79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
15.04.2026 Справа № 914/2468/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 , м. Львів.
про грошові вимоги до боржника Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області», м. Львів
на суму 496 647,30 грн
у справі №914/2468/20
за заявою: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів
про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635)
Представники сторін:
ГУ ДПС у Л/о: Підгайний О.І.
ГУ ДФС у Л/о: не з'явився
ДП “Сервісно-видавничий центр»: не з'явився
ЛМП «Львівтеплоенерго»: не з'явився
Відділ з питань банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: Котик Г.І.
Ліквідатор: Івасько С.М.
ОСОБА_1 : не з'явився
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2468/20 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635).
Ухвалою суду від 02.10.2020 заяву Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635) прийняти до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 12.10.20.
Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635); визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» у розмірі 5 493 720,06 грн, з яких: 5 247 836,15 грн - основного боргу (безспірні), 159 567,83 грн - штрафних санкцій та 86 316,08 грн - пені, а також, 21 020,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області»; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» строком на сто сімдесят календарних днів до 31.03.2021 та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 р., адреса: вул. Ватутіна, 67, с. Потік, Київська область, 08824).
12.10.2020 офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635) за №65345.
Постановою Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 року у задоволенні заяви Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» щодо застосування ч. 3 ст. 43, ст. 135 ГПК України від 15.02.2023 за вх. №3975/23 відмовлено; у задоволенні клопотання про забезпечення інвентаризації майна Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» від 25.07.2023 за вх. №18461/23 відмовлено; припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635); припинено повноваження розпорядника майна Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 р.), адреса: вул. Ватутіна, 67, с. Потік, Київська область, 08824; визнано банкрутом Державне підприємство “Виробничо-сервісний центр у Львівській області»; відкрито ліквідаційну процедуру Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області», призначено ліквідатором арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 558 від 18.03.2013, адреса: 79014, м. Львів, вул. Ялівець, 45в/3; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; у задоволенні заяви арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича про участь у справі та призначення ліквідатором відмовлено; у задоволенні заяви арбітражного керуючого Шимечко Андрія Ярославовича про участь у справі та призначення ліквідатором відмовлено; оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Ухвалою суду від 20.03.2024 розгляд справи відкладено на 17.04.2024 об 11:10 год.
08.04.2024 канцелярією Господарського суду Львівської області зареєстровано заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» на суму 496 647,30 грн. заборгованості із заробітної плати та невиплаченої компенсації за невикористані 72 календарні днів основної щорічної відпустки.
Ліквідатором подано через канцелярію суду 03.02.2026 року повідомлення про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника, в яких зазначив, що у зв'язку із відсутністю належних доказів, що підтверджують наявність заборгованості банкрута перед ОСОБА_1 на суму 496 647,30 грн., заявлені вимоги не можуть бути визнані.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено термін кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що з 16 лютого 2021 року прийнятий на роботу у Державне підприємство «Виробничо - сервісний центр у Львівській області» на посаду виконуючого обов'язки керівника, на підставі наказу ДФС України № 98-0 від 15 лютого 2021 року. В подальшому 15 лютого 2024 року він був звільнений з роботи на підставі рішення господарського суду та листа-повідомлення від 08 грудня 2023 року 2021 року.
При цьому, як стверджує заявник, за весь час роботи на вказаному підприємстві, він не отримував жодних щорічних відпусток, а також не в повному обсязі виплачувалась заробітна плата.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
За ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Чинним законодавством, а саме ст. 115 КЗпП України, встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Як зазначає заявник, розмір посадового окладу становив 22 000 гривень. У період з березня 2021 року по лютий 2024 року заробітна плата має складати за 36 місяці 792 000 гривень, без врахування відпускних. Натомість, ним отримано лише 279 664 грн. Також податки з отриманої заробітної платні складають військового збору 1,5 % та ПДФО 18 %, в грошовому виразі вони складають. Тому загальна сума виплаченої заробітньої плати складає 279 664 / (100 - 1,5 - 18 ) = 347 409 грн.
ОСОБА_1 стверджує, що розмір невиплаченої заробітної плати складає 792 000-347 409 = 444 591 грн., з яких потрібно утримати податки, згідно діючого законодавства. Сума розрахована без врахування відпускних. Крім того, за час роботи ОСОБА_1 на вищевказаному підприємстві йому не надавалися щорічні основні відпустки, а також не виплачувалася за них грошова компенсація.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Частиною 5 статті 10 Закону України «Про відпустки» встановлено, що право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
За ч. З ст. 79 КЗпП України щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Таким чином, як зазначає ОСОБА_1 , у перший рік роботи він мав право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні, відпрацьовано 1 095 днів. З огляду на вказане, за час роботи у відповідача він мав право на 72 календарні дні основної щорічної відпустки, які мені не були надані.
Частинами 1, 2 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А І групи.
Роботодавець не виплатив йому у день звільнення грошову компенсацію за невикористані 72 календарні дні основної щорічної відпустки.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про відпустки» порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв'язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсацій за невикористану відпустку провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплат компенсації за невикористані відпустки.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати час відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарної заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що шляхом ділення його річного заробітку на кількість календарних днів розрахункового періоду (365 днів) середньоденний розмір заробітної плати:
22 000 * 12 (міс) / 365 (днів) = 723 грн.
Таким чином, шляхом множення кількості ненаданих ОСОБА_1 календарних днів основної щорічної відпустки (72 календарні дні) на середньоденний розмір заробітної плати (723 грн.) розмір грошової компенсації становить 52 056 грн.
До заяви ОСОБА_1 надано декларації зі звіту по заробітній платі з 2021 року до 4 кварталу 2023 року та одну сторінку копії трудової книжки, де вказано запис про звільнення з роботи за п. 4 ст. 40КЗпП України.
Відповідно до пункту 7.2 статуту ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» в діючі редакції від 2014 року, директор здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством відповідно до повноважень, визначених цим Статутом та чинним законодавством України, директор призначається на посаду згідно з наказом Засновника, шляхом укладення відповідного контракту, в якому визначаються строкнайму, прав, обов'язки, відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови його звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом та чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Частиною 3 цієї ж норми визначено вимоги, які повинна містити заява з кредиторськими вимогами, зокрема серед інших вимог і вимога, щодо заяви в обов'язковому порядку додаються також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Проте, в підтвердження зазначених вимог, до заяви долучено лише відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 1 місяць 2 кварталу 2021 подані 09.08.2021 та відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за період з 3 кварталу 2021 року по 3 квартал 2023 року, які подані лише 24.11.2023 року.
Судом неодноразово в ухвалах суду пропонувалося заявнику додати необхідні документи, які підтверджували наявність заборгованості. Однак, заявник не виконав вимог ухвал суду. В матеріалах справи відсутні контракт та наказ про призначення в.о. керівника ОСОБА_1 , табелів обліку робочого часу, відомостей про нарахування зарплати.
Крім цього, також неможливо визначити дійсний розмір заробітної плати і з аналізу проведених з поточного рахунку виплат на користь заявника, оскільки кожен місяць були різні виплати.
Номер п/п.ДатаСумаПризначення платежу
1.15.11.20235 526,00Часткова оплата заборг. по ЗП за 2022 рік, госптовари, канцтовари
2.20.10.2023 19.09.202325 022,00 33 310,00Зарплата за вересень 2022 року Часткова зарплата за травень, червень 2022 року Часткова зарплата за квітень 2022 року
4.22.06.20237 510,00
5.23.06.20239 731,00Часткова зарплата за квітень 2022 року
6.07.06.202313 690,00Часткова зарплата за березень 2022 року
7.19.05.202324 574,00Часткова зарплата за лютий 2022 року
8. 9.07.04.2023 15.03.202316 645,00 36 186,00Зарплата за січень 2022 року Зарплата за грудень 2021 року
10.23.12.20226 505,00Компенсація госп. витрат, відряджень, канцтов.
11.25.10.202213 201,00Зарплата за жовтень 2021 року
12.21.09.202226 275,59Зарплата за вересень 2021 року
13.25.08.202218 195,00Зарплата за вересень 2021 року
14.04.04.202229 800,00Зарплата за червень 2021 року
15.04.04.202252 978,00Компенсація госп. витрат, витрат на відрядження, паливо, канцт, поштові відправл., судовий збір
16.22.10.202117 710,00Компенсація госп. витрат, витрат на відрядження, паливо, канцт, поштові відправл.
17. 18.22.10.2021 10.09.202135 186,00 23 182,00Зарплата за травень 2021 року Зарплата за квітень 2021 року
19.14.05.202115 041,00ОСОБА_2 - виплати зарплати за квітень місяць 2021 року на картку рахунку, згідно нарахувань для ОСОБА_1 .
Як зазначає ліквідатор, з метою забезпечення належного розгляду зазначених вимог адресу ДФС України було скеровано лист з проханням надати копію наказу про призначення ОСОБА_1 та копію відповідного контракту з ним, який мав укладатись відповідно до статуту ДП, з визначенням умов матеріально забезпечення, а також будь-яку іншу інформацію, яка б надала змогу визначити чи належить ОСОБА_1 до виплати заборгованість із заробітної плати і у якому розмірі. Однак, відповіді отримано не було документів не надано.
Таким чином, визначити дійсний розмір заробітної плати, яка підлягають нарахуванню заявнику кожного місяця та відповідно і суму заборгованості з такої виплати на підставі долучених до заяви документів є не можливим.
За результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Отже, суд дійшов висновку, що матеріалами заяви з кредиторськими вимогами, а також встановленими обставинами у справі не підтверджено наявності грошового зобов'язання Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області» перед ОСОБА_1 , а тому у такій заяві слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 ГПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області», (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ЄДРПОУ 22380635) про визнання кредиторських вимог на суму 496 647,30 грн - відмовити.
Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 21.04.2026.
Суддя Чорній Л.З.