ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2026Справа № 910/10720/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Крутиголови В.О. розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогаз-Україна»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 4354897,36 грн
за участі представників:
від позивача - Плецька Ю.В.
від відповідача - Курдюмов М.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗ-УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 4354897,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за Договором купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» від 22.02.2019 з урахуванням укладених додаткових угод, в частині здійснення повної та своєчасної оплати за відпущену електричну енергію в січні 2024, лютому 2024, квітні - вересні 2024 року, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 4207383,31 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 49053,13 грн та інфляційні втрати у розмірі 98460,92 грн.
Відповідач заперечив проти позову, вказавши на наявність у НЕК «Укренерго» заборгованості перед ДП «Гарантований покупець» та за існуючого алгоритму розрахунків, обов'язок відповідача щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги переди ДП «Гарантований покупець» у відповідному розрахунковому періоді. Так, відповідач зазначає, що зобов'язання ДП «Гарантований покупець» перед позивачем за вказані розрахунків періоди у розуміння ч.1 ст.530 ЦК України не виникли. Крім того, за твердженнями відповідача, позивачем невірно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Також відповідач вказав на наявність форс-мажорних обставин, пославшись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та зазначає, що вказане унеможливлює стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.
31.03.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 884501,06 грн у зв'язку із здійсненням відповідачем часткової оплати згідно платіжної інструкції №553 655 від 13.03.2026.
31.03.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про закриття провадження в частині позовних вимог, а саме в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 884501,06 грн у зв'язку із відсутністю предмету спору, внаслідок сплати боргу відповідачем у зазначеному розмірі, згідно платіжної інструкції №553 655 від 13.03.2026.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням поданої заяви про відмову від частини позовних вимог щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 884501,06 грн, просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив, просив суд відмовити. Також відповідач підтримав подану заяву позивача про відмову від частини позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі №910/10720/25 в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 884501,06 грн підлягає закриттю, з огляду на наступне.
Постановою НКРЕКП № 1384 від 08.11.2018 ТОВ «БІОГАЗ-УКРАЇНА» видано ліцензію з виробництва електричної енергії на об'єкті електроенергетики, що використовує альтернативні джерела енергії - Біогазовий енергетичний комплекс (І черга), встановленою потужністю 2134 кВт, за адресою м. Запоріжжя, вул. Базова, 10в.
Постановою НКРЕКП № 205 від 12.02.2019 ТОВ «БІОГАЗ-УКРАЇНА» встановлено «зелений» тариф на електроенергію, вироблену на вказаному об'єкті, до 01 січня 2030 року.
Постановою НКРЕКП № 2477 від 22.11.2019 доповнено ліцензію ТОВ «БІОГАЗУКРАЇНА» в частині другого об'єкту - Біогазовий енергетичний комплекс (ІІ черга), встановленою потужністю 1067 кВт, за адресою м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 10д.
Судом встановлено, що між ДП «Гарантований Покупець» (гарантований покупець) та ТОВ «Біогаз-Україна» (продавець) внаслідок правонаступництва гарантованого покупця відповідно до Додаткової угоди № 180/01 від 30.06.2019 до Договору № 16588/01 від 22.02.2019 року (далі - Договір), укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» на умовах типового договору, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019 (із відповідними змінами).
Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом у балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 2.3 Договору виробник "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до п. 2.4 Договору виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені НКРЕКП, у національній валюті України.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробника за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
За умовами пунктів 3.1., 3.2. Договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до Порядку.
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється Сторонами в установленому законодавством порядку.
Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку (п. 3.3 Договору).
Сторонами до вказаного Договору неодноразово укладались додаткові угоди.
Так, зокрема, згідно п.3.3. Договору в редакції додаткової угоди №986/01/21 від 26.02.2021 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до п.3.3. Договору в редакції додаткової угоди №1793/07/24 від 07.02.2024 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За змістом частин другої та третьої ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на включених до складу балансуючої групи гарантованого покупця об'єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, обсяг якої не перевищує обсяг електричної енергії, який може бути відпущений відповідним об'єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом) у кожному розрахунковому періоді (годині), згідно із встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання, зазначеною в ліцензії на виробництво електричної енергії. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики або черзі його будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками активних споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими активними споживачами.
Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору в період січень 2024, лютий 2024, квітень - вересень 2024 року між уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень було підписано та скріплено печатками акти купівлі-продажу електроенергії на загальну суму 32365530,18 грн
Згідно з пунктом 10.1 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019 (в редакції, чинній на момент Додаткової угоди № 986/01/21 від 26.02.2021 до Договору) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
За умовами пункту 10.2 Порядку, з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони (пункт 10.3 Порядку).
Відповідно до пункту 10.4 Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Таким чином, гарантований покупець зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме:
- перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця;
- другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця;
- третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом 3 (трьох) робочих днів з дати оприлюднення НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за «зеленим» тарифом, наданої гарантованим покупцем.
Згідно з пунктом 11.1 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019 (в редакції, чинній для умов Додаткової угоди № 1793/07/24 від 07.02.2024 до Договору), гарантований покупець, не пізніше п'ятого дня після закінчення першої та другої декад розрахункового місяця, за рахунок коштів, отриманих відповідно до пункту 14.2 глави 14 цього Порядку та коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами, здійснює оплату продавцям за «зеленим» тарифом в обсязі, пропорційно відпуску електричної енергії генеруючими одиницями за 10/20 діб.
Гарантований покупець після отримання фактичних даних щодо обсягу відпуску/ відбору електричної енергії за розрахунковий місяць, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавців за «зеленим» тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію, з суми коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами за третю декаду розрахункового місяця, крім залишку коштів, необхідних для забезпечення господарської діяльності гарантованого покупця, передбачених кошторисом на розрахунковий місяць, здійснює доплату продавцям за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць пропорційно вартості купленої товарної продукції.
Відповідно до абзацу 1 пункту 11.4 Порядку, гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Таким чином, гарантований покупець зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи, а саме:
- перший (за 10 діб) - на п'ятий день після закінчення першої декади, тобто до 15 числа (включно) розрахункового місяця;
- другий (за 20 діб) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця;
- третій (остаточний місячний платіж, доплата за розрахунковий місяць після отримання фактичних даних щодо обсягу відпуску електроенергії) - протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати оприлюднення НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за «зеленим» тарифом, наданої гарантованим покупцем.
Судом встановлено, що Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) відповідними постановами було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», в тому числі у спірний період.
Постановою від 18.12.2024 №2146 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у лютому та березні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 20.12.2024).
Постановою від 30.12.2024 №2418 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 30.12.2024).
Постановою від 21.01.2025 №76 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 23.01.2025).
Постановою від 11.02.2025 №193 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні та серпні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 13.02.2025).
Постановою від 18.02.2025 №247 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у жовтні та листопаді 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 19.02.2025).
Постановою від 08.04.2025 №529 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні 2024, у травні та червні 2024 року та лютому 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 10.04.2025).
Вищевказане, не заперечується й самим відповідачем.
Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору з урахуванням до додаткових угод до нього та положення Порядку, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період часу січень 2024, лютий 2024, квітень - вересень 2024 року є таким, що настав.
Проте, судом встановлено, що у визначений строк відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, здійснивши лише часткову оплату поставленої електроенергії, у зв'язку з чим, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача становила 4207383,31 грн
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Судом встановлено, що подана 31.03.2026 до суду заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогаз-Україна» про відмову від позову підписана уповноваженим представником - адвокатом Плецькою Юлією Вікторівною.
За таких обставин, суд приймає відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогаз-Україна» від частини позовних вимог у справі №910/10720/25, а саме в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 884501,06 грн у зв'язку із здійсненням відповідачем часткової оплати згідно платіжної інструкції №553 655 від 13.03.2026, копія якої наявна в матеріалах справи.
Приписами частини 3 ст.191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №910/10720/25 в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» суми заборгованості у розмірі 884501,06 грн.
Судом встановлено наявність заборгованості відповідача за Договором у загальному розмірі 3322882,25 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Отже, враховуючи те, що сума заборгованості відповідача у розмірі 3322882,25 грн грн, за поставлену йому позивачем електричну енергію відповідно до Договору за спірний період підтверджена належними та допустимими доказами, та станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів повного погашення відповідачем суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 49053,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 98460,92 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки містить арифметичні неточності.
Здійснивши власні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 49052,97 грн та інфляційні втрати у розмірі 89848,45 грн.
Доводи відповідача про те, що за наявність у НЕК «Укренерго» заборгованості перед ДП «Гарантований покупець» та існуючого алгоритму розрахунків, зобов'язання ДП «Гарантований покупець» перед позивачем за вказані розрахунків періоди у розуміння ч.1 ст.530 ЦК України не виникли, судом відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641 при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Суд зазначає, що вказаний пункт 11.4 Порядку не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Суд зазначає, що Договором від 22.02.2019 з додатковими угодами до нього саме на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом.
Правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійним зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами.
Тобто, вказаний Договір укладений між позивачем та відповідачем є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов'язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв'язку з невиконанням зобов'язання третіми особами перед відповідачем, відтак відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями НЕК «Укренерго» і виконанням своїх зобов'язань відповідачем перед позивачем за Договором від 22.02.2019.
Щодо посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
З огляду на викладене, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 на який посилається відповідач, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
Враховуючи норми чинного законодавства України та умови Договору, суд зазначає, що належних та допустимих доказів наявності форс-мажорних обставин матеріали справи не містять, зокрема, відповідачем не надано сертифікату про форс-мажорні обставини, який би встановлював наявність форс-мажорних обставин саме за вищевказаним Договором.
Крім того, відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Судом відхиляються твердження відповідача про те, що наявність форс-мажорних обставин унеможливлює стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку, оскільки, наявність форс-мажорних обставин не звільняє від обов'язку виконати зобов'язання, а лише звільняє від відповідальності (штрафів, пені, відшкодування збитків) за їх прострочення або неможливість виконання на час дії цих обставин.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Враховуючи обставини, за яких виникла заборгованість відповідача, суд зауважує, що ч. 10 ст.238 ГПК України носить диспозитивний характер, надаючи право виключно суду вирішувати питання доцільність застосування механізму стягнення відсотків, відносно яких на час прийняття рішення не відомо чи виникне таке право у стягувача.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яку боржник повністю не сплатив, не припиняє правовідносин сторін та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і відповідно не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.
За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до приписів статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Застосування частини 10 статті 238 ГПК України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
Відповідно до частин 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України наявні всі правові підстави для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогаз-Україна» 3 % річних на суму основного боргу 3322882,25 грн, з урахуванням майбутніх часткових сплат основного боргу, починаючи з 27.08.2025 до моменту повної оплати боргу, за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість; 100 - цифра сто; х - арифметична дія множення; символ «:» - арифметична дія ділення.
Приписами частини 1 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що позивач відмовився від частини позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 884501,06 грн, враховуючи наявність клопотання позивача про повернення 50 відсотків судового збору, пропорційно сплаченого при поданні позову від суми позовних вимог, від яких позивач відмовився, суд на підставі ч.1 ст.130 ГПК України приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у вказаній частині, а саме 5307,01 грн.
В іншій частині позовних вимог, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогаз-Україна» (69600, м. Запоріжжя, Північне Шосе, 4, кім. 302; код ідентифікаційний код 36835907) заборгованість у розмірі 3322882 (три мільйони триста двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн 25 коп., 3% річних у розмірі 49052 (сорок дев'ять тисяч п'ятдесят дві) грн 97 коп., інфляційні втрати у розмірі 89848 (вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн 45 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 41541 (сорок одна тисяча п'ятсот сорок одна) грн 40 коп.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу 3322882 (три мільйони триста двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн 25 коп., з урахуванням майбутніх часткових сплат основного боргу, починаючи з 27.08.2025 до моменту повної оплати боргу, за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість; 100 - цифра сто; х - арифметична дія множення; символ «:» - арифметична дія ділення.
Провадження у справі №910/10720/25 в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» суми заборгованості у розмірі 884501 (вісімсот вісімдесят чотири тисячі п'ятсот одна) грн 06 коп. закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Біогаз-Україна» (69600, м. Запоріжжя, Північне Шосе, 4, кім. 302; код ідентифікаційний код 36835907) з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору у розмірі 5307 (п'ять тисяч триста сім) грн 01 коп., сплаченої на підставі платіжної інструкції №5345 від 27.08.2025.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 20.04.2026
Суддя Я.В. Маринченко