вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" квітня 2026 р. Справа№ 910/3773/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
ОСОБА_1 особисто (в режимі відеоконференції)
від ТОВ "Амстор": ліквідатор Черпак А.Ю. (в режимі відеоконференції)
від ТОВ "ТБ "Амстор" ліквідатор Охріменко О.О. (в режимі відеоконференції)
арбітражний керуючий Паніотов О.К. особисто (у приміщенні суду)
від ТОВ "ФК "Авуар-Сервіс": Свистуленко М.П. згідно ордера (у приміщенні суду)
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року
у справі №910/3773/25 (суддя Яковенко А.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія
"Авуар-Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд"
про банкрутство
Постановою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у справі №910/3773/25, зокрема, визнано ТОВ "Амстор Трейд" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Паніотова О.К.
Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у справі №910/3773/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ "Амстор Трейд" арбітражного керуючого Паніотова О.К. про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури у справі №910/3773/25, продовжити строк проведення процедури розпорядження майном боржника у справі №910/3773/25 про банкрутство ТОВ "Амстор Трейд".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 09.02.2026 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у справі №910/3773/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3773/25, в яких міститься оскаржувана постанова Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року.
16.02.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/3773/25/996/26 від 13.02.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 19.02.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/3773/25, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 19.03.2026 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Паніотов О.К. просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
13.03.2026 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.03.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 16.03.2026 року вищевказану заяву було задоволено.
18.03.2026 року через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Амстор" арбітражного керуючого Черпак А.Ю. та від ліквідатора ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" арбітражного керуючого Охріменка О.О. надійшли заява та клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.03.2026 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду яких ухвалою суду від 18.03.2026 відмовлено у їх задоволенні.
Ухвалою суду від 19.03.2026 оголошено перерву у справі до 09.04.2026 на підставі положень ст. 216 ГПК України.
24.03.2026 через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Амстор" арбітражного керуючого Черпак А.Ю. та від ліквідатора ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" арбітражного керуючого Охріменка О.О. надійшли відповідно заява і клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 09.04.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду яких ухвалою суду від 31.03.2026 року вказані заяву та клопотання було задоволено.
В судове засідання 09.04.2026 року з'явились арбітражний керуючий Паніотов О.К. та представник ТОВ "ФК "Авуар-Сервіс" (у приміщенні суду), ОСОБА_1, ліквідатор ТОВ "Амстор" арбітражний керуючий Черпак А.Ю. та ліквідатор ТОВ "ТБ "Амстор" Охріменко О.О. (в режимі відеоконференції).
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у справі №910/3773/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ "Амстор Трейд" арбітражного керуючого Паніотова О.К. про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури у справі №910/3773/25, продовжити строк проведення процедури розпорядження майном боржника у справі №910/3773/25 про банкрутство ТОВ "Амстор Трейд".
Представник ТОВ "ФК "Авуар-Сервіс", ліквідатор ТОВ "ТБ "Амстор" Охріменко О.О., ліквідатор ТОВ "Амстор" арбітражний керуючий Черпак А.Ю. та арбітражний керуючий Паніотов О.К. в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
09.04.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3773/25 про банкрутство ТОВ "Амстор Трейд", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 09.04.2025 року за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Авуар-Сервіс". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Паніотова О.К.
Відповідне оголошення про відкриття відносно ТОВ "Амстор Трейд" справи про банкрутство офіційно оприлюднено 15.04.2025 року за №75803.
Ухвалою попереднього засідання суду від 06.10.2025 визнано грошові вимоги низки кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
26.11.2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна боржника про визнання ТОВ "Амстор Трейд" банкрутом, відкриття його ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Паніотова О.К., яка мотивована прийняттям відповідного рішення зборами кредиторів та комітету кредиторів боржника.
За наслідками розгляду заявлених вимог постановою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у справі №910/3773/25, зокрема, визнано ТОВ "Амстор Трейд" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Паніотова О.К.
Приймаючи дану постанову, місцевий господарський суд встановив, що під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника, за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, а тому дійшов висновку про визнання боржника банкрутом з відповідними наслідками, оскільки у справі були виконані всі необхідні умови процедури розпорядження майном, а саме: складено реєстр заявлених вимог кредиторів, створено комітет кредиторів, подано клопотання зборів кредиторів щодо введення процедури ліквідації, в той час як пропозиції щодо санації боржника до суду не надходило.
ОСОБА_1 з даною постановою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржника, в даному випадку передчасним є висновок розпорядника майна, зборів кредиторів та суду першої інстанції про наявність підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з огляду на неповноту проведених розпорядником майна заходів у процедурі розпорядження майном та не встановлення дійсного фінансово-господарського стану боржника в частині його активу, що позбавляє можливості співставити актив і пасив боржника для доведення факту його неплатоспроможності та, як наслідок, прийняти законне та обґрунтоване рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 по суті спору фактично ідентичні доводам поданих ним суду першої інстанції заперечень на відповідне клопотання арбітражного керуючого.
Переглянувши в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної постанови, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови з огляду на таке.
Частиною 1 статті 6 КУзПБ передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, процедуру розпорядження майном ТОВ "Амстор Трейд" було введено 09.04.2025 року, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Паніотова О.К.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:
- схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
- подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
У п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КУзПБ збори кредиторів у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.
У разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.
Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:
- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 49 КУзПБ з дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
Згідно ч. 1 ст. 58 КУзПБ випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Загальні умови для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, які застосовуються у разі переходу з процедури розпорядження майном, регламентовані положеннями статей 48, 49, 58 КУзПБ, тлумачення яких свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду. Така правова позиція є сталою у практиці Верховного Суду (постанови від 15.09.2020 у справі №915/1261/16, від 12.10.2021 у справі №916/3619/19, від 13.12.2022 у справі №904/4608/21).
При цьому наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду, навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (висновки у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №918/420/16, від 20.06.2023 у справі №904/1412/20).
Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном (ч.2 ст.44 КУзПБ); наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та, відповідно, відсутність пропозицій щодо санації боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 13.12.2022 у справі №904/4608/21).
Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Таким чином, на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відповідно відсутність пропозицій щодо санації боржника.
При цьому положеннями статті 12 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов'язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.
Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.
Розмір пасиву боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак, остаточна їх оцінка надається судом.
Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. Без встановлення фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже, таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №910/1800/22).
Тобто, перелік доказів, на підставі яких судом встановлюється наявність ознак неплатоспроможності боржника, не є вичерпним та жоден із доказів (джерел інформації) на підставі яких здійснюється такий аналіз не є визначальним. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності всіх наявних у справі доказів (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №911/529/22).
Як встановлено судом на підставі наявних у справі доказів, на перших зборах кредиторів у справі №910/3773/25 про банкрутство ТОВ "Амстор Трейд" 04.11.2025 року були присутні конкурсні кредитори з правом вирішального голосу, а саме: ТОВ "Фінансова компанія "Авуар-Сервіс" в особі представника адвоката Свистуленко М.П., 1 372 565 голосів; ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" в особі представника адвоката Лисича О.В., 399 790 голосів; ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Охріменка О.О., 37 920 664 голосів; ТОВ "Амстор" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Черпак А.Ю., 24 761 998 голосів; ОСОБА_1 особисто, 220 000 голосів. З правом дорадчого голосу був також присутній розпорядник майна ТОВ "Амстор Трейд" арбітражний керуючий Паніотов О.К.
Кількість голосів присутніх конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу на перших зборах кредиторів ТОВ "Амстор Трейд" склала 64 675 017 голосів, відтак, на Перших зборах кредиторів ТОВ "Амстор Трейд", були присутні кредитори, які сукупно мають 99,46 процентів від загальної кількості голосів, а тому такі Збори були повноважними для прийняття рішень.
Зборами кредиторів ТОВ "Амстор Трейд" 04.11.2025 року були прийняті, у тому числі, наступні рішення:
- обрати комітет кредиторів у складі трьох осіб, до якого включити наступних кредиторів: ТОВ "Торгівельний будинок "Амстор"; ТОВ "Амстор"; ТОВ "Фінансова компанія "Авуар-Сервіс";
- прийняти до відома звіт розпорядника майна ТОВ "Амстор Трейд" у справі №910/3773/25 станом на 31.10.2025 року, визнати проведену роботу розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Паніотова О.К. у процедурі розпорядження майном ТОВ "Амстор Трейд" у справі №910/3773/25 задовільною та такою, що відповідає Кодексу України з процедур банкрутства;
- звернутись до Господарського суду міста Києва з клопотанням про визнання ТОВ "Амстор Трейд" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №910/3773/25. Подання зазначеного клопотання доручити розпоряднику майна арбітражному керуючому Паніотову О.К.
Комітетом кредиторів ТОВ "Амстор Трейд" (Протокол від 04.11.2025), у тому числі, прийнято рішення обрати кандидатуру арбітражного керуючого Паніотова О.К. для призначення ліквідатором ТОВ "Амстор Трейд".
З поданого звіту розпорядника майна встановлено, що ним вживались заходи з метою з'ясування дійсного фінансово-майнового стану боржника, зокрема на підставі розпорядчого документа від 13.06.2025 №4 розпорядником майна арбітражним керуючим Паніотовим О.К. проведено інвентаризацію майна ТОВ "Амстор Трейд" станом на 30.10.2025, за результатами чого складено Протокол інвентаризаційної комісії від 30.10.2025.
Станом на 30.10.2025 року розпорядником майна встановлено в наявності єдиний актив ТОВ "Амстор Трейд", а саме: грошові кошти на банківських рахунках боржника в розмірі 732 059,66 грн. Будь-яких інших активів товариства, наявність яких була би підтверджена документально, розпорядником майна станом на 30.10.2025 виявлено не було.
Зазначене (відсутність документального підтвердження станом на 30.10.2025) стосується:
- переплати боржника з єдиного внеску в розмірі 24 364,81 грн.,
- права вимоги боржника до ТОВ "Молбілд Груп" у розмірі 3 834 343,82 грн., ТОВ "БК "Гаранттехнобуд" у розмірі 2 994 000,00 грн., ТОВ "Будгуд" у розмірі 9 846 000,00 грн., ТОВ "Несторг" у розмірі 7 534 000,00 грн., щодо яких розпорядником майна вживаються заходи щодо визначення правового статусу вказаних прав вимоги, їх документального підтвердження, пошуку варіантів їх задоволення;
- права грошової вимоги ТОВ "Амстор Трейд" у розмірі 22 835 218 доларів США, що є предметом судового розгляду Окружного суду міста Лімасол, Кіпр у справі №1693/2020.
На виконання вимог абз. 5 ч. 3 ст. 44 КУзПБ розпорядником майна було направлено ряд запитів до державних органів та отримано відповідні довідки, витяги та відповіді, відповідно до яких активів, зареєстрованих за ТОВ "Амстор Трейд" виявлено не було.
Також, на підставі Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 №3105/5 та "Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства", затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14 із змінами та доповненнями (далі - Методичні рекомендації) розпорядником майна було проведено аналіз фінансово-господарського стану боржника, про що складено висновок від 31.10.2025, у якому визначено ряд основних показників/ ідентифікаторів фінансово-господарського стану товариства та вказано, що
-ТОВ "Амстор Трейд" перебуває у стані критичної неплатоспроможності;
-у товариства відсутні ознаки фіктивного банкрутства;
-у товариства наявні ознаки доведення до банкрутства.
Заборгованість ТОВ "Амстор Трейд" перед кредиторами встановлена ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі №910/3773/25, визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 66 980 316,68 грн. Додатково судом визнано кредиторські вимоги ТОВ "Мідас Інвестиції" до боржника в сумі 20 000,00 грн.
Отже, загальний розмір активів ТОВ "Амстор Трейд", наявність яких є документально підтвердженою, станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції складає 732 156,05 грн. У свою чергу, розмір пасиву боржника (визнана господарським судом кредиторська заборгованість) становить 67 000 316,68 грн.
Заяв інвесторів, плану санації та пропозицій щодо погашення заборгованості згідно затвердженого реєстру кредиторів по справі і відновленню платоспроможності боржника на адресу розпорядника майна не надходило.
Судом встановлено, що розпорядником майна вжито вичерпний перелік всіх необхідних заходів, передбачених КУзПБ, в тому числі, проведено інвентаризацію, сформовано реєстр вимог кредиторів, скликано та проведено засідання зборів кредиторів та комітету кредиторів, на яких прийнято рішення про перехід до процедури ліквідації боржника.
На виконання рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів боржника розпорядник майна боржника звернувся до суду із заявою про визнання ТОВ "Амстор Трейд" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Паніотова О.К.
За наслідками дослідження матеріалів справи судом першої інстанції вірно встановлено факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України. Жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано. В суді були відсутні пропозиції щодо санації боржника.
Як свідчать матеріали справи, на зборах кредиторів та комітеті кредиторів прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про застосування до боржника процедури ліквідації, що відповідає приписам ч. 2-5 ст. 48 та ч. 2 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ураховуючи вимоги статей 48, 49, 58 КУзПБ та зазначені вище вірно встановлені судом першої інстанції обставини, які свідчать про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, значне перевищення пасивів боржника над його активами, зважаючи на виконання всіх необхідних умови процедури розпорядження майном, беручи до уваги рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів, а також відсутність пропозицій щодо санації боржника, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання ТОВ "Амстор Трейд" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.
При цьому, на переконання колегії суддів, визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, місцевий господарський суд належним чином здійснив аналіз проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами процедури розпорядження майном, на підставі отриманих розпорядником майна відомостей, інвентаризації майна боржника встановлено, що пасиви боржника перевищують активи, боржник не подавав на розгляд кредиторів плану санації, відсутні пропозиції щодо санації боржника.
Доводи скаржника стосовно неповноти вжиття розпорядником майна визначених КУзПБ заходів у відповідній процедурі відхиляються судом з огляду на наступне.
Так, на переконання апелянта, у ТОВ "Амстор Трейд" існує ряд активів у вигляді дебіторської заборгованості (прав вимоги), а тому результати проведеної розпорядником майна інвентаризації майна боржника не відповідають дійсності.
Суд критично ставиться до наведених доводів кредитора у зв'язку з тим, що результати проведення інвентаризації майна мають бути документально підтвердженими, наявність тих чи інших активів у боржника має бути підтверджена їх фізичною наявністю (матеріальні активи) та первісною/ бухгалтерською документацією (нематеріальні активи). Станом на дату прийняття оскаржуваної постанови матеріали справи не містили доказів існування у боржника права вимоги в розмірі, наведеному ОСОБА_1 .
Посилання кредитора на неповноту аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Амстор Трейд" є необґрунтованими, оскільки відповідний аналіз був проведений розпорядником майна на підставі наявних у нього документів, у тому числі отриманих від контролюючих органів (податкових органів, органів статистики, тощо).
Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованостей полягає у звірці документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обґрунтованості сум , відображених на відповідних рахунках, та оформлюється актом інвентаризації. (п.7.1 Розділ ІІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджено Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 №879).
Відповідно до норм Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань і КУзПБ при проведенні інвентаризації розпорядник майна має право враховувати лише фактично існуючі й документально підтверджені активи боржника.
Дебіторська заборгованість, яка не підтверджена відповідними документами, не є активом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", і не може бути врахована при здійсненні аналізу фінансово-господарського стану боржника для оцінки його платоспроможності.
Твердження апелянта про те, що матеріали інвентаризації не відображають дійсний фінансово-господарський стан боржника в частині його активу, за висновками суду, ґрунтується виключно на припущеннях.
Результатами інвентаризації підтверджено відсутність активів у ТОВ "Амстор Трейд", окрім залишку грошових коштів на поточних рахунках в банківських установах. Актом інвентаризації розрахунків №9 від 30.10.2025 встановлено відсутність дебіторської заборгованості та іншого майна у боржника, яке може бути реалізовано.
При дослідженні звіту розпорядника майна судом встановлено обставини відсутності документального підтвердження щодо:
- переплати боржника з єдиного внеску в розмірі 24 364,81 грн.;
- права вимоги ТОВ "Амстор Трейд" до ТОВ "Молбілд Груп" у розмірі 3834343,82 грн., ТОВ "БК "Гаранттехнобуд" у розмірі 2 944 000,00 грн., ТОВ "Будгуд" у розмірі 9 846 000,00 грн., ТОВ "Несторг" у розмірі 7 534 000,00 грн.;
- права грошової вимоги ТОВ "Амстор Трейд" у розмірі 22 835 218 доларів США, що є предметом судового розгляду Окружного суду міста Лімасол, Кіпр у справі №1693/2020.
Судова колегія звертає увагу апелянта, що вимога ТОВ "Амстор Трейд" про відшкодування заподіяної шкоди, яку заявлено до Окружного суду м.Лімасол (Кіпр) у справі №1693/2020, не є активом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" і не може свідчити про платоспроможність боржника. Підстави для включення такої вимоги до складу ліквідаційної маси відповідно до норм КУзПБ також відсутні, що спростовує відповідні твердження апелянта.
Більш того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 09.04.2026 зі слів учасників провадження у справі стало відомо, що провадження Окружного суду м. Лімасол (Кіпр) у справі №1693/2020 було закрито у зв'язку із укладенням між сторонами мирової угоди, за умовами якої ТОВ "Амстор Трейд" не отримує будь-яких коштів.
Наведене додатково спростовує твердження апелянта про наявність у боржника даного активу і відсутність підстав для визнання боржника банкрутом.
Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно наявності у ТОВ "Амстор Трейд" іменних інвестиційних сертифікатів емітента ТОВ "КУА "Холдинг Груп" (ЗВНПІФ "Лайф Сайенс") кількістю 50 000 штук загальною вартістю 50 000 000,00 грн., що підтверджується наявними у справі №904/7888/15 матеріалами (у тому числі випискою депозитарної установи ТОВ "СТ Ком-Брок" про операції з цінними паперами від 28.04.2015 №28/1, інвентаризаційним описом №1 "Поточні фінансові інвестиції" станом на 19.08.2015, проміжним ліквідаційним балансом станом на 31.08.2015), а також судовими рішеннями у справі №904/7888/15, суд зазначає наступне.
Згідно відповіді ГУ ДПС у м.Києві від 16.06.2025 №59608/6/23-15-12-01-05 розпоряднику майна арбітражному керуючому Паніотову О.К. повідомлено, що в інформаційній системі ДПС України у боржника наявний відкритий рахунок у цінних паперах у ТОВ "СТ Ком-Брок".
З метою отримання інформації щодо стану вказаного рахунку та отримання виписок із операціями по ньому розпорядником майна було надіслано запит №0204/139 від 07.10.2025 року до ТОВ "СТ Ком-Брок". Лист із вказаним запитом повернувся на адресу розпорядника майна з указаною причиною повернення "за закінченням терміну зберігання".
Згідно відповіді ПАТ "Національний депозитарій України" розпоряднику майна повідомлено, що власники цінних паперів не є його клієнтами, облік прав на цінні папери здійснюють депозитарні установи, а підтвердженням прав є облікові записи та виписки з рахунків у цінних паперах, які надаються виключно депозитарними установами. Центральний депозитарій не володіє інформацією про наявність у ТОВ "Амстор Трейд" рахунків у цінних паперах.
Відповідно до фінансової звітності малого підприємства за період з 2020 по 2023, яку востаннє подано ТОВ "Амстор Трейд" до контролюючих органів, будь-які відомості про наявність у боржника довгострокових фінансових інвестицій та поточних фінансових інвестицій відсутні.
Суд зазначає, що з урахуванням вимог "Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань", а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", наявність у боржника активу визнається у разі його документального підтвердження та у випадку, коли його використання приведе до отримання економічної вигоди, тобто до отримання доходу в разі продажу такого активу чи внаслідок його використання у господарській діяльності. У іншому випадку актив не визнається, про що має бути відображено у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства.
З огляду на викладене, судом відхиляються твердження ОСОБА_1 у вказаній частині, оскільки у матеріалах справи станом на дату прийняття оскаржуваної постанови відсутні докази існування у ТОВ "Амстор Трейд" активу (фінансових інвестицій) у розмірі 50 000 000,00 грн., що додаткового підтверджується вищеописаними заходами, вжитими розпорядником майна арбітражним керуючим Паніотовим О.К. для їх пошуку та виявлення.
Більш того, у відзиві на апеляційну скаргу арбітражним керуючим Паніотовим О.К. додаткового зазначено, що ним перевірено інформацію щодо емітента інвестиційних сертифікатів - ТОВ "КУА "Холдинг Груп" на офіційному сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку https://www.nssmc.gov.ua в розділі Державний реєстр випусків цінних паперів за кодом ЕДРІСІ 2331770. За результатами пошуку відомості відсутні.
З відкритих джерел арбітражним керуючим Паніотовим О.К. також встановлено, що у відношенні емітента інвестиційних сертифікатів - TOB "КУА "Холдинг Груп" було застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів.
У зв'язку з анулюванням компаніям з управління активами ліцензій на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), 08.11.2016 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято Рішення "Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених компаніями з управління активами пайових інвестиційних фондів, крім операцій пов'язаних з викупом та спадкуванням даних цінних паперів" №1081, яким з 09.11.2016 зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених компаніями з управління активами пайових інвестиційних фондів, крім операцій пов'язаних з викупом та спадкуванням даних цінних паперів, на термін до виконання зобов'язань, визначених у пункті 5 цього рішення.
Арбітражним керуючим Паніотовим О.К. встановлено, що після 2016 року фінансова інформація щодо депозитарної установи ТОВ "СТ КОМ-БРОК" у відкритих джерелах відсутня, що свідчить про фактичну відсутність активної діяльності.
Відповідно до відкритих даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, оприлюднених на державному порталі відкритих даних, ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи ТОВ "СТ КОМ-БРОК" (серія АЕ №286693) анульовано на підставі Постанови №102-ЦА-УП-ДУ від 22.03.2017, що відображено у відповідному записі з датою внесення - 19.04.2017.
Після анулювання у 2017 році ліцензії на депозитарну діяльність товариство втратило статус професійного учасника ринку капіталу, що об'єктивно унеможливлює отримання актуальної інформації про стан рахунків у цінних паперах та підтвердження їх наявності
На офіційному сайті Національного депозитарію України https://www.csd.ua арбітражним керуючим Паніотовим О.К. отримано інформацію про передачу ТОВ СТ "КОМ-БРОК" до Центрального депозитарію як уповноваженого на зберігання бази даних на виконання вимог Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.2014 №431.
Таким чином, інформації про діяльність фонду - ЗВНПІФ "Лайф Сайенс" у відкритих джерелах не знайдено. Цінні папери депозитарної установи ТОВ СТ "КОМ БРОК" передано на уповноважене зберігання до Національного депозитарію України, що унеможливлює отримання виписки про стан рахунку у цінних паперах ТОВ "Амстор Трейд" на поточну дату.
Отже, наявність у ТОВ "Амстор Трейд" іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ "КУА "Холдинг Груп" (ЗВНПІФ "Лайф Сайенс") у кількості 50000 штук загальною номінальною вартістю 50000000,00 грн. не підтверджується належними та допустимими доказами.
Інформація, наявна у відкритих офіційних джерелах, навпаки свідчить про відсутність таких цінних паперів в обігу та відсутність їх емітента як професійного учасника ринку цінних паперів, спроможного виконати відповідні (або будь-які) зобов'язання. Фактично іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Холдинг Груп" (ЗВНПІФ "Лайф Сайенс") не є цінними паперами у розумінні ст. 194 ЦК України як об'єкти цивільних прав, форма існування яких встановлюється законом, посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі іншим особам прав на цінний папір та прав за цінним папером або обмеження такої можливості у випадках та порядку, передбачених законом.
Поряд з викладеним слід зазначити, що вищенаведені доводи апелянта про те, що розпорядником майна не вчинено жодних дій з приводу пошуку, виявлення майна та стягнення дебіторської заборгованості з метою погашення боргів боржника, що свідчить про передчасність визнання боржника банкрутом, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки наявність дебіторської заборгованості та активів, які не підтверджені первинними документами, на які наголошує апелянт, не спростовують правомірності висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та факту неспроможності боржника (недостатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів), позаяк вказані вище заходи, на які посилається кредитор в апеляційній скарзі, є передбаченими законом обов'язками ліквідатора і можуть та повинні бути вжиті арбітражним керуючим безпосередньо у ліквідаційній процедурі під час виконання своїх повноважень.
При цьому, суд звертає увагу скаржника на п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, згідно якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
За таких обставин, виявлення в ліквідаційній процедурі належним чином задокументованих активів боржника, які б перевищували розмір його пасивів, включення їх до ліквідаційної процедури, подальша реалізація та, відповідно, повне погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів буде підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, в апеляційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваної постанови, та впливали б на її правильність.
Таким чином, в даному випадку, аргументи скаржника не спростовують правомірності висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та факту неспроможності боржника (недостатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів).
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 КУзПБ у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).
На зборах кредиторів та комітету кредиторів 04.11.2025 було вирішено призначити арбітражного керуючого Паніотова О.К. ліквідатором у даній справі.
Враховуючи наявність заяви арбітражного керуючого Паніотова О.К. про участь у справі як ліквідатора, відсутність обґрунтованих заперечень від учасників справи щодо його кандидатури, дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність кандидатури арбітражного керуючого Паніотова О.К. вимогам КУзПБ для призначення його ліквідатором ТОВ "Амстор Трейд" у справі №910/3773/25.
Отже, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як недоведені та такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування постанови Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у справі №910/3773/25 залишити без задоволення.
2.Постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 року у справі №910/3773/25 залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 20.04.2026 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх