вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/506/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., перевіривши матеріали
позовної заяви Фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Мануфактура" (вул. Михайла Старицького, 21, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33020, код ЄДРПОУ 46101562)
до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Данильчука Миколи Сергійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача-3 Департамента цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (майдан Просвіти, 2, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33013, код ЄДРПОУ 44722581)
про витребування майна із чужого незаконного володіння, зобов'язання скасувати реєстраційні записи про право власності та про зобов'язання зареєструвати право власності
без виклику учасників справи
16 квітня 2026 року до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Мануфактура" до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Данильчука Миколи Сергійовича до відповідача-3 Департамента цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, в якому позивач просить суд:
1. Витребувати із незаконного володіння відповідача-1 майно: Контора літ. "А-2", загальна площа 393,0 кв.м; Матеріальний склад літ. "Б-1", загальна площа 498,1 кв.м; Навіс для с/г машин літ. "В-1", загальна площа 166,7 кв.м; Матеріальний склад № 3 літ. "Г-1", загальна площа 269,3 кв.м; Матеріальний склад № 1 літ. "Д-1", загальна площа 367,5 кв.м; Прохідна літ. "3", загальна площа 21,6 кв.м; Огорожа 30 секцій з металевої сітки, 27 секцій з бетону; Навіс опори металеві, покриття шифер; Стелаж залізний;
2. Витребувати із незаконного володіння відповідача-2 майно: Будівля майстерні літ. «Б-1», загальною площею 205,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкта 3236621456060.
3. Зобов'язати відповідача-3 скасувати реєстраційні записи № 62173521 та № 62173244 від 01.11.2025 про реєстрацію права власності нерухомого майна з реєстраційними номерами 3230035756060 та 3230022956060 за ТОВ «Крафт Мануфактура».
4. Зобов'язати відповідача-3 скасувати реєстраційний запис № 62336579 від 10.11.2025 року про реєстрацію права власності нерухомого майна з реєстраційним номером 3236621456060 за Данильчуком Миколою Сергійовичем.
5. Зобов'язати відповідача-3 зареєструвати права власності Ніколаєва Давида Борисовича на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 згідно з переліком.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що згідно з постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 у справі № 5019/592/12(918/717/23) визнано за ФОП Ніколаєвим Давидом Борисовичем право власності на 62,23 % цілісного майнового комплексу, що складається з: 1. Контора літ. "А-2", загальна площа 393,0 кв.м; 2. Матеріальний склад літ."Б-1", загальна площа 498,1 кв.м; 3. Навіс для с/г машин літ. "В-1", загальна площа 166,7 кв.м; 4. Матеріальний склад № 3 літ. "Г-1", загальна площа 269,3 кв.м; 5. Матеріальний склад № 1 літ. "Д-1", загальна площа 367,5 кв.м; 6. Прохідна літ. "З", загальна площа 21,6 кв.м; 7. Огорожа 30 секцій з металевої сітки, 27 секцій з бетону; 8. Навіс опори металеві, покриття шифер; 9. Стелаж залізний; та знаходиться за адресою: 33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. М. Старицького, 21. Однак коли у березні 2026 року ФОП Ніколаєв Давид Борисович звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації за особою права власності на означене майно, - отримав відмову, позаяк згідно з деталізованою інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний цілісний майновий комплекс поділений на окремі об'єкти нерухомого майна. Позивач з'ясував, що із 01.11.2025 право власності на будівлю майстерні загальною площею 205,9 кв. м (площа не відповідає фактичним даним, об'єкту присвоєно окрему поштову адресу: вул. Старицького, 21-А) зареєстроване на відповідачем-2, а решта нерухомого майна за відповідачем-1. При цьому до 01.11.2025 єдиним власником вказаного нерухомого майна (цілісного майнового комплексу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в тому числі будівлі, якій присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 , був Ніколаєв Давид Борисович, який будь-яких правочинів з належним йому майном не вчиняв. Факт державної реєстрації права власності на майно Ніколаєва Д. Б. за іншими особами створює обставини, за яких законний власник не може в повному обсязі володіти та розпоряджатись належним йому майном, що створює перешкоди у здійсненні права власності. Із урахуванням викладеного позивачем пред'явлено віндикаційний позов про витребування із незаконного володіння відповідачів-1 та -2 нерухомого майна та зобов'язання орган реєстрації скасувати записи про право власності внесені щодо відповідачів-1 та -2, натомість вчинити запис про реєстрацію за позивачем право власності на об'єкти нерухомого майна згідно з переліком (9 шт).
Судом встановлено, що разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про розстрочення судового збору, в якому ФОП Ніколаєв Давид Борисович посилається на те, що належна до сплати сума судового збору 179 573 грн 55 коп. перевищує 5 % його доходу за минулий 2025 рік (дохід становив 1 910 037 грн 00 коп).
Розглянувши клопотання, суд зазначає наступне.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, серед іншого, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328.00 грн.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, п.п. 1- 3 ч. 1 ст. 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання прав на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Як вбачається, у позовні заяві заявлено вимогу майнового характеру (витребування майна із чужого незаконного володіння) яка підлягає вартісній оцінці та три вимоги немайнового характеру (зобов'язання скасувати реєстраційні записи про право власності та про зобов'язання зареєструвати право власності).
Судом встановлено, ціною позову є вартість нерухомого майна, котре є предметом спору.
Вартість майна визначена суб'єктом оціночної діяльності ПП «Екперт-Рівне-Консалт» та довідками про оціночну вартість об'єктів нерухомості:
- матеріальний склад (ВОУННХ931121), унікальний реєстраційний номер: 201-20260228-0011263861, оціночна вартість - 1 927 562,37 грн.;
- навіс (АДСЖВЦ737214), унікальний реєстраційний номер: 201-20260309-0011304374, оціночна вартість - 1 614 725,79 грн.;
- матеріальний склад № 1 (ЖВЕОРА842985), унікальний реєстраційний номер: 201-20260228-0011263885, оціночна вартість - 1 927 562,37 грн.;
- матеріальний склад № 3 (ЧНЮХАУ365019), унікальний реєстраційний номер: 201-20260228-0011263879, оціночна вартість 1 927 562,37 грн.;
- навіс для с/г машин (ЮВОКЕС727731), унікальний реєстраційний номер: 201-20260228-0011263871, оціночна вартість - 1 927 562,37 грн.;
- контора (БНЖПФА382164), унікальний реєстраційний номер: 201- 20260226-0011252324, оціночна вартість - 1917 014,59 грн.;
- 30 секцій з металевої сітки, 27 секцій з бетону, ринкова вартість 63 980,00 грн.
Загальна вартість майна становить 11 305 969,86 грн.
Із урахуванням викладеного при поданні позовної заяви позивач повинен був сплатити за подання позову за вимогу майнового характеру судовий збір у розмірі 169 589 грн 55 коп. та за вимоги немайнового характеру 3 328 * 3 = 9 984 грн 00 коп. (а разом 179 573 грн 55 коп) та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору за місцем розгляду справи.
До позовної заяви не додано доказів оплати судового збору на суму 179 573 грн 55 коп. В той же час позивач просить суд розстрочити сплату судового збору до прийняття рішення суду по суті справи.
Надавши оцінку вимогам позивача, суд розцінює їх не як розстрочення, а як відстрочення сплати судового збору, позаяк ФОП Ніколаєв Давид Борисович фактично просить перенести строк сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, а не здійснювати його поетапну сплату протягом певного періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чітко визначені умови та суб'єктний склад осіб, за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити сплату судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору повинна навести підстави, які б підтверджували б, що норми ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" поширююся на неї в частині відстрочення/розстрочення судового збору, надати докази, зокрема, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, та підтвердити відповідними доказами вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
У постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21, зазначено, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що ФОП Ніколаєв Давид Борисович надав суду податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за звітний період 2025 рік. У декларації відображено, що дохід за 2025 рік склав 1 910 037 грн 00 коп.
Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів прийняття зазначеної податкової декларації контролюючим органом, зокрема квитанції №1 та квитанції №2, які відповідно до вимог податкового законодавства підтверджують факт подання податкової звітності в електронній формі та її обробку контролюючим органом.
Так, відповідно до п. 49.3, п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова звітність може подаватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу. При цьому підтвердженням прийняття податкової декларації є отримання платником податків квитанцій в електронному вигляді. Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017, перша квитанція (квитанція №1) засвідчує факт доставки електронного документа до контролюючого органу, а друга квитанція (квитанція №2) - факт прийняття або неприйняття такого документа за результатами його обробки.
Саме квитанція №2 є підтвердженням прийняття податкової звітності контролюючим органом.
Отже, за відсутності зазначених квитанцій податкова декларація не може вважатися належним доказом її подання та прийняття контролюючим органом, а відтак не підтверджує достовірність відомостей про доходи позивача за відповідний звітний період.
Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).
Оскільки заявником не надано доказів прийняття податкової декларації контролюючим органом, зокрема квитанцій №1 та №2, - суд відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин визначених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" котрі стосуються наявності підстав для відстрочення судового збору.
Як встановлено судом, позовну заяву подано до суду без додержання п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України та Закону України "Про судовий збір". До позовної заяви не додано доказів оплати судового збору на суму 179 573 грн 55 коп.
Відтак подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Додатково господарський суд роз'яснює, що згідно з п. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
При цьому суд роз'яснює, що позивач також має право відкликати позовну заяву для виправлення недоліків або посвідчення доказів (п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 222, 234, 235 ГПК України, суд
1. У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення - відмовити.
2. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Мануфактура" до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Данильчука Миколи Сергійовича до відповідача-3 Департамента цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння, зобов'язання скасувати реєстраційні записи про право власності та про зобов'язання зареєструвати право власності - залишити без руху.
3. Встановити Фізичній особі-підприємцю Ніколаєву Давиду Борисовичу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити Фізичній особі-підприємцю Ніколаєву Давиду Борисовичу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: докази сплати судового збору у встановленому законом порядку у розмірі 179 573 грн 55 коп або нове клопотання в порядку ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" із доданими до нього належними та допустимими доказами на підтвердження обставин.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич