вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" квітня 2026 р. Справа№ 910/11890/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від прокуратури - Кузьміна К.Г.,
від позивача - представник не прибув,
від відповідача - 1 - представник не прибув,
від відповідача - 2 - Вавдійчик Б.П.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 (суддя Пукшин Л.Г. повний текст складено - 09.12.2024) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 (суддя Пукшин Л.Г. повний текст складено - 23.12.2024) у справі №910/11890/24 за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва Єфімова Антона Анатолійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 165 593, 64 грн.
встановив наступне.
До Господарського суду міста Києва звернувся керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва Єфімов Антон Анатолійович (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (далі - відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 165 593, 64 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що додаткові угоди укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", за відсутності коливання ціни товару на ринку в бік збільшення в період їх укладення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11890/24 у задоволенні позову відмовлено.
Місцевий господаськиц суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволеннні позову, вказав, що з огляду на положення п. 19 Особливостей, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178, яким Кабінет Міністрів України на час дії в Україні правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зняв обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення, а також приймаючи до уваги, що зміна ціни за одиницю товару відбулась пропорційно до регульованих тарифів, зокрема у зв'язку зі зміною регульованих тарифів НКРЕКП, при цьому така зміна ціни за одиницю товару не призвела до збільшення ціни договору, суд прийшов до висновку, що підстави для визнання недійсними додаткових угод №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, відсутні.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11890/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково; стягнуто з Деснянської окружної прокуратури міста Києва (02224, м. Київ, вул. Каштанова, 9, ідентифікаційний код 0291001923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 102, ідентифікаційний код 42834213) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.; в іншій частині відмовлено.
Так, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на прокуратуру витрат відповідача-2 на правову допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
Не погодившись з прийнятими рішеннями, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В апеляційній скарзі апелянт вказує про укладення спірних додаткових угод з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", за відсутності коливання ціни товару на ринку в бік збільшення в період їх укладення.
Представник апелянта - прокуратури в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач та відповідач 1 правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу (ухвали суду від 16.03.2026) до електронних кабінетів позивача та відповідача 1.
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від позивача та відповідача 1 до суду не надійшло.
Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.
Враховуючи належне повідомлення вказаних осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.
Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією проведено процедуру відкритих торгів з особливостями UA-2023-01-03-003112-a на постачання електричної енергії, за кодом класифікації ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, з очікуваною вартістю 1 856 800,00 грн. з ПДВ. Запланований обсяг електричної енергії - 331 133 кВт/год.
За результатами проведення відкритих торгів з особливостями, згідно з протоколом № 2 (рішенням) Уповноваженої особи Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.01.2023 переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Енергетична компанія "Інсол" з ціновою пропозицією - 1 732 356,73 грн.
01.02.2023 за результатами процедури відкритих торгів по закупівлі (UA-2023-01-03-003112-a) ДК 021:2015:09310000-5:Електрична енергія, між Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (надалі - постачальник) укладено договір про закупівлю електричної енергії №6 (надалі - договір).
У п. 1.1. договору сторонами узгоджено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу (ДК 021:2015:09310000-5 електроенергія, постачання електроенергії) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.
За умовами п. 3.3. договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
У п. 5.1. договору сторонами узгоджено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна цього договору становить (331 133 тис.кВт./год.) 1 732 356,73 грн, в т.ч. ПДВ 288 726,12 грн. Ціна договору може бути зменшена за згодою сторін.
За умовами п. 13.1 цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого Акту здачі-приймання наданих послуг постачальника.
Як вбачається із матеріалів справи між відповідачами також підписано додатки до договору, а саме:
додаток 1 - Заява приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, якою визначено початок постачання з 11 лютого 2023 року;
додаток 2 - Комерційна пропозиція, якою визначено, зокрема, ціну (тариф) електричної енергії, кількість, порядок надання графіку споживання, спосіб оплати, термін дії договору та умови пролонгації;
додаток 3 - Обсяги споживання енергії в 2023 році.
Матеріалами справи також підтверджено, що не заперечується сторонами, що до вказаного договору вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод №№ 1-6.
Так, 10.04.2023 укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторони домовилися зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, згідно з якою ціна цього договору становить (327 546 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн., у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн. та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.
У додатку № 2 до договору "Комерційна пропозиція" сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 5, 291568 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (без ПДВ - 4,40964 грн./кВт/год). Кількість 327 546 кВт/год.
Підставою для укладання цієї додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії", відповідно до якої на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) тариф на послуги з передачі електричної енергії становитиме 0,43025 грн./кВт/год. (без ПДВ).
Додаткова угода № 1 набирає чинності з 01.04.2023 і діє протягом строку дії договору.
03.06.2023 між відповідачами укладено додаткову угоду № 2, за умовами якої у зв'язку зі зміною регульованих цін (тарифів) сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (321 557 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн., у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн., та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.
Відповідно до додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 5, 408844 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 4,40964 грн./кВт/год). Кількість 321 557 кВт/год.
Підставою для укладання даної додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП від 23.05.2023 № № 917 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799", відповідно до якої на період з 01.06.2023 по 30.06.2023 (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні: для другого класу напруги - 587,12 грн./МВт/ год (без ПДВ).
Додаткова угода № 2 набирає чинності з 01.06.2023 і діє протягом строку дії договору.
28.07.2023 між відповідачами укладено додаткову угоду № 3, у зв'язку зі зміною регульованих цін (тарифів) сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (311 114 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн., у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн., та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.
Відповідно до додатку № 2 до договору "Комерційна пропозиція" сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 5, 65056 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 4,50737 грн./кВт/год). Кількість 311 114 кВт/год.
Підставою для укладання цієї додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії", відповідно до якої на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) тариф на послуги з передачі електричної енергії становитиме 485,10 грн/МВт/год. (без ПДВ) та постанову НКРЕКП від 23.05.2023 № 917 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799 на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні, для другого класу напруги - 733,79 грн./МВт/год (без податку на додану вартість).
Дана додаткова угода № 3 набирає чинності з 01.07.2023 і діє протягом строку дії договору.
17.08.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 4, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, підпунктом 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", пунктами 5.2, 13.9 договору № 6 від 01.02.2023 та з урахуванням інформації вказаної у Експертному висновку Харківської торгово-промислової палати №646/23 від 01.08.2023, у зв'язку з коливанням (збільшенням) середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" у розмірі +7,87 % з моменту (дати) підписання договору сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 Договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (293 629 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн, у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн, та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.
Відповідно до додатку № 2 "Комерційна пропозиція" сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 6,094694016 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 5,07891168 грн./кВт/год). Кількість 293 629 кВт/год.
Зазначена додаткова № 4 угода набирає чинності з 01.07.2023 і діє протягом строку дії договору.
08.09.2023 сторони уклали додаткову угоду № 5, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, підпунктом 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", пунктами 5.2, 13.9 договору № 6 від 01.02.2023 та з урахуванням інформації вказаної у Експертному висновку Харківської торгово-промислової палати №876/23 від 13.08.2023, у зв'язку з коливанням (збільшенням) середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" у розмірі +13,42 % з моменту (дати) підписання договору сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (269 178 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн., у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн., та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.
У додатку № 2 "Комерційна пропозиція" сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 6,912601953 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 5,7605016275 грн./кВт/год).
Вказана додаткова угода № 5 набирає чинності з 01.08.2023 і діє протягом строку дії Договору.
19.12.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 6, керуючись підпунктом 1 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", ЦК України та умовами цього договору, сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та відповідно ціну договору на 651 891,57 грн та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (174 874 тис. кВт/год) 1 080 465,16 грн., у т.ч. ПДВ 180 077,53 грн., та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.
У додатку № 2 "Комерційна пропозиція" сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 6,912601953 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 5,7605016275 грн./кВт/год). Кількість 174 874 кВт/год.
Зазначена додаткова угода набирає з моменту її підписання та діє протягом терміну дії договору.
Відповідно до актів приймання-передачі електричної енергії ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» поставлено 174 874 кВт/год електричної енергії на загальну суму 1 080 465,16 грн. (у т.ч. ПДВ 180 077,53 грн.), а саме:
-згідно акту № ПЕЕ-0000004 від 10.03.2023 приймання-передачі електричної енергії - 14 554 кВт/год на суму 76 140,77 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000049 від 13.04.2023 приймання-передачі електричної енергії - 13 765 кВт/год на суму 71 965,94 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000104 від 09.05.2023 приймання-передачі електричної енергії - 15 996 кВт/год на суму 84 643,92 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000149 від 12.06.2023 приймання-передачі електричної енергії - 12 928 кВт/год на суму 68 409,40 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000233 від 11.07.2023 приймання-передачі електричної енергії - 13 941 кВт/год на суму 75 404,70 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000342 від 18.08.2023 приймання-передачі електричної енергії - 15 808 кВт/год на суму 96 344,93 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000429 від 12.09.2023 приймання-передачі електричної енергії - 20 688 кВт/год на суму 143 007,91 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000531 від 11.10.2023 приймання-передачі електричної енергії - 12 876 кВт/год на суму 89 006,66 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000620 від 14.11.2023 приймання-передачі електричної енергії - 17 083 кВт/год на суму 118 087,98 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000716 від 11.12.2023 приймання-передачі електричної енергії - 17 244 кВт/год на суму 119 200,91 грн. з ПДВ;
-згідно акту № ПЕЕ-0000802 від 14.12.2023 приймання-передачі електричної енергії - 20 000 кВт/год на суму 138 252,04 грн з ПДВ;
Відповідно до платіжних доручень на виконання Договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 з урахуванням укладених до нього Додаткових угод всього сплачено 1 080 465,16 грн. (у т.ч. ПДВ 180 077,53 грн.), а саме:
- № 124 від 15.03.2023 на суму 76 140,77 грн. за лютий 2023 року;
- № 187 від 21.04.2023 на суму 71 965,94 грн. за березень 2023 року;
- № 243 від 12.05.2023 на суму 84 643,92 грн. за квітень 2023 року;
- № 308 від 16.06.2023 на суму 68 409,40 грн. за травень 2023 року;
- № 370 від 14.07.2023 на суму 75 404,70 грн. за червень 2023 року;
- № 451 від 21.08.2023 на суму 96 344,93 грн. за липень 2023 року;
- № 496 від 18.09.2023 на суму 143 007,91 грн. за серпень 2023 року;
- № 573 від 16.10.2023 на суму 89 006,66 грн. за вересень 2023 року;
- № 637 від 14.11.2023 на суму 118 087,98 грн. за жовтень 2023 року;
- № 710 від 12.12.2023 на суму 119 200,91 грн. за листопад 2023 року;
- № 725 від 15.12.2023 на суму 138 252,04 грн. за грудень 2023 року.
Отже, за період з квітня по грудень 2023 року поставлено електричної енергії в обсязі 146 564 кВт/год. на загальну суму 932 358,45 грн. (з ПДВ).
В обґрунтування позовних вимог Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва зазначає, що внаслідок укладення відповідачами додаткових угод №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, укладеного між відповідачами за результатами закупівлі №UA-2023-01-03-003112-a, ціна за 1 кВт/год товару збільшилась порівняно із первісними умовами договору на 32,13 %, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 632 Цивільного кодексу України, а також інтересам держави в частині недотримання вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання публічних коштів, виділених на цю закупівлю.
Місцевий господаськиц суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволеннні позову, вказав, що з огляду на положення п. 19 Особливостей, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178, яким Кабінет Міністрів України на час дії в Україні правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зняв обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення, а також приймаючи до уваги, що зміна ціни за одиницю товару відбулась пропорційно до регульованих тарифів, зокрема у зв'язку зі зміною регульованих тарифів НКРЕКП, при цьому така зміна ціни за одиницю товару не призвела до збільшення ціни договору, суд прийшов до висновку, що підстави для визнання недійсними додаткових угод №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, відсутні.
Стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді у спірних правовідносинах, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються й положення ч. ч. 3 та 4 ст. 53 ГПК України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Щодо порушення інтересів держави.
Першим елементом, який становить невід'ємну частину підстав для застосування положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», є поняття «інтерес держави».
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти росії», заява № 42454/02, п. 35; рішення від 01.04.2010 у справі «Корольов проти росії», заява №5447/03, п. 38).
Зміна ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції та зловживань робить результат закупівлі знівельованим та тягне за собою неефективне використання коштів державного бюджету, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Таким чином, у цій справі поданий заступником прокурора позов має на меті саме захист «інтересів держави».
Щодо нездійснення органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відтак, Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Київ.
Відповідно до абз. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад віднесені повноваження стосовно забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.
Джерелом фінансування послуг із закупівлі електричної енергії відповідно до договору про закупівлю електричної енергії № 82014016П-Т121 від 29.01.2021 є кошти місцевого бюджету.
Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за ст. 142 Конституції України, у тому числі, є доходи і кошти місцевих бюджетів, що, у свою чергу, завдає шкоду інтересам держави, яка згідно зі ст. 6 Конституції України здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосуються прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста Києва.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Отже, основним органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення міською радою виключних повноважень щодо затвердження міського бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету. У зв'язку з чим, Київська міська рада, у підпорядкуванні якої знаходиться сторона оспорюваного договору, має право контролю за використанням ним бюджетних коштів, які використані у сфері державних закупівель.
Деснянська окружна прокуратура міста Києва в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зверталась до Київської міської ради з листами від 20.12.2023 за № 59- 12001 вих-23 та від 31.07.2024 за № 6648 вих.-24, щодо необхідності вжиття заходів реагування з метою усунення порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання та виконання Додаткових угод до Договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 за № 6 за кошти міського бюджету.
Також, у вказаних листах просила повідомити про вжиті заходи на усунення виявлених порушень.
Про результати листа Київська міська рада окружну прокуратуру не повідомила.
Нездійснення Київською міською радою захисту порушених інтересів держави у даному спорі є підставою для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.
Щодо суті позовних вимог, слід зазначити наступне.
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі також Закон № 922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції чинній на момент укладання між сторонами договору визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Цивільного кодексу України.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 1530-ІХ чинній на момент укладення договору та оскаржуваних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 1530-ІХ) виснувала наступне.
Зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII,повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважала, що зміна тлумачення цієї норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
У абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, які визначені у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Для обґрунтування збільшення вартості товару, відповідач повинен належними доказами довести наявність підстав для збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Умови внесення змін до договору визначені і у договорі про постачання електричної енергії та у додатках до нього, відповідно до яких зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, визначених згідно зі статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" закріплено можливість сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Судом встановлено, що в період дії договору, його сторони шляхом укладення спірних додаткових угод, вносили зміни, збільшуючи вартість електричної енергії з посиланням на коливання цін, при цьому зменшуючи загальний обсяг постачання електричної енергії.
При внесенні змін до договору про закупівлю шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатковими угодами сторони зменшували обсяг поставки електричної енергії та збільшували ціну за одиницю товару.
Суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі №910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
В свою чергу, в обґрунтування укладення спірних додаткових угод №№1, 3 сторони визначили постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії», відповідно до якої на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) тариф на послуги з передачі електричної енергії становитиме 0,43025 грн/кВт/год (без ПДВ); на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) тариф на послуги з передачі електричної енергії становитиме 485,10 грн/МВт/год (або 0,48510 грн/кВт/год.) (без ПДВ).
Згідно з пп. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 33, ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Водночас судом першої інстанції не враховано, що на час укладення вказаних угод не відбулось таких змін регульованих тарифів, які сторони могли не передбачити, оскільки постанова НКРЕКП № 1788 прийнята 21.12.2022, оприлюднена на офіційному сайті Регулятора 22.12.2022 та набрала чинності з 01.01.2023, а тендерну пропозицію на участь у відкритих торгах товариством подано 17.01.2023, тобто після набуття чинності постанови НКРЕКП № 1788, якою
змінювалися тарифи.
Отже, зміни регульованих тарифів на електроенергію, які стали підставою для зміни ціни товару згідно з додатковими угодами №№ 1, 3, були відомі ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» ще до подання тендерної пропозиції та до укладення основного договору та додаткових угод, з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості, мали бути враховані товариством при визначенні базової ціни товару в пропозиції та договорі.
При цьому, ТОВ «Енергетична компанія «Інсол», як учасник ринку електричної енергії, будучи обізнаним із положеннями постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 щодо рівня тарифу на послуги з передачі електроенергії, часу початку дії цього тарифу, з метою перемоги у торгах подало тендерну пропозицію, що враховувала лише нижчий тариф у розмірі 0,38028 грн/кВт/год (без ПДВ), який діяв у період з 01.01.2023 по 31.03.2023.
Тобто, на час укладення договору ТОВ «Енергетична компанія «Інсол», достовірно знаючи про тарифи, що встановлено на час дії договору, визначило цінову тендерну пропозицію без врахування постанови НКРЕКП та в подальшому уклало договір про постачання електричної енергії.
Щодо додаткової угоди № 2, слід зазначити наступне.
Підставою для укладення додаткової угоди № 2 сторони визначили постанову НКРЕКП від 23.05.2023 № 917 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799», згідно якої на період з 01.06.2023 по 30.06.2023 (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні: для другого класу напруги - 587,12 грн/МВт/год (без ПДВ).
Разом з цим, суд при прийнятті рішення не врахував, що оскільки нова ціна одиниці товару за додатковою угодою № 2 визначалась з урахуванням попередньої ціни, що встановлена додатковою угодою № 1, укладеною за відсутності правових підстав, отже наявні підстави для визнання недійсною і додаткової угоди № 2.
Стосовно додаткових угод №№ 4-6, слід зазначити наступне.
Підставою для укладення додаткових угод №4 та № 5 стали надані ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» експертні висновки Харківської торгово-промислової палати № 646/23 від 01.08.2023, № 876/23 від 31.08.2023.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
З-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
Дослідивши зміст вказаних довідок Суд зазначає, що вони не можуть бути доказом на підтвердження коливання ціни товару, оскільки носить лише інформаційний характер та містять середньозважених цін на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС) у відповідні періоди чи дати та не містять будь-якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозицією внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.
Будь-яких інших доказів дійсного коливання ціни на електричну енергію в бік її збільшення в період дії договору матеріали справи не містять.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, які визначені у статті 3 Закону "Про публічні закупівлі".
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас, у частині 5 вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 дійшла висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю і зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Отже, враховуючи те, що при укладенні спірних додаткових угод сторонами не дотримано вимог закону щодо обґрунтованого збільшення ціни одиниці товару, Суд дійшов висновку, що спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними на підставі частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, як такі, що суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та принципу максимальної економії бюджетних коштів, який передбачений пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Стосовно посилань місцевого господарського суду, як на підставу для відмови у задоволенні позову на положення п. 19 Особливостей, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178, яким Кабінет Міністрів України на час дії в Україні правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зняв обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення, Суд вказує таке.
Відповідно до п. 3-7 розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Наведені висновки також наведені в постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24.
Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 165 593,64 грн.
Отже, грошові кошти у сумі 165 593,64 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому останній зобов'язаний їх повернути на користь позивача, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
У контексті спірних правовідносин недійсність додаткових угод №№1-6 до Договору означає, що в кожній здійсненій оплаті за Договором частина коштів (у розмірі різниці між первісною ціною Договору та ціною, установленою недійсною додатковою угодою) сплачена та відповідно отримана Відповідачем безпідставно.
Отже, положення статтй 216 та статті 1212 ЦК України у даному випадку підлягають застосуванню.
Наведена позиція неодноразово підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 05.02.2026 у справі № 925/611/24, від 26.02.2026 у справі № 904/766/24.
Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11890/24 про відмову у задоволенні позову підлягає скасуваню, з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог.
Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11890/24, слід зазначити наступне.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 у справі № 910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі №911/956/17 (361/6664/20) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21).
Оскільки судом апеляційної інстанції було скасовано рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі, додаткове рішення місцевого господарського суду цій справі також підлягає скасуванню в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про ухвалення додаткового рішення та стягнення 20 000 грн. витрат професійної правничої допомоги.
Так, враховуючи задоволення позовних вимог у даній справі, витрати відповідача 2 на правничу допомогу покладаються на нього.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11890/24 задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11890/24 про відмову у задоволенні позову скасувати.
3. Прийняти нове рішення у справі №910/11890/24, яким позов задовольнити повністю.
3.1. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 10.04.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол».
3.2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 03.06.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол».
3.3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 28.07.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол».
3.4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 17.08.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол».
3.5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 08.09.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол».
3.6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 19.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол».
3.7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» (вул. Кирилівська, буд. 102, корпус 3, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ 42834213) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141) безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 165 593,64 грн.
3.8. Стягнути з Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на користь Київської міської прокуратури 8 478, 40 грн. судового збору.
3.9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" на користь Київської міської прокуратури 8 478, 40 грн. судового збору.
4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11890/24 скасувати в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про ухвалення додаткового рішення та стягнення 20 000 грн. витрат професійної правничої допомоги.
5. Прийняти в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про ухвалення додаткового рішення.
6. В решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11890/24 залишити без змін.
7. Стягнути з Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на користь Київської міської прокуратури 12 717,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" на користь Київської міської прокуратури 12 717,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
9. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена: 20.04.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
Л.В. Кропивна