ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про задоволення скарги
м. Київ
20.04.2026справа №910/10566/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280; далі - Товариство)
на рішення головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Юлії Йосипівни (просп. Георгія Гонгалдзе, буд. 5-б, м. Київ, 04208; ідентифікаційний код 34482497)
зі справи № 910/10566/23
за позовом Товариства
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, буд. 11а, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 24214088) та
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4, м. Київ, 04123; ідентифікаційний код 40888017) та
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (вул. Велика Васильківська, буд. 55, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 42901825),
про стягнення 17 000 грн та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
скаржника - Станімака Д.Д. (довіреність від 26.02.2026 №б/н);
ВДВС - не з'явився;
відповідачів - не з'явилися;
третіх осіб - не з'явилися,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2026:
- позовні вимоги Товариства до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - Банк) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (далі - ТОВ «ФК «Женева») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (далі - ТОВ «ФК «Ю-Бейс»), про стягнення 17 000 грн та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю;
- стягнуто з Банка на користь Товариства 17 000 грн заборгованості за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах;
- зобов'язано Фонд скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банка суму позачергової заборгованості на користь Товариства за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах (далі - Договір) у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі;
- зобов'язано Фонд позачергово затвердити кошторис витрат Банка з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі;
- стягнуто з Фонду на користь Товариства 8 052 грн судового збору.
12.01.2026 на виконання вказаного рішення видано накази.
Товариство 03.04.2026 звернулося до суду зі скаргою на рішення головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Юлії Йосипівни (далі - ВДВС), в якій просить:
- визнати неправомірним та скасувати повідомлення головного державного виконавця ВДВС про повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу від 12.01.2026, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2026, про стягнення з Банка на користь Товариства 17 000 грн заборгованості за Договором;
- зобов'язати ВДВС відкрити виконавче провадження щодо виконання зазначеного наказу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 призначено розгляд скарги на 20.04.26; зобов'язано ВДВС у строк до 15.04.2026 подати суду письмові пояснення щодо скарги з документальним підтвердженням викладених обставин.
Банк 14.04.2026 подав суду заперечення на скаргу Товариства, в яких вказав таке:
- при постановленні оскаржуваних рішень суди не врахували того, що задоволення судом майнових вимог про стягнення коштів з Банка, який перебуває у ліквідації, не охоплюється поняттям примусового стягнення; тобто у певних випадках, визначених законом, застосовується інший механізм задоволення майнових вимог стягувача, ніж той, який встановлений нормами Закону України «Про виконавче провадження»;
- єдине виключення встановлено для рішень немайнового характеру (зобов'язання вчинити певні дії, тощо); Закон допускає виконання таких судових рішень державними виконавцями в примусовому порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження»;
- стягувач не звертався з даними вимогами до Банка в порядку, визначеному Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- таким чином, передбачені пунктами 4 і 11 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» обмеження та неможливість примусового виконання рішення суду про стягнення коштів з неплатоспроможного банку покликані забезпечувати дотримання спеціального порядку задоволення вимог майнового характеру до неплатоспроможного банку, що може відбуватись не інакше, як це передбачено спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- положення Закону України «Про виконавче провадження» не містять виключень та не передбачають можливості примусового стягнення коштів з неплатоспроможного банку за виконавчими документами; тобто будь-яка грошова вимога до неплатоспроможного банку, яка документально підтверджена в незалежності від підстав її виникнення підлягає задоволенню виключно в межах ліквідаційної процедури; вирішальне значення для правильного застосування пункту 4 частини четвертої статті 4 Закон України «Про виконавче провадження» має лише статус Банка - боржника.
ВДВС 15.04.2026 подав суду додаткові пояснення, в яких виклав аналогічні пояснення, що викладені Банком у запереченнях на скаргу.
Представники ВДВС, відповідачів та третіх осіб у судове засідання 20.04.2026 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставлення ухвали від 09.04.2026 до електронних кабінетів ВДВС, відповідачів та третіх осіб.
Представник скаржника у судовому засіданні 20.04.2026 підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Частинами першою і другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо Національним банком України (далі - НБУ) прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Таким чином, зі змісту положень пункту 4 частини четвертої статті 4 і пункту 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що однією і тією самою підставою як для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, так і для закінчення виконавчого провадження є прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, що вочевидь зумовлено тим, на якій стадії перебуває виконавче провадження на момент прийняття НБУ відповідного рішення.
Тобто в разі якщо виконавче провадження ще не відкрито на момент прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, то за наявності зазначеної підстави на підготовчій стадії виконавчого провадження виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання.
Натомість якщо прийняття НБУ відповідного рішення відбулося після відкриття виконавчого провадження, то за наявності зазначеної підстави виконавче провадження підлягає закінченню.
Відповідно до постанови правління НБУ від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.07.2015 №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банка та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.
В газеті Голос України від 23.07.2015 №131 (6135) опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації Банка та призначення уповноваженої особи Фонду на таку ліквідацію.
Згідно з рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1706 ліквідатором Банка призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Білу Ірину Володимирівну.
16.12.2016 Товариством і Банком в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банка укладено Договір.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.07.2020 №1335 з 16.07.2020 відкликаються повноваження ліквідатора Банка, делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.12.2018 №3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» та ПАТ «Банк «Київська Русь».
Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації Банка здійснюватиметься безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» та згідно з частиною п'ятою статті 44 Закону.
Слід зазначити, що за даними з ЄДР Банк перебуває в стані припинення, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті НБУ, Банк перебуває в режимі ліквідації, дані обставини є публічними та загальновідомими.
Водночас у постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 Великою Палатою Верховного Суду було сформовано такий висновок щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»:
« 7.36. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо НБУ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (пункт 4 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ).
7.37. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги зазначену правову норму та вважає, що вона має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон № 4452-VI визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості.
7.38. Разом з тим, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов'язання до вчинення ліквідатором банку певних дій з погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним.».
З огляду на наведене, враховуючи, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 набрало законної сили 24.09.2025 і Товариство є поточним кредитором Банка, то ВДВС було неправомірно відмовлено повернуто Товариству наказ від 12.01.2026 без прийняття його до виконання.
Відтак, скарга Товариства підлягає задоволенню.
Що ж до доводів Банка про те, що Товариство не зверталося до нього з заявою про добровільне виконання рішення суду, то з наданих Банком заперечень вбачається, що в незалежності від того чи зверталося Товариство до Банка з відповідною заявою, останній добровільно виконувати рішення суду відмовляється.
За таких обставин, керуючись статтями 342, 234 і 236 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) на рішення головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Юлії Йосипівни (просп. Георгія Гонгалдзе, буд. 5-б, м. Київ, 04208; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) зі справи № 910/10566/23 задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Юлії Йосипівни про повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва 12.01.2026, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2025 зі справи №910/10566/23, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, буд. 11а, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 24214088) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) 17 000 (сімнадцять тисяч) грн заборгованості за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах.
3. Зобов'язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва 12.01.2026, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2025 зі справи №910/10566/23, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, буд. 11а, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 24214088) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) 17 000 (сімнадцять тисяч) грн заборгованості за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи та Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп. Георгія Гонгалдзе, буд. 5-б, м. Київ, 04208; ідентифікаційний код 34482497).
Ухвала набрала законної сили 20.04.2026.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 21.04.2026.
Суддя Оксана Марченко