.12.2025 у справі № 920/1061/23(920/179/25).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Господарський суд Сумської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У місті Суми, де розташований Господарський суд Сумської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Суми, постійні тривоги, та мінування, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів Сумського району та Сумської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійсниюючи її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Після відкриття провадження у справі, під час дослідження матеріалів справи з метою перевірки розрахунків заявлених до стягнення сум, судом було встановлено, що позивач долучив до позовної заяви (матеріалів справи) копії документів, викладених іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення (зокрема копії документів на наступних аркушах справи тому 1: а.с. 33-34 (документ містить текст, викладений російською мовою); а.с. 35 -38 (та зворотня сторона а.с. 35-38); а.с. 40 та зворотня сторона а. с 40.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України визначено позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України “Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України “Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України “Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Такого ж висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд в ухвалі від 19.04.2023 у справі №910/1138/19.

Дана правова позиція також відповідає усталеній судовій практиці як місцевих судів, так і Верховного Суду, зокрема:

- Господарського суду міста Києва (ухвали від 07.08.2023 у справі №910/12135/23, від 31.07.2023 у справі №910/11849/23, від 24.07.2023 у справі №910/4810/23, від 17.07.2023 у справі №910/10923/23, від 17.07.2023 у справі №910/10922/23, від 17.07.2023 у справі №910/10919/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 13.07.2023 у справі №910/10726/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 17.05.2023 у справі № 910/6913/23, від 16.05.2023 у справі №910/6708/23, від 08.05.2023 у справі №910/6822/23, від 24.04.2023 у справі №910/5875/23, від 21.04.2023 у справі №910/5697/23, від 21.03.2023 у справі №910/4219/23, від 14.03.2023 у справі №910/3497/23, від 26.10.2022 у справа №910/11090/22, від 18.08.2022 у справі №910/7333/22 тощо),

- Господарського суду Київської області (ухвали від 29.08.2023 у справі №911/2477/23, від 16.03.2023 у справі №911/169/23 тощо),

- Господарського суду Харківської області (ухвала від 25.03.2022 у справі №922/753/22),

- Господарського суду Одеської області (ухвали від 10.01.2022 у справі №916/23/22, від 1312.2021 у справі №916/3724/21, від 08.12.2021 у справі №916/3756/21 тощо),

- Господарського суду Львівської області (ухвала від 05.06.2023 у справі №914/1700/23 тощо),

- Верховного Суду (постанова від 20.06.2019 у справі №910/4473/17).

Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документів, складених іноземною мовою чи ті які містять записи іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту таких документів, дій, які вчинено на підставі вказаних документів, особи, якою вони була вчинена, на користь кого тощо та який зміст несуть.

Таким чином документи, які надані позивачем на підтвердження своєї позиції по справі (долучені до позовної заяви), не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України “Про нотаріат», а тому не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Більш того вище означені документи (а.с. 35-40, том. 1), викладені іноземною мовою, до яких не додано перекладу українською мовою, є фактично саме предметом спору, а тому суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України визначено позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).

Окрім цього, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу, унормовано, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.08.2024 в розмірі 6185 грн 35 коп.

В той же час, позивачем до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості з зазначенням яка саме послуги і за який період була надана, якими первинними документами підтверджується (рахунком, актом інше), застосуванням/не застосуванням пільги та інше.

Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З урахуванням викладених обставин суд вважає за необхідне позовну заяву у даній справі залишити без руху.

Керуючись ст. 162, 164, 176 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - упродовж 5 (п'яти) днів з дня отримання даної ухвали.

3. Позивачу зазначити спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом подання до суду:

- здійсненого в установленому законом порядку перекладу українською мовою документів, викладених російською мовою, копії яких долучені до позовної заяви (матеріалів справи).

- обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості з зазначенням яка саме послуги і за який період була надана, якими первинними документами підтверджується (рахунком, актом інше), застосуванням/не застосуванням пільги та інше.

4. Роз'яснити позивачу наслідки, передбачені частинами 12 та 13 ст. 176 ГПК України, а саме: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

5. Ухвала набирає законної сили в день її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано суддею 21.04.2026.

СуддяВ.М. Ковтун