Ухвала від 21.04.2026 по справі 908/3468/13

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21.04.2026 м. Дніпро Справа № 908/3468/13 (908/599/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Фещенко Ю.В. (суддя-доповідач),

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемко Романа Анатолійовича

на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 (ухвалене суддею Черкаським В.І. у м. Запоріжжі, повне рішення складене 10.04.2026) у справі № 908/3468/13 (908/599/25)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (м.Запоріжжя)

до відповідача 1 - Товарної біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" (м. Херсон, Херсонська область)

до відповідача 2 - Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело житття" (м. Запоріжжя)

до відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метизи" (м.Запоріжжя)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 (м. Кривій Ріг, Дніпропетровська область)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" (м.Запоріжжя)

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство "Стасенко та партнери" (м. Київ)

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (м.Запоріжжя)

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (м. Запоріжжя)

третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Запорізький міський центр зайнятості (м. Запоріжжя)

третя особа-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Концерн "Міські теплові мережі" (м. Запоріжжя)

третя особа-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя), відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (м. Київ)

третя особа-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (м. Запоріжжя)

третя особа-11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Водоканал" (м. Запоріжжя)

третя особа-12, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

третя особа-13, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско Пласт" (м. Дніпро)

третя особа-14, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (м. Запоріжжя)

третя особа-15, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" (м. Запоріжжя).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_4 (с. Чорноземне, Мелітопольський район, Запорізька область).

про визнання аукціонів недійсними та витребування майна в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України,

в межах справи № 908/3468/13

про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод» (м. Запоріжжя)

керуючий санацією - Оберемко Роман Анатолійович (м. Київ)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 у справі №908/3468/13 (908/599/25):

- позовні вимоги задоволені частково;

- визнані недійсними результати других повторних торгів (аукціону) з продажу майна Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод» , який відбувся на Товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлений протоколом від №4_З/060415 від 06.04.2015.

- стягнуто з Товарної біржи "Херсонська універсальна товарна біржа" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" судовий збір у розмірі 3 734 грн 53 коп.

- в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа - підприємець Морозова Інна Георгіївна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. суду № 48636 від 30.01.2026), в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Запорізької областівід 24.12.2025 в частині відмови у задоволенні вимог про витребування у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело житття" нерухомого майна, будівлі, інв. №181052, літ.А1-2, А2, загальною площею (кв.м): 749.5 за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична, будинок 49;

- ухвалити нове рішення у частині витребування у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело житття" на користь ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" нерухоме майно інв. №181052, літ.А1-2, А2, загальною площею (кв.м): 749.5, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична.

У скарзі заявлені клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а також клопотання про звільнення від сплати скаржником судового збору за апеляційне оскарження рішення у даній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Відповідно до частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 258 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Апеляційним судом враховано, що позивач звернувся з позовом у цій справі у 2025 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн 00 коп.

За приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При цьому відповідно до частини 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Аналіз наведених норм Господарського процесуального кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов'язує визначення ціни позову з моментом пред'явлення позову до суду.

В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості.

У даному випадку, з огляду на ненадання скаржником до апеляційної скарги документів, які містять відомості про вартість спірного майна на момент пред'явлення позову до суду, суд вважає за доцільне використати для визначення ціни позову, у частині майнових вимог, умови договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.04.2019 (останні відомості про вартість майна перед зверненням позивача із позовом до суду), згідно з яким експертна грошова оцінка спірного приміщення складає 1 367 357 грн 00 коп.

З огляду на викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 24 612 грн 43 коп. (1 367 357 грн 00 коп. х 1.5% х 150% х 0.8).

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA678999980313131206082004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __________ (номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, встановлено, що скаржником не надано доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Разом з тим, як зазначено вище, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що позивач, який наразі перебуває у процедурі банкрутства, не має грошових коштів для оплати судового збору, що підтверджується випискою із санаційного рахунку боржника.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20).

Разом з цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна надати докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63,64).

Згідно з частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При зверненні з вимогою про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги (розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) необхідним є надання комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника.

Сам факт перебування юридичної особи у процедурі банкрутства не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

У цій справі заявником не надано належних доказів, які дають можливість оцінити комплексно реальний майновий стан боржника (зокрема, не надано фінансової звітності за останні звітні періоди, відомостей про наявність чи відсутність дебіторської заборгованості та заходів щодо її стягнення, даних щодо усіх рахунків), крім цього керуючим санацією не надано доказів вжиття заходів для отримання коштів на сплату судового збору.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі, щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

Крім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Зокрема, за положеннями частин 5-8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

За приписами частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, процесуальне законодавство передбачає два види направлення документів у паперовому вигляді та в електронному вигляді за допомогою модулю ЄСІКС "Електронний суд".

Відтак, належними доказами направлення апеляційної скарги у паперовому вигляді є розрахунковий документ оператора поштового зв'язку з описом вкладення, а в електронному вигляді сформовані системою ЄСІКС квитанції про направлення скарги учасникам справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, судом встановлено, що скаржником не надані докази направлення апеляційної скарги В,юнніку Віталію Михайловичу, який є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2.

Викладене не відповідає приписам пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення скарги без руху.

Суд зауважує, що В,юннік В.М. є фізичною особою і у силу приписів частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація електронного кабінету для нього не є не обов'язковою.

За приписами статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись статтями 174, 176, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемко Романа Анатолійовича про звільнення від сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 у справі № 908/3468/13 (908/599/25) - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемко Романа Анатолійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 у справі № 908/3468/13 (908/599/25) - залишити без руху.

3. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду:

- докази сплати судового збору в сумі 24 612 грн 43 коп.;

- докази направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів В,юнніку Віталію Михайловичу.

4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем - 21.04.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.В. Фещенко