Ухвала від 20.04.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

20.04.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Руденко Е.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від імені якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович (свідоцтво серії ДП № 3602 від 25.01.2018 та ордер серії АЕ № 1466566 від 27.03.2026)

з грошовими вимогами до боржника у сумі 50.000,00 грн (вх.№1379/26) та у сумі 100.000,00 грн (вх.№1386/26), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В. (свідоцтво № 1051 від 11.07.2013), -

представники не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).

27.03.2026, тобто з порушенням строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович, надійшли наступні заяви про грошові вимоги до боржника:

- на суму 50.000,00 грн., з додатками за переліком (вх.№ 1379/26 від 27.03.2026),

- на суму 100.000,00 грн., з додатками за переліком (вх.№ 1386/26 від 27.03.2026).

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято до розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника на суму 50.000,00 грн. (вх.№ 1379/26 від 27.03.2026) та на суму 100.000,00 грн. (вх.№ 1386/26 від 27.03.2026); об'єднано в одне провадження вказані заяви про грошові вимоги до боржника для їх сумісного розгляду на підставі пункту 1 частини 2 статті 173 ГПК України; повідомлено заявника та інших учасників справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», що судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника буде проведено після попереднього засідання господарського суду, дата, час та місце проведення якого буде визначена судом додатково.

З матеріалів справи відомо, що 30.03.2026 суд постановив ухвалу за результатами попереднього засідання.

Згідно з ухвалою суду від 02.04.2026 призначено розгляд заяв ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 1379/26 та вх.№ 1386/26 від 27.03.2026) на 20.04.2026, визнано явку уповноважених представників сторін у судове засідання необов'язковою, вирішено інші процедурні питання.

Про хід справи та про дату судового засідання заявник повідомлений шляхом оприлюднення відповідних оголошень на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України, інші учасники повідомлені шляхом доставки процесуальних рішень суду у їх зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд», представнику заявника ухвала суду від 02.04.2026 направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення та на електронну пошту.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Згідно вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

В судовому засіданні 20.04.2026 сторони участі не приймали, що за умовами ч.1 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду заяв ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у цьому засіданні за наявними документами.

В обґрунтування вимог у своїх заявах ОСОБА_1 посилається на те, що в період з 03.04.2018 по 05.02.2020 він працював у ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», після звільнення роботодавець з ним не розрахувався, заборгованість по заробітній платі в розмірі 92379,08 грн. була стягнута з роботодавця за рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2025 та сплачена ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» 14.01.2022. У подальшому рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.03.2022 по справі №235/799/22 було стягнуто з ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 100000,00 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.05.2020 по 13.01.2022, яка до тепер боржником не сплачена.

Крім того, під час роботи на підприємстві заявник отримав професійне захворювання, та має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, що стягнута з ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2022 по справі №235/716/22, але не сплачена.

Загальний розмір грошових вимог до боржника за цими заявами становить 150000,00 грн.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи представника заявника, витяг з АСВП щодо стану виконавчих проваджень (стягувач ОСОБА_1 , боржник ТОВ «Краснолиманське»), паспортні дані та картка платника податків ОСОБА_1 , рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2022 року по справі №235/716/22 (провадження №2/235/684/22) та від 09 березня 2022 року по справі №235/799/22 (провадження №2/235/723/22).

ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подано до суду додаткові пояснення у справі від 16.04.2026 про результати розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 01-41/2815/26 від 16.04.2026), в пункті 1 яких вказує, що вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн визнає у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 100000,00 грн боржником пояснень подано не було.

Розпорядником майна не подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника.

Частиною 4 статті 45 КУзПБ унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

За правилами частини 6 статті 45 цього Кодексу заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Надаючи оцінку доводам та доказам сторін, суд зазначає таке.

Як вбачається з наданих документів та Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2022 (з урахуванням ухвали від 07.09.2023) по справі №235/716/22 (провадження №2/235/684/22) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. без утримання з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів; розподілено судові витрати.

У цьому рішенні місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу працював у вугільній промисловості, в трудових відносинах з відповідачем по справі позивач ОСОБА_1 перебував з 03 квітня 2018 року по 05 лютого 2020 року, був звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком.

Судом зазначено, що тяжкі та шкідливі умови праці призвели до професійних захворювань позивача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 01.09.2021 року. Висновком МСЕК від 25.11.2021 року позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом 3 групи безстроково. Суд дійшов висновку, що позивачу внаслідок професійного захворювання була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він зазнав і продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю і страждань, після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховував ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з професійними захворюваннями згідно висновку МСЕК втрачена на 65 %, позивач визнаний інвалідом третьої групи безстроково, та стягнув з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000грн.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2022 по справі №235/716/22 (провадження №2/235/684/22) сторонами не оскаржувалась, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалось та набрало законної сили 31.03.2022. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

З матеріалів заяви також вбачається, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.03.2022 по справі №235/799/22 (провадження №2/235/723/22) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 травня 2020 року по 13 січня 2022 року в сумі 100000 гривень з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 1000 гривень.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» з 3 квітня 2018 року (наказ № 645/к від 03.04.2018р.) по 5 лютого 2020 року (наказ № 35/к від 05.02.2020р.), звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком за ст.38 КЗпП.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 вересня 2020 року стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій при звільненні заробітної плати (в тому числі компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомоги) за листопад-грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року в сумі 92379,08 грн.

14 січня 2022 року відповідач в повному обсязі сплатив заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 , що підтверджується випискою по його картковому рахунку.

Відповідачем проведено остаточний розрахунок 14 січня 2022 року, у зв'язку з чим підлягає цивільній відповідальності, що передбачена ст.117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 травня 2020 року по 13 січня 2022 року включно.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача за період з 29 травня 2020 року по 13 січня 2022 року, становив 333744,93 грн (862,39 грн х 387 робочі дні), де 862,39 грн - середньоденний заробіток позивача на підприємстві, 387 днів - кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати, з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.

У цьому рішенні суд зазначив, що оскільки за процесуальним законом суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в межах позовних вимог в сумі 100000 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.03.2022 по справі №235/799/22 (провадження №2/235/723/22) сторонами не оскаржувалась, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалось та набрало законної сили 08.04.2022. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Дійсно, преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішеннями Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2022 по справі №235/716/22 (провадження №2/235/684/22) та від 09.03.2022 по справі №235/799/22 (провадження №2/235/723/22) , що набрали законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Відповідно до частини 6 статті 41 КУзПБ під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Абзацом першим частини п'ятої статті 41 КУзПБ унормовано, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється зокрема на вимоги про виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів.

Станом на дату судового засідання до матеріалів справи ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» не надано доказів повного чи часткового виконання рішень Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2022 по справі №235/716/22 (провадження №2/235/684/22) та від 09.03.2022 по справі №235/799/22 (провадження №2/235/723/22), не подано належних доказів відсутності заборгованості перед заявником у загальному розмірі 150000,00 грн.

Відтак, за висновком господарського суду, наявні підстави для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на заявлену суму.

Водночас, оскільки заява з кредиторськими вимогами подана до суду після спливу тридцятиденного строку з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, такі вимоги хоча і є конкурсними, але не мають вирішального голосу на комітеті (зборах) кредиторів, мають дорадчий голос.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в інтересах якого діє адвокат Мотуз О.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 150.000,00 грн, з яких 50.000,00 грн - відшкодування моральної шкоди та 100.000,00 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Зобов'язати розпорядника майна-арбітражного керуючого Карауш Ю.В. включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 20.04.2026.

Суддя Н.В. Величко