ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні скарги
м. Київ
20.04.2026справа №910/2148/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661; далі - Компанія)
на дії та рішення головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 34967593)
зі справи № 910/2148/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята стража Київ» (вул. Будіндустрії, буд. 7, літера «г», м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 35838823)
до Компанії
про стягнення 410 994 грн,
за участю представників:
скаржника - Гриценко В.С. (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
позивача - не з'явився;
ВДВС - Савчука К.П. (посвідчення від 16.06.2022 №030122),
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята стража Київ» (далі - Товариство) до Компанії про стягнення 410 994 грн задоволено повністю; стягнуто з Компанії на користь Товариства 269 648 грн втрат від інфляції, 141 346 грн 3% річних і 6 164,91 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду 05.11.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 змінено, викладено його резолютивну частину в такій редакції:
« 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята стража Київ» (вул. Будіндустрії, буд. 7, літера «г», м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 35838823) до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) про стягнення 410 994 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята стража Київ» (вул. Будіндустрії, буд. 7, літера «г», м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 35838823) 269 648 (двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок вісім) грн втрат від інфляції, 70673 (сімдесят тисяч шістсот сімдесят три) грн 3% річних і 6 164 (шість тисяч сто шістдесят чотири) грн 91 коп. судового збору.».
19.11.2024 на виконання вказаного рішення, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, видано наказ.
Компанія 31.12.2024 подала суду заяву про відстрочення виконання рішення до 03.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви Компанії про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024.
Компанія 17.03.2026 подала суду скаргу на дії та рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича (далі - ВДВС), в якій просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Савчука Костянтина Петровича щодо неврахування правочину про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог та перерахування стягувачу коштів в сумі 161 107,71 грн платіжною інструкцією від 02.02.2026 №1866;
- скасувати процесуальний документ - постанову від 12.03.2026 про закінчення виконавчого провадження №76685922 та відновити виконавче провадження №76685922 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва віл 19.11.2024, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024;
- зобов'язати державного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом вчинення дій з повернення на рахунок Компанії в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» надмірно перерахованих коштів у сумі 77 131,87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 призначено розгляд скарги на 06.04.2026; зобов'язано ВДВС у строк до 27.03.2026 подати суду письмові пояснення щодо скарги з документальним підтвердженням викладених обставин.
ВДВС 27.03.2026 подав суду відзив на скаргу Компанії, в якому з посиланням на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020 зі справи №914/3703/15 і від 16.01.2021 зі справи №910/4071/17 зазначив, що боржник як на доказ часткового виконання рішення суду посилається на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.01.2026 №21-225/42-вих; разом з тим, наказом від 19.11.2024 передбачено такий порядок виконання: стягнення з Компанії на користь Товариства 269 648 грн втрат від інфляції, 70 673 грн 3% річних і 6 164,91 грн судового збору; проте доказів сплати вказаних коштів (повністю або частково), про що зазначено у наказі Господарського суду міста Києва, який видано 19.11.2024 у справі №910/2148/24, боржником не надано. Окрім того, у відзиві на скаргу ВДВС було викладено весь рух виконавчого провадження.
У зв'язку з перебуванням судді Марченко О.В. на лікарняному судове засідання з розгляду скарги Компанії 06.04.2026 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 відкладено розгляд скарги на 20.04.2026.
Представник позивача у судове засідання 20.04.2026 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення ухвали від 09.04.2026 до електронного кабінету позивача.
Представниця скаржника у судовому засіданні 20.04.2026 підтримала скаргу та просила її задовольнити.
Представник ВДВС надав свої пояснення щодо скарги, проти її задоволення заперечив.
Частинами першою і другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що Скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представників скаржника і ВДВС, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 3391 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У скарзі Компанія зазначила, що :
- 07.01.2026 боржник частково у сумі 77 131,87 грн добровільно припинив зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується заявою від 12.01.2026 №21-225/42-вих про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 77 131,87 грн та протоколом наради робочої групи з розгляду питань погашення дебіторської та кредиторської заборгованості №21-2;
- зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (стаття 601 Цивільного кодексу України);
- отже, грошові зобов'язання Компанії зі сплати коштів у сумі 77 131,87 грн є припиненими в силу їх зарахування із зустрічними однорідними вимогами Товариства на вказану суму на підставі заяви Компанії про зарахування зустрічних вимог;
- 30.01.2026 боржник листом №21-837/28-вих повідомив ВДВС про добровільне виконання боржником наказу від 19.11.2024 шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 77 131,87 грн;
- проте державним виконавцем перераховано кошти Товариству в сумі 161 107,71 грн, тобто в більшому розмірі за грошове зобов'язання боржника;
- державним виконавцем не було враховано часткове виконання боржником зобов'язання за судовим рішенням, чим не дотримано засад справедливості, неупередженості, об'єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця господарський суд, користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, повинен з'ясувати та перевірити належність виконання державним виконавцем визначених законом обов'язків, і в залежності від встановлених обставин ухвалити відповідне рішення про задоволення (відмову у задоволенні) такої скарги.
Приписами статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Зокрема, згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Тобто, підставою закінчення виконавчого провадження відповідно до положень цієї норми є факт виконання рішення суду у повному обсязі таким чином, як визначено відповідно до виконавчого документа.
Окрім того, частиною другою статті 328 ГПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відтак, правовою підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження згідно з положеннями пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 328 ГПК України є встановлення виконавцем факту виконання рішення суду у повному обсязі таким чином, як визначено виконавчим документом, або факту визнання виконавчого документу судом таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020 зі справи №914/3703/15 і від 13.05.2020 зі справи №904/1209/18).
Враховуючи наведене, а також те, що наказ Господарсько суду міста Києва від 19.11.2024 у справі №910/2148/14 таким, що не підлягає виконанню, не визнавався, у державного виконавця були відсутні підстави для висновку про повне фактичне виконання рішення суду Компанією у зв'язку із повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог у розумінні положень пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відтак, державним виконавцем було правомірно прийнято постанову від 12.03.2026 про закінчення виконавчого провадження №76685922, отже скарга Компанії задоволенню не підлягає.
За таких обставин, керуючись статтями 342, 234 і 236 ГПК України, Господарський суд міста Києва
Відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) на дії та рішення головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича (вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 34967593) зі справи № 910/2148/24.
Копію даної ухвали надіслати сторонам та Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ; вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 34967593).
Ухвала набрала законної сили 20.04.2026.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 21.04.2026.
Суддя Оксана Марченко