Рішення від 20.04.2026 по справі 908/360/26

номер провадження справи 17/32/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 Справа № 908/360/26

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/360/26

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність енерго», 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 42-А, офіс 117

про стягнення 92 896,28 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Тараненко Р.Ю., довіреність від 01.01.26 № 01/01-3

від відповідача: Мельніков О.А., керівник, витяг з ЄДР

СУТЬ СПОРУ:

16.02.26 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 16.02.26 № 01/9895 приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (далі ПрАТ “НЕК “Укренерго») до товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність енерго» (надалі ТОВ “Співдружність енерго») про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.24 № 0470-02024-ПП у розмірі 92 896,28 грн, з яких: 32 000,00 грн основного боргу, 22 815,36 грн - 3 % річних та 38 080,92 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).

16.02.26 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/360/26 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.02.26 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/360/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

26.02.26 до суду в системі “Електронний суд» надійшов відзив за вих. від 26.02.26, в якому представник відповідача зазначає, що позивачем при розрахунку заборгованості не було враховано акт коригування обсягу наданої послуги за червень 2022 року від 19.09.25 на суму 2 537,13 грн.

Ухвалою від 02.03.26 судом призначено розгляд справи № 908/360/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 17.03.26 об 11 год. 30 хв.

13.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд справи, призначений на 17.03.26 об 11 год. 30 хв.

16.03.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява з проханням провести судове засідання, яке призначене на 17.03.26 об 11 год. 30 хв. без участі представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 17.03.26 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 17.03.26 судом відкладено розгляд справи № 908/360/26 на 31.03.26 о 10 год. 00 хв.

Представник позивача в судове засідання 31.03.26 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В засіданні 31.03.26 представник відповідача надав усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи.

Ухвалою від 31.03.26 судом відкладено розгляд справи № 908/360/26 на 14.04.26 о 14 год. 40 хв.

09.04.26 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява з проханням забезпечити участь у судовому засіданні, призначеному на 14.04.26 о 14 год. 40 хв. та всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/360/26 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 10.04.26 судом задоволено частково заяву представника позивача (сформовану в системі “Електронний суд» 09.04.26) про участь у судовому засіданні 14.04.26 о 14 год. 40 хв. та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції у справі № 908/360/26 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні призначеному на 14.04.26 о 14 год. 40 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/360/26. В іншій частині заяви відмовлено.

10.04.26 до суду в системі “Електронний суд» надійшли додаткові пояснення за вих. від 10.04.26 № 360/10-04, в яких представник відповідача заперечує проти нарахування заборгованості, надає пояснення по суті спору у справі № 908/360/26 та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

В засіданні 14.04.26 представники сторін надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи № 908/360/26.

У судовому засіданні 14.04.26 завершено стадію з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 219 ГПК України, 14.04.26 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 20.04.26 о 12 год. 00 хв.

Представники сторін в засіданні 14.04.26 заявили усне клопотання про участь у судовому засіданні 20.04.26 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Судом задоволено усні клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 20.04.26 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

В засіданні 20.04.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 16.02.26 № 01/9895. Просила суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.24 № 0470-02024-ПП у розмірі 92 896,28 грн, а саме: 32 000,00 грн основного боргу, 22 815,36 грн - 3 % річних та 38 080,92 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві за вих. від 26.02.26 на позовну заяву та у додаткових поясненнях за вих. від 10.04.26 № 360/10-04. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Крім того, представник відповідача звертав увагу суду, на те, що з розрахунку позивача щодо стягнення 3 % річних та індексу інфляції не зрозуміло на підставі, яких саме документів був зроблений вказаний розрахунок.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.24 між товариством з обмеженою відповідальністю “СПІВДРУЖНІСТЬ ЕНЕРГО» (Користувач) та приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго» (ОСП) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0470-02024-ПП (Договір) шляхом подання відповідної заяви-приєднання до такого договору та акцептуванням вказаної заяви.

Наказом ПрАТ “НЕК “Укренерго» від 03.10.23 № 549 «Про затвердження умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії», затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, які набирають чинності з 01.01.24.

У відповідності до пунктів 1.1. Договору, цей договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (Користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання Користувача до умов Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до Договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.18 № 309 (КСП), та є однаковими для всіх Користувачів (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 2.1. Договору, за цим договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору. Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.

Відповідно до п. 4.1. Договору, планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу та /або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до затвердженої ним методики (порядку), та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті: https://ua.energy/.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги. Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.

Згідно із п. 6.1. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів та розрахунків:

- 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в першій декаді розрахункового періоду;

- 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в другій декаді розрахункового періоду;

- 3 платіж - до 08 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

Пунктом 6.4. Договору визначено, що Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП (Позивачем), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

У відповідності до п. 6.6. Договору, у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів). За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.

Згідно із п. 10.3. Договору, рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу “Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Відповідно до п. 10.4. Договору, будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у т.ч. акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний з обох Сторін в один і той самий спосіб (залежно від форми документа). Податкові накладні отримуються Відповідачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 14.1. Договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

У відповідності до умов п. 6.4. Договору позивачем було оформлено та направлено відповідачу з застосуванням Сервісу наступні Акти приймання-передачі послуги, а саме:

- № ПРА-0009470 від 31.03.25 за березень 2025 року на суму 1 240 498,25 грн. з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 11.04.25);

- № ПРА-0010036 від 30.04.25 за квітень 2025 року на суму 1 161 268,32 грн. з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 11.05.25);

- № ПРА-0010640 від 31.05.25 за травень 2025 року на суму 151 348,30 грн. з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 11.06.25);

- № ПРА-0011234 від 30.06.25 за червень 2025 року на суму 1 576,13 грн. з ПДВ (який доставлено відповідачу 11.07.25 та не підписано відповідачем).

Крім того, позивачем було оформлено та направлено відповідачу із застосуванням Сервісу наступні Акти коригування, а саме:

- № ПРА_К-0008510 від 05.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002840 від 31.03.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0005479 від 25.06.24) на суму 1 253 127,62 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 05.03.25);

- № ПРА_К-0008583 від 06.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0003358 від 30.04.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006122 від 04.07.24) на суму 1 057 935,60 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 06.03.25);

- № ПРА_К-0008693 від 10.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0001768 від 31.01.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0004093 від 30.05.24) на суму 1 417 166,15 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 10.03.25);

- № ПРА_К-0008810 від 12.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002287 від 29.02.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0004753 від 13.06.24) на суму 1 313 997,96 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 12.03.25);

- № ПРА_К-0008983 від 17.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0003870 від 31.05.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006622 від 09.07.24) на суму 968 769,86 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 17.03.25);

- № ПРА_К-0009098 від 19.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0004390 від 30.06.24 на суму 871 982,57 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 19.03.25);

- № ПРА_К-0009899 від 02.06.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0006587 від 31.10.24 на суму 920 179,90 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 02.06.25);

- № ПРА_К-0010101 від 03.07.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0007169 від 30.11.24 на суму 976187,81 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 03.07.25);

- № ПРА_К-0011545 від 03.09.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0011234 від 30.06.25 на суму 0,00 грн з ПДВ (який доставлено 03.09.25 та не підписано відповідачем).

Обставини виникнення у відповідача заборгованості стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі про стягнення з відповідача за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.24 № 0470-02024-ПП у розмірі 92 896,28 грн, а саме:

- 32 000,00 грн основного боргу (31 864,90 грн за актом приймання-передачі послуг № ПРА-0010640 від 31.05.25 за травень 2025 року на суму 151 348,30 грн. з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 11.06.25) та 135,10 грн за актом коригування № ПРА_К-0009899 від 02.06.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0006587 від 31.10.24 на суму 920 179,90 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 02.06.25);

- 22 815,36 грн 3 % річних та 38 080,92 грн індексу інфляції (інфляційних втрат) за період прострочення платежів за актами приймання-передачі послуг та за актами коригування.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» є юридичною особою, що утворена 29.07.19 як акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.19 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.17 № 829-р “Про погодження перетворення державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» у приватне акціонерне товариство.

Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.12 № 802 та п. 3.2. Статуту ПрАТ “НЕК “Укренерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України “Про ринок електричної енергії», оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

Згідно із п. 5 р. XVII Прикінцеві та перехідні положення вказаного вище Закону, до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов'язки оператора системи передачі відповідно до цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, або акціонерне товариство, утворене в процесі перетворення державного підприємства, яке має ліцензію на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.

Акціонерним товариством, утвореним в процесі перетворення державного підприємства, що здійснювало централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України та має відповідну ліцензію, є приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго».

Отже, оператором системи передачі, тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії є приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго».

Згідно із положеннями ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Між сторонами виникли господарські правовідносини на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.24 № 0470-02024-ПП.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ч. 5 ст. 633 ЦК України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України “Про ринок електричної енергії» (Закон № 2019).

Відповідно до п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2019, сторони у цій справі належать до учасників ринку електричної енергії.

Згідно із п. 8. ч. 1 ст. 4 вказаного Закону України, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі електричної енергії.

Статтею 4 Закону України № 2019 передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Як вже зазначалося судом, пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги. Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів та розрахунків:

- 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в першій декаді розрахункового періоду;

- 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в другій декаді розрахункового періоду;

- 3 платіж - до 08 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

Пунктом 6.4. Договору визначено, що Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП (Позивачем), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

У відповідності до умов п. 6.4. Договору позивачем було оформлено та направлено відповідачу з застосуванням Сервісу наступні Акти приймання-передачі послуги, а саме:

- № ПРА-0009470 від 31.03.25 за березень 2025 року на суму 1 240 498,25 грн. з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 11.04.25);

- № ПРА-0010036 від 30.04.25 за квітень 2025 року на суму 1 161 268,32 грн. з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 11.05.25);

- № ПРА-0010640 від 31.05.25 за травень 2025 року на суму 151 348,30 грн. з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 11.06.25);

- № ПРА-0011234 від 30.06.25 за червень 2025 року на суму 1 576,13 грн. з ПДВ (який доставлено відповідачу 11.07.25 та не підписано відповідачем).

Крім того, позивачем було оформлено та направлено відповідачу із застосуванням Сервісу наступні Акти коригування, а саме:

- № ПРА_К-0008510 від 05.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002840 від 31.03.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0005479 від 25.06.24) на суму 1 253 127,62 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 05.03.25);

- № ПРА_К-0008583 від 06.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0003358 від 30.04.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006122 від 04.07.24) на суму 1 057 935,60 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 06.03.25);

- № ПРА_К-0008693 від 10.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0001768 від 31.01.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0004093 від 30.05.24) на суму 1 417 166,15 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 10.03.25);

- № ПРА_К-0008810 від 12.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002287 від 29.02.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0004753 від 13.06.24) на суму 1 313 997,96 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 12.03.25);

- № ПРА_К-0008983 від 17.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0003870 від 31.05.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006622 від 09.07.24) на суму 968 769,86 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 17.03.25);

- № ПРА_К-0009098 від 19.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0004390 від 30.06.24 на суму 871 982,57 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 19.03.25);

- № ПРА_К-0009899 від 02.06.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0006587 від 31.10.24 на суму 920 179,90 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 02.06.25);

- № ПРА_К-0010101 від 03.07.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0007169 від 30.11.24 на суму 976187,81 грн з ПДВ (який доставлено та підписано відповідачем 03.07.25);

- № ПРА_К-0011545 від 03.09.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0011234 від 30.06.25 на суму 0,00 грн з ПДВ (який доставлено 03.09.25 та не підписано відповідачем).

При цьому, відповідачем було допущено порушення взятого зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з передачі електричної енергії згідно вказаних актів приймання-передачі послуг та актів коригування.

Так, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем щодо сплати основного боргу за актом приймання-передачі послуг № ПРА-0010640 від 31.05.25 за травень 2025 року у розмірі 31 864,90 грн та за актом коригування № ПРА_К-0009899 від 02.06.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0006587 від 31.10.24 у розмірі 135,10 грн.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, ін. правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін. не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань за договором щодо повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з передачі електричної енергії за актом приймання-передачі послуг № ПРА-0010640 від 31.05.25 за травень 2025 року у розмірі 31 864,90 грн та за актом коригування № ПРА_К-0009899 від 02.06.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0006587 від 31.10.24 у розмірі 135,10 грн відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував. Крім того, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 32 000,00 грн заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 22 815,36 грн 3 % річних та 38 080,92 грн індексу інфляції (інфляційних втрат).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Як встановлено судом, позивачем надані відповідачеві послуги з передачі електричної енергії на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.24 № 0470-02024-ПП, що підтверджується актами приймання-передачі послуг, а саме: № ПРА-0009470 від 31.03.25 за березень 2025 року на суму 1 240 498,25 грн з ПДВ, № ПРА-0010036 від 30.04.25 за квітень 2025 року на суму 1 161 268,32 грн з ПДВ, № ПРА-0010640 від 31.05.25 за травень 2025 року на суму 151 348,30 грн з ПДВ та № ПРА-0011234 від 30.06.25 за червень 2025 року на суму 1 576,13 грн з ПДВ, а також актами коригування, а саме: № ПРА_К-0008510 від 05.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002840 від 31.03.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0005479 від 25.06.24) на суму 1 253 127,62 грн з ПДВ, № ПРА_К-0008583 від 06.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0003358 від 30.04.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006122 від 04.07.24) на суму 1 057 935,60 грн з ПДВ, № ПРА_К-0008693 від 10.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0001768 від 31.01.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0004093 від 30.05.24) на суму 1 417 166,15 грн з ПДВ, № ПРА_К-0008810 від 12.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002287 від 29.02.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0004753 від 13.06.24) на суму 1 313 997,96 грн з ПДВ, № ПРА_К-0008983 від 17.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0003870 від 31.05.24 (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0006622 від 09.07.24) на суму 968 769,86 грн з ПДВ, № ПРА_К-0009098 від 19.03.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0004390 від 30.06.24 на суму 871 982,57 грн з ПДВ, № ПРА_К-0009899 від 02.06.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0006587 від 31.10.24 на суму 920 179,90 грн з ПДВ, № ПРА_К-0010101 від 03.07.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0007169 від 30.11.24 на суму 976187,81 грн з ПДВ та № ПРА_К-0011545 від 03.09.25 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0011234 від 30.06.25 на суму 0,00 грн з ПДВ.

Відповідачем було допущено порушення взятого на себе зобов'язання в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3 % річних та індексу інфляції, які розраховані позивачем у розрахунку, який є додатком до позовної заяви у цій справі.

При цьому, позивачем не додано до матеріалів справи жодних доказів (документів) щодо оплати відповідачем заборгованості за вказаними актами приймання-передачі послуг та актами коригування.

Крім того, в розумінні вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України, при зверненні з позовом у цій справі до Господарського суду Запорізької області позивачем не було повідомлено вказаний суд про те, який доказ не може бути наданий суду у цій справі у строк визначений чинним ГПК України, а також не було зазначено суд про який саме той чи інший доказ, який не може бути наданий суду, причини, з яких такий доказ не може бути наданий суду у визначений ст. 80 ГПК України строк, а також докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії на отримання такого доказу.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 13 ГПК України, у т.ч. частини 2, 3, 4 вказаної статті.

Так, зокрема, те, що вказаними частинами статті унормовано, що: учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13); кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень … (ч. 3 ст. 13); кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

А тому, з незалежних від суду причин, у суду відсутня можливість перевірити правильність нарахування періоду та суми 3 % річних та індексу інфляції за вказаними актами приймання-передачі послуг та актами коригування виходячи із наданих у справу документів (доказів).

Судом лише встановлено та перевірено за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО» розрахунок 3 % річних та індексу інфляції на суму заборгованості в розмірі 135,10 грн, що були донараховані відповідачу актом коригування № ПРА_К-0009899 від 02.06.25 та не були сплачені відповідачем, а тому судом визнано розрахунок позивача в цій частині виконано вірно.

За викладених обставин, судом задовольняються частково позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 2,09 грн та в частині стягнення індексу інфляції в сумі 2,17 грн, а саме щодо розрахунку на суму заборгованості у розмірі 135,10 грн, що були донараховані відповідачу актом коригування № ПРА_К-0009899 від 02.06.25.

В іншій частині вимог щодо стягнення 3 % річних та індексу інфляції судом відмовляється через недоведеність та необґрунтованість. Тобто, судом відмовляється саме через не надання позивачем суду доказів (наприклад платіжних доручень, банківських виписок, тощо), за наявності яких суд мав би реальну можливість перевірити правильність нарахування вказаної заборгованості за іншими актами приймання-передачі послуг та актами коригування.

Таким чином, судом задовольняються позовні вимоги частково.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

А за відсутності того, що позивач у цій справі не повідомив суд першої інстанції про те, який саме доказ не міг бути наданий суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (у даному випадку від позивача, зокрема, але не виключно в порядку ст. 80 ГПК України, а також докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії на отримання такого доказу), прийняття такого доказу судом апеляційної інстанції є (може бути) не припустимим та не правомірним.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

При цьому, в контексті положень ст. 55 Конституції України (кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань), а також вимог ст. 4 ГПК України (право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується …), через надуманість та безпідставність, судом відхиляється твердження представника відповідача, які викладені у відзиві за вих. від 26.02.26 та у додаткових поясненнях за вих. від 10.04.26 № 360/10-04.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини справи № 908/360/26 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Наведене вище в тексті цього рішення спростовує інші твердження відповідача щодо правових підстав для повної відмови у задоволенні позову у цій справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність енерго» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 42-А, офіс 117, код ЄДРПОУ 42165732) на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) - 32 000 (тридцять дві тисячі) грн 00 коп. основної заборгованості, 2 (дві) грн 09 коп. 3 % річних, 2 (дві) грн 17 коп. індексу інфляції (інфляційних втрат) та 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн 20 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.04.2026.

Суддя В.Л. Корсун