08.12.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2948/23(908/3700/23)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Камінська А.А. (власні засоби);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Препелиця Ю.В. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 (суддя Юлдашев О.О., повний текст якої підписаний 28.04.2025) у справі № 908/2948/23(908/3700/23)
за позовом арбітражного керуючого Камінської Анни Анатоліївни, м. Харків
до відповідачів - 1/ ОСОБА_1 , м. Запоріжжя;
2/ Акціонерного товариства “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», м. Київ;
про визнання недійсним договору іпотеки № 190122-І від 19.01.2022
в межах справи № 908/2948/23
про неплатоспроможність - ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
кредитори - 1/ Акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро», м.Київ
2/ ОСОБА_2
3/ Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 у справі № 908/2948/23(908/3700/23) відмовлено у задоволені клопотання арбітражного керуючого Микитьона В.В. про відмову від позову про визнання недійсним договору іпотеки 190122-1 від 19.01.2022.
Задоволено заяву арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни про здійснення процесуального правонаступництва.
Замінено арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича на арбітражну керуючу Камінську Анну Анатоліївну.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну арбітражного керуючого у повному обсязі.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що як вбачається із клопотання арбітражного керуючого Камінської А.А., вона взагалі не навела ніякого обґрунтування щодо заміни сторони у позовному провадженні, не надала жодних доказів вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Акцентує увагу, що у позовному провадженні відсутня така сторона як арбітражний керуючи (є позивач та відповідач), а отже здійснювати процесуальне правонаступництво шляхом заміни арбітражного керуючого неможливо, що свідчить про порушення норм процесуального права, а саме ст. 52 ГПК України, та неповноту встановлення всіх обставин справи.
Інші учасники справи правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надали.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.05.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 12.05.2025 відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
29.05.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2025 (головуючий суддя - Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 залишено без руху.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 у справі № 908/2948/23(908/3700/24); розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.09.2025.
08.08.2025 до суду від арбітражного керуючого Камінської А.А. надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 29.09.2025, не відбувся через сервіс Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «ВКЗ», який не працював з 9:00 до 15:30.
Ухвалою суду від 29.09.2025 розгляд справи призначено на 08.12.2025.
В судовому засіданні 08.12.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича (свідоцтво № 11 від 31.01.2013 року; адреса: а/с 18, м. Київ, 02094).
До Господарського суду Запорізької області 18.12.2023 надійшла позовна заява арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича до відповідачів - ОСОБА_1 та Акціонерного товариства “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про визнання недійсним договору іпотеки 190122-1 від 19.01.2022, для розгляду в межах справи № 908/2948/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Також арбітражним керуючим Микитьоном В.В. було подано клопотання про відмову від позовної заяви про визнання недійсним договору іпотеки 190122-1 від 19.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2024 у справі № 908/2948/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 задоволено заяву арбітражного керуючого Микитьона В.В. про припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі №908/2948/23. Відсторонено арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 908/2948/23 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 .
Керуючим реструктуризацією у справі № 908/2948/23 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражну керуючу Камінську Анну Анатоліївну (свідоцтво №1413 від 19.07.2013).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2025 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.08.2024 у справі № 908/2948/23 в частині призначення нової арбітражної керуючої - Камінської Анни Анатоліївни залишено без змін.
15.04.2025 від арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни надійшла заява про здійснення процесуального правонаступництва у цій справі про визнання недійсним договору іпотеки 190122-1 від 19.01.2022, в якій остання просить замінити Позивача - арбітражного керуючого Микитьона В.В. на Позивача - арбітражного керуючого Камінську А.А.
Відмовляючи у задоволені клопотання арбітражного керуючого Микитьона В.В. про відмову від позову про визнання недійсним договору іпотеки 190122-1 від 19.01.2022, господарський суд критично оцінив доводи арбітражного керуючого Микитьона В.В., викладені в клопотанні про відмову від позову, оскільки прийшов до висновку що відмова від позову завдасть шкоди інтересам боржника та кредиторів у справі про № 908/2948/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Задовольняючи заяву арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни про здійснення процесуального правонаступництва, суд врахував імперативні приписи статті 52 ГПК України, якою встановлено правові підстави для здійснення правонаступництва.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів констатує, що ухвала господарського суду оскаржується лише в частині задоволення заяви про заміну арбітражного керуючого.
Оскільки ухвала суду в частині відмови у задоволені клопотання арбітражного керуючого Микитьона В.В. про відмову від позову про визнання недійсним договору іпотеки 190122-1 від 19.01.2022 заявником апеляційної скарги не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.
Таким чином, з урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Статтею 162 ГПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
З положень наведених норм вбачається, що визначення відповідача є правом позивача. Проте саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГПК України, ураховуючи завдання господарського судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб'єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.
Таким чином, суд не вправі ініціювати залучення до участі у справі іншого позивача/ відповідача, оскільки звернення до суду з позовом і пред'явлення вимог до відповідача є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд. Проте, з метою вступу у справу особи, яка є правонаступником учасника судового процесу, така особа або учасник судового процесу, зобов'язані подати до суду відповідну заяву, відповідно до ч. 1 ст. 169 ГПК України, якою визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
03.01.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/2948/23(908/3700/24) за позовом арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича до відповідачів - ОСОБА_1 та Акціонерного товариства “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про визнання недійсним договору іпотеки 190122-1 від 19.01.2022, для розгляду в межах справи № 908/2948/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Також матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2024 у справі № 908/2948/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 задоволено заяву арбітражного керуючого Микитьона В.В. про припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі №908/2948/23. Відсторонено арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 908/2948/23 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 .
Керуючим реструктуризацією у справі № 908/2948/23 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражну керуючу Камінську Анну Анатоліївну (свідоцтво №1413 від 19.07.2013).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2025 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.08.2024 у справі № 908/2948/23 в частині призначення нової арбітражної керуючої - Камінської Анни Анатоліївни залишено без змін.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб'єктивних прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого відбувається через набуття суб'єктивного права та/чи суб'єктивного обов'язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв'язок між набутими суб'єктивними правами і обов'язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.
Процесуальне правонаступництво - це заміна особи, яка бере участь в процесі як сторона, іншою особою (правонаступником), яке займає процесуальне становище вибулої сторони. При цьому, при вступі (залученні) в процес правонаступника нове провадження у справі не порушується, оскільки процесуальне правонаступництво характеризується тим, що правонаступник продовжує участь в процесі, займаючи правове становище попередника.
В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
Отже, для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Процесуальне правонаступництво відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним.
Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 № 14-149цс21, 761/13017/16-ц суд відступив від висновку, наведеного у постанові Верхового Суду від 15.06.2020 у справі №910/10006/19 вказавши, що одним із прав сторони у матеріальних відносинах є право на судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав чи інтересів. Таке право сторона може реалізувати, зокрема, у цивільних процесуальних відносинах (зокрема, за позовом про визнання недійсним договору).
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ (ч. 6 ст. 12 ГПК України). Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 7 КУзПБ, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, в повному вигляді провадження у справі про банкрутство здійснюється шляхом застосування комплексу процесуальних норм, зосереджених в КУзПБ і ГПК України.
Проте, існує відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами КУзПБ, і процесуальним правонаступництвом у позовному провадженні, визначеним ГПК України.
Щодо спорів, які згідно зі статтею 7 КУзПБ розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство, мають застосовуватися загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, зокрема статтею 52. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 43 КУзПБ).
З урахуванням специфіки регулювання провадження у справі про банкрутство КУзПБ справа про банкрутство є основною, а справи про вирішення спорів за правилами ГПК розглядаються в межах справи про банкрутство і такий розгляд є похідним від справи про банкрутство. Отже, при розгляді спорів відповідно до статті 7 КУзПБ за участю кредитора і за наявності підстав для заміни кредитора у такому провадженні має з'ясовуватися те, чи здійснено заміну такого кредитора в основній справі про банкрутство.
Згідно положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 цього ж Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї ж статті Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (що і має місце у даній справі), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, полягає в тому, щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права (див. постанову Верховного Суду від 26.01.2022 в справі №917/2041/20).
О тже, як неодноразово вказував Верховний Суд (наприклад, постанови від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі №318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18) у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.
Однак, процесуальне законодавство містить норми тільки щодо заміни сторони її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона договору вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого натомість вступає правонаступник цієї сторони.
При цьому, процесуальним законодавством не враховано, що у певних випадках до матеріального правовідношення може вступити інша особа як правонаступник, хоч сторона судового провадження з цього правовідношення і не вибуває.
Забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов'язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.
Таким чином, за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) кредитор/боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома кредиторами/боржниками, суд має замінити такого кредитора/боржника як учасника судової справи двома кредиторами/боржниками.
Отже, після заміни первісного кредитора/боржника у судовій справі двома кредиторами/боржниками процесуальні дії мають вчинятися щодо обох цих кредиторів/боржників.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15.
Питання заміни сторони її правонаступником вирішується судом виключно в порядку, передбаченому ст. 52 ГПК України.
Згідно ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
З огляду на що, приймаючи до уваги ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.08.2024, якою керуючим реструктуризацією у справі № 908/2948/23 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражну керуючу Камінську Анну Анатоліївну, господарський суд правомірно здійснив процесуальне правонаступництво у цій справі про визнання недійсним договору іпотеки 190122-1 від 19.01.2022, замінивши первісного Позивача - арбітражного керуючого Микитьона В.В. на його правонаступника - арбітражного керуючого Камінську А.А.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 у справі № 908/2948/23(908/3700/24) (вх.44602) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 у справі № 908/2948/23(908/3700/24) - залишити без змін.
Судові витрати Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 21.04.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв