ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"21" квітня 2026 р. Справа № 924/552/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Коломис В.В.
судді Романюк Ю.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого Кунцевича Станіслава Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026 (повний текст - 27.03.2026) у справі №924/552/25 (суддя Гладій С.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Галузеве підприємство “Промсервіс» м.Суми
до Дочірнього підприємства “Аромат» м.Кам'янець - Подільський, Хмельницької області
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Хмельницької області знаходиться справа №924/552/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Галузеве підприємство “Промсервіс» до Дочірнього підприємства “Аромат» про банкрутство.
10.03.2026 арбітражний керуючий Кунцевич С.В. через систему «Електронний суд» надіслав Господарському суду Хмельницької області клопотання про постановлення ухвали за результатами попереднього засідання в якому просить призначити попереднє засідання по справі №924/552/25 про банкрутство ДП «Аромат», посилається на те, що відсутність постановленої господарським судом ухвали за результатами попереднього засідання не дає змоги визначити кількість голосів конкурсних кредиторів на зборах та комітеті кредиторів, а також не дає можливості призначити та провести перші збори кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026 у справі №924/552/25 в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Кунцевича С.В. про перехід до наступної стадії розгляду справи відмовлено. Відкладено попереднє засідання у справі на 10 год. 00 хв. “04» травня 2026 року. Зобов'язано арбітражного керуючого Кунцевича С.В. в строк до 29.04.2026 виконати вимоги ухвали суду від 06.08.2025, а саме: провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; подати суду результати проведеної інвентаризації майна боржника з копіями інвентаризаційних відомостей, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства; провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища та його становища на ринках та надати господарському суду письмовий звіт; надати звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, арбітражний керуючий Кунцевич Станіслав Володимирович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
09.04.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
16.04.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів приймає до уваги, що стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ГПК).
Зазначені конституційні приписи закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство - нормами КУзПБ та ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У статті 255 ГПК України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції.
Зокрема, згідно з пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.
Водночас, у КУзПБ, на відміну від ГПК України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства у статті 9 КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 9 КУзПБ визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23 зазначено, що в основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені:
а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 КУзПБ щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення (зокрема, частина шоста статті 5 КУзПБ, абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ);
б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 ГПК України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм ГПК України.
Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити:
1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство);
2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ;
3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 ГПК України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 КУзПБ для цього виду ухвал.
Також, у вказаній постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23 зазначено, що випадками (виключеннями) із загального правила апеляційного оскарження всіх ухвал є, зокрема, встановлені частиною другої статті 254, частиною першою статті 255 Господарського процесуального кодексу України обмеження щодо оскарження ухвал першої інстанції окремо від рішення суду, які поширюються на універсальні ухвали, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Універсальні - ухвали, які суд постановляє із загальних питань, що можуть вирішуватися як у справах про банкрутство, так і у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані КУзПБ.
Так, суд першої інстанції постановляє універсальні ухвали у справі про банкрутство коли здійснює процесуальні дії чи вирішує процедурні питання, розглядає і вирішує клопотання, заяви, скарги за правилами та на підставі приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема, але не виключно за норми інститутів відводу (самовідводу) судді, процесуальних строків, судових викликів і повідомлень, судових витрат, заходів процесуального примусу, забезпечення судом повного і всебічного з'ясування обставин справи та дослідження доказів, фіксування судового процесу.
Водночас, колегія суддів приймає до уваги, що завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном (реструктуризації боргів), передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декількох судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.
Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №904/5314/20, від 04.07.2023 у справі №922/2334/21.
Слід звернути увагу, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав, що станом на час розгляду заяви арбітражного керуючого Кунцевича С.В. (16.03.2026) останнім вимоги ухвали суду від 06.08.2025 не виконано. В матеріалах справи відсутні відомості про проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості, не подано господарському суду результати проведеної інвентаризації майна боржника з копіями інвентаризаційних відомостей, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства; відсутній проведений аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища та його становища на ринках, не подано письмовий звіт; не надано (не рідше одного разу на місяць) господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом, відсутні відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують.
За висновком суду саме вказані обставини не дають можливість перейти до наступної стадії розгляду справи про банкрутство без наявності вказаної інформації, яка має значення для переходу на іншу стадію судового розгляду.
В апеляційній скарзі арбітражний керуючий не спростовує встановлені в ухвалі суду першої інстанції зазначені вище обставини, а лише вказує про необхідність затвердження реєстру вимог кредиторів.
Колегія суддів, враховуючи зазначені норми та встановлені обставини, приходить до висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Хмельницької області не є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ, а наразі лише вирішує процесуальні питання.
Тобто оскаржувана ухвала є універсальною, яка вирішує процедурні питання та якою здійснено наступні процесуальні дії: відмовлено у задоволенні клопотання про постановлення ухвали за результатами попереднього засідання та відкладено попереднє судове засідання.
При цьому, вказана ухвала не перешкоджає подальшому розгляду справи, не завершує певну стадію провадження у банкрутстві, ухвалена з метою здійснення належного аналізу заявлених вимог кредиторів.
Водночас, наявність клопотання учасника про вирішення певного процесуального питання у конкретному судовому засіданні не змінює суть оскаржуваної ухвали - як процесуального судового акта, яким вирішено питання організації розгляду справи, зокрема відкладення попереднього засідання.
Судом першої інстанції не було відмовлено у постановленні ухвали за результатами попереднього засідання зовсім, а лише у вказаному судовому засіданні, та, відповідно, відкладено попереднє засідання на іншу дату.
На переконання суду апеляційної інстанції, перегляд в апеляційному провадженні таких ухвал не сприятиме швидкому та ефективному розгляду справ про банкрутство, а лише може призвести до затягування судового процесу, оскільки надає можливість учасникам провадження оскаржувати ухвали, які по своїй суті є ухвалами про відкладення розгляду справи, у даному випадку - відкладення попереднього засідання.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не віднесена до переліку ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, визначеного статтею 255 Господарського процесуального кодексу України та положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №912/1398/18, від 12.03.2019 у справі №918/361/18, від 15.01.2020 у справі №923/133/19, від 19.04.2021 у справі № 910/4248/20, від 05.11.2021 у справі №906/294/21.
Колегія суддів також звертає увагу, що учасник справи про банкрутство має право включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду згідно з приписами ГПК України, до апеляційної скарги на судове рішення (ухвалу, постанову), яке є наступним після ухвали, яка не може бути оскаржена окремо, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов'язаним із такою ухвалою (п.76 постанови Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23).
Отже, зазначена ухвала місцевого господарського суду не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, яка і є спеціальною в розумінні КУзПБ.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Також, слід звернути увагу, що арбітражним керуючим Кунцевичим Станіславом Володимировичем, всупереч п.п.2,3 ч.3 ст.258 ГПК України не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії скарги учасникам провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.116, 234, 235, 242, 260 ГПК України, суд -
1. Повернути арбітражному керуючому Кунцевичу Станіславу Володимировичу апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2026 у справі №924/552/25.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Романюк Ю.Г.