Єдиний унікальний номер судової справи 201/2495/26
Номер провадження 3/201/626/2026
12 березня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Ополинська І.Г., за участю прокурора Карпенка Р.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Бартош-Стрєльникової Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов'язану з корупцією, яка надійшла з Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП,-
Згідно наказу Національної поліції України (далі - НПУ) № 379 від 09.04.2024 перейменовано Державну установу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 271 (м. Дніпро) Національної поліції України» як юридичну особу публічного права в Державну установу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) N? 271 (м. Дніпро) Національної поліції України» (ідентифікаційний код - 08679416).
Встановлено, що відповідно до п. 1.1 розділу І Статуту Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 271 (м. Дніпро) Національної поліції України» затвердженого Наказом Національної поліції України від 09.04.2024 за № 379 - Державна установа «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 271 (м. Дніпро)
Національної поліції України» (далі заклад дошкільної освіти) є неприбутковою організацією, державної форми власності, створений з метою забезпечення реалізації права дітей віком від двох до шести (семи) років, в першу чергу дітей, батьки або інші законні представники яких є поліцейські, державні службовці, а також особи, на яких покладено функції з обслуговування Національної поліції України, у тому числі дітей пенсіонерів та ветеранів Національної поліції України, на здобуття дошкільної освіти, їх фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Заклад дошкільної освіти на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 № 650-р «Про передачу цілісних майнових комплексів дошкільних навчальних та дитячих оздоровчих закладів до сфери управління Національної поліції передано зі сфери управління Міністерства внутрішніх справ України до сфери управління Національної поліції України. (п. 1.2.)
Заклад дошкільної освіти є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку, і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банку. (п. 1.8)
Відповідно до абзацу 8 частини 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права (ч. 1 ст. 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3384-IX від 20.09.2023).
Згідно наказу № 28-к/тр о/с від 28.06.2024 ОСОБА_1 було призначено на посаду вихователем-методистом Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) N? 271 (м. Дніпро) Національної поліції України».
Згідно наказу № 258 о/с від 14.02.2025 ОСОБА_1 виконувала обов'язки директора установи з 10 березня 2025 року по 28 березня 2025 року.
Таким чином, в.о. директора закладу дошкільної освіти ОСОБА_1 наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями та відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції є посадовою особою юридичної особи публічного права і суб?єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Директор закладу дошкільної освіти:
- вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу дошкільної освіти;
- розпоряджається в установленому порядку майном і коштами закладу дошкільної освіти, відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу;
- забезпечує оплату праці та інших виплат, установлених законодавством України для відповідних категорій працівників закладу дошкільної освіти в розмірах і строки, установлені законодавством України. (п. 9.4).?
24.03.2025 ОСОБА_1 підписано наказ № 11-к/тр «про преміювання», яким самій собі визначила премію у розмірі 20% за поточний місяць.
Слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв?язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Як роз?яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі - Методичні рекомендації), що основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.
Приватний майновий інтерес ОСОБА_1 зумовлений її бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання заробітної плати у збільшеному розмірі.
Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом вихователя-методиста закладу дошкільної освіти, обумовленим бажанням покращити своє матеріальне становище та наявними службовими повноваженнями тимчасово виконувача обов?язків директора, які передбачають необхідність надання оцінки власної діяльності у якості вихователя-методиста закладу дошкільної освіти за відповідний календарний місяць, необхідністю визначення собі розміру премії, що у свою чергу безпосередньо впливає на її об'єктивність та неупередженість при прийнятті рішення щодо визначення розміру премії та винесенню наказів про преміювання працівників закладу дошкільної освіти.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо наявності реального конфлікту інтересів ОСОБА_1 нікого не повідомляла та самостійно прийняла рішення в умовах конфлікту інтересів. Також згідно довідки від директора закладу дошкільної освіти ОСОБА_2 за N? 1 від 27.01.2026, повідомлень від директора та працівників установи про виникнення реального конфлікту інтересів до органу вищого підпорядкування чи Національного агентства з питань запобігання корупції за період з 01.01.2024 по 27.01.2026 не надходило.
З урахуванням викладеного, заходи щодо врегулювання наявного реального конфлікту інтересів не вживались.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи виконувачем обов'язків директора Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 271 (м. Дніпро) Національної поліції України», являючись згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не пізніше наступного робочого дня, а саме 25.03.2025 з моменту підписання наказу № 11-к/тр «Про преміювання» від 24.03.2025, яким преміювала себе у розмірі 20% премії за березень 2025 року, не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів Голову Національної поліції України, чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУПАП.
12 березня 2026 року захисник Бартош-Стрєльникова Т.М. до канцелярії суду подала клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке зареєстроване в автоматизованій системі документообігу суду за вхідним №10785/26-Вх.
Зазначила, що провадження за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повинно бути закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на те, що органом поліції не доведено умисил ОСОБА_1 на неправомірне збагачення за рахунок отримання премії, а підписання наказу про преміювання мало виключно технічний та організаційний характер, оскільки її підзахисна тимчасово виконувала обов'язки керівника закладу на момент підписання наказу.
Додатково зазначила, що рішення про преміювання було прийнято в колегіальному порядку заздалегідь, при цьому, ОСОБА_1 будь-яких самостійних рішень щодо власного преміювання або визначення премії не приймала.
До того ж, захисник із посиланням на вимоги ст. 43 Конституції України та ч. 1 та 2 ст. 1-2 Закону України «Про оплату праці» вказала, що отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових - премії, надбавки за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушення, пов'язаного з корупцією, оскільки складовою заробітної плати є серед іншого, й премії.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала, підтримала правову позицію захисника Бартош-Стрєльникової Т.М. та наполягала на закритті справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому, не заперечувала факт того. що вона виконувала обов'язки директора Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» з 10.03.2025 року по 28.03.2025 року та підписала накази про преміювання працівників закладу, в тому числі, і відносно себе.
Захисник Бартош-Стєльникова Т.М. підтримала подане нею клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та заперечувала проти позиції прокурора Карпенка Р.І. щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прокурор Карпенко Р.І. судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , просив притягнути останню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію захисника і прокурора, суд доходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлюється відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Приміткою до ст. 172-7 КУпАП визначено, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 11 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно п.п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами на яких поширюється дія цього закону є посадові особи юридичних осіб публічного права.
Відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» № 1700- VII посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з ст. ст. 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.
Згідно наказу № 28-к/тр о/с від 28.06.2024 ОСОБА_1 було призначено на посаду вихователем-методистом Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) N? 271 (м. Дніпро) Національної поліції України».
Згідно наказу № 258 о/с від 14.02.2025 ОСОБА_1 виконувала обов'язки директора установи з 10 березня 2025 року по 28 березня 2025 року.
Таким чином, в.о. директора закладу дошкільної освіти ОСОБА_1 наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями та відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції є посадовою особою юридичної особи публічного права і суб?єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Отже, ОСОБА_1 виконуючи обов'язки директора Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) N? 271 (м. Дніпро) Національної поліції України», який є юридичною особою публічного права, будучи його посадовою особою, є суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно розділу IX Статуту Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» затвердженого Наказом Національної поліції України від 09.04.2024 за №379, встановлено, що керівництво закладом дошкільної освіти здійснює директор.
Директор закладу дошкільної освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.
Директор закладу дошкільної освіти:
- вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу дошкільної освіти;
- розпоряджається в установленому порядку майном і коштами закладу дошкільної освіти;
- відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу;
- забезпечує оплату праці та інших виплат, установлених законодавством України для відповідних категорій працівників закладу дошкільної освіти в розмірах і строки, установлені законодавством України. (п. 9.4).
Відповідно до розділу 2 Положення про преміювання працівників Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» затверджено наказом №20-аг від 28.06.2024, преміювання працівників закладу здійснюється за підсумками роботи трудового колективу за місяць (квартал, рік тощо), до державних і професійних свят та в інших випадках, за умови виконання основних показників діяльності закладу, залежно від особистого внеску кожного працівника.
Слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв?язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об?єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статею 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Як роз?яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 N? 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі - Методичні рекомендації), що основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов?язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).
Теж саме було визначено в методичних рекомендаціях НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021 № 5, які були чинними на момент скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні матеріли справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 27 від 23.02.2026 року, відповіддю про надання інформації та завірених копій документів № 8 від 27.01.2026 року, наказом № 379 від 09.04.2024 року «про перейменування Державної установи «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України», статутом Державної установи «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» затвердженого наказом Національної поліції України №379 від 09.04.2024 року, колективним договором між роботодавцем та профспілковим комітетом укладеним з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відноси та узгодження інтересів трудящих та роботодавця на 2018 - 2022 року, додатком № 16 до колективного договору між адміністрацією ДУ «ДНЗ (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» та профспілковою організацією ДУ «ДНЗ (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» на 2018 - 2022 року положення про преміювання працівників установи і закладів освіти за підсумками роботи та надання їм матеріальної допомоги, додаток № 17 до колективного договору між адміністрацією ДУ «ДНЗ (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» та профспілковою організацією ДУ «ДНЗ (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» на 2018 - 2022 року положення про виплату щорічної грошової винагороди керівнику, педагогічним працівникам за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків, наказом Державна установа «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України №20а від 28.06.2024 року «Про затвердження Положення про преміювання», у витязі з наказу НПУ № 791о/с від 08.05.2024 року по особовому складу про призначення ОСОБА_2 директором Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України, витягом з наказу Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України №28-к/тр від 28.06.2024 року по особовому складу про призначення ОСОБА_1 вихователем - методистом Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України, посадовою інструкцією завідувача Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України, наказом Національної поліції України № 258 від 14.02.2025 року по особовому складу про перебування ОСОБА_2 щорічній основній відпустці з 10 по 28 березня 2025 року та про тимчасове покладення обов'язків директора Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України на ОСОБА_1 , наказом Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України № 11-к/тр від 24.03.2025 року про преміювання, пропозицією щодо преміювання у березні 2025 року працівниками ДУ «ЗДО (ясла-садок) №271 (м. Дніпро НПУ» за підписом директора ОСОБА_2 , відповіддю директора Державної установи «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» про надання інформації довідки №19 від 18.02.2026 року, наказом завідувача Державної установи «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» №11а від 02.01.2024 року про забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства на 2024 рік, протоколом виробничої наради № 3 від 28.03.2025 року працівників Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» на тему Дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» та нормативних документів закладу на яких була ОСОБА_1 , протоколом виробничої наради № 2 від 29.02.2024 року працівників Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» на тему Запобігання конфлікту інтересів та дотримання принципів доброчесності у професійній діяльності педагогічного працівника на яких була ОСОБА_1 , протоколом виробничої наради № 3 від 29.03.2024 року працівників Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» на тему Дотримання антикорупційного законодавства, етичних нор та недопущення корупційних проявів у діяльності закладу на яких була ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.02.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.02.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09.02.2026 року.
З огляду на положення п. п. «а» п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 тимчасово виконуючи обов'язки директора Державної установи «Закладу дошкільної (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є суб'єктом, на якого поширюється дія вимог ст. 28 цього Закону, а також є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
24 березня 2025 року ОСОБА_1 підписала наказ № 11-к/тр «Про преміювання», яким визначила собі премію у розмірі 20 % за відповідний місяць.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 172-7 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Об?єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об?єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення службових повноважень, тому зобов?язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
Досліджені судом обставини свідчать про наявність у ОСОБА_1 приватного майнового інтересу, що полягав у прагненні збільшити власний дохід шляхом отримання підвищеного розміру заробітної плати у вигляді премії. Водночас, обіймаючи тимчасово посаду виконуючого обов'язки директора Державної установи «Закладу дошкільної (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України», вона була наділена повноваженнями щодо оцінки результатів службової діяльності працівників, у тому числі власної, а також визначення розміру преміювання, оскільки без підписання відповідного наказу вказана премія у визначеному розмірі не була б нарахована жодному працівнику, зокрема й самій ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що відбулося поєднання приватного інтересу з наданими службовими повноваженнями, що зумовило виникнення реального конфлікту інтересів, про який ОСОБА_1 не повідомила у встановлений законом спосіб та прийняла відповідне рішення самостійно в умовах його існування, що підтверджується інформаційною довідкою за підписом директора Державної установи «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України» ОСОБА_2 №19 від 18.02.2026 року, з якої встановлено, що в період з 01.01.2024 року по 31.12.2025 відповідно до журналів Вихідної документації повідомлень про реальний конфлікт інтересів від директора установи та від т.в.о. директора установи про наявний конфлікт інтересів до Голови НПУ не надходило.
Таким чином, враховуючи више вказане, встановлено, що ОСОБА_1 заходи щодо врегулювання такого конфлікту не вживалися після підписання наказ № 11-к/тр «Про преміювання» від 24.03.2025 року під час тимчасового виконання обов'язків директора Державної установи «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №271 (м. Дніпро) Національної поліції України»
Доводи сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення інкримінованого правопорушення, зокрема з огляду на те, що розмір премії не визначався нею особисто, а був встановлений директором установи у поданих ним пропозиціях щодо преміювання працівників за березень 2025 року, суддя відхиляє та не бере до уваги, оскільки сам по собі факт визначення розміру премії директором не спростовує наявності умислу у діях ОСОБА_1 , яка у відповідний період виконувала обов'язки директора установи та була наділена відповідними владними управлінськими повноваженнями.
На основі всебічного аналізу встановлених у справі фактичних обставин, суддя констатує, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною з наявністю приватного інтересу, свідомо та умисно уникнула виконання Закону України «Про запобігання корупції» та здійснила підпис наказу на підставі якого їй була нарахована премія за березень 2025 року в розмірі 20 відсотків, що вказує на порушення нею обов'язку щодо своєчасного повідомлення Голову НПУ про наявність конфлікту інтересів, а також не вжила жодних превентивних чи коригуючих заходів, з метою не допущення порушення корупційного законодавства України.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів).
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суддя, з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, пов'язаних з корупцією, як ОСОБА_1 так і іншими особами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
З огляду на викладене, суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі 150 (ста п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятисот п'ятдесят) гривень.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі викладеного та керуючись 33, 34-35, 36, 172-6, 251-252, 268, 283-285 КУпАП, ст. 1, 3, 28 ЗУ «Про запобігання корупції», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 150 (ста п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятисот п'ятдесят) гривень
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Г. Ополинська