про залишення позовної заяви без руху
20.04.2026 р. Справа № 914/1145/26
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Норд»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Станіслав»
про: стягнення 724 036,43 грн.
15.04.2026р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Норд» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Станіслав» про стягнення 724 036,43 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне:
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та поверненням судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.2 ч.2. ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 р. установлений на рівні 3 328,00 грн.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.
Тобто, за подачу даної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 8 688,44 грн.
Однак, позивач не долучив до матеріалів справи доказів сплати судового збору.
Згідно з п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 6 статті 6 ГПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Однак, позивач в позовній заяві не зазначив про наявність чи відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Також, з Відповіді №33790481 від 20.04.2026 року слідує, що у позивача відсутній Електронний кабінет ЄСІТС.
Відповідно до пункту 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 ,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги вищевказане, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Норд» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Станіслав» про: стягнення 724 036,43 грн., слід залишити без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Норд» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Станіслав» про стягнення 724 036,43 грн..- залишити без руху.
2.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Норд» строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Норд», що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.