ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2026Справа № 910/1492/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянув у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ"
про стягнення 67221,15 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" про стягнення 67221,15 грн, з яких: 34984,82 грн - пеня, 32236,33 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №812/4Д від 18.09.2025 в частині своєчасної поставки товару.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1492/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
20.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.
24.02.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
02.03.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору поставки № 812/4Д від 18.09.2025, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити поставку товару не пізніше 30.09.2025.
Відповідач допустив прострочення поставки товару загальним обсягом 111,768 м3 на загальну суму 543192,48 грн, а саме: з простроченням термінів постачання поставлено товар за наступними товарно транспортними накладними: від 31.10.2025 № 990737 об'ємом 17,011 м3 на суму 82673,46 грн (з ПДВ); від 14.11.2025 № 320957 об'ємом 24,788 м3 на суму 120469,68 грн (з ПДВ), товар в обсязі 69,969 м3 на суму 340049,34 грн станом на 10.12.2025 поставлений не був.
Оскільки відповідач допустив прострочення поставки товару, позивач скористався правом на розірвання договору в односторонньому порядку, направивши повідомлення від 10.12.2025 № 17/22-1389 про розірвання Договору.
Позивач нарахував та заявив до стягнення 34984,82 грн пені за загальний період нарахування з 01.10.2025 по 19.12.2025, а також 32236,33 грн штрафу.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що не погоджується з твердженням відповідача щодо відсутності адреси поставки, оскільки у розділі 13 договору зазначено адреси сторін.
Поставка товарів здійснювалася відповідачем за адресою: м. Дніпро, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а тому посилання відповідача на неможливість здійснення поставки товару у строк визначений договором через відсутність інформації щодо адреси поставки, та довіреності на отримання товару є надуманим.
У відповідача на момент виконання договору не виникало жодних питань, не направлялися на позивача звернення чи вимоги щодо надання довіреностей на вище зазначені товарно-транспортні накладні.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що умови договору, специфікації та графіки поставки товару не містять адреси за якою повинен бути розвантажений товару. В зв'язку з цим сторонами в пункті 3.1. договору передбачено, що замовник до моменту відвантаження товару передає постачальнику засобами електронного зв'язку або іншими погодженими засобами зв'язку довіреність на особу, яка уповноважена приймати товар. Дана довіреність надавала можливість відповідачу встановити такі дані як адресу поставки та чи готовий замовник прийняти партію товару.
До матеріалів справи позивач не надає довіреності передбаченої п. 3.1. договору та не надає доказів передачі її відповідачу. Таким чином, товар по товарно-транспортним накладним від 31.10.2025 та від 14.11.2025 був поставлений виключно в обумовлений сторонами строк.
Також, довіреність не була надана і для поставки товару на суму 340 049,34 грн в обсязі 69,969 м3.
Тобто, без узгодження місця, дати та готовності приймати товар замовником, постачальник позбавлений можливості виконати своє зобов'язання.
Будь-які претензії зі сторони позивача, як в період з 30.09.2025 по 14.11.2025 (остаточна поставка Товару) так і в подальшому, до моменту пред'явлення останнім позову, були відсутні.
Відсутні докази порушення відповідачем поставки, оскільки позивач не надав вихідних даних для її здійснення, постачальник без чіткої адреси не може поставити товар, а тому сума в розмірі 340 049,34 грн не може бути включена для розрахунку пені та штрафу.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що зазначена в розділі 13 договору адреса є адресою для листування, а не адресою для відвантаження товару.
Оскільки позивач не додає до матеріалів справи довіреність передбачену п. 3.1. договору, докази надання її відповідачу та документ в котрому зазначено чітку адресу поставки товару та готовність його прийняти, у відповідача відсутня можливість поставити товар, оскільки позивач не надав вихідних даних для її здійснення та відповідно відсутні докази порушення відповідачем поставки товару.
18.09.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник) та Державним спеціалізованим господарським підприємством "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі начальника управління з виробництва філії "Слобожанський лісовий офіс" (далі - постачальник) укладено договір поставки №812/4Д (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити товари, а саме: Лісоматеріали круглі Ф 100-290 мм (Круглі лісоматеріали, Cocнa(PINS) С, D2a (25-29) L4-6m) КОД ДК 021:2015 03410000-7 (Деревина) на суму: 915915,60 грн (далі по тексту - товар), для виконання будівельних робіт з будівництва об'єктів, перелік яких зазначено в договорі, а замовник зобов'язується прийняти поставлений товар і оплатити його в терміни і на умовах, передбачених цим договором.
Найменування, кількість, ціна товару вказуються сторонами в Специфікації до цього договору (додаток № 1-27 до договору). Постачальник повинен передати замовнику товар у терміни згідно графіку постачання товару (додаток № 28-54 до договору), якість якого відповідає умовам діючих державних стандартів, технічних умов, сертифікатам якості, а також технічних описів вказаних у специфікації до цього договору. Товар має бути придатним для використання відповідно до його мети (п. 1.2 договору).
Сторони в укладеному договорі погодили, що загальна ціна договору - загальна сума договору становить: 915915,60 грн з ПДВ. Ціна товару включає в себе ціну матеріалів, виробництва, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов'язані з товаром. Схоронність, збереження, охорона, транспортування до місця поставки, навантаження та розвантаження товару здійснюється за рахунок, силами та транспортом постачальника.
Згідно з п. 3.1 договору замовник до моменту відвантаження товару передає постачальнику засобами електронного зв'язку або іншими погодженими засобами зв'язку довіреність на особу, яка уповноважена приймати товар.
Відповідно до п. 3.2 договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару переходять до замовника в момент підписання відповідальною особою замовника видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної, що є підтвердженням належного виконання постачальником умов даного договору. Підписанням представником замовника видаткової накладної засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по поставці товару.
Згідно з п. 5.2 договору договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 30 вересня 2025 року. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим договором .
У п. 6.2 договору сторони погодили, що за порушення строків постачання товару згідно графіку постачання (додаток № 28-54 до договору) з постачальника стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару або поставленого товару з порушенням строків за кожний прострочений день до повного виконання зобов'язання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару або поставленого товару з порушенням строків.
Відповідно до погоджених сторонами специфікацій, відповідач зобов'язався поставити Круглі лісоматеріали, Cocну (PINS) С, D2a (25-29) L4-6m) у кількості 188,46 м3 на суму 915915,60 грн.
Згідно з погодженими сторонами Графіками поставки товару (додатки № 28-54) поставка товару на склад замовника здійснюється не пізніше 30.09.2025.
З матеріалів справи вбачається, що до 30.09.2025 відповідач поставив позивачу товар у кількості 76,962 м3 вартістю 372723,12 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними та не заперечується сторонами.
Також 31.10.2025 відповідач поставив товар в кількості 17,011 м3 на суму 82673,46 грн та 14.11.2025 - у кількості 24,788 м3 на суму 120469,68 грн.
Всього відповідачем поставлено товар у кількості 118,761 на суму 575866,26 грн.
Товар на у кількості 69,969 м3 на суму 340049,34 грн поставлений не був.
10.12.2025 позивач звернувся до відповідача з повідомленням № 17/22-1389 про розірвання договору на підставі п. 10.4, у зв'язку з порушенням строків поставки товару, а саме у зв'язку з тим, що станом на 10.12.2025 товар на суму 340049,34 грн поставлений не був.
Вказане повідомлення від 10.12.2025 № 17/22-1389 містить відмітку про отримання.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач допустив прострочення строку, встановленого в договорі, внаслідок чого позивач на підставі п.6.2. договору нарахував пеню в сумі 34984,82 грн та штраф в сумі 32236,33 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно з погодженими сторонами Графіками поставки товару (додатки № 28-54) поставка усього товару на склад замовника здійснюється не пізніше 30.09.2025.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на 30.09.2025 не був поставлений товар у кількості 111,768 на суму 543192,48 грн.
Статтею 252 ЦК України передбачено, зокрема, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Суд враховує, що стаття 252 ЦК України є універсальною нормою для будь-яких договірних відносин, її застосування залежить від правового режиму договору, прав і обов'язків сторін, передбачених договором.
Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Аналізуючи наведене, суд зазначає, що "строк дії договору" та "строк/термін виконання зобов'язання" за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.
У даному випадку, враховуючи погоджені сторонами Графіки поставки товару та зміст п. 5.2, строк виконання зобов'язання з поставки товару збігається зі строком дії договору - 30.09.2025. Після 30.09.2025 договір продовжив дію у частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим договором .
В той же час, суд зазначає, що відповідач допустив порушення умов договору під час його дії, оскільки не поставив товар у строк, встановлений договором.
Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 908/288/20).
На момент закінчення договору у відповідача існувало невиконане зобов'язання з поставки товару у кількості 111,768 на суму 543192,48 грн.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору (пункт 116 постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження № 12-85гс20)).
Можливість нарахування та стягнення пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання у випадку, коли строк виконання зобов'язання збігається зі строком дії договору підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 924/471/21, у якій суд зазначив, що після закінчення строку дії договору сторони все ще мають відповідальність за порушення договірних умов, що мали місце впродовж дії договору. Проте, нарахування пені за період після закінчення строку дії договору можливе тільки у разі, якщо зобов'язання не припинено (продовжує існувати, а кредитор вимагає виконання його обов'язку від боржника, який не виконав свої зобов'язання вчасно під час дії договору) й особа не звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України). Наприклад, боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення боржника втратило для кредитора інтерес (стаття 622 ЦК України).
Отже зобов'язання з поставки товару у кількості 111,768 на суму 543192,48 грн продовжує існувати навіть після закінчення строку договору до поки воно не буде припинене на підставах, встановлених договором або законом.
Наведеним висновками відповідає і правова поведінка сторін, оскільки після закінчення строку дії договору відповідач продовжив постачати, а позивач продовжив приймати товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 31.10.2025 та від 14.11.2025 і лише листом від 10.12.2025 фактично повідомив про припинення зобов'язання з 20.12.2025.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач зазначає, що зобов'язання не було виконано у строки, оскільки позивач не надав довіреності в порядку встановленому п. 3.1 договору, а без узгодження місця, дати та готовності приймати товар замовником, постачальник позбавлений можливості виконати своє зобов'язання.
Суд відхиляє вказані доводи відповідача, з огляду на таке.
Так, згідно п. 3.1 договору замовник до моменту відвантаження товару передає постачальнику засобами електронного зв'язку або іншими погодженими засобами зв'язку довіреність на особу, яка уповноважена приймати товар.
Суд встановив, що сторони не погоджували між собою форму такої довіреності. Пункт 3.1 договору не встановлює, що довіреність на особу, яка уповноважена приймати товар, мала містити місце та дату поставки.
Спір у справі виник щодо прострочення поставки товару, а не щодо прийняття товару неуповноваженою особою, а тому на переконання суду відсутність у матеріалах справи довіреностей згідно п. 3.1 договору не свідчить про неможливість виконання відповідачем обов'язку з поставки товару.
Щодо доводів відповідача про те, що без чіткої адреси постачальник не може поставити товар, то суд зазначає таке.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Укладаючи та добровільно підписуючи спірний договір відповідач погодився з його умовами, та був обізнай про відсутність в договорі конкретно визначеного місця поставки. Договір відповідач підписав без зауважень та заперечень, та виконував поставки товару позивачу, не дивлячись на відсутність у договорі місця поставки.
Протягом дії договору відповідач жодного разу не звертався до позивача про внесення змін до договору щодо погодження конкретного місяця поставки товару, як і не звертався з проханням чи вимогою повідомити місце для поставки товару.
Крім того, п. 4.5 договору встановлений обов'язок відповідача письмово, не пізніше ніж за 2 робочі дні, повідомити представника замовника про дату відвантаження товару.
Матеріали справи не містять доказів такого повідомлення, які б свідчили про готовність відповідача поставити товар у строки, визначені договором. При цьому, умовами договору на відповідача покладено обов'язок письмово повідомляти про дату відвантаження товару, на позивача не покладено обов'язок з повідомлення відповідача про готовність прийняти товар.
Відповідач не зазначає, в чому полягала неможливість поставити товар у місце, в яке вже здійснювалось постачання, або за адресою місцезнаходження позивача.
Враховуючи вищевикладене, умови договору, поведінку сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведене неможливість виконання ним зобов'язання з вини позивача та відповідно матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару у такі періоди та на такі суми:
- з 01.10.2025 по 30.10.2025 на суму 543192,48 грн;
- з 31.10.2025 по 13.11.2025 на суму 460519,02 грн;
- з 14.11.2025 по 19.12.2025 на суму 340049,34 грн.
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України).
У п. 6.2 договору сторони погодили, що за порушення строків постачання товару згідно графіку постачання (додаток № 28-54 до договору) з постачальника стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару або поставленого товару з порушенням строків за кожний прострочений день до повного виконання зобов'язання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару або поставленого товару з порушенням строків.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені на суму 34984,82 грн та штрафу на суму 32236,33 грн, суд встановив що вони є обґрунтованими та арифметично правильними, а тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафу та пені у повному обсязі.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" про стягнення 34984,82 грн пені та 32236,33 грн штрафу.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, вул.Руставелі Шота, буд.9А, ідентифікаційний код 44768034) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 34984,82 грн пені, 32236,33 грн штрафу та 2662,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.04.2026.
Суддя С.О. Турчин