65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"21" квітня 2026 р. Справа № 916/1443/26
Суддя Господарського суду Одеської області Нікітенко С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "ВЕКТОР" (79058, м. Львів, вул. Під Дубом, буд. 12; ЄДРПОУ 33562340) про видачу судового наказу на стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Миронюка Руслана Васильовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) суми боргу у розмірі 78000,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "ВЕКТОР" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу на стягнення з фізичної особи-підприємця Миронюка Руслана Васильовича суми заборгованості у розмірі 78000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 заяву про видачу судового наказу у справі № 916/1443/26 передано на розгляд судді Нікітенку С.В.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу на стягнення 78000,00 грн, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Пунктами 1, 16 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа-підприємець.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно приписам п. 5 ч. 2, п. 3, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З системного аналізу вказаних вище норм процесуального права слідує, що:
- наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів, що підтверджують правильність і безспірність грошових вимог, видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення;
- судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, тобто, звертаючись до суду із заявою в порядку ст. 147 ГПК України, заявник зобов'язаний довести обставини виникнення у нього права відповідної грошової вимоги у порядку та спосіб, передбачені Главою 5 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі чи в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 1 ст. 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В порушення наведених вище приписів матеріального та процесуального права судом встановлено, що з поданої до суду заяви про видачу судового наказу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "ВЕКТОР" не надано до суду укладеного у письмовій або в електронній формі Договору з фізичною особою-підприємцем Миронюком Русланом Васильовичем.
Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "ВЕКТОР" в порушення приписів ст. 150 ГПК України не містить копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "ВЕКТОР" у задоволенні заяви про видачу судового наказу (вх. суду № 1478/26 від 17.04.2026).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Суддя Нікітенко С.В.