ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2026Справа № 910/806/26
за позовом заступника Генерального прокурора Крим Максим Юрійович Офісу Генерального прокурора
в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у сумі 16 464 965,46 грн, 3% річних у сумі 511 486,20 грн та інфляційних втрат у сумі 1 267 802,34 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Заступник Генерального прокурора Крим Максим Юрійович Офісу Генерального прокурора звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 "Київзеленбуд", Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у сумі 16 464 965,46 грн, 3% річних у сумі 511 486,20 грн та інфляційних втрат у сумі 1 267 802,34 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2026 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучити до участі у справі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 04633423), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, призначити підготовче засідання у справі на 25.02.2026.
18.02.2026 через відділ діловодства суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про повернення позовної заяви позивачу.
18.02.2026 через відділ діловодства суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.
23.02.2026 через відділ діловодства суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
24.02.2026 через відділ діловодства суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву про повернення позовної заяви.
25.02.2026 через відділ діловодства суду через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив.
Розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено до 25.03.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2026 заяву заступника Генерального прокурора Крим Максима Юрійовича Офісу Генерального прокурора - задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд" (ЄДРПОУ 03334032) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд" (ЄДРПОУ 03334032), в межах суми позовних вимог на загальну суму 18 244 254 (вісімнадцять мільйонів двісті сорок чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн.
23.03.2026 через відділ діловодства суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.
У підготовчому засіданні 25.03.2026 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви з таких підстав.
Обгрунтовуючи клопотання, відповідач зазначив, що відповідно до правових висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, представництво інтересів держави прокурором здійснюється у виключних випадках. Оскільки цього не враховано під час подання позову, прокуратура не має повноважень на звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону «прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу".
Згідно з п. 8.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 зазначено, що: «Конституційний Суд України також зважає на те, що оспорювані приписи Закону України «Про прокуратуру», перебуваючи у взаємозв'язку з іншими приписами законодавства України, не вказують на наявність будь-якої форми участі прокурора в ухваленні рішень суду у відповідних провадженнях, не містять винятків чи пільг щодо сплати судового збору прокуратурою у разі подання прокурором позову в інтересах держави, строків звернення до суду, а також інших особливостей щодо здійснення прокуратурою функції представництва інтересів держави в суді, які безпосередньо призводили б, зокрема, до порушення основних засад судочинства, що їх гарантовано, зокрема, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, нівелювали чи ускладнювали б реалізацію гарантованого ст. 55 Конституції України права на судовий захист».
Таким чином, наведений висновок Конституційного Суду України свідчить про те, що прокурор бере участь у судовому процесі в інтересах держави з дотриманням основних засад судочинства, зокрема принципів рівності сторін, змагальності та забезпечення права на судовий захист, гарантованих п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 129 та ст. 55 Конституції України. Відповідно ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України в п. 3 Рішення від 03.12.2025 № 6- р(ІІ)/2025 зазначив, що окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027.
Суд зазначає, що прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, зобов'язаний обґрунтувати сукупність визначених законом передумов представництва, а суд, у свою чергу, має надати оцінку кожній з них, виходячи з конкретних обставин справи.
Представництво прокурором інтересів держави у суді є виключним процесуальним механізмом, застосування якого можливе лише за наявності встановлених законом умов у сукупності. Одним із визначених законом елементів, необхідних для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді як виключного процесуального засобу, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Прокурор зазначив, що звернення прокурора до суду з позовом у цій справі фактично спрямоване на задоволення суспільної потреби, оскільки кошти пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту є складовою джерел формування місцевого бюджету. Несплата замовниками будівництва таких коштів призвела до недоотримання територіальною громадою передбачених законом надходжень, що негативно впливає на можливість фінансування інфраструктурних проєктів та виконання повноважень органів місцевого самоврядування.
Прокурор також вказав на те, що невиконання відповідачем зобов'язань перед територіальною громадою в умовах правового режиму воєнного стану зі сплати грошових коштів за пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також тривале та безпідставне утримання коштів, які відповідно до закону підлягають зарахуванню до бюджету, очевидно суперечать суспільному інтересу та принципам справедливості й добросовісності. В умовах воєнного стану своєчасне та повне надходження коштів до бюджету набуває особливої суспільної значущості, оскільки безпосередньо пов'язане із забезпеченням спроможності держави та органів місцевого самоврядування виконувати покладені на них публічні функції, зокрема щодо фінансування заходів із забезпечення обороноздатності, підтримки критичної інфраструктури та соціального захисту населення.
За наведених обставин, твердження прокурора про те, що звернення до суду в цій справі є виключним та об'єктивно необхідним засобом судового захисту, приймаються судом.
Інші доводи відповідача щодо недотримання прокурором вимог ст. 162 ГПК не знайшли свого підтвердження.
Більше того, відповідно до ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Разом з тим, процесуальним законом не передбачено права суду повернути позовну заяву після відкриття провадження у справі.
За наведених обставин, в задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви прокурора судом відмовлено.
Розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено до 08.04.2026.
31.03.2026 через відділ діловодства суду через систему «Електронний суд» від прокурора надійшли заперечення проти клопотання про призначення експертизи.
Розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача про призначення експертизи, суд дійшов висновку призначити у даній справ судову експертизу та зупинити провадження у справі з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно зі ст.104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
03.11.2015 замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд" - видано дозвіл № ІУ 115153072151 на виконання будівельних робіт об'єкта: "Будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі м. Києва".
Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано 16.12.2024 сертифікат ІУ123241210537 на ІІ чергу будівництва, 2 та 3 пускові комплекси, які розташовані на вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва. Термін будівництва визначено з 03.11.2015 по 04.11.2024.
Отже, як вказує прокурор, отримавши дозвіл на виконання будівельних робіт, відповідач повинен був звернутися до Департаменту та добровільно укласти договір пайової участі (на момент дії статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Проте, відповідач не звертався до Департаменту щодо укладення договору пайової участі за вказаним об'єкт будівництва.
За розрахунком позивача, відповідач повинен сплатити грошові кошти (пайової участі) у загальному розмірі 16 464 965,46 грн, а також 3% річних у сумі 511 486,20 грн та інфляційних втрат у сумі 1 267 802,34 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що при здійсненні розрахунку Позивачем використані недостовірні дані по житловим секціям №3 та №4 Об'єкта: «Будівництво житлового комплексу за адресою: місто Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі міста Києва (коригування) ІІ черга будівництва, 2 та 3 пусковий комплекс: житлові секції №3 та №4».
Відповідач зазначив, що в житловій секції №3 будинку Об'єкта: «Будівництво житлового комплексу за адресою: місто Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі міста Києва (коригування) ІІ черга будівництва, 2 та 3 пускові комплекси: житлові секції №3 та №4», знаходяться:
в підвалі знаходяться: насосна, технічне приміщення, електрощитова, технічне приміщення, технічне приміщення; на І поверсі два приміщення ліфтових, в яких розташоване технічне обладнання (машинного приміщення ліфта) та ліфтовий хол, приміщення для диспетчерезації, два приміщення для інвентаря, без доступу до яких експлуатація житлового будинку є неможливою, а також сходова клітина через яку проходять штроби, в яких прокладені каналізаційні стояки, з витяжною частиною каналізаційного стояка, який виводиться через покрівлю; розташовані інженерні комунікації, без доступу до яких експлуатація житлового будинку є неможливою, які відноситься до технічних приміщень; з першого поверху по технічний поверх проходить сходова клітина, через яку проходять штроби, в яких прокладені каналізаційні стояки, з витяжною частиною каналізаційного стояка, який виводиться через покрівлю; розташовані інженерні комунікації, без доступу до яких експлуатація житлового будинку є неможливою; на технічному поверсі знаходяться: крім приміщення дахової котельні (яке виключене Позивачем із розрахунку) знаходиться електрощитова. Орієнтовно площа технічних приміщень в житловій секції №3 Об'єкта складає 1754,1 кв.м.;
в житловій секції №4 будинку Об'єкта: «Будівництво житлового комплексу за адресою: місто Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі міста Києва (коригування) ІІ черга будівництва, 2 та 3 пусковий комплекс: житлові секції №3 та №4», знаходяться: в підвалі знаходяться: насосна, технічне приміщення, електрощитова, технічне приміщення, технічне приміщення; на І поверсі два приміщення ліфтових, в яких розташоване технічне обладнання (машинного приміщення ліфта) та ліфтовий хол, два приміщення для інвентаря, без доступу до яких експлуатація житлового будинку є неможливою, а також сходова клітина через яку проходять штроби, в яких прокладені каналізаційні стояки, з витяжною частиною каналізаційного стояка, який виводиться через покрівлю; розташовані інженерні комунікації, без доступу до яких експлуатація житлового будинку є неможливою, які відноситься до технічних приміщень; з першого поверху по технічний поверх проходить сходова клітина, через яку проходять штроби, в яких прокладені каналізаційні стояки, з витяжною частиною каналізаційного стояка, який виводиться через покрівлю; розташовані інженерні комунікації, без доступу до яких експлуатація житлового будинку є неможливою; на технічному поверсі знаходяться: крім приміщення дахової котельні (яке виключене Позивачем із розрахунку) знаходиться електрощитова. Орієнтовно площа технічних приміщень в житловій секції №4 Об'єкта складає 3528,4 кв.м. (копія технічного паспорта реєстраційний номер ТІ01:0999-1972-6241- 5440, виданого 28.10.2024 року ФОП Мельник Н.І. долучена до клопотання відповідача).
Як зазначає відповідач, Інженером з інвентаризації нерухомого майна розмежовано приміщення місць спільного користування та технічні приміщення. Але в приміщеннях спільного користування також розміщені обладнання тепловузлів, щитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів та інших комунікаційних систем, та ці приміщення в розумінні ДБН В.2.2.-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.» мають відноситися до технічних приміщень, а в розумінні Порядку проведення технічної інвентаризації - до місць спільного використання.
Таким чином, відповідач зазначає, що приміщення загальною площею 7647,7 кв.м. відносяться до технічних приміщень та не повинні враховуватися при визначенні розміру пайової участі.
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за №411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033) (далі - Порядок).
Порядок визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв'язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі, нового будівництва та реконструкції) об'єктів (в тому числі, будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності (частина 1 розділу І Порядку).
Відповідно до пункту 3.1 - 3.2 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва. Пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв'язку з реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.
Відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 4.1 Порядку, замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Відповідно до п.4.2. Порядку до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва:
- об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування в частині, що фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;
- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);
- об'єктів в частині площ приміщень (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) закладів дошкільної освіти, споруджених у відповідності до вимог ДБН Б.2.2.-12:2018 (функціональне призначення таких приміщень підтверджується відповідно до даних технічної інвентаризації);
- об'єктів будівництва, за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади) в разі, якщо спорудження таких об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється відповідно до цільового призначення земельної ділянки, після передачі останніх до комунальної власності територіальної громади міста Києва, при цьому вартість будівництва об'єктів соціальної інфраструктури повинна дорівнювати або перевищувати розмір пайової участі за об'єктом;
- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла в частині таких площ;
- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
- об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів у встановленому порядку;
- об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
- об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень;
- об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
- будівель, споруд, їх комплексів або частин представництв іноземних держав відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини;
- паркінгів;
- будівлі для культової та релігійної діяльності (згідно з державним класифікатором будівель та споруд підклас 1272.1 "церкви, собори, костьоли, мечеті, синагоги тощо");
- об'єктів, які належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);
- об'єктів, які належать до будівель промислових (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);
- об'єктів, які належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції) (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу).
Згідно з підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. Порядку, підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об'єкта будівництва окремо.
Суд зазначає, що встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об'єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.
Таким чином, в межах розгляду даної справи підлягає з'ясуванню питання щодо площі об'єкту, на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку.
Водночас, жодною зі сторін спору не наданий висновок експерта з зазначеного вище питання.
Оскільки для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, суд дійшов висновку, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи Національному науковому центру "Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса".
На підставі вищезазначеного, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору, суд дійшов висновку про призначення у справі судової експертизи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Враховуючи призначення судової експертизи у даній справі, для проведення якої матеріали справи надсилаються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, господарський суд дійшов висновку зупинити провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2026 року після виходу судді Зеленіної Н.І. з лікарняного.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 182, 183, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ""Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд»" про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи - задовольнити.
2. Призначити у справі № 910/806/26 судову будівельну-технічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6).
3. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1) Чи відносяться до технічних приміщень або об'єктів інженерної інфраструктури, приміщення, що розташовані:
1.1) в житловій секції № 3 будинку Об'єкта: «Будівництво житлового комплексу за адресою: місто Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі міста Києва (коригування) ІІ черга будівництва, 2 та 3 пускові комплекси: житлові секції №3 та №4», а саме:
- в підвалі: електрощитова, насосна, технічні приміщення;
- на І поверсі: два приміщення ліфтових, в яких розташоване технічне обладнання (машинного приміщення ліфта), ліфітовий хол, два приміщення для інвентаря, сходова клітина, приміщення для диспетчеризації;
- з першого поверху по технічний поверх: сходова клітина, ліфтовий хол;
- на технічному поверсі: технічне приміщення, приміщення електрощитової.
1.2) в житловій секції № 4 будинку Об'єкта: «Будівництво житлового комплексу за адресою: місто Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі міста Києва (коригування) ІІ черга будівництва, 2 та 3 пускові комплекси: житлові секції №3 та №4», а саме:
- в підвалі: електрощитова, насосна, технічні приміщення;
- на І поверсі: два приміщення ліфтових, в яких розташоване технічне обладнання (машинного приміщення ліфта), ліфітовий хол, два приміщення для інвентаря, сходова клітина, приміщення для диспетчеризації;
- з першого поверху по технічний поверх: сходова клітина, ліфтовий хол;
- на технічному поверсі: технічне приміщення, приміщення електрощитової.
2) Яка загальна площа приміщень технічних об'єктів інженерної інфраструктури в Житловій секції № 3 будинку Об'єкта: «Будівництво житлового комплексу за адресою: місто Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі міста Києва (коригування) ІІ черга будівництва, 2 та 3 пускові комплекси: житлові секції №3 та №4, паркінг»?
3) Яка загальна площа приміщень технічних об'єктів інженерної інфраструктури в Житловій секції № 4 будинку Об'єкта: «Будівництво житлового комплексу за адресою: місто Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі міста Києва (коригування) ІІ черга будівництва, 2 та 3 пускові комплекси: житлові секції №3 та №4, паркінг»?
4) Яка загальна площа приміщень у вбудованих, вбудовано-прибудинкових та прибудинкових приміщеннях Житлового комплексу за адресою: місто Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі міста Києва (коригування) ІІ черга будівництва, 2 та 3 пускові комплекси: житлові секції №3 та №4, паркінг?
4. Зобов'язати сторін у справі надавати на вимогу експертів усі необхідні для проведення експертизи документи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, рахунки-фактури, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.
5. Попередити експертів, які будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
6. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покласти на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» (вул. Воскресенська, 2-А, м. Київ, 02125, код ЄДРПОУ 0333403).
7. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» попередньо на вимогу експерта оплатити вартість експертизи у повному обсязі.
8. Зупинити провадження у справі № № 910/806/26 до закінчення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
9. Матеріали справи № 910/806/26 та ухвалу про призначення експертизи надіслати до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Н.І. Зеленіна