номер провадження справи 5/8/26
06.04.2026 Справа № 908/2/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; код ЄДРПОУ 37508596)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Тімченка Олега Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129)
про стягнення 3 614 230,00 грн. та розірвання договору про надання гранту,
За участю представників сторін:
Від позивача: Жук Б.Є. (в режимі відеоконференції) - довіреність № б/н від 25.07.2025;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;
01.01.2026 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України до фізичної особи-підприємця Тімченка Олега Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України» про стягнення 3 614 230,00 грн. та розірвання договору про надання гранту.
01.01.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 06.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2/26 в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України». Підготовче засідання призначено на 02.02.2026 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
23.01.2026 від Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» до суду надійшли письмові пояснення по суті спору. Також, третя особа просить суд розгляд справи здійснити за відсутністю повноважного представника АТ “Державний ощадний банк України».
Ухвалою суду від 30.01.2026 № 908/2/26 задоволено заяву Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 02.02.2026 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд».
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 № 908/2/26 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 23.02.2026 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою, призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд». Запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 23.02.2026 № 908/2/26 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.03.2026 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд».
Ухвалою суду від 16.03.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 06.04.2026 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд».
03.04.2026 від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України до суду надійшли додаткові пояснення в підтвердження заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 06.04.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі зазначивши, що на підставі поданої фізичною особою-підприємцем Тімченком Олегом Леонідовичем 11.10.2022 відповідної заяви про приєднання до договору про надання гранту, між Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та фізичною особою-підприємцем Тімченком Олегом Леонідовичем укладений типовий договір № б/н від 11.10.2022 про надання гранту, умовами якого передбачено надання гранту у розмірі 3 614 230,00 грн. Перерахування коштів гранту підтверджується випискою з особового рахунку НОМЕР_2 . Обов'язковими умовами, виконання яких повинен забезпечити Отримувач відповідно до умов Порядку № 739 є: сплата Отримувачем протягом трьох років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту; створення Отримувачем 15 робочих місць. Відповідно до протоколу № 02 засідання Моніторингової комісії від 05.06.2025 за результатами проведеного моніторингу виконання умов Договору про надання гранту, відповідно до вимог Договору та Порядку № 739, було встановлено низку системних, тривалих та істотних порушень, які свідчать про невиконання Відповідачем ключових договірних обов'язків та про відсутність реального прогресу у реалізації затвердженого бізнес-плану, зокрема: 1 - не забезпечено створення та збереження визначеної кількості робочих місць, передбачених Договором та пунктом 20 Порядку надання грантів; 2 - відсутність здійснення господарської діяльності, що свідчить про невиконання Отримувачем базового зобов'язання щодо практичної реалізації проекту та підтверджує відсутність передумов для досягнення заявлених у грантовій заявці результатів. У зв'язку з виявленими порушеннями, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 2431-05/79106-07 від 19.11.2025 з вимогою у строк до 01.12.2025 добровільно повернути до державного бюджету України кошти гранту у повному обсязі на суму 3 614 230,00 грн. Проте, вказана вимога залишена ФОП Тімченком О.Л. без відповіді та задоволення. На підставі викладеного, позивач просить суд позовну заяву задовольнити, розірвати договір про надання гранту та стягнути з відповідача на користь позивача кошти гранту у розмірі 3 614 230,00 грн.
Представник відповідача у жодне судове засідання як на стадії підготовчого провадження так і під час розгляду справи по суті вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Станом на 06.04.2026 запропоновані ухвалами суду письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи а також пояснення по суті спору на адресу суду відповідач не надіслав. Про дату, час та місце призначених судових засідань повідомлений належним чином шляхом доставлення до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явився. У письмових поясненнях від 23.01.2026 (вх. № 1768/08-08/26 від 23.01.2026) Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України» підтримав доводи викладені у позовній заяві зазначивши, що 11.10.2022 ФОП Тімченком О. Л. надано до Банку заяву про відкриття Рахунку обслуговування гранту (2603), відповідно до якої Банком було відкрито ФОП Тімченку О. Л. рахунок номер НОМЕР_2 для обслуговування гранту у гривні. 11.10.2022 ФОП Тімченком О. Л. подано до Банку заяву про приєднання до Договору про надання гранту (далі - Заява). Наданням цієї заяви ФОП Тімченко О. Л. приєднався до умов Договору про надання гранту, умови якого затверджені Наказом Мінекономіки №2109 від 15.07.2022 (далі - Договір). Згідно з Заявою від 11.10.2022 укладення Договору передбачає надання гранту у розмірі 3 614 230,00 грн. без ПДВ. Грант перераховується на рахунок отримувача НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк». 20.12.2022 на рахунок ФОП Тімченка О. Л. НОМЕР_2 було здійснено зарахування коштів гранту в сумі 3 614 230,00 грн. згідно з Постановою КМУ № 739 від 21.06.2022. 22.01.2025 на виконання вимог п. 23 Порядку Банком повернуто 485,00 грн. невикористаної суми гранту, решта суми наданого гранту була використана ФОП Тімченком О. Л. Протоколом № 02 засідання Моніторингової комісії від 05.06.2025 встановлено низку системних, тривалих та істотних порушень, які свідчать про невиконання Відповідачем ключових договірних обов'язків та про відсутність реального прогресу у реалізації затвердженого бізнес-плану. 22.07.2025 АТ «Ощадбанк» листом № 75/3-06/95565/2025 «Щодо надання документів по грантоотримувачам» відповідно до п. 22 Порядку передано Мінекономіки пакет документів ФОП Тімченка О.Л. для проведення подальшої роботи щодо повернення грантових коштів. Просить суд врахувати вищевказані пояснення та розглянути справу за відсутністю повноважного представника.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
У судовому засіданні 06.04.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представника позивача, суд
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 затверджено Порядок надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості (далі - Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги суб'єктам господарювання (далі - отримувачі), які провадять господарську діяльність згідно з видами економічної діяльності Секції С “Переробна промисловість» національного класифікатора України ДК 009:2010 “Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457, зареєстровані в інформаційнокомунікаційній системі “Державний аграрний реєстр» (далі - Державний аграрний реєстр) відповідно до вимог Закону України “Про інформаційно-комунікаційну систему “Державний аграрний реєстр» (для отримувачів, які підпадають під таку реєстрацію), у формі грантів на створення, розвиток виробництв переробної промисловості або оновлення основних засобів виробництва, знищених чи пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
На підставі Порядку надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 (далі - Порядок № 739 (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Позивач, Мінекономіки), діючи як центральний орган виконавчої влади, уповноважений на реалізацію державної політики у сфері підтримки суб'єктів підприємництва та переробної промисловості, за результатами розгляду поданих Фізичною особою-підприємцем Тімченком Олегом Леонідовичем (далі - Відповідач, Отримувач) документів, бізнес-плану тощо видало наказ від 30.09.2022 № 3465 (далі - Наказ) про надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств.
Вищевказаним Наказом прийнято рішення надати гранти на створення або розвиток переробних підприємств фізичним особам, фізичним особам - підприємцям, суб'єктам господарювання, зазначеним у додатку до цього наказу, зокрема ФОП Тімченку О. Л. у розмірі 3 614 230,00 грн.
Фактичне укладення Договору здійснювалося шляхом приєднання Відповідача до його умов у спосіб, передбачений пунктом 20 Порядку № 739 та типовим Договором, а саме: шляхом подання Відповідачем до акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» (далі - Уповноважений банк, АТ «ОЩАДБАНК») належним чином оформленої заяви про приєднання до умов Договору.
Подання Відповідачем такої заяви підтверджувало волевиявлення Отримувача на приєднання до всіх умов Договору без застережень, з подальшим набранням Договором чинності у порядку та строки, визначені його положеннями та Порядком № 739.
Відповідно до заяви від 11.10.2022 про приєднання до договору про надання гранту, укладання Договору внаслідок приєднання Отримувача до його умов передбачає надання Гранту у розмірі 3 614 230,00 грн.
11.10.2022 ФОП Тімченком О. Л. надано до Банку заяву про відкриття Рахунку обслуговування гранту (2603), відповідно до якої Банком було відкрито ФОП Тімченку О. Л. рахунок номер НОМЕР_2 для обслуговування гранту у гривні.
11.10.2022 ФОП Тімченком О. Л. подано до Банку заяву про приєднання до Договору про надання гранту (Заява) (а.с. 29).
Наданням цієї заяви ФОП Тімченко О. Л. приєднався до умов Договору про надання гранту, умови якого затверджені Наказом Мінекономіки № 2109 від 15.07.2022 (далі - Договір).
Згідно з Заявою від 11.10.2022, укладення Договору передбачає надання гранту у розмірі 3 614 230,00 грн. без ПДВ.
Частиною 1 розділу 4 Договору передбачено, що використання коштів Гранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього Договору.
Отримувач використовує кошти Гранту за цільовим призначенням протягом одного року з дати його отримання (зарахування на рахунок Отримувача) (ч. 2 р. 4 Договору).
Частиною 7 розділу 4 Договору визначено, що Уповноважений банк здійснює моніторинг виконання умов Договору відповідно до умов, визначених у Договорі про взаємодію, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності Отримувача протягом трьох років з дня надання йому Гранту або до повного виконання абзацу 2 пункту 1 Розділу 5 цього Договору.
У разі встановлення факту нецільового використання Гранту під час моніторингу за виконанням умов цього Договору, витрачені кошти Гранту протягом одного місяця повертаються Отримувачем до уповноваженого банку, який протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому законодавством порядку. Неповернуті Отримувачем кошти Гранту стягуються з нього в установленому законодавством порядку.
Розділом 5 Договору сторони визначили, що обов'язковими умовами є:
- сплата Отримувачем протягом трьох років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту;
- створення Отримувачем не менше 25 робочих місць відповідно до умов Порядку (ч. 1).
У відповідності до Порядку Грант надається для створення нових виробництв переробних підприємств або збільшення потужностей існуючих виробництв переробних підприємств для покриття таких напрямів витрат, як:
- придбання основних засобів виробництва (верстати, технологічне обладнання), яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання гранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);
- доставка та введення в експлуатацію основних засобів виробництва (верстатів, технологічного обладнання), включаючи програмне забезпечення (ч. 2).
Конкретні цілі використання коштів Гранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього Договору, зазначаються Отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів Гранту на покриття інших витрат, які не входять до переліку, передбаченого пунктом 2 розділу V цього Договору та не визначені бізнес-планом забороняється (ч. 3).
Відповідно до ч. 2 р. 6 договору, отримувач зобов'язався:
1) використати кошти Гранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим Договором;
2) виконати обов'язкові умови;
3) не використовувати кошти Гранту на цілі, відмінні від тих, які передбачені пунктом 3 розділу V цього Договору;
4) з метою здійснення моніторингу виконання умов цього Договору надавати уповноваженому банку доступ до місця провадження господарської діяльності Отримувача відповідно до вимог Порядку, а також можливість здійснення фото- та відеофіксації провадження діяльності, та надання документів для відповідного підтвердження;
5) не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту, повернути до уповноваженого банку різницю між сумою отриманого Гранту та фактично сплаченими після отримання Гранту податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невиконання двох обов'язкових умов;
6) у разі невиконання обов'язкової умови визначеної абзацом 3 пункту 1 Розділу V цього Договору протягом 30 днів повернути кошти у сумі отриманого Гранту на рахунок, відкритий в уповноваженому банку;
7) повернути витрачені кошти Гранту протягом одного місяця до уповноваженого банку у разі встановлення факту нецільового використання Гранту за результатами здійснення уповноваженим банком моніторингу за додержанням умов цього Договору;
8) самостійно врегульовувати правовідносини з третіми особами, в тому числі в судовому порядку, які виникатимуть в процесі використання коштів Гранту та реалізації бізнес-плану;
9) відповідати за виконання будь-яких інших обов'язків, покладених на нього цим Договором та Порядком;
10) до виконання умов цього Договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти Гранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави).
Згідно з ч.ч. 1 та 5 розділу 7 договору, сторони відповідають за своїми зобов'язаннями в межах, визначених чинним законодавством України. Отримувач несе відповідальність за ризики, пов'язані з використанням коштів Гранту та реалізацією бізнес-плану.
У разі встановлення факту нецільового використання Гранту, витрачені кошти Гранту протягом одного місяця повертаються Отримувачем до уповноваженого банку (ч. 7 р. 7 договору).
Розділом 11 договору передбачено, що усі спори або розбіжності, що випливають із умов цього Договору або пов'язані з цим Договором та його тлумаченням, дією, припиненням або його розірванням, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. У разі якщо Сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, такі спори вирішуються у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладання у порядку визначному розділом ХІІI Договору та діє 3 роки з дня отримання Гранту, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань Сторін за цим Договором (ч. 1 р. 14 договору).
Як свідчать матеріали справи, 20.12.2022 на рахунок ФОП Тімченка О.Л. НОМЕР_2 здійснено зарахування коштів гранту в сумі 3 614 230,00 грн. згідно Постанови КМУ №739 від 21.06.2022.
Перерахування коштів гранту в сумі 3 614 230,00 грн. ФОП Тімченку О.Л. підтверджується випискою з особового рахунку ФОП Тімченка О.Л. НОМЕР_2 (а.с. 34).
Також судом встановлено, що 22.01.2025 на виконання вимог п. 23 Порядку (який передбачає, що у разі використання гранту не в повному обсязі протягом одного року з дати отримання гранту невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються уповноваженим банком на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого перерахування до Державного бюджету України) Банком повернуто 485,00 грн. невикористаної суми гранту, решта суми наданого гранту була використана ФОП Тімченко О. Л., що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_2 .
На виконання вимог п. 22 Порядку та умов договору про взаємодію, Банком здійснено моніторинг виконання умов договору гранту, за результатами якого керуючим ТВБВ №10007/0342 філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» складені Акти моніторингу виконання умов договору гранту від 19.04.2023, від 14.07.2023, від 13.10.2023, від 19.01.2024, від 12.04.2024, від 12.07.2024, від 10.10.2024, від 27.02.2025, від 09.05.2025, від 04.07.2025 (а.с. 58-67).
За результатами моніторингу встановлено та зафіксовано в Актах наступні аналогічні обставини:
1) фотофіксація місця провадження господарської діяльності Отримувача гранту не здійснена в зв'язку з тим, що господарська діяльність не розпочата. Обладнання (придбане за рахунок гранту) перевезено у Черкаську область. На початку реалізації бізнес-плану ведення бізнесу планувалось у Запорізькій області;
2) не здійснено перевірку наявності обладнання у зв'язку з відсутністю за плановою адресою;
3) отримувач гранту не здійснює реальну господарську діяльність;
4) кошти за Договором гранту використані Отримувачем гранту за цільовим призначенням: придбано обладнання згідно бізнес-плану;
5) проект, мета якого виробництво паливних гранул та брикетів з лушпиння соняшника не реалізовано.
Крім цього, у період з квітня 2023 по січень 2025 ФОП Тімченком О. Л. на адресу АТ «Ощадбанк» надіслані Довідки отримувача гранту щодо кількості найманих працівників та суми сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з І кварталу 2023 року по ІV квартал 2024 року, з яких вбачається, що Відповідачем працевлаштовано на виробництві 0 осіб та сплачено 64 431 грн. 00 коп. обов'язкових платежів (а.с. 68-71).
05.06.2025 на засіданні Моніторингової комісії АТ «Ощадбанк» розглянуто питання щодо підтвердження/порушення виконання умов надання гранту ФОП Тімченко О.Л. Підставою винесення питання на розгляд комісії стало не забезпечено створення та збереження визначеної кількості робочих місць, передбачених Договором та пунктом 20 Порядку надання грантів, відсутність здійснення господарської діяльності.
За результатами розгляду даного питання прийнято рішення, яким членами Моніторингової комісії підтверджено порушення ФОП Тімченком О.Л. виконання п.п. 2, 4, 6 п. 3 р. IV Договору про надання гранту та умов Порядку клієнта філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк».
1. Міністерству економіки України ініціювати звернення до ФОП Тімченко О.Л. з метою виконання умов договору про надання гранту та абз. 25 п. 20 Порядку, а саме надання інформації для підтвердження виконання умов договору про надання гранту та вимог Порядку.
2. АТ «Ощадбанк» в оперативному порядку сформувати та надати Міністерству економіки України пакет ФОП Тімченко О.Л. для проведення подальшої роботи щодо повернення грантових коштів відповідно до умов Порядку.
Вищевказане рішення оформлено протоколом засідання Моніторингової комісії АТ «Ощадбанк» № 02 від 05.06.2025 (а.с. 37-40, 52).
Як зазначено у позовній заяві, 22.07.2025 АТ «Ощадбанк» листом № 75/3-06/95565/2025 «Щодо надання документів по грантоотримувачам» відповідно до п. 22 Порядку передано Мінекономіки пакет документів ФОП Тімченка О.Л. для проведення подальшої роботи щодо повернення грантових коштів.
19.11.2025 Мінекономіки на адресу ФОП Тімченка О.Л. надіслано претензію № 2431-05/79106-07 щодо невиконання умов договору про надання гранту від 11.10.2022, в якій посилаючись на вищевказані порушення умов Договору та постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 «Порядок надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості» вимагало у строк до 01.12.2025 добровільно повернути до державного бюджету України кошти гранту у повному обсязі - 3 614 230,00 грн.
Вищевказана претензія залишена ФОП Тімченком О.Л. без відповіді та задоволення.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з ФОП Тімченка Олена Леонідовича на користь Мінекономіки кошти гранту на суму 3 614 230,00 грн. та розірвати Договір про надання гранту, укладений між Мінекономіки та Фізичною особою - підприємцем Тімченком О. Л., шляхом подання Фізичною особою - підприємцем Тімченком О. Л. до Акціонерного товариства “ОЩАДБАНК» заяви про приєднання до умов Договору від 11.10.2022.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до пункту 26 Порядку № 739 для отримання гранту отримувач укладає договір гранту у вигляді договору про приєднання за формами, встановленими Мінекономіки або Державним центром зайнятості.
Таким чином, Договір між сторонами укладено у формі, затвердженій наказом Мінекономіки від 15.07.2022 № 2109, відповідно до приписів статті 634 ЦК України шляхом звернення Відповідача із заявою про приєднання від 11.10.2022 до його умов, акцептуючи усі його положення в цілому, без жодних застережень в силу чого між сторонами виникли договірні зобов'язання.
Пунктом 7 розділу 4 Договору визначено, що Уповноважений банк здійснює моніторинг виконання умов Договору відповідно до умов, визначених у Договорі про взаємодію, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності Отримувача протягом трьох років з дня надання йому Гранту або до повного виконання абзацу 2 пункту 1 Розділу 5 цього Договору.
Як встановлено судом, на виконання умов договору № б/н від 11.10.2022 про надання гранту, 20.12.2022 на рахунок ФОП Тімченка О. Л. здійснено зарахування коштів гранту в сумі 3 614 230,00 грн. згідно Постанови КМУ №739 від 21.06.2022, що підтверджується випискою з особового рахунку ФОП Тімченка О.Л. НОМЕР_2 (а.с. 34).
Наявні в матеріалах справи довідки Отримувача гранту (ФОП Тимченка О.Л.) за різні звітні періоди протягом 2023- 2024 років, сформовані самим Відповідачем та подані до АТ «Ощадбанк» відповідно до вимог Порядку № 739, свідчать про систематичне невиконання Відповідачем обов'язкової умови Договору щодо створення та забезпечення функціонування 25 робочих місць. Усі довідки підтверджують, що протягом реалізації свого грантового проекту ФОП Тимченко О.Л. жодного разу не створив і не забезпечив необхідну кількість робочих місць і не забезпечив працевлаштування працівників, а також не досяг рівня податкового навантаження, який є умовою безповоротності гранту.
Зазначені обставини Відповідачем не спростовано, а докази оскарження та визнання недійсним протоколу засідання Моніторингової комісії АТ «Ощадбанк» від № 02 від 05.06.2025 № 01 матеріли справи не містять.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
З урахуванням встановленої дати отримання гранту, спливу передбаченого Договором однорічного строку, на який надавався грант та 30-ти денного строку для повернення коштів, строк для повернення грантових коштів у Відповідача фактично є таким, що сплив 19.01.2024.
Таким чином, оскільки наведеними вище належними, допустимими та достовірними доказами підтверджується факт порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання гранту № б/н від 11.10.2022, відсутність в матеріалах справи доказів повернення Відповідачем коштів в розмірі 3 614 230,00 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на позов не скористався, письмовий відзив суду не направив, доказів погашення заборгованості не представив.
Контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідачем суду не надано.
Стосовно позовної вимоги про розірвання Договору суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що порядок дострокового розірвання Договору визначено розділом 9, згідно пункту 2 якого передбачено, що Договір може бути розірваний достроково Міністерством економіки України в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення Отримувачу у випадку встановлення в процесі моніторингу за додержанням умов цього Договору факту нецільового використання гранту.
Відповідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як встановлено судом, повідомлення про дострокове розірвання Договору Позивачем матеріали справи не місять.
Проте відповідно до ч. 1 розділу 14 договору № б/н від 11.10.2022, цей Договір набирає чинності з дня його укладання у порядку визначному розділом ХІІI Договору та діє 3 роки з дня отримання Гранту, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань Сторін за цим Договором.
Разом з тим, відповідно до абз. 3 п. 20 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі невиконання двох обов'язкових умов договору гранту отримувач зобов'язаний повернути різницю між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідне рішення приймає Мінекономіки. Отримувач здійснює повернення зазначеної різниці уповноваженому банку не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту. Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до законодавства.
Згідно з абз. 3 п. 21 Порядку, у разі невиконання обов'язкової умови договору гранту, визначеної абзацом п'ятим пункту 20 цього Порядку, договір гранту розривається, а отримувач здійснює повернення коштів у сумі отриманого гранту протягом 30 днів на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку. Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до законодавства.
Доказів продовження вищевказаного трирічного строку дії Договору сторонами суду не надано та матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи отримання відповідачем гранту 20.12.2022, строк дії Договору закінчився 21.12.2025, а тому підстави для його розірвання відсутні.
Інші доводи Позивача не приймаються судом в силу викладеного.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 43 370,76 грн. судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ та від 19.11.2024 № 4059-ІХ, з 1 січня 2024 року та з 1 січня 2025 року відповідно, прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривень.
Згідно із підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору за подання до господарського суду вказаної позовної заяви складає 45 793,16 грн.
Проте, при зверненні до суду з вказаною позовною заявою Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України сплачений судовий збір на суму 57 243,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 3236 (внутрішній номер 476954987) від 26.12.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням вищевикладеного, питання щодо повернення позивачу надмірно-сплаченого судового збору у розмірі 11 449,84 грн. може бути вирішено судом після надходження відповідного клопотання позивача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тімченка Олега Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: невідома) на користь Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; код ЄДРПОУ 37508596) кошти гранту у сумі 3 614 230 (три мільйона шістсот чотирнадцять тисяч двісті тридцять) грн. 00 копійок (на рахунок НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 00032129). Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тімченка Олега Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: невідома) на користь Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; код ЄДРПОУ 37508596) витрати зі сплати судового збору у розмірі 43 370 (сорок три тисячі триста сімдесят) грн. 76 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
У зв'язку із запровадженням графіків обмеження електропостачання у м. Запоріжжі, повний текст рішення складено та підписано 21.04.2026.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.